Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України




Серед Указів Президента України виділяють такі, що мають винятковий характер. Вони приймались на підставі перехідних положень Конституції України (розділ XV) протягом трьох років після її прийняття – до 1999 р. Ці акти стосуються економічних питань, не врегульованих законами, та діють до прийняття відповідного закону Верховною Радою України. Вказані акти мають окремі риси законів. Ними, зокрема, визначались положення, які підлягають виключно законодавчому закріпленню, наприклад, щодо впровадження в Україні єдиного податку як приклад спрощеної системи оподаткування «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції указу Президента України (від 28 червня 1999 року). Як було визначено раніше, відповідно до ч.2 ст. 92 Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України. Коло відносин, визначених зазначеним Указом, вказує на його винятковий характер. Указ Президента України про спрощену систему оподаткування для малого бізнесу діє до 01.01.2012. Потім, згідно із законодавчо внесеними змінами та доповненнями до Податкового кодексу України, з 1 січня 2012 року починають діяти норми Податкового кодексу України, які стосуються спрощеної системи оподаткування у сфері малого бізнесу.

Важливим напрямком розвитку системи фінансового законодавства є кодифікація нормативно-правових актів, що регулюють податкові правовідносини. В Україні з 01.01.2011 нарешті почав діяти Податковий кодекс України.

Серед законів як джерел фінансового права виділяють кодифіковані нормативно-правові акти-кодекси.

Закон – це нормативно-правовий акт, наділений найвищою юридичною силою, який приймається в особливому порядку і регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України, система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску і обігу цінних паперів, їх види і типи

Велика роль у фінансовому законодавстві належить Бюджетному Кодексу України, що пояснюється значенням бюджету як центральної ланки фінансової системи. Бюджетний кодекс України – перше кодифіковане джерело підгалузі фінансового права. Бюджетним кодексом України визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Бюджетний кодекс регламентує відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також виконанням Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

На сферу фінансів чинять регуляторний вплив норми Цивільного Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства тощо. Разом із законами, що мають загальний характер щодо публічних фінансів (наприклад, Закони України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про оренду державного майна», «Про підприємництво», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та інші). Ці акти забезпечують правове регулювання діяльності окремих суб`єктів фінансового права поза межами такої галузі;

1.3. Закони України галузевого характеру, що визначають правове регулювання у сфері фінансової діяльності держави;

Спеціальні закони у сфері бюджетних, податкових, грошово-кредитних відносин закріплюють високий рівень нормативно-правового регулювання у сфері фінансової діяльності. Це передусім стосується щорічних законів «Про Державний бюджет України», «Про банк і банківську діяльність». У сфері фінансів прийнято низку статусних законів, які визначають правовий статус органів спеціальної фінансової компетенції, у тому числі Закони України «Про Рахункову палату», «Про Національний банк України», «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

2. Підзаконні нормативно-правові акти

2.1. Укази Президента України;

Серед нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України виділяють декрети, які мають окремі риси законів (здатність вперше врегульовувати суспільні відносини, при рівняння яких за юридичною силою до законів).

Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів України щодо прийняття декретів носила винятковий, тимчасовий характер. Вона здійснювались на підставі Закону України «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети у сфері законодавчого регулювання від 18 листопада 1992 року з грудня 1992 року до 1993 року. Деякі з декретів є чинними й на сьогодні.

2.3. Накази, інструкції, листи, методичні вказівки Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державної податкової служби, Державного казначейства тощо.

Велику групу джерел фінансового права становлять акти фінансових установ та державних регуляторів ринків фінансових послуг – Міністерства фінансів, Державного казначейства, Державної податкової служби, Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (накази, інструкції та ін.). Деякі нормативно-правові акти такі органи видають спільно (наприклад, спільні постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України, спільні накази Міністерства фінансів та державного казначейства), залежно від змісту відносин, що регулюються.

2.4. Постанови і розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування (рішення, розпорядження) – нормативні акти, що діють тільки на території Автономної Республіки Крим, області, міста, району, селища, села.

На підставі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Наприклад, рішення про місцевий бюджет.

3. Норми міжнародного права та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких визнана Верховною Радою України, що містять норми фінансового права.

Сфера фінансів та фінансової діяльності через специфіку правого регулювання та за складною природою, яка поєднує економічні, фінансові, правові елементи, є сферою, що перебуває на суміжних процесах економічної глобалізації. Це потребує врахування міжнародних стандартів у сфері фінансової діяльності.

Фінансові відносини зазнають суттєвої уніфікації, гармонізації, стандартизації тощо. Наприклад, питання про фінансові ринки, вільний доступ до них, їх правове регулювання довелося вирішувати (вдосконалюючи чинне законодавство) під час прийняття рішення про вступ до СОТ (Світової організації торгівлі), а також у своїх євроінтеграційних процесах.

Водночас обмежувати гармонізаційні або уніфікаційні процеси виключно інтеграцією України до ЄС або СНД, Євроазіатського союзу чи інших наднаціональних об’єднань недоцільно, оскільки в багатьох випадках мова йде про розробку та прийняття стандартів на світовому рівні (щонайменше стосовно тих країн, які шляхом застосування встановлених процедур ратифікують такі стандарти, приєднуються до них або роблять їх частиною національного законодавства).

У бюджетній сфері, наприклад, доцільно згадати Кодекс належної практики щодо забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері (Code of Good Practiceson Fiscal Transparency). Цей стандарт, що розроблений Міжнародним валютним фондом, рекомендований для використання національними урядами при запровадженні політики у сфері функціонування державних фінансів.

Суттєву роль на фінансових ринках відіграють процедури фінансового моніторингу. Спеціальна фінансова комісія з проблем відмивання коштів ФАТФ (FATF) розробляє заходи, спрямовані на боротьбу з відмиванням коштів; розповсюджує рекомендації та надає технічну допомогу різним державам у розробці й експертизі відповідного законодавства; проводить інспекції в державах-членах ФАТОР з метою перевірки виконання її рекомендації та стану справ у боротьбі з відмиванням коштів, проводить семінари й конференції. Вимоги ФАТОР, попри рекомендаційний характер, істотно впливають на заходи щодо внесення змін до національного законодавства з відмивання коштів як у країнах-членах ФАТОР, так і в інших державах.

У сфері фінансової звітності чільне місце посідають Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) (International Financial Reporting Standards). Це загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку та звітності; набір документів (стандартів та інтерпретацій), що регламентують бухгалтерський облік; правила, що встановлюють вимоги до визнання, оцінки та розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній в усьому світі.

Запропонований перелік стандартів не є вичерпним. Останні розробляють у багатьох сферах як публічної фінансової діяльності, так і на фінансових ринках, де переважає обіг приватних фінансів.

До системи джерел фінансового права також належать міжнародні договори, ратифіковані у встановленому ст.9 Конституції України порядку, які за згодою Верховної Ради України стають частиною національного законодавства. Враховуючи інтеграційні процеси, до яких залучена Україна, а також загалом процеси глобалізації, міжнародні договори набувають особливого значення при врегулюванні фінансових відносин.

Загалом норми підзаконних нормативно-правових актів конкретизують зміст більш загальних фінансово-правових норм, що містяться у законах.

Специфічною рисою фінансового законодавства є його постійний динамічний розвиток, який дає змогу державі своєчасно реагувати на шкідливі економічні зміни. Водночас негативною рисою фінансового законодавства є його нестабільність, що істотно впливає на планування у сфері фінансів.

Сьогодні загально визнаним фактом у всьому світі є нагальна потреба покращити фінансову систему головним чином через удосконалення фінансово-правового регулювання. Існує необхідність системного аналізу тих причин та чинників, які зумовлюють реальні загрози для розвитку фінансових систем у світі.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 1310; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.