Методи амортизації

Амортизація - це перенесення вартості ос­новних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансо­вої вартості основних фондів. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати вироб­ництва і з них формується амортизаційний фонд підприємства, який і використовується для відновлення основних фондів.

Моральне зношування - це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) обезцінення основних фондів, викликане або здешевленням відтворення основних фон­дів (моральне зношування першого роду), або використанням більш продуктивних за­собів праці (моральне зношування другого роду).

Фізичне зношування - це втрата основними фондами своїх споживчих властивостей, внаслідок чого вони перестають задоволь­няти вимогам, які до них ставляться.

Зношування - це втрата основними фонда­ми своєї вартості. Розрізняють два види зношування - фізичне і моральне.

Знос і амортизація основних фондів.

У процесі експлуатації основні фонди піддаються зно­шуванню.

Фізичне зношування може мати місце внаслідок експлу­атації основних фондів у результаті спрацювання деталей, вузлів, блоків, а також у процесі їх бездіяльності і тривало­го зберігання в результаті дії зовнішнього середовища (ат­мосферні впливи, корозія).

На фізичне зношування впливають дві групи чинників:

1) якість самих основних фондів (визначається доскона­лістю конструкції виробу, дотриманням технологічної дис­ципліни у процесі його виготовлення, якістю комплектую­чих та матеріалів);

2) умови експлуатації основних фондів (ступінь заван­таження, якість і своєчасність технічного догляду та ремонтів, режим роботи, захищеність від впливу вологості, тиску тощо).

Фізичне зношування основних фондів може бути усувне, яке ліквідовується шляхом проведення ремонтів різної складності, аж до

капітальних, та неусувне, яке призводить до повного руйнування основних фондів та їх ліквідації.

Мірилом фізичного зношення є коефіцієнт фізичного Іпошування основних фондів (К_ф.знош), який можна обчислити:

К_ф.знош = В_{кап.рем.} або К_ф.знош = А_сум

В_п В_п

де В_{кап.рем} - вартість капремонтів обладнання від початку служби, грн.;

А_сум - сума амортизаційних відрахувань від початку служби (сума зношування), грн.;

О < К_ф.знош 1.

Фізичне зношування у відсотках можна обчислити за

формулою:

К_ф.знош = Т_ф х 100%

Т_н

де Т_ф, Т_н - відповідно фактичний та нормативний строк служби обладнання, роки.

Моральне зношування І роду викликане підвищенням продуктивності праці у тих галузях, які виготовляють засоби праці; виробництво у них відбувається з меншими затратами і вони дешевшають.

Мірилом морального зношування Ідзоду є коефіцієнт мо­рального зношування І роду (К_{мор.знош}). Його можна обчислити:

К_{мор.знош1} = В_п – В_в

В_п

Моральне зношування II роду - це часткова втрата ос­новними фондами своєї вартості в результаті появи нових, більш досконалих і продуктивних засобів праці. В такому випадку старі основні фонди

перестають задовольняти по­треби споживачів, їх використання стає економічно невигід­ним. Величина цього зношування буде різною у різних спо­живачів даного виду основних фондів і тому немає мож­ливості врахувати величину морального зношування II роду. Цей вид зношування можна частково усунути шляхом мо­дернізації основних фондів.

Загальний коефіцієнт зношування основних фондів (К_{знош.заг}) визначається:

К_{знош.заг} 1 – (1 – К_ф.знош) х (1 – К_{мор.знош1})

Процес відшкодовування зношування основних фондів здійснюється шляхом амортизації.

Для здійснення процесу амортизації, встановлення норм амортизації і розрахунку амортизаційних сум основні фон­ди поділяються на три групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої;

група 2 - транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інфор­маційні системи;

група 3 - інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2.

Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних від­рахувань.

Норма амортизації - це річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

Норма амортизації (Н_а) визначається із залежності:

Н_а = В_п – В_л х 100%

В_п х Т_сл

де В_л - ліквідаційна вартість основних фондів, грн.;

Т_сл - термін служби основних фондів (амортизаційний період), років.

Норми амортизації повинні бути економічно обґрунтованими і при їх розрахунку має бути правильно визначений термін корисної експлуатації основних фондів. Він встанов­люється підприємством при зарахуванні засобів праці на баланс і призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) основних фондів слід враховувати:

• очікуване використання об'єкта підприємством із врахуванням його потужності або продуктивності;

• фізичне та моральне зношування, що передбачається;

• правові або подібні обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Терміни корисного використання основних фондів можуть змінюватися в разі зміни очікуваних економічних вигід від їх використання. В цьому випадку амортизація на­раховується, виходячи з нового терміну корисного використання основних фондів.

Для здійснення економічно вигідного процесу нарахування амортизації важливо правильно вибрати метод амортизації.

Прямолінійний (рівномірний) метод передбачає щорічне перенесення на собівартість продукції однакової частини вартості основних фондів протягом усього термі­ну їх служби.

Сума амортизації (А) визначається як добуток первісної балансової вартості об'єкта основних фондів та норми амортизації (Н_а):

А = В_п х Н_а, грн.

Цей метод має той недолік, що перенесення вартості ос­новних фондів здійснюється рівномірно, а використовую­ться вони нерівномірно (поломки, простої, неповне заван­таження тощо).

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення підприємствам дозволено здійснювати при­скорену амортизацію основних фондів. Ці методи да­ють змогу протягом першої половини терміну корисного використання основних фондів відшкодувати 60-70% їх вартості в результаті застосування підвищених норм амор­тизації.

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення амортизації, за яким річна сума амортизації ви­значається як добуток залишкової вартості основних фон­дів на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми аморти­зації, яка визначається за формулою:

Н_а=1-^п х 100%

де п — термін корисного використання основних фондів (То,), років.

Суть методу прискореного зменшення залишкової вартості полягає в тому, що річна сума амортизації визна­чається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нара­хування амортизації та річної норми амортизації, яка вико­ристовується при рівномірному нарахуванні амортизації, і подвоюється (Н_апідв.).

Для визначення норми амортизації для будь-якого t-го року служби устаткування за цим методом можна ско­ристатися формулою:

Н_а^t = Н_апідв [ (100 - Н_апідв) ^t-1, %,

де Н_апідв - підвищена (подвоєна) норма амортизації, %;

t - рік служби устаткування, за який нараховується амортизація.

Кумулятивний метод характеризується більш високи­ми

нормами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і поступовим їх зниженням у другій половині. Визначення річних сум амортизації цим методом здійснюється в декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби об'єкта основних фондів; наприклад, при шестирічному терміні служби:

1+2 + 3 + 4 + 5 + 6 = 21- кумулятивне число.

2. Утворюються дроби 1; 2... 6 і розміщуються у 21 21 21

зворотному порядку 6;2... 1 - кумулятивні коефіцієнти.

21 21 21

З. Обчислюються річні суми амортизації як добуток вар­тості, яка амортизується, і кумулятивного коефіцієнта.

При використанні цього методу за першу половину терміну експлуатації основних фондів замортизовується більш як 65% їх вартості.

Виробничий метод амортизації передбачає, що річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) (Q_факт) та виробничої ставки амортизації (С_А):

А = Q_факт х С_А. грн.,

С_А = В_п – В_л,

Q_план

де Q_план - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити із використанням об'єкта основних засобів, грн.

Підприємства в Україні можуть застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних фондів, передба­чені податковим законодавством. Згідно з чинним законо­давством амортизаційні відрахування обчислюються окремо за кожною із трьох згаданих груп основних фондів. Суми амортизації звітного періоду визначаються множенням ба­лансової вартості групи основних фондів на початок звіт­ного періоду (Б_Пt) на відповідну норму амортизації:

А = Б_Пt х Н_а , грн.,

Б_Пt = Б_П(t-1) = П_(t-1) - В_(t-1) - А_(t-1), грн.,

де Б_П(t-1) - балансова вартість групи основних фондів на початок періоду, що передував звітному, грн.;

П_(t-1) - сума витрат на придбання основних фондів, їх ка­пітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшень протягом періоду, що передував звітному, грн.:

В_(t-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному, грн.;

А_(t-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному, грн.

Метод амортизації обирається підприємством самостій­но із врахуванням очікуваного способу отримання економіч­них вигід від

його використання, він може переглядатись у| разі зміни очікувань від використання основних фондів. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства із сезонним характером виробни­цтва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Місячна сума амортизації (крім виробничого методу) визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступ­ного за місяцем, в якому об'єкт основних фондів став при­датним для корисного використання.

У процесі експлуатації основні фонди піддаються фізич­ному зношуванню. Це зношування відбувається нерівномір­но, оскільки основні фонди складаються зі значної кількості елементів, виготовлених з різних за якістю матеріалів.

Дата добавления: 2014-12-08