Управління проектними ризиками

Управління ризиком передбачає не тільки ідентифікацію, ана­ліз та оцінку ризику, а й розробку заходів щодо зниження ризику. До методів зниження ризиків належать:

• розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям);

• резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

• зниження ризиків у плані фінансування;

• страхування.

Розподіл ризику фактично реалізується під час підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною в роз­поділі доходів від проекту.

Тому на переговорах потрібно:

• визначити можливості учасників проекту щодо запобігання наслідкам настання ризикових подій;

• визначити міру ризику, яку бере на себе кожен учасник проекту;

• домовитися відносно прийнятної винагороди за ризик;

• слідкувати за дотриманням паритету у співвідношенні ризи­ку й доходів між усіма учасниками проекту.

Резервування коштів на покриття непередбачених витрат є способом боротьби з ризиком, що передбачає встановлення спів­відношення між потенційними ризиками, які впливають на вар­тість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту.

Роботи з резервування коштів провадяться у такій послідовності:

• оцінюються потенційні наслідки ризиків, тобто сум на по­криття непередбачених витрат;

• визначається структура резерву на покриття непередбачених витрат;

• визначається напрям використання встановленого резерву. Для зниження ризиків у плані фінансування треба створити

достатній запас міцності, який урахував би такі види ризиків:

• ризик незавершеного будівництва (додаткові витрати і відсут­ність запланованих на цей період доходів);

• ризик тимчасового зниження обсягу продажів продукції проекту; податковий ризик (неможливість використання податкових пільг та переваг, змінення податкового законодавства);

• ризик несвоєчасної виплати заборгованості з боку замовника. Якщо учасники проекту не спроможні забезпечити реалізацію проекту за настання тієї чи іншої ризикової події власними сила­ми, потрібно здійснити страхування ризику. Страхування ризи­ку — це, по суті, передача певних ризиків страховій компанії.

Ефективність заходів для зниження ризиків визначається за допомогою такого алгоритму:

• розглядається ризик, найбільш значущий для проекту;

• визначається перевитрата коштів з урахуванням імовірності настання несприятливих подій;

• визначається перелік можливих заходів, спрямованих на зменшення ймовірності та небезпеки ризикової події;

• визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонова­них заходів;

• порівнюються необхідні витрати на реалізацію запропонова­них заходів з можливою перевитратою коштів унаслідок настан­ня ризикової події;

• приймається рішення про здійснення або відмову від проти-ризикових заходів;

• процес порівняння ймовірності та наслідків ризикових подій з витратами на заходи щодо зниження їх повторюється для на­ступного за важливістю ризику.

Управління ризиками передбачає підхід до ризиків і невизна­ченості не як до статичних, незмінних подій (параметрів), а як до подій, на які можна впливати регулюванням окремих параметрів.

Практика показує, що, розробляючи заходи для зменшення ризиків деяких подій у майбутньому проекті, часто доцільно пла­нувати можливі дії, які зможуть запобігти збільшенню інвести­цій, підвищенню цін на продукцію проекту, зменшенню фізично­го обсягу продажу, збільшенню тривалості виробничого та збутового циклу тощо. У таблиці 10.3 наведені можливі дії, які до певної міри зможуть знизити ризик проекту.

Таблиця 10.3

Можливі реакції на зміни умов реалізації проекту

Можливі події під час реалізації проекту	Дії, які зменшують ризик	Наслідки
1. Скорочення фізичного обсягу продажів	1. Зниження ціни на продукцію проекту 2. Підсилення реклами 3. Розвиток дистриб'юторської мережі 4. Стимулювання попиту 5. Підвищення якості продукції	1. Збільшення відносного обсягу продажів у грошовому вираженні 2. Додаткові витрати на рекламу 3. Витрати на відкриття нових збутових агентств 4. Втрати на знижках та інших пільгах для споживачів 5. Додаткові витрати на НДДКР і виробництво
2. Зниження цін на продукцію	1. Активне проведення цінової та нецінової політики 2. Розробка заходів до зниження витрат на виробництво	1. Зниження надходжень від продажу одиниці продукції 2. Додаткові витрати на маркетинг
3. Збільшення прямих (змінних) виробничих витрат	1. Закупівля дешевших матеріалів 2. Зниження матеріаломісткості конструкції. Пошук нових альтернативних матеріалів 3. Створення більших виробничих запасів матеріалів і комплектуючих за «старими» цінами	1. Скорочення обсягу збуту продукції внаслідок зниження якості 2. Додаткові витрати на НДДКР 3. Зростання загальних (постійних) витрат унаслідок виплат відсотків за кредитами, використаних на придбання матеріалів і комплектуючих про запас
4. Збільшення загальних (постійних) витрат	1. Скорочення витрат на мар­кетинг 2. Скорочення витрат на заробітну плату 3. Скорочення витрат на споживання енергоресурсів 4. Скорочення витрат на транспортні послуги 5. Скорочення витрат на оренду приміщення	1. Зниження обсягів збуту 2. Зниження кваліфікації персоналу і, як наслідок, погіршення якості продукції 3. Витрати на придбання нового, менш енергоємного технологічного устаткування 4. Придбання власного транспорту 5. Будівництво власного приміщення
6. Збільшення тривалості виробничо-техноогічного циклу	1. Придбання більш продуктивного технологічного устат­кування 2. Збільшення завантаженості устаткування внаслідок зміни режиму роботи (збільшення змінності) 3. Розробка нової, більш технологічної конструкції продукту	1. Збільшення інвестиційних витрат 2. Збільшення витрат на заро­бітну плату й обслуговування устаткування 3. Витрати на проведення НДР та ДКР і підготовку виробництва
7 Тривалість збуту продукції на ринку	1 Розвиток дистриб'юторської мережі 2 Рекламна кампанія 3 Стимулювання попиту пільговими умовами збуту 4 Модернізація дизайну та упаковки 5 Поліпшення споживчих властивостей продукту порівняно з продукцією конкурентів 6 Зниження ціни	1 Витрати на рекламну кампанію 2 Зниження обсягу збуту у грошовому вираженні у зв'язку із додатковими витратами на знижки 3 Витрати на проведення дизайнерських робіт 4 Витрати на НДР та ДКР 5 Скорочення відносного обсягу продажів у грошовому вираженні
8 Тривалість затримки платежів за реалізовану продукцію	1 Відвантаження тільки після передоплати 2 Освоєння нових ринків з більш розвинутою системою платежів 3 Орієнтація тільки на гарантовано платоспроможних клієнтів	1 Скорочення обсягу продажів унаслідок зниження попиту 2 Витрати на маркетинг 3 Скорочення обсягу продажів унаслідок зниження попиту
9 Коливання попиту на продукцію	Скорочення страхового запасу готової продукції на складі	Додаткові виробничі та маркетингові витрати
10 Нестабільність поставок матеріалів та комплектуючих виробів	Створення страхового запасу матеріалів та комплектуючих виробів	1 Додаткові витрати на створення страхового запасу 2 Додаткові витрати на будівництво чи оренду складських приміщень, а також їх обслуговування

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Визначте поняття ризику та невизначеності в управлінні проектами.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні види проектних ризиків.

3. У чому полягають причини виникнення і наслідки проектних ризиків?

4. Якими є переваги й недоліки основних методів аналізу й оцінки ризиків?

5. Які методи використовують для управління і зниження проектних ризиків?

Рекомендована література: [2;21-68], [3;162-177], [4;132-145], [6;7-80, 273-301], [12;132-146], [16;127-153], [17;183-219].

Дата добавления: 2014-12-08