Фінансові ресурси підприємства

Фінансові ресурси підприємства - це гро­шові кошти, які є в його розпорядженні і призначені для здійснення поточних затрат і затрат по розширеному відтворенню, пла­тежів з всіх зобов'язань та стимулювання працівників.

Основні теоретично-розрахункові положення теми

Фінансові ресурси також спрямовуються на розвиток і утримання об'єктів невиробничої сфери, споживання, на­громадження, створення резервних фондів тощо.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за раху­нок ряду джерел фінансування. Розрізняють дві групи дже­рел фінансування:

- власні кошти (внутрішнє фінансування);

- залучені кошти (зовнішнє фінансування).

Внутрішнім називається фінансування, якщо воно

здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності підприємства (прибуток, амортизаційні суми, грошові кош­ти, одержані від продажу майна, стійкі пасиви). Початкове формування фінансових ресурсів відбувається в момент створення підприємства за рахунок статутного капіталу.

Статутний капітал - це майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників, величина якого регулюється законодавством.

зовнішнє фінансування - це кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства. До них належать:

1) кошти, які мобілізуються 2) кошти, які підприємство

на фінансовому ринку: одержує в порядку

перерозподілу:

- продаж акцій, облігацій; - кредит; - операції з валютою та дорогоцінними металами; - проценти і дивіденди за цінними паперами інших емітентів.

- державні бюджетні суб­сидії; - страхові відшкодування; - фінансові ресурси, що надходять від галузевих структур, асоціацій, кон­цернів.

Важливою формою фінансування є кредит, тобто надання відповідних грошових сум у борг на певний час за відповідну І у (проценти). За рахунок кредитів розширюються фінансові можливості підприємства, проте виникає ризик, пов'язаний з необхідністю повернення боргів і сплати процентів за кредит. Тому підприємству слід дотримуватись оптимального співвідношення між власним капіталом і кредитами.

Крім грошових кредитів, підприємство може використовувати майновий кредит, тобто передачу в борг нерухомості абоінших

матеріальних цінностей. Тому такі форми фі­нансування, як оренда і лізинг, є спеціальними формами довгострокового фінансування.

Оренда - засноване на договорі строкове і відшкодоване володіння та користування майном.

В оренду можуть бути передані:

• земля та інші природні ресурси;

• структурні підрозділи або підприємство в цілому;

• окремі будівлі, транспортні засоби, обладнання;

• інші матеріальні цінності.

Розрахунок між: суб'єктами оренди ведеться у формі орендної плати - регулярних платежів орендодавачу за здане в оренду майно, яке використовується протягом терміну оренди. Орендна плата включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і орендний процент (частина прибутку, недоодержана власником че­рез неможливість використання орендованого майна; цей процент встановлюється, як правило, на рівні, не нижчому, ніж банківський процент).

Переваги оренди:

• не вимагає від орендаря значних початкових інвести­цій, пов'язаних з придбанням майна;

• ризик за моральне зношування орендованого майна (найчастіше, устаткування) несе орендодавець.

Недоліки оренди: обмежує підприємницьку діяльність орендаря, оскільки він не є власником орендованого майна.

Доцільність оренди вимагає ретельного вивчення й об­грунтування в кожному конкретному випадку.

Лізинг - оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду. Цей особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення фіксується у від­повідному договорі між орендодавцем (лессором) і орендарем (лізером). Об'єктами лізингу найчастіше є машини, обладнан­ня, транспортні засоби, споруди виробничого призначення.

Розрізняють лізинг оперативний і фінансовий. Опера­тивний лізинг передбачає надання лізеру права користу­вання матеріальними цінностями лессора на термін їх пов­ної амортизації з обов'язковим збереженням права власності лессора на орендоване майно та його обов'язкове повер­нення. Орендні платежі при оперативному лізингу не йдуть в залік майбутньої купівлі об'єкта лізингу.

Фінансовий лізинг передбачає придбання лессором майна на замовлення лізера і передачу його лізеру в корис­тування на термін, не менший, ніж термін повної амортиза­ції, з обов'язковою подальшою передачею права власності на майно лізерові.

Амортизаційні відрахування в разі оперативного лізингу нараховуються лессором, а в разі фінансового лізингу - лі­зером і використовуються ними на повне відновлення на­даних в оренду основних фондів.

Важливою формою фінансування підприємства є випуск цінних паперів - акцій та облігацій.

Акція - це цінний папір, який засвідчує право його влас­ника на частку майна і прибутку акціонерного товариства. Випуск і реалізація акцій дає можливість підприємству мо­білізувати для цілей інвестування значні суми капіталу.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, прос­тими та привілейованими.

Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації акцій, куди носяться відомості про кожну іменну акцію, власника її, час придбання акції, кількість таких акцій у кожного акціонера.

Стосовно акцій на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Прості акції дають право участі в управлінні акціонерним

товариством, але не гарантують певного рівня дивідендів.

Привілейовані акції забезпечують власникові одержання фінансових дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники зазначених акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства (або іншу законодавче обмежену частку).

Облігація — кредитний цінний папір, який підтверджує внесення грошової суми і зобов'язання повернути номінальну вартість цього цінного папера в передбачений термін з виплатою фіксованого процента. Виручка від продажу облігацій не належить до власного капіталу підприємства.

Цінні папери, що випускаються підприємством, постійно перебувають в обігу, продаються і купуються за ринковим курсом.

Курс акцій (К_а) залежить від становища підприємства на ринку, фінансової стабільності, рентабельності, величини їм дивідендів, перспектив розвитку тощо:

К_а = Д_а х 100, грн.,

R

де Д_а, - величина дивіденду на одну акцію;

R - ставка дисконта (рівень позичкового проценту), %.

Ставка дисконта може бути різною для простих і привілейованих акцій.

Курс облігацій (К_обл) визначається із врахуванням обмеження величини доходу, одержуваного її власником, у часі і наступного відшкодування номінальної вартості облігації:

^Т

К_обл = å Д_обл +... + В_обл, грн.,

_i=1(1+R)^I (1+R)^T

де Т - період часу до моменту погашення облігацій, років;

Д_обл - річний дохід від облігації, грн.;

В_обл - номінальна вартість облігації, грн.

використовуються за такими напрямами:

- поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції;

- інвестування засобів у капітало­вкладення, використання нема­теріальних активів;

- інвестування фінансових ресур­сів у цінні папери;

- платежі фінансовій і банківській системам, внески в поза­бюджетні фонди;

- створення грошових фондів і резервів (на розвиток, заохочен­ня, соціальний розвиток);

- спонсорство, доброчинні внески та ін.

Дата добавления: 2014-12-08