Практичне заняття №17

Питання для самоконтролю

· Які ознаки покладені в основу сучасної класифікації вірусів?

· Властивістю усього живого є здатність до самовідтворення. Для вірусів існує один тип розмноження. Як він називається? У чому його суть?

· Які особливості репродукції РНК- та ДНК – геномних вірусів? В чому полягає роль зворотної транскриптази при репродукції ретровірусів?

· Віруси є досить стійкими в довкіллі, до дії стерилізуючих та дезинфікуючих факторів та засобів. Які особливості структури вірусів зумовлюють цю властивість і сприяють розвитку вірусних епідемій та пандемій?

· Первинною моделлю для культивування вірусів були лабораторні тварини. Назвіть їх, вкажіть переваги та обмеження їх застосування.

· Віруси відносно просто можна отримати у великій кількості одним з методів культивування. Про яку систему культивування вірусів йдеться? Чому її не можна вважати універсальною?

· Віруси є особливими паразитами клітин людини, тварин і рослин. Як цю особливість вірусів було використано для культивування вірусів іn vitro?

· Яка відмінність дії помірних та вірулентних бактеріофагів? Яке їх практичне використання?

Тема: «Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції

(2 заняття)»

1. Актуальність теми:

Діагностика вірусних інфекцій в більшості випадків базується на виділенні вірусу з інфекційного матеріалу та його подальшій ідентифікації. Правильне взяття матеріалу для дослідження, своєчасна доставка його в лабораторію з дотриманням умов для збереження збудника, вірне обрання методів культивування та ідентифікації вірусів дозволить своєчасно встановити діагноз вірусного захворювання.

Метою даного заняття є навчитися проведенню індикації вірусної репродукції. Для досягнення цієї мети необхідно вміти виявляти віруси у різних чутливих системах (клітинних культурах, курячих ембріонах, чутливих лабораторних тваринах); розрізняти різні види ЦПД у культурі клітин; знати методику постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; проводити облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин, облік реакції гемадсорбції та реакції гемаглютинації.

На практичному занятті студенти мають можливість ознайомитись з різними методами індикації вірусів, вчаться інтерпретувати отримані результати.

2. Конкретні цілі:

4. Трактувати морфологію і ультраструктуру вірусів.

5. Аналізувати особливості взаємодії вірусів з живими системами.

6. Оцінювати результати розмноження вірусів в живих системах.

7. Аналізувати методи культивування вірусів в лабораторних умовах.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Цитопатична дія вірусу (ЦПД)	ЦПД – видимі під мікроскопом морфологічні зміни клітин, що виникають в результаті внутрішньоклітинної репродукції вірусів.
Включення	Включення – скупчення віріонів чи окремих їх компонентів в цитоплазмі чи ядрі клітин, що виявляються під мікроскопом при спеціальному забарвленні. Вірус натуральної віспи утворює цитоплазматичні включення - тільця Гварнієрі. Віруси герпесу та аденовіруси утворюють внутрішньоядерні включення.
Бляшки	Бляшки – обмежені ділянки зруйнованих вірусами клітин, культивованих на поживному середовищі під агаровим чи бентонітовим покриттям, що видно як світлі плями на фоні забарвлених живих клітин. Один віріон утворює потомство у вигляді однієї бляшки.
Реакція гемаглютинації	Реакція гемаглютинації (РГА) заснована на здатності деяких вірусів викликати аглютинацію (склеювання) еритроцитів за рахунок вірусних глікопротеїнових шипів – гемаглютинінів.
Реакція гемадсорбції	Реакція гемадсорбції – здатність культур клітин, інфікованих гемаглютинуючими вірусами, адсорбувати на своїй поверхні еритроцити.
Кольорова реакція	Кольорова реакція оцінюється за зміною кольору індикатора, що знаходиться в поживному середовищі культивування. Якщо віруси не розмножуються в культурі клітин, то живі клітини в процесі метаболізму виділяють кислі продукти, що призводить до зміни рН середовища, а відповідно і кольору індикатора. При репродукції вірусу нормальний метаболізм клітин порушується, внаслідок чого клітини гинуть, а середовище зберігає свій первинний колір.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Методи вивчення вірусів, їх оцінка.

· Особливості взяття, обробки та транспортування матеріалу для вірусологічних досліджень.

· Методика підготовки вірусовмісного матеріалу та техніка інфікування чутливих до вірусів систем.

· Методи культивування вірусів, їх оцінка.

· Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне значення, використання, діагностична цінність.

· Цитопатична дія вірусів (ЦПД). Класифікація ЦПД вірусів.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Поставити реакцію гемаглютинації (РГА) з метою виявлення вірусу в алантоїдній рідині курячого ембріону, визначити титр вірусу.

2. Виявити вірусну репродукцію в клітинних культурах за цитопатогенною дією (ЦПД), бляшкоутворенням, «кольоровою» пробою, реакцією гемадсорбції.

3. Вивчити різні види ЦПД вірусів.

5. Зміст теми:

На практичному занятті студенти знайомляться з методами виявлення вірусів у різних чутливих системах (клітинних культурах, курячих ембріонах, чутливих лабораторних тваринах); вчаться виявляти вірус в культурі клітин за цитопатичною дією; вивчають різні види ЦПД у культурі клітин; знайомляться з методикою постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; вивчають вірусні бляшки у культурі клітин під агаровим та бентонітовим покриттям; здійснюють облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемадсорбції, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин;здійснюють облік реакції гемаглютинації, що поставлена з метою індикації вірусів у хоріоналантоїсній рідині курячого ембріону. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Методи індикації вірусів

1. Виявлення цитопатичної дії вірусів (ЦПД) у культурі клітин.

ЦПД – це дегенеративні зміни в клітинах, що проявляються в результаті репродукції в них вірусів

Тип ЦПД	Віруси, що викликають ЦПД
Глава 2 Повна дегенерація	Поліовіруси Віруси Коксакі Віруси ЕСНО
Часткова дегенерація	За типом гроноутворення	Аденовіруси
За типом вогнищевої деструкції	Вірус віспи Вірус грипу
За типом симпластоутворення	Вірус кору Вірус паротиту Вірус парагрипу РС-вірус Вірус герпесу
Проліферація	Онкогенні віруси

2. Поява внутрішньоядерних включень, що виявляють при забарвленні за Романовським-Гімзе, при люмінесцентній мікроскопії, електронній мікроскопії.

3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.

4. Реакція гемаглютинації (РГА).

5. Реакція гемадсорбції.

6. Кольорова проба. В результаті життєдіяльності клітин в поживному середовищі (ПС) накопичуються кислі продукти, які призводять до відповідної зміни рН середовища (жовтий). При зараженні культури клітин цитопатогенними вірусами пригнічується метаболізм клітин та рН середовища не змінюється (середовище лишається червоним).

7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.

Частина ембріона	Віруси	Ознака розмноження
Жовточний мішок	Вірус простого герпесу	Загибель
Хоріон	Вірус простого герпесу Поксвіруси Вірус саркоми Рауса	Бляшки
Алантоїс	Вірус грипу	Затримка розвитку та капіляротоксикоз. Гемаглютинація
Вірус паротиту	Загибель
Амніон	Вірус грипу	Гемаглютинація
Вірус паротиту	Загибель

Завдання 1. Навчитись виявляти вірусну репродукцію в культурах клітин за цитопатичною дією.

Студенти оцінюють моношар культури клітин, інфікованої на попередньому занятті, виявляють цитопатичну дію, аналізують її та замальовують у протоколах.

Завдання 2. На демонстраційних препаратах вивчити різні види ЦПД вірусів.

Тип ЦПД	Віруси, що викликають ЦПД	Вигляд ЦПД
Повна дегенерація	Віруси поліомієліту, віруси Коксакі, віруси ЕСНО
За типом гроноутворення	Аденовіруси	ЦПД за типом гроноутворення
За типом симпластоутворення	Вірус кору, вірус паротиту, вірус парагрипу, РС – вірус, вірус герпесу	ЦПД за типом симпластоутворення

Завдання 3. Здійснити облік реакції гемаглютинації з метою виявлення вірусів грипу в хоріоналантоїсній рідині.

РГА – це склеювання еритроцитів під дією вірусів.

Розведення вірусовмісної рідини.

КЕ- контроль еритроцитів.

Дата добавления: 2014-11-20