Функції фінансів домашніх господарств

Принципи формування доходів і здійснення витрат домогосподарствами

Тлумачення поняття «фінанси домогосподарства» сучасними вітчизняними науковцями

С.І.Юрій, В.М.Федосов [5, c. 345-346]	Фінанси домогосподарств - сукупність економічних відносин, що виникають при утворенні, розподілі та використанні грошових доходів, заощаджень і грошових фондів громадян та їх сімей з метою задоволення особистих потреб домогосподарств. Фінанси домогосподарств функціонують у грошовій формі, тому що грошові доходи у вигляді заробітної плати, пенсій та допомог, а також натуральні доходи, оцінюються у національній грошовій одиниці
О.Д.Данілов, Д.М.Серебрянський [7, с. 96]	Фінанси домашнього господарства – це сукупність грошових відносин з приводу формування, розподілу та використання цільових фондів грошових коштів, в які вступають учасники домашнього господарства в процесі своєї соціально-економічної діяльності
М.В.Грідчіна, В.Б.Захожай, Л.Л.Осіпчук [19, c. 22]	Фінанси населення (домогосподарств) - це економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням грошових фондів, створених з особистих доходів населенням. Фінанси домогосподарства виражаються у формі його бюджету
В.В.Венгер [20, с. 26]	Фінанси населення - це сукупність грошових фондів, які акумулюються в населення з таких джерел: доходів від трудової діяльності; доходів від капіталу; доходів від рухомого і нерухомого майна; доходів від спадщини; доходів з інших джерел
С.В.Ковальчук, І.В.Форкун [21, с. 48]	Фінанси домогосподарств є засобом створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян
П.І.Юхименко, В.М.Федосов, Л.Л.Лазебник [6, с. 370]	Фінанси домогосподарств – сукупність економічних відносин, що виникають при утворенні, розподілі та використанні грошових доходів, заощаджень і грошових фондів громадян та їх сімей з метою задоволення особистих потреб домогосподарств

Економічна сутність фінансів домогосподарств країн з ринковою економікою також проявляється через низку принципів формування доходів і здійснення витрат домогосподарств (табл. 20.2) та функцій домогосподарств, реалізація яких кожним окремим домогосподарством набуває неповторного характеру (табл. 20.3).

Таблиця 20.2

Принципи
Добровільність	Громадська спрямованість	Здебільшого некомерційний характер руху грошових коштів	Самоокупність	Самофінансування

Таблиця 20.3

Функції
Розподільна	Регулювальна	Контрольна	Інвестиційна
Об’єкт розподілу - частка знову створеної вартості на рівні окремого домогосподарства – наявна частка сукупного доходу, що залишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів. Суб’єктами розподілу є всі учасники домогосподарства.	Частка доходу, що припадає на учасників домогосподарства, може змінюватися в процесі узгодження економічних інтересів окремих учасників під впливом зміни приоритетів розвитку домогосподарства як цілісної системи.	Пов’язана з необхідністю контролю за зміною величини сукупного доходу (під впливом певних факторів дохід може збільшуватися або зменшуватися), а також цільовим використанням доходу.	Обсяги тимчасово вільних коштів домогосподарств обумовлені рівнем доходів та заощаджень, рівнем економічної і фінансової грамотності населення, рівнем довіри до фінансово-кредитних інститутів, особливо до банківської системи.

Фінанси домогосподарств в Україні вирізняються низкою особливостей. Зокрема Т.О. Кізима відносить до них такі:

· по-перше, поява прошарку власників капіталу та збільшення частки доходів від власності у доходах домогосподарств (з 2,8% у 2002 р. до 3,6% у 2008 р.);

· по-друге, значна кількість бідних громадян (за даними Держкомстату України у 2008 р. бідними були 12, 1 млн. осіб або 27% населення, з них 38 % сільських домогосподарств, 22% міських та кожне третє домогосподарство з дітьми), незважаючи на незначне підвищення рівня добробуту (доходи населення зросли зі 185,1 млрд. грн. у 2002 р. до 856,6 млрд. грн. у 2008 р.);

· по-третє, висока частка осіб із грошовими доходами, нижчими за прожитковий мінімум – 13,3% від загальної чисельності населення у 2008 р., причому у міських поселеннях – 10,4%, у сільських – 19,8%. Громадяни з низькими доходами, як правило, витрачають наявні ресурси на споживання, не формуючи заощаджень, і відповідно, не беручи участі в інвестиційному процесі;

· по-четверте, високий рівень концентрації доходів населення, який вимірюється за допомогою індексу Джині, який відображає ступінь відхилення фактичного розподілу доходів за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. У 2008 р. грошові доходи 20% найбільш забезпеченого населення України в 4,2 рази перевищували доходи найменш забезпеченого населення. Темпи зростання доходів найзаможніших верств населення значно випереджали темпи зростання доходів бідних громадян;

· по-п’яте, зростання швидкими темпами добробуту громадян із середніми грошовими доходами на одну особу понад 840 грн. на місяць;

· по-шосте, в умовах значного тіньового сектору і розвиненої корупції певна частина доходів домогосподарств формується за рахунок незаконних надходжень (у т.ч. хабарів, подарунків тощо), а також прихованої оплати праці та підприємницького доходу, що іноді у рази перевищують офіційні доходи окремих домогосподарств. Причинами поширення прихованих доходів є недостатній розвиток інституційних основ ринкової економіки в Україні (зокрема, системи ефективного контролю за доходами на всіх стадіях їх формування), а також відмова від дієвої державної політики доходів, спрямованої на забезпечення справедливої оцінки робочої сили. Прихована оплата праці, яку отримують члени домогосподарств, використовується в основному для споживання та заощадження на території України, а прихований підприємницький дохід вивозиться за кордон для здійснення споживчих витрат та інвестування на території інших держав;

· по-сьоме, збереження значної галузевої диференціації трудових доходів населення, основу яких становить заробітна плата;

· по-восьме, суттєва диференціація трудових доходів домашніх господарств в територіальному розрізі. Так, у 2008 р. за середньомісячної заробітної плати в цілому по Україні у 1806 грн., розбіжності становили від 1313 грн. у Тернопільській області до 3074 грн. у м. Києві. Такий стан провокує ситуацію, коли значна частина населення (передусім молодь та особи середнього віку) намагається переїхати до Києва, де є реальні можливості для зростання заробітної плати, відкриття власного бізнесу, більш швидкого кар’єрного зростання, виїзду за кордон тощо;

· по-дев’яте, суттєва диференціація витрат окремих груп населення;

· по-десяте, масова трудова міграція наших громадян за межі України;

· по-одинадцяте, вплив на фінанси домогосподарств збільшення частки кредитів, виданих фізичним особам вітчизняними кредитними установами. Така ситуація, з одного боку, створила сприятливі умови для зростання добробуту населення, а з іншого - породила значні кредитні, фінансові та інші ризики, які виявилися під час фінансової кризи;

· по-дванадцяте, не сформульована чітко державна політика у сфері формування фінансів домогосподарств [1, с. 103-109].

Роль домогосподарств у функціонуванні фінансової і економічної системи полягає в тім, що:

· домогосподарства є тими економічними одиницями, що володіють землею, капіталом і підприємницькими здібностями, а отже, виступають суб’єктами національної економіки, які забезпечують її факторами виробництва;

· індивіди (лат. individuum - неподільне) - фізичні особи, що створюють домогосподаства - є рушійною силою діяльності і носієм більшості економічних интересів підприємств різних форм власності;

· домогосподарство виступає на ринку як покупець товарів і послуг підприємств і установ;

· домогосподарство зберігає частину сформованого в економіці сукупного доходу, купуючи реальні й фінансові активи;

· з метою задоволення постійно зростаючих матеріальних і духовних потреб домогосподарства використовують зароблені грошові кошти не тільки для поточного споживання товарів та послуг, а й для заощадження.

Дата добавления: 2014-12-08