Місцеві фінанси як сфера фінансової системи України

План викладу і засвоєння матеріалу

Ключові слова

РОЗДІЛ 18. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

· фінансова система; · місцеві органи влади; · бюджетна система; · збалансованість бюджетів;	· формула розподілу міжбюджетних трансфертів; · фінансова основа; · моделі міжбюджетних відносин;
· бюджетні ресурси;	· бюджетне регулювання;
· місцеві фінанси; · загальний фонд бюджету; · спеціальний фонд бюджету; · розмежування доходів;	· економічні відносини; · місцеві бюджети; · державні фінанси; · місцеве самоврядування.

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· визначення сутності місцевих фінансів як сфери фінансової системи держави;

· узагальнений погляд провідних учених-економістів щодо визначення поняття «місцевих фінансів» та чим вони відрізняються;

· склад та форми місцевих фінансів України;

· функції місцевих фінансів;

· проблеми місцевих фінансів та шляхи їх подолання;

· в чому полягає стратегія вдосконалення та розвитку місцевих фінансів в умовах нової парадигми місцевих бюджетів.

18.1. Місцеві фінанси як сфера фінансової системи України.

18.2. Сутність місцевих бюджетів: їх роль та значення в соціально-економічному розвитку територій.

18.3. Механізм формування доходів та фінансування видатків місцевих бюджетів в ринкових умовах.

18.4. Фінанси підприємств комунальної форми власності

18.5. Проблеми місцевих фінансів України: шляхи їх подолання.

18.6. Стратегія вдосконалення та розвитку місцевих фінансів в умовах нової парадигми місцевих бюджетів.

18.7. Концепція реформування місцевих бюджетів: механізми, інструменти і методі її реалзації.

Перші згадки про місцевих фінансів ми знаходимо в працях відомих економічних класиків як А. Сміта, Д. Рікардо, А. Вагнера, Д. Мілля, Ж. Сея, Р. Гнейста. Окремим напрямком цих та багатьох інших вчених XVIII-XIX ст. було вивчення доходів та видатків місцевих союзів, місцевого оподаткування, його відповідність ефективному оподаткуванню. У роботах вчених цього періоду не визначалася сутність і роль місцевих фінансів. Вони були певною мірою поверхневими в порівнянні з подальшими дослідженнями. У словнику братів Гранат ми знаходимо таке визначення місцевих фінансів «Фінанси – це сукупність матеріальних засобів, які знаходяться в розпорядженні держави і підпорядкованих йому одиниць самоврядування для досягнення цілей цих політичних тіл. Діяльність останніх спрямована на досягнення необхідних матеріальних засобів і на їх використання є фінансовим господарством, яке називається державним, якщо суб'єктами його виступає держава, або місцевими (земськими, місцевим, общинним та ін.) якщо його ведуть органи місцевого самоврядування.

Місцеві фінанси, будучи складовою публічних фінансів, є самостійною економічною категорією. Історично склалося так, що спочатку виникли державні фінанси, а потім від них відокремилися в самостійну економічну категорію – місцеві фінанси.

У словнику братів Гранат ми знаходимо таке визначення місцевих фінансів «Фінанси це сукупність матеріальних засобів, які знаходяться в розпорядженні держави і підпорядкованих йому одиниць самоврядування для досягнення цілей цих політичних тіл. Діяльність останніх спрямована на досягнення необхідних матеріальних засобів і на їх використання є фінансовим господарством, яке називається державним, якщо суб'єктами його виступає держава, або місцевими (земськими, місцевим, общинним та ін.) якщо його ведуть органи місцевого самоврядування.

Запропоноване визначення було еволюційним у розвитку концепції місцевих фінансів. Однак сутність місцевих фінансів не зводиться до формування матеріальних засобів і їх розподілу між рівнями влади, а направлено на реалізацію великомасштабних соціально-економічних завдань органами центральної та місцевої влади на рівні адміністративно-територіальних одиниць.

У зв’язку з цим місцеві фінанси, як і державні, є також складовою частиною базису суспільства, оскільки являють собою певну частину виробничих відносин.

Тобто місцеві фінанси є об’єктивною формою економічних відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбувається формування та використання фондів грошових коштів, призначених для задоволення потреб регіонів країни. При цьому місцеві фінанси є важливою складовою фінансової системи країни, оскіль­ки вони беруть участь у розподілі та перерозподілі вартості валового внутрішнього продукту держави і забезпечують фінансування знач­ної частини витрат, пов’язаних з функціонуванням виробничої і соціально-культурної сфери.

Слід зазначити, що функціонування та подальший розвиток місцевих фінансів відбувається на основі відповідного правового забезпечення. Так, засади місцевих фінансів сформовані в положеннях Європейської хартії про місцеве самоврядування, Всесвіт­ньої декларації місцевого самоврядування, Декларації про принципи місцевого самоврядування країн СНД, Європейської хартії міст, Європейської декларації прав міст, Хартії українських міст. Конституція України, прийнята в 1996 році, в статті 142 встановила участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів, а в статті 143 визначаються джерела формування місцевих бюд­жетів. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року місцеві органи влади мають право формувати та використовувати місцеві бюджети різ­них рівнів, вилучати та перерозподіляти кошти підприємств комунальної форми власності.

Об’єктивними передумовами виникнення місцевих фінансів є розвиток продуктивних сил, який відбувається відповідно до об’єктивних законів діалектики та законів розвитку суспільства, що неминуче впливає на формування фінансових відносин і приводить до виникнення їх нових сфер і ланок. Крім того, важливими передумовами виникнення місцевих фінансів є розвиток демократичних засад будівництва держави та розвиток ринкових відносин.

Так, розвиток продуктивних сил Прусії на початку ХI століття потребував проведення економічних і політичних реформ, при цьому значна увага приділялась реформі місцевого управління, що сприяло організації і розвиткові місцевих фінансів. Це пов’я­зано з тим, що виконання управлінських функцій на місцевому рівні потребує певних фондів грошових коштів. Важливо зазначити, що сфера місцевих фінансів виділилась із загальнодер­жав­них фінансів майже 200 років тому, про що свідчать дослід­ження, які були проведені В. І. Кравченком у його праці «Місцеві фінанси».

У Росії місцеві фінанси почали формуватися після земської реформи і створення органів земського самоврядування в 1864 році. Подальший розвиток місцевих фінансів у Росії відбувався до 30-х років ХХ століття. Слід зазначити, що після революції 1917 року радянський уряд розробляв деякі заходи щодо подальшого розвитку місцевих фінансів, але зміни, що відбулися у сфері економіки і політики країни призвели до змін у структурі власності на засоби виробництва, згортання демократичних основ розбудови держави, скасування поділу бюджету на державний та місцевий (у червні 1920 року), централізації фінансів і ліквідації значної частини прав, якими були наділені органи міс­це­вого самоврядування.

Практично відродження місцевих фінансів розпочалося в період перебудови і переходу до ринкових відносин у 1990 році, коли в СРСР були відновлені основи демократичного будівництва держави та значно розширені права місцевих органів самоврядування.

В Україні процес становлення та розвитку місцевих фінансів почав формуватися під керівництвом Центральної Ради в 1917-1918 роках. Але після ліквідації Центральної Ради робота припинилась. Самостійний розвиток місцевих фінансів в Україні почав здійснюватися з проголошенням незалежності України та прийняттям перших законодавчих та нормативних актів Верховною Радою України та її урядом.

Систематизація поглядів провідних економістів-теоретиків з кінця XIX до середини XX ст. на сутність місцевих фінансів відображено у таблиці 18.1.

Таблиця 18. 1

Дата добавления: 2014-12-08