Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фінанси громадських організацій і благодійних фондів




Добровільні громадські формування, що об'єднують громадян на основі єдності інтересів, захоплень тощо. є некомерційними організаціями. Вони створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян.

Прикладом громадських об'єднань є:

· професійні спілки;

· політичні партії;

· творчі спілки;

· спортивні суспільства;

· спеціальні цільові фонди;

· благодійні фонди.

Учасники (члени) громадських організацій, об'єднань не зберігають права на передане ними цим організаціям, об'єднанням у власність майно, зокрема членські внески. Вони не відповідають за зобов'язаннями громадських організацій, об'єднань, в яких беруть участь як члени. Правове положення громадських організацій, об'єднань регулюється законодавством та їх статутом. Усі доходи громадських організацій і об'єднань прямують на їх внутрішні потреби.

Як правило, у фінансово-господарській діяльності громадських організацій, об'єднань поєднуються комерційний розрахунок і кошторисне фінансування, що позначається на структурі їх фінансових планів.

Доходи громадських організацій формуються переважно за рахунок вступних і членських внесків, надходжень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб.

Добровільні пожертвування надаються неприбутковим організаціям, доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань чи з бюджетних асигнувань. Вимоги цільового використання пожертвувань ставляться тільки при проведенні екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, релігійної, наукової та благодійної діяльності.

Для політичних партій встановлені деякі обмеження. Зокрема, створені ними установи та організації, можуть належати тільки до засобів масової інформації, а комерційна діяльність повинна бути пов'язана: з продажем суспільно-політичної літератури, продукції з власною символікою, проведенням фестивалів, свят, виставок, лекцій тощо. Політичним партіям заборонено отримання коштів та майна від:

· іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства;

· державних органів і підприємств;

· підприємств, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держави або іноземного учасника складає більше 20%;

· не легалізованих об'єднань громадян;

· анонімних жертводавців.

Витрати громадських формувань пов'язані із необхідністю фінансування витрат на здійснення статутної діяльності та її розвиток, на оплату праці штатного управлінського апарату, адміністративно-господарських витрати, проведення культурно-масових заходів та ін..

Професійні спілки – найчисленніші самодіяльні громадські організації. Метою їх діяльності є захист інтересів і прав громадян, об'єднаних за професійною ознакою. Діяльність профспілкових організацій забезпечується за рахунок:

· вступних та членських внесків їх членів;

· доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій;

· благодійних внесків;

· коштів, що надходять від підприємств відповідно до колективних договорів.

Профспілкові організації мають право зберігати вільні кошти в установах банків, мати власність у вигляді будівель, готелів та іншого майна.

Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям, витрачаються відповідно до кошторису на:

· культурно-виховну роботу;

· фізичну культуру і спорт;

· матеріальну допомогу членам профспілок;

· адміністративно-господарські та організаційні витрати;

· преміювання профактиву.

Творча спілка діє на принципах добровільного об'єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співпраці, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об'єднань.

Творчі спілки незалежні у своїй статутній діяльності від органів державної влади і органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій.

Основними напрямами діяльності творчої спілкиє:

· творча діяльність у галузі культури і мистецтва;

· розвиток національної культури та мистецтва, розробка і втілення у життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

· створення умов для творчої праці, підвищення професійного, наукового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської культури;

· пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвитку;

· сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості, творчому використанню народних традицій у розвиткові культури та мистецтва, збереженню та збагаченню історико-культурної спадщини та довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких заходів, а також утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

· постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними колективами навчальних закладів;

· виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій українського та інших народів.

Творча спілка діє на підставі статуту, що приймається загальними зборами (з'їздом, конференцією).

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва (всеукраїнська - у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) - не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації.

Членами творчої спілки можуть бути професійні творчі працівники - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 18 років.

Джерелами формування майна і коштів творчих спілок є:

· внески членів творчих спілок;

· винагороди за управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12);

· фінансування з Державного бюджету України;

· доходи, отримані внаслідок підприємницької діяльності підприємств творчих спілок, що спрямовуються на виконання статутних цілей спілки;

· спеціальні відрахування до фондів творчих спілок, якщо вони встановлені Кабінетом Міністрів України, за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням;

· добровільні грошові та матеріальні внески фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних.

Спеціальні цільові фонди - грошові фонди, виділені і відокремлені фінансові ресурси, призначені на строго визначені цілі. Спеціальні цільові фонди призначаються для забезпечення та стимулювання розвитку, організації, підвищення її ефективності, а також для стимулювання певних видів діяльності.

У зв'язку зі скороченням в Україні державного фінансування сфера діяльності громадських організацій значно розширилася, але основні перешкоди залишилась. Недостатність власних фінансових ресурсів для задоволення своїх статутних цілей і виконання поставлених завдань без участі держави чи донорів значно стримує їхні можливості, а отримати державне фінансування у зв'язку із фінансовою кризою стає все складніше.

Громадські організації чутливіші за підприємницькі до регулятивних норм держави, бо прибуток від комерційної діяльності, яку вони здійснюють, недостатній для незалежного функціонування. Для громадських організацій є дуже важливим, що згідно із законодавством України вони можуть одночасно отримувати кошти з декількох джерел. Також можливе будь-яке відсоткове співвідношення доходів.

Останніми роками в Україні надається фінансова підтримка з боку держави громадським організаціям у вигляді грантів і контрактів на фінансування певних проектів. Кількість і обсяг таких грантів і контрактів визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік і затверджується Верховною Радою України. Також законом про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються кошти на статутну діяльність громадських організацій. Ці кошти розподіляються за програмами фінансової підтримки органами виконавчої влади.

Згідно із Бюджетним кодексом України громадські організації місцевого рівня також можуть отримувати фінансову підтримку з боку держави у вигляді видатків за рахунок власних коштів місцевих бюджетів.

Основними розпорядниками цих коштів є керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, керівники управлінь, відділів, а також самостійних структурних підрозділів державної адміністрації. Кошти на цільове фінансування можуть виділятися управлінням охорони здоров'я, освіти та праці і соціального захисту населення.

Проблемою багатьох громадських організацій у наш час є недостатня ознайомленість із законодавством щодо їхніх можливостей. Це пов'язано з тим, що їх досі не розглядають як окремий об'єкт. Прирівнявши усі об'єднання громадян, держава автоматично звужує їхні можливості.

Окрім уточнення законодавчої бази для плідної діяльності громадських організацій, необхідно чітко визначити послідовність процедур отримання державного фінансування, бо в жодному нормативному акті немає повного і конкретного її висвітлення.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису громадських організацій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002. Кошторис складається з двох частин:

· спеціального фонду, який містить обсяг власних доходів громадської організації;

· загального фонду, який містить обсяг бюджетних надходжень і розподіл видатків за повною економічною класифікацією.

Показники видатків, які включаються до кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним видом бюджетної класифікації.

Одним зі складним, через ліміт часу, етапів отримання громадською організацією державної підтримки є сам процес отримання коштів.

Для отримання громадською організацією коштів розпорядник бюджетних коштів має затвердити (протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету кошторис) план асигнувань і план використання бюджетних коштів громадською організацією. А це можливо тільки після надання йому витягу із затвердженого річного розпису асигнувань відповідного бюджету місцевим органом влади.

Затвердження кошторису і плану асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, передбачає відповідальність згідно із законодавством. Усі зміни кошторису і плану асигнувань оформлюються довідками, що визначені Міністерством фінансів України. Ці довідки затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошторис і план асигнувань.

Окрім фінансування діяльності громадських організацій, державні органи можуть вносити зміни у перерозподіл національного прибутку, отриманого економічною галуззю, а це може негативно вплинути на фінансовий стан громадських організацій, бо держава може спрямувати кошти, які призначалися на фінансування проектів громадських організацій, на свої власні проекти.

Однією з форм реалізації і розвитку благодійної діяльності в сучасних умовах є створення благодійних фондів. Головною метою їх функціонування є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій громадян.

Благодійна діяльність в Україні здійснюється у таких напрямках:

· у покращенні матеріального стану соціально незахищених верств населення;

· у наданні допомоги постраждалим від стихійного лиха, конфліктів, жертвам репресій;

· у підтримці розвитку охорони здоров'я, освіти, культури;

· у захисті та охороні навколишнього середовища;

· у захисті та охороні історичних пам'ятників тощо.

Кожен фонд є юридичною особою. Держава не втручається у діяльність благодійних фондів.

Залежно від статуту благодійні фонди поділяються на державні та місцеві. Фонди можуть мати у власності кошти, майно, майнові права, необхідні для здійснення статутної діяльності.

Особливістю фінансів благодійних фондів є те, що в джерелах формування їх коштів, переважають добровільні пожертвування і спонсорські внески. Держава може надавати їм допомогу і додаткові пільги.

Доходи благодійних фондів формуються за рахунок:

· внесків членів фондів;

· благодійних внесків і пожертвувань фізичних та юридичних осіб;

· коштів, що передаються на договірній основі фізичними та юридичними особами для фінансування конкретних програм, що відповідають завданням фонду;

· кредитів та інших позик;

· частини доходів від діяльності створених благодійними фондами суб'єктів підприємництва в межах, передбачених їх статутними документами.

Кошти благодійних фондів витрачаються:

· на благодійну діяльність відповідно до статуту (виділення стипендій обдарованим дітям, організацію спортивних змагань, олімпійських та параолімпійських ігор тощо);

· оплату праці штатним працівникам;

· адміністративно-господарські витрати тощо.

В Україні функціонують безліч благодійних фондів, наприклад: «Україна - дітям» - Національний фонд соціального захисту матерів і дітей (утворено 20 листопада 1996 Указом Президента України за ініціативою державних та громадських організацій).

За час своєї діяльності Фонд став провідною благодійною організацією в державі, реалізуючи системний підхід до забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підтримки та захисту інтересів дітей, матерів та сімей.

Сьогодні Фонд активно співпрацює з усіма гілками виконавчої, законодавчої та місцевої влади, державними установами, політичними партіями і фракціями Верховної Ради, вітчизняними та іноземними компаніями і організаціями.

Діяльність Фонду ґрунтується на засадах, визначених основними напрямами державної політики щодо соціального захисту матерів і дітей. Фонд реалізує такі довгострокові програми, як "Здоров'я дітей", "Дорогами добра", "Обдаровані діти", масштабні проекти "Дитяче харчування", "Слухові апарати", "Оздоровлення дітей-сиріт, інвалідів, дітей з малозабезпечених багатодітних сімей", "Раннє виявлення та лікування захворювань щитовидної залози у дітей ","Матеріальна допомога дітям-сиротам, інвалідам та дітям з малозабезпечених багатодітних сімей, а також дитячим інтернатним закладам".

Фонд щороку розширює масштаби благодійної діяльності. За останні п'ять років для надання допомоги дітям залучено спонсорські кошти та матеріальні цінності на суму більше ніж 37 млн. грн.

Міжнародний фонд "Відродження" засновано у квітні 1990 року. Він входить до заснованої Джорджем Соросом мережі Фундацій Відкритого Товариства, що складається з національних і регіональних фондів у понад 30 країнах світу, в тому числі в Африці, Центральній і Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу.

Місія Міжнародного фонду "Відродження" – фінансово й організаційно сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив.

Міжнародний фонд "Відродження" розподіляє гранти між організаціями, що працюють на розвиток суспільства. Самостійно чи в партнерстві з іншими організаціями фонд ініціює та втілює проекти, важливі для соціального та політичного розвитку України. Серед іншого він організовує та підтримує громадські обговорення на політичні, соціальні чи міжнародні теми, організовує публікацію інформаційних матеріалів, опитування та громадські кампанії, конференції, семінари та круглі столи, запроваджує програми мікрогрантів для підтримки громадських ініціатив, що слугують інтересам суспільства.

Фінансову підтримку фонд отримує від Мережі Фундацій Відкритого Суспільства, а також від міжнародних донорів та окремих українських і зарубіжних організацій і громадян.

У межах своїх пріоритетів Міжнародний фонд "Відродження" здійснює як грантові проекти (на основі поданої заявки їх реалізує організація-грантоотримувач), так і операційні (тобто проекти, які здійснює сам фонд). Для досягнення своїх цілей Міжнародний фонд "Відродження" співпрацює з багатьма організаціями - як в Україні, так і за кордоном.

Міжнародний фонд "Відродження" не залежить від держави та політичних партій; реагує на нагальні суспільні потреби та ініціює проекти й ідеї в тих галузях, які ще недостатньо представлено в суспільному житті країни; дотримується прозорості та відкритості процедур у процесі своєї грантової діяльності.

За час своєї діяльності Міжнародний фонд "Відродження" надав численним неурядовим організаціям України, а також науково-освітнім, просвітницьким закладам і видавництвам грантів на суму понад 100 мільйонів доларів США.

Фонд «Материнство» - заснований у жовтні 2005 року і є неприбутковою організацією. Головною метою (місією) Фонду є здійснення благодійної діяльності в інтересах материнства і дитинства, а також багатодітних та малозабезпечених сімей.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 3867; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.