Норма часу в умовах серійного і масового виробництва

ниступає як норма штучного часу (Т_шт.):

Т_шт = Т_опер + Т_обсл + Т_відп, н-год.,

де Т_опер- оперативний час, н-год.;

Т_обсл - час на обслуговування робочого місця, н-год.;

Т_відп, - час на відпочинок і особисті потреби, н-год.

Т_опер = t_осн + t_дод, н-год.,

де: t_осн - основний час на один виріб, н-год.;

t_дод - додатковий час на один виріб, н-год.

Т_обсл = t_{техн.обсл} + t_{орг.обсл}, н-год.,

де: t_{техн.обсл} - час на технічне обслуговування робочого міс­ця, н-год.;

t_{орг.обсл} - час на організаційне обслуговування робочого місця,

н-год.

Норма часу в умовах дрібносерійного і одиничного ви­робництва виступає як норма штучно-калькуляційного часу (Т_шт-к):

Т_шт-к = Т_шт + Т_пз, н-год.,

n

де Т_пз - підготовчо-заключний час на партію деталей, н-год.;

n - кількість деталей в партії, шт.

Норма виробітку (Н_вир) - це кількість продукції, яка має бути вироблена за одиницю часу:

Н_вир = 1.

Т_шт

Змінна норма виробітку (Н_{вир зм}) обчислюється за форму­лою:

Н_вир.зм = Т_зм, шт./зм,

Т_шт

де Т_зм

- тривалість зміни, год.

Якщо норма виробітку збільшується на а %, то норма часу зменшується на

100 х a, %,

100 + а

а якщо норма виробітку зменшується на а %, то норма часу зростає

100 х a, %,

100 - а

Середній процент виконання норм виробітку (Н_вир%) обчислюється як відношення кількості нормо-годин на виготовлення продукції (t_н) до кількості годин фактично відпрацьованого часу (t_ф)

Н_вир = t _н х 100, %.

t_ф

Норма чисельності - це необхідна для виконання певної роботи чисельність персоналу.

Норма обслуговування - це встановлена кількість оди­ниць обладнання (робочих місць, квадратних метрів пло­щі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.

Методами нормування праці є:

- сумарний;

- аналітичний, який може бути аналітично-розрахун­ковим та аналітично-дослідницьким

Найточнішим є аналітично-дослідницький метод, який передбачає встановлення норми часу шляхом спостере­ження, тобто хронометражу.

Процес хронометражу передбачає ряд етапів:

• підготовка до хронометражу;

• спостереження і вимірювання часу;

• обробка одержаних даних і висновок.

На останньому етапі одержують ряд числових значень про тривалість кожного елемента операції (хроноряд), а ос­танньою стадією

обробки хроноряду є його перевірка на стійкість. Стійкість хроноряду визначається за допомогою коефіцієнта стійкості (К_ст):

К_ст = t _max,

t_min

де t_max - максимальний час на виконання операції, н-год.;

t_min - мінімальний час на виконання операції, н-год.

Тоді порівнюють К_ст із нормативним коефіцієнтом стійкості (К_{ст н}).

Якщо Кст > К_{ст н}, хроноряд є нестійким. У такому випадку слід відкинути одне або максимальне, або мінімальне значення тривалості

операції (один замір) і знову перевірити хроноряд на стійкість. Якщо і тепер хроноряд виявиться нестійким, то заміри слід повторити (зробити повторне спостереження).

Якщо К_ст < К_{ст н}, то хроноряд вважається стійким і, ви­значивши середню тривалість операції, можна встановити відповідну норму часу.

На основі встановлених норм праці визначають необхід­ну чисельність працівників підприємства

Дата добавления: 2014-12-08