Види стану бюджету і види бюджетного дефіциту

Розрізняють три можливі стани бюджетного фонду – дефіцитний, профіцитний, збалансований (рівноважний).

Збалансованість бюджету є одним із принципів, на основі якого функціонує бюджетна система. Збалансованість означає відповідність повноважень на здійснення видатків бюджету обсягу надходжень у бюджет на відповідний бюджетний період.

Дефіцит бюджету виникає у разі перевищення видатків бюджету над його доходами. Дефіцит бюджету може бути викликаний різними причинами: кризовими явищами, які викликають різке зниження надходжень у бюджет; необхідність здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки; надзвичайними обставинами, що викликають потребу у збільшенні бюджетних видатків.

Наявність дефіциту бюджету породжує необхідність пошуку джерел його фінансування.

Перевищення доходів над видатками означає профіцитний стан бюджету. Слово дефіцит перекладається з латинської як «не вистачає», а слово профіцит утворене від латинського слова «profit», що означає успіх. Такий стан бюджету викликає потребу не тільки у збереженні вартості зайво притягнутих коштів, а й у їхнім ефективному розміщенні (рис. 14.3.).

		Рис.14.3 Виді стану бюджету

Тривалий час фінансова наука вважала законом рівновагу бюджету, його бездефіцитність. Дж. Кейнс уперше привселюдно заявив, що бюджетний дефіцит як такий не страшний для економіки. Фінансове становище країни вважається нормальним при дефіциті 2-3% від ВВП. Якщо збільшення видатків бюджету виражається у збільшенні сум соціальних виплат і заробленої плати працівників бюджетної сфери, то відповідно до цього приросту у виробників з'являється додаткова можливість задоволення підвищеного споживчого попиту. У такий спосіб дефіцит бюджету сприяє зростанню ВВП.

Якщо кошти, залучені для фінансування дефіциту бюджету, спрямовуються на активізацію розвитку економіки, то такий дефіцит називається активним. Якщо кошти спрямовуються на так зване «проїдання», тобто на фінансування видатків споживання, що зросли внаслідок інфляції, тоді пов'язаний із цим дефіцит називається пасивним.

Дефіцит буває фактичний, структурний і циклічний. Фактичний дефіцит являє собою різницю між поточними витратами і поточними доходами держави. Цей дефіцит показує реальні доходи і видатки бюджету і дефіцит на відповідний рік. Структурний дефіцит закладається в структуру доходів і видатків при формуванні бюджету, тобто він виражається результат включення в бюджет дискреційних програм. Його умовою є повна або висока зайнятість потенційних виробничих і трудових ресурсів. Якщо в процесі виконання бюджету виникає різниця між фактичним і структурним дефіцитом, то це називається циклічний дефіцит. Циклічний дефіцит відбиває результат пристосування процесу реалізації бюджетних програм до складної економічної ситуації. Величина, на яку реальний дефіцит менше структурного, називається циклічним надлишком.

Бюджетний дефіцит можна розрізняти і за терміном виникнення: плановий і звітний бюджетний дефіцит. Плановий бюджетний дефіцит затверджується в законі про Державний бюджет України. Обсяг планового бюджетного дефіциту може змінюватися неодноразово, тому що протягом бюджетного періоду бюджетні показники зазнають істотних змін. Звітний бюджетний дефіцит показується у звіті про виконання бюджету.

Важливо враховувати зв'язок дефіциту бюджету з обслуговуванням державного боргу. Поява державного боргу є наслідком перевищення суми видатків бюджету над його доходами. Однак необхідність обслуговування державного боргу призводить до ще більшого зростання видатків бюджету. Різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою відсотків за борг є первинним бюджетом. Різниця між фактичним дефіцитом державного бюджету і інфляційною частиною процентних платежів є операційним дефіцитом бюджету.

За формою прояву дефіцит може бути відкритим і прихованим. Відкритий дефіцит державного бюджету офіційно визнається й затверджується законодавчо. Прихований дефіцит може проявлятися в різній формі: завищення доходів; заниження нормативів використання бюджетних коштів. Як різновид прихованого дефіциту бюджету виділяють також квазіфіскальний дефіцит, що виникає в результаті квазіфіскальної діяльності держави. До такої діяльності, наприклад, відноситься фінансування за завищеними нормативами. У Бюджетному кодексі України під квазіфіскальними запропоновано розуміти операції органів державної влади і місцевого самоврядування, Національного банку України, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, суб'єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, що не відбиваються у показниках бюджету, але можуть призвести до зменшення надходжень бюджету та/або потребувати додаткових витрат бюджету в майбутньому. Перелік квазіфіскальних операцій і органів влади (управління), що відповідає за проведення оцінки можливого впливу таких операцій на показники бюджету встановлює Кабінет міністрів України. Кабінету Міністрів України.

Державний бюджет України в різні роки мав різний стан (таблиця 14.2.), але в основному дефіцитний.

Таблиця 14.2

Стан Державного бюджету України за 1992-2010 рр. ¹

Період	Доходи	Видатки^2	Дефіцит (-)/, Профіцит (+)	Вид стану бюджету
	млрд. грн	млрд. грн	млрд. грн	в % до ВВП
	0,006	0,015	-0,009	-17,3	дефіцитний
	0,3	0,4	-0,1	-6,9	дефіцитний
	3,6	4,7	-1,1	-9,3	дефіцитний
	12,2	15,9	-3,7	-6,5	дефіцитний
	19,6	23,6	-4,0	-1,9	дефіцитний
	16,8	23,1	-6,3	-6,7	дефіцитний
	16,3	18,4	-2,1	-2,1	дефіцитний
	20,0	22,0	-2,0	-1,5	дефіцитний
	36,2	35,5	+0,7	+0,4	профицитний
	39,7	40,4	-0,7	-0,3	дефіцитний
	45,5	44,3	+1,1	+0,5	профіцитний
	55,1	56,1	-1,0	-0,4	дефіцитний
	70,3	79,5	-9,1	-2,6	дефіцитний
	105,3	113,3	-8,0	-1,8	дефіцитний
	133,5	137,3	-3,8	-0,7	дефіцитний
	165,9	175,7	-9,8	-1,4	дефіцитний
	231,7	244,2	-12,5	-1,3	дефіцитний
	209,7	245,2	-35,5	-3,9	дефіцитний
2010^3	240,5	304,9	-64,4	…	…

¹ З 1992-2004 [11]; 2005-2010 (За даними Міністерства фінансів України)

² Видатки бюджету з операціями з кредитування (повернення кредитів у державний бюджет і надання кредитів з державного бюджету)

³ за січень-грудень (за даними Міністерства фінансів України станом на 15 вересня 2011 р.)

Таким чином, дефіцитне фінансування бюджетних видатків набуло в Україні перманентного характеру.

В економічній теорії виділяють чотири основні підходи щодо управління бюджетом у частині його збалансованості:

· концепція дефіцитного фінансування бюджетних видатків;

· концепція збалансованості бюджету протягом економічного циклу;

· концепція функціональних фінансів;

· концепція рівноважного бюджету.

Згідно з концепцією дефіцитного фінансування бюджетних видатків дефіцит розглядається як позитивне явище. Вважається, що видатки сприяють зростанню добробуту країни, це впливає на збільшення доходів одержувачів бюджетних коштів, стимулює купівельний попит.

Концепція збалансованості бюджету протягом економічного циклу припускає, що дефіцит, який виникає в період економічного спаду, може бути ліквідований під час економічного підйому. Для цього необхідно застосовувати заходи жорсткої фіскальної політики.

Основним положенням концепції функціональних фінансів виступає головна мета державних фінансів – забезпечення макроекономічної рівноваги. Таким чином, головним вважається завдання стабілізації економіки. При цьому не важливо, чи виконується завдання збалансування бюджету.

Концепція дефіцитного фінансування бюджетних видатків висуває як необхідну умову функціонування бюджету його щорічне збалансування. Ця концепція є класичною, її дотримувалася більшість країн доти, поки не почав активно розбудовуватися фінансовий ринок і позикові ресурси стали відігравати важливу роль в економічному розвитку. В умовах кризи концепція рівноважного бюджету знову набуває актуальності. Проте для її реалізації необхідне різке скорочення видатків бюджету на соціальні потреби, що, зазвичай, не має суспільної підтримки. Крім того, в умовах кризи підвищується потреба в державній підтримці активізації ділової активності. Тому більшість держав змушено ухвалювати дефіцитний бюджет. Якість управління таким бюджетом залежить від правильності вибору відповідних джерел і способів його фінансування.

14.4. Фінансування дефіциту бюджету й особливості затвердження бюджету із профіцитом

Існує практика фінансування, тобто покриття дефіциту бюджету. Покриття дефіциту бюджету може здійснюватися двома основними способами:

· державною позикою;

· емісією нових грошей.

Головною ознакою фінансування дефіциту бюджету на основі державної позики є зворотний характер залучення ресурсів. У зв'язку із цим фінансування дефіциту бюджету за своєю суттю не належить до доходів бюджету, хоча й проявляється в збільшенні коштів, призначених для реалізації функцій державних органів влади. Тому надходження бюджету – це доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.

Емісія нових грошей, тобто випуск нових грошей в обіг призводить, як правило, до інфляції, тому що зросла грошова маса не забезпечена відповідною товарною масою. У результаті такий спосіб покриття дефіциту бюджету є небажаним.

В Україні не дозволяється використовувати емісійні кошти НБУ для фінансування дефіциту Державного бюджету. Як джерело фінансування бюджетів різного рівня можуть виступати тільки зовнішні і внутрішні запозичення, оформлювані відповідними кредитними угодами і нормативно-правовими актами (рис. 14.4.).

Як фінансування бюджету, так і борг класифікуються за типом кредитора і типом боргового зобов'язання. Такий підхід запропоновано МВФ.

Затвердження бюджету з дефіцитом допускається у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету. Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів і придбання цінних паперів. Оборотний залишок бюджетних коштів являє собою частину залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, який створюється для покриття тимчасових касових розривів. Він встановлюється в розмірі не більш 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету. Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, яки може бути використаним для фінансування дефіциту бюджету.

Фінансування дефіциту місцевих бюджетів в Україні має певні обмеження. Місцевий бюджет може затверджуватися за загальним фондом у разі використання вільного залишку бюджетних коштів. За спеціальним фондом може бути запланований дефіцит бюджету у разі залучення в бюджет розвитку коштів від місцевих позик, коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів, а також у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ.

Місцевий бюджет може бути затверджений із профіцитом:

· загальному фонду у разі спрямування в бюджет розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, виконання зобов'язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів;

· за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу, придбання цінних паперів.

Як раніше згадувалося, управління бюджетними ресурсами в Україні здійснюється з урахуванням міжнародних стандартів. Так, у Маахстритському договорі (договір про утворення Євросоюзу) відзначене, що розмір дефіциту бюджету повинен бути не більш 3 % від ВВП.

При формуванні бюджетної політики України на 2011 р. граничний обсяг дефіциту бюджету було визначено на рівні не більш 4,5 % прогнозного річного обсягу ВВП, що зумовлено необхідністю долати наслідки фінансової кризи. При формуванні бюджетної політики України на 2012 рік визначено, що граничний обсяг дефіциту державного бюджету повинен становити 2,5 % ВВП. При цьому його фінансування повинне здійснюватися переважно за рахунок внутрішніх запозичень.

Якщо дефіцит бюджету виникає під час виконання бюджету, то може застосовуватися механізм секвестру видатків бюджету, тобто пропорційне зниження бюджетних видатків за всіма статтями, крім захищених.

До прийняття нового Бюджетного кодексу перелік захищених статей видатків визначався щорічно в законі про Державний бюджет Україні на поточний рік. У Бюджетному кодексі, що діє з 1 січня 2011 р., перелік захищених видатків бюджету визначений ст. 55. До захищених видатків державного бюджету України належать видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахувань на заробітну плату, придбання медикаментів і перев’язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг і енергоносіїв, обслуговування державного боргу, поточні трансферти населенню, поточні трансферти місцевим бюджетам, підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації, забезпечення інвалідів різними способами реабілітації й виробами медичного призначення для індивідуального користування, наукові дослідження й науково-технічні розробки, виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС. У Бюджетному кодексі також передбачено пріоритетність фінансування заходів, пов'язаних з реформуванням системи охорони здоров'я. Тому до захищених статей видатків віднесені видатки загальних фондів місцевих бюджетів тих, регіонів, де впроваджуються пілотні проекти.

Для скорочення дефіциту бюджету в Україні необхідно розв'язати два найважливіші стратегічні завдання:

· обрати оптимальну модель фінансових відносин;

· розробити концепцію збалансованості бюджету з урахуванням особливостей розвитку економіки України.

· Скороченню дефіциту бюджету в Україні будуть сприяти:

· підвищення ефективності суспільного відтворення;

· детінізація економіки;

· підвищення ефективності процесу оподатковування;

· оптимізація міжтеріторіального розподілу бюджетних ресурсів;

· оптимізація і реструктуризація видатків бюджету;

· підвищення ефективності управління державним боргом.

Дата добавления: 2014-12-08