Класифікація видатків бюджету

Видатки бюджету

Видатки бюджету виражають економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом і використанням основного фонду коштів, призначеного для фінансового забезпечення реалізації функцій, покладених на відповідні органі влади. Основними суб'єктами цих відносин є органі державної або місцевої (територіальної) влади, бюджетні установи та організації. Формою прояву відносин виступають конкретні види бюджетних видатків.

Різноманіття видатків бюджету зумовлене низкою чинників:

· природою і функціями держави, регіональної та місцевої влади;

· рівнем соціально-економічного розвитку країни і території;

· розгалуженістю зв'язків бюджету з національною і регіональною економікою;

· адміністративно-територіальним устроєм держави.

Видатки бюджету класифікуються за часовою ознакою, роллю в суспільному виробництві, суспільним призначенням, за галузях проведення і видам діяльності, за економічними статтями фінансування та іншими ознаками. Класифікація видатків за різними ознаками представлена в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1.

Критерій	Вид видатків
За часовим виміром	Поточні витрати
Капітальні видатки
За роллю в суспільному відтворенні	Видатки в матеріальній сфері
Видатки в нематеріальній сфері
За суспільним призначенням	Видатки на економічну діяльність
Видатки на соціально-культурні заходи
Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення громадян
Видатки на науку
Видатки на забезпечення обороноздатності країни
Видатки на правоохоронну діяльність
Видатки на управління
Видатки на природоохоронні заходи і захист навколишнього середовища
Видатки на зовнішньополітичну діяльність
Видатки на обслуговування державного (комунального) боргу
За економічними статтями фінансування діяльності бюджетних установ	Заробітна плата
Нарахування на заробітну плату
Господарські видатки
Поточний і капітальний ремонт
Дотації та ін.
За фондами бюджетних ресурсів	Видатки загального фонду
Видатки спеціального фонду
За видом території	Видатки Державного бюджету
Видатки територіального (суб'єктів федерації, місцевого, місцевого самоврядування) бюджету

За часовою ознакою видатки поділяться на поточні й капітальні видатки (ця класифікація не збігається з розподілом послуг, надаваних за рахунок бюджету, залежно від характеру дії послуг у часі). Поточні витрати бюджету пов'язані з поточними потребами. Капітальні видатки (кошти бюджету розвитку або бюджету інвестицій) використовуються на розвиток соціальної інфраструктури, капітальні вкладення, придбання встаткування, інвестиційні програми, оплату основної частини боргу органів влади.

За роллю в суспільному відтворенні розрізняють:

· видатки, пов'язані з розвитком матеріальної сфери;

· видатки на розвиток нематеріальної сфери.

За суспільним призначенням розрізняють: видатки на економічну діяльність; видатки на соціально-культурні заходи; на соціальний захист і соціальне забезпечення населення; видатки на управління; інші видатки.

Розподіл видатків за економічними статтями фінансування діяльності бюджетних установ майже аналогічний з розподілом видатків будь-якого підприємства, установи або організації.

Видатки можуть бути також розділені з урахуванням багаторівневого управління бюджетними ресурсами на видатки державного бюджету й видатки територіального бюджету. При цьому слід ураховувати специфіку міжбюджетних відносин. Так, у дворівневій бюджетній системі можна виділити:

1) видатки державного бюджету, що не можуть бути передані на виконання місцевим органам влади;

2) видатки державного бюджету, що можуть бути передані на виконання місцевих органів влади;

3) видатки місцевого характеру.

Видатки державного бюджету у світовій практиці традиційно містять такі статті:

· витрати на соціальні потреби: охорона здоров'я, освіту, культуру, соціальні допомоги, субсидії місцевим бюджетам на ці мети (трансферти);

· витрати на господарські потреби: капітальні вкладення в інфраструктуру, дотації держпідприємствам, субсидії сільському господарству, видатки на здійснення державних програм;

· видатки на оборону і матеріальне забезпечення зовнішньої політики, включаючи утримування дипломатичних служб і позики іноземним державам;

· адміністративно-управлінські видатки: утримування урядових органів, органів правопорядку, юстиції та ін.;

· платежі за державним боргом (погашення і обслуговування боргу).

Статті видатків місцевого бюджету тісно пов'язані з функціями, покладеними на місцеві органі самоврядування. Функції місцевих органів влади аналогічні функціям держави: регулююча, перерозподільна, соціальна, контрольна. Існують сфери функціонування місцевої влади, де місцеве самоврядування має провідні позиції: дошкільна і середня освіта, лікувальні установи місцевого значення, у деяких країнах охорона правопорядку на відповідній території (США, Канада, Франція й ін.), житлово-комунальне господарство, соціальна допомога (разом з державними владою) тощо.

Згідно з Бюджетним кодексом України видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

· бюджетними програмами (програмна класифікація видатків і кредитування бюджету);

· ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація);

· функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків і кредитування бюджету).

Крім того, видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, здійснюваних при їхнім проведенні. Тобто існує ще й економічна класифікація видатків бюджету, згідно з якою видатки поділяться на поточні та капітальні.

Роль видатків бюджету особливо яскраво проявляється у сфері реалізації соціальної політики держави у двох напрямах. З одного боку, за допомогою видатків бюджету здійснюється фінансування надання різних суспільних благ населенню. З іншого боку, значна частина бюджетних коштів витрачається на оплату праці бюджетних працівників. Отже, джерелом оплати праці значної частини населення є саме бюджет. Тому питання оплати праці бюджетних працівників є однією зі складових розв'язання завдань у сфері соціальної політики.

Формування бюджетних видатків починається на стадії планування. Існує три основні методи визначення обсягу видатків бюджету: за основу беруть очікуване виконання бюджету за видатками за певний період; нормативний; програмно-цільовий.

Перший метод ґрунтується на прогнозуванні результатів виконання бюджету, виходячи з тенденції, що склалася.

Нормативний метод застосовується в основному при плануванні коштів на фінансування бюджетних заходів і складанні кошторисів бюджетних установ. Норми можуть бути обов'язковими і факультативними. Обов'язкові — встановлюються державними або територіальними органами влади, факультативні — відомствами.

Програмно-цільовий метод бюджетного планування застосовується в системному плануванні бюджетних асигнувань відповідно затвердженим цільовим програмам, спрямованим на розв'язання соціально-економічних програмних завдань. Застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі регламентоване в Бюджетному кодексі України (ст. 20). Програмно-цільовий метод використовується на рівні державного бюджету і на рівні місцевих бюджетів. Особливості застосування програмно-цільового методу показано на рис. 14.2.

До складу видатків бюджету включаються також і таємні видатки, пов'язані з потребою забезпечення національної безпеки держави. Ці видатки включаються до державного бюджету без деталізації.

Дата добавления: 2014-12-08