Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фонди обігу і обігові кошти підприємства




Норма витрат матеріальних ресурсів - це граничнодопустима кількість сировини, ма­теріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці про­дукції визначеної якості.

Основні та деякі допоміжні матеріали нормуються на одиницю продукції, допоміжні матеріали для обслугову­вання обладнання нормуються на одиницю часу його роботи.

Норми витрат матеріальних ресурсів розробляються, як правило, самими підприємствами, інколи науково-дослід­ними установами на замовлення підприємств. Норми ви­трат повинні бути прогресивними, технічно й економічно обґрунтованими.

Структура норми витрат (Нв) має вигляд:

Нв = Вч + Ввідх + р, натур, од.,

де Вч — чисті витрати матеріалу на одиницю продукції, ро­боти натур, од.;

Ввідх - технологічно неминучі відходи та втрати, натур, од.;

р - інші втрати, що виникають у процесі транспортуван­ня, зберігання тощо.

Методи нормування витрат матеріальних ресурсів:

Аналітично-розрахунковий (ґрунтується на аналізі конструкції виробу, експериментів, виробничих умов та ін.);

• Дослідно-виробничий (на основі дослідних випробу­вань безпосередньо на робочих місцях; використовується для нормування витрат допоміжних матеріалів та інстру­менту);

Звітно-статистичний (на основі даних про фактичне використання матеріалів, сировини у звітному періоді та їх коригування).

У системі показників ефективності використання мате­ріальних ресурсів основним є матеріаломісткість.

Абсолютна мтеріало­місткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на фізичну одиницю виготовленої про­дукції.

Питома матеріаломіст­кість - це витрати основ­них видів сировини і мате­ріалів на одиницю експлу­атаційної характеристики продукції.

Загальна матеріаломі­сткістьм) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовле­ної продукції, її можна обчислити:

Мм = М3 або М3,

QN

 

де М3 - загальна сума матеріальних затрат, грн.;

Q, N- обсяг виготовленої продукції в грошовому і нату­ральному вимірниках відповідно.

Оберненим показником до матеріаломісткості є мате-ріаловіддачав):

Мв = Q.

Мз

 

У практичній роботі підприємства важливе значення ма­ють показники:

1. Коефіцієнт використання матеріалів. Він може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів) і фактичним (відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів).

Коефіцієнт використання окремих видів матеріалів (Квик.матер) може визначатись не лише щодо певних видів продукції, а й по підприємству в цілому:

m

Квик.матер = åNi x Mi,

I=1

 

де т - кількість видів продукції, при виробництві яких ви­користовується даний вид матеріального ресурсу;

Ni - обсяг випуску продукції /-го виду в натуральних одиницях;

Мi - чиста вага (площа) одиниці готової продукції /-го виду;

Мзаг - загальні витрати матеріалу на випуск продукції за певний період у фізичних одиницях.

2. Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загаль­них витрат матеріалу.

3. Коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини. Цей коефіцієнт має певну межу - вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилу­чаються.

Відносна економія матеріальних затрат (Ематер) обчислю­ється:

Ематер = Мбаз х Iq – Мпл, грн.,

де Мбаз, Мпл, - сума матеріальних затрат, відповідно, в базо­вому і плановому періодах, грн.;

Iq - індекс обсягу випуску продукції в плановому періоді.

Основними джерелами економії сировини і матеріалів є:

• Зниження ваги виробів;

• Скорочення відходів і втрат сировини та матеріалів;

• Використання відходів;

• Використання вторинної сировини;

• Зменшення і ліквідація браку. Шляхи економії матеріальних ресурсів:

1) виробничо-технічні (якісна підготовка сировини до виробничого споживання, вдосконалення конструкції виро­бів, комплексна переробка сировини, застосування безвід­ходних та маловідходних технологій);

2) організаційно-економічні (підвищення рівня науко­вості нормування, розробка технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів).

 

Поряд з оборотними фондами, які функціонують у сфері виробництва продукції, процес її реалізації забезпечуються фондами обігу. До фондів обігу належать:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 503; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.