Класифікація торгів

Залежно від способів організації торги поділяють на: 1) від­криті; 2) відкриті з попередньою кваліфікацією; 3) закриті; 4) одиничні.

При проведенні перших двох видів торгів оголошення про них публікуються в офіційних друкованих виданнях, тому часто такі торги називають «публічними». Такими їх вважають не тому, що вони анонсуються через відкриті публікації, а у зв'язку з можли­вістю участі в них усіх зацікавлених фірм.

Наприклад, по проектах, які фінансуються за рахунок позик, кредитів і гарантій Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), передбачається повідомлення про проведення відкритих торгів через щомісячний бюлетень ЄБРР «Procurement op­portunities». Аналогічно Світовий банк видає двічі на місяць бю­летень «Development Forum Business» для анонсування відкритих торгів у межах проектів, які фінансує МБ.

В Україні оголошення друкуються у бюлетені «Вісник держа­вних закупівель»

Звичайно відкриті торги проводять при розміщенні замов­лень на відносно нескладні (досить типові) види устаткування, робіт і послуг, що їх можуть запропонувати численні фірми; вод­ночас сума замовлень має бути досить значною, з огляду на те, що витрати на проведення відкритих торгів є порівняно велики­ми та час на підготовку і проведення їх (до підписання контрак­ту) може розтягуватися на багато місяців.

Таблиця 11.1

Класифікація підрядних торгів

Класифікаційна ознака	Види торгів
За доступом учасників	• відкриті • закриті
За способом проведення попе­реднього добору претендентів організаторами торгів	• з попередньою кваліфікацією учасників • без попередньої кваліфікації учасників
За участю в торгах іноземних оферентів	• з участю іноземного оферента • без участі іноземного оферента
За участю оферентів у процедурі торгів і оголошенням їхніх ре­зультатів	• гласні • негласні

Компанії, що виявили бажання взяти участь у відкритих торгах, викуповують в організаторів торгів (тендерного комітету) необ­хідну для підготовки своїх пропозицій документацію (так звану тендерну документацію). Раніше цю документацію продавали за досить символічну плату — кілька десятків або сотень доларів. Останнім часом організатори торгів у деяких випадках почали піднімати ціну до декількох десятків тисяч доларів, маючи на меті:

1) відшкодувати свої витрати на підготовку тендерної доку­ментації (а іноді й проектної, на основі якої розробляється тенде­рна документація);

2) не дати змоги малопотужним компаніям взяти участь у торгах. Різновидом відкритих торгів є торги з попередньою кваліфі­кацією.

На основі попередньої (досить стислої) інформації, наданої всім компаніям, які бажають взяти участь у торгах, здійснюється «відсікання» від подальшої участі компаній, недосить сильних у фінансовому, технічному, професійному та інших відношеннях. На другому етапі до торгів допускаються відібрані компанії з так званого «короткого списку».

Що ж до закритих торгів, то запрошення до участі в них роз­силаються організаторами безпосередньо найвідомішим поста­чальникам, підрядчикам, консультантам, що мають достатній до­свід реалізації даного типу проектів. Компанії, що виявили ба­жання взяти участь у закритих торгах, звичайно викуповують не­обхідну для підготовки пропозицій документацію.

Закриті торги проводять зазвичай під час закупівель дорогого сучасного устаткування з високими технічними характеристиками і на складні будівельно-монтажні роботи, що вимагають високої кваліфікації. Такі торги влаштовують на постачання комплектно­го устаткування, на підрядні роботи «під ключ», на проведення дослідницьких і проектних робіт тощо. Можна твердити, що дру­га фаза відкритих торгів з попередньою кваліфікацією фактично може перетворитися на закриті торги, коли організатори торгів на свій розсуд визначають коло компаній, які можуть подавати свої пропозиції.

Досить рідко застосовують одиничні торги: вони характери­зуються наявністю одного оферента (наприклад власника патен­ту) для проведення спеціальних робіт чи постачань.

Існують також інші класифікації й угруповання торгів. Залеж­но від національної приналежності (юрисдикції) учасників їх по­діляють на національні (внутрішні) й міжнародні. Якщо торги з якихось причин не відбулися (наприклад, кількість учасників була недостатньою чи виявлені факти порушення правил і проце­дур), проводяться повторні торги.

Існує також поняття вторинних торгів. Замовник проекту може провести первинні торги, на підставі яких визначається генеральний підрядчик (постачальник). Далі генеральний під­рядчик (постачальник) проводить свої — вторинні — торги, на підставі яких виявляються субпідрядники (субпостачальники). Звичайно замовник проекту здійснює контроль за проведенням таких вторинних торгів, а іноді бере участь у затвердженні їхніх результатів.

11.3 Функції учасників торгів

При проведенні торгів функції учасників розподіляються в та­кий спосіб: Замовник:

• приймає рішення щодо проведення підрядних торгів;

• призначає особу, що виконуватиме функції організатора торгів;

• контролює роботу організатора торгів і бере участь у роботі тендерного комітету через свого представника;

• встановлює остаточні умови договору й укладає його з пе­реможцем торгів.

Замовник повинен володіти необхідними інвестиційними ре­сурсами або правом розпоряджатися ними в певний період часу, підтвердженим відповідним фінансовим документом.

Організатор торгів:

• підготовляє документи для оголошення торгів, публікує оголошення і розсилає запрошення;

• формує тендерний комітет;

• спрямовує і контролює діяльність тендерного комітету і за­лучених інженерно-консультаційних організацій з підготовки тендерної та іншої необхідної документації;

• затверджує результати торгів;

• розглядає апеляції на рішення тендерного комітету;

• ліквідує тендерний комітет;

• несе усі витрати з підготовки і проведення торгів. Організатор торгів зобов'язаний мати статус юридичної особи і ліцензію на право проведення торгів. Межі прав і обов'язків ор­ганізатора торгів встановлюються в договорі про організацію і проведення торгів.

Тендерний комітет:

• проводить збір заявок на участь у торгах, на попередню ква­ліфікацію;

• проводить попередню кваліфікацію претендентів;

• організує розробку і поширення тендерної документації і вирішує питання зміни цієї документації і процедур;

• організує ознайомлення претендентів з тендерною докумен­тацією і дає необхідні роз'яснення;

• забезпечує збір, збереження й оцінку поданих оферт;

• здійснює процедуру торгів і її оформлення;

• визначає переможця або приймає інше рішення за результа­тами торгів і подає їх на затвердження;

• публікує в засобах масової інформації звіт про результати торгів.

Тендерний комітет самостійно розробляє і затверджує регламент своєї роботи і затверджує регламенти роботи своїх підрозділів.

Претендент має право:

• одержувати від тендерного комітету вичерпну інформацію про умови й порядок проведення підрядних торгів;

• звертатися до тендерного комітету з проханням про відстро­чку подання оферти письмово.

Особа здобуває статус претендента з моменту звертання в тендерний комітет для участі в торгах.

Кредитно-фінансова установа здобуває статус учасника тор­гів, якщо організатор торгів відкриває в ній спеціальні рахунки для здійснення фінансових операцій, пов'язаних із проведенням підрядних торгів, у тому числі з депонування гарантійних застав, а також для здійснення розрахунків.

11.4 Порядок проведення підрядних торгів

Організаційна підготовка

Ухвалення рішення про призначення і час проведення підряд­них торгів здійснюється замовником виданням офіційного розпо­рядницького документа: наказу, постанови, розпорядження і т. ін. У цьому документі замовник визначає підрозділ своєї організації, якому доручається виконання функцій організатора торгів, і при­значає особу, відповідальну за цю роботу.

Організатором торгів може також виступати будь-яка спеціалі­зована фірма, що має ліцензію на даний вид діяльності. У такому разі замовник укладає з нею договір, у якому визначаються права й обов'язки сторін та умови виконання ними предмета договору.

Для підготовки і проведення торгів замовник (або організатор торгів) формує тендерний комітет, залучаючи власних фахівців, представників науково-дослідних, проектних, інженерно-консуль­таційних та інших організацій, окремих консультантів і експертів на підставі укладених з ними договорів відповідно до чинного законодавства.

Організатор торгів або, з його доручення, тендерний комітет підготовляє і публікує оголошення про торги.

Оголошення про торги містить:

• найменування замовника й організатора торгів;

• найменування виду торгів і предмета торгів;

• стислу характеристику місця будівництва;

• орієнтовний обсяг і терміни виконання робіт;

• умови виконання договору, необхідність ряду обмежень;

• адреси, терміни, умови придбання та іншу інформацію, не­обхідну для одержання тендерної документації;

• термін надання оферт.

Оголошення про торги має бути підготовлене за два—шість місяців до терміну подання оферт.

Дата добавления: 2014-12-08