Штрихове кодування

Штрихові системи кодування як метод маркування товарів з'явилися в

середині 60-х років XX століття у США та інших економічно розвинених

країнах світу для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху

від виробника до споживача. Маркування має бути простою і доступною

операцією, нести мінімальну кількість необхідної інформації. При цьому ста-

вились необхідні умови: маркування має легко і безпомилково читатися за

допомогою відносно простих надійних, доступних за ціною технічних

засобів, що мають включатися як елемент у технологічний процес обробки

інформації, зокрема й засобами обчислювальної техніки.

З часом штрихове кодування як тип автоматизованої ідентифікації

товарів і послуг за допомогою оптичного зчитування інформації набуло

надзвичайно великого поширення як елемент процесу обліку, контролю та

управління рухом одиниць обліку та електронної обробки даних. В Україні

штрихове кодування товарів було введено Постановою Кабінету Міністрів

від 29 травня 1996 р. №574 з метою створення умов для впровадження в

Україні інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та

електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю

та управління товарно-грошовим обігом в державі.

У серпні 1996 p. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування

товарів та одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється

Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-УКРАЇНА». Розроблені

Державні стандарти України та Керівний нормативний документ зі

штрихового кодування та електронного обміну інформацією.

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Штрихове кодування основується на застосуванні двійкової системи

числення: інформація запам'ятовується як послідовність нулів і одиниць,

причому широкі полоси (темні чи світлі) означають 1, вузькі - 0, тому

штриховий код являє собою послідовність полос: світлих чи темних, вузьких

чи широких, нанесених на різні носії інформації (папір, самоклеювальна

плівка, кераміка, пластмаса тощо).

В даний час застосовуються кілька видів штрихових кодів.

В США та Канаді застосовується код UPC, тому українські товари, що

поставляються в ці країни, повинні мати даний код.

На основі коду UPC в Європі створена міжнародна система товарної

нумерації EAN. Система EAN — це міжнародний стандарт для ідентифікації

товарів, послуг та розташування, автоматизованої ідентифікації на основі

штрихових кодів та електронного обміну даними — EDI - Electronic Data

Interchange.

Система EAN базується на трьох основних технологіях:

• ідентифікаційні номери (коди EAN) — ідентифікують товари, послуги і

розташування та є ключами доступу до інформації;

• штрихові коди EAN — дозволяють автоматизувати введення,

відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів, так і іншої

інформації стосовно товарів;

• стандарт EAN для EDI — EANCOM — забезпечує електронний обмін

даними (документами) між діловими партнерами у стандартизованому

форматі.

Ці технології створено для підвищення ефективності ділових процесів

у виробництві, розподілі і продажу товарів та наданню послуг. Застосування

системи EAN стосується в першу чергу автоматизації касових операцій,

операцій відвантаження та приймання товарів, інвентаризації, автоматичного

замовлення та аналізу продажу.

Ідентифікаційні номери EAN є унікальними в світовому масштабі,

багатогалузевими, мають контрольний розряд для гарантування точності

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

зчитування. Унікальність дозволяє партнерам в усьому світі використовувати

для ідентифікації код EAN одиниці власного обліку. Інформація стосовно

товарів, послуг і розташування підтримується в базах даних і не є складовою

частиною самого номеру, що дозволяє легко і швидко її поповнювати, змі-

нювати, а також використовувати.

В Україні застосовуються кілька видів штрихових кодів EAN:

EAN/UPS - застосовується для маркування одиниць обліку, що

обліковуються через касові апарати;

ITF — штрихкодова символіка, застосовується для маркування товарів,

які не призначені для проходження через касові апарати. Більш придатна для

друку на поганої якості носіях (транспортних упаковках, гофрокартонні

тощо);

UCC/EAN-128 - сучасний, найбільш досконалий, компактний та

надійний алфавітно-цифровий код для кодування алфавітно-цифрової

інформації, що дозволяє доповнювати одні дані іншими, пов'язуючи їх в один

символ. Код не має фіксованої довжини. Додатково до основної функції,

пов'язаної з ідентифікацією товарів, код забезпечує стандартизацію даних

про терміни придатності товарів, ідентифікацію партій і серій товарів,

ідентифікацію окремих транспортних одиниць, одиниць і точності

вимірювання, шифрів місць походження, а також стандартизацію іншої

інформації, якою підприємства обмінюються між собою;

EAN-13 - тринадцятирозрядний код, що застосовується для одиниці

постачання, що містить різні товари. На рис. 6. наведений приклад цього

коду. Структура коду: перші три цифри, як правило, означають країну-

виробника, наступні чотири цифри - код підприємства-виробника, далі п'ять

цифр - код продукту, остальна цифра - контрольне число. Крайні і центральні

штрихи є довшими;

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Рис. 6 Приклад коду EAN-13

EAN-14 - чотирнадцятирозрядний код з прямокутним контуром.

Аналогічно коду EAN-13 він складається з 13 розрядів тієї ж послідовності та

одного додаткового знаку, що ставиться першим і відображає специфіку

упаковки (1 - групова упаковка, 2 - упаковка партій в контейнер і т. д.).

Система EAN застосовується в будь-якому виді Діяльності, де є

потреба в обліку, контролі та управлінні рухом одиниць обліку та

електронній передачі даних. Вона дозволяє автоматизувати ці процеси,

зменшити кількість ручної праці та затрати часу, підвищити швидкість,

точність та ефективність виконання.

1.2.5. Моделювання інформації

У процесі перетворення інформації для управлінських цілей часто

використовують такий метод наочної інтерпретації, як моделювання

елементів інформації. Моделювання дозволяє умовно відобразити реальні

об’єкти і процеси за допомогою мовних, графічних та інших засобів, аби

полегшити сприймання та аналіз їх людиною. Моделі допомагають

абстрагуватися від деталей та усвідомити суть проблеми.

Процес зберігання даних про економічний об’єкт з певними їхніми

зв’язками в сучасних комп’ютерах вимагає застосування відповідних

моделей. Основним місцем зберігання економічної інформації в

інформаційних системах є бази даних (БД). Вид конкретної бази даних

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

залежить від типу відношень між об’єктами інформації; що зберігається в

ній. Основними видами (моделями) таких відношень є:

а) «один до одного» (1: 1); прикладом може бути відношення

«номенклатурний номер матеріалу — назва матеріалу»;

б) «один до багатьох» (1: N); прикладом є відношення «код виробу —

професія працівника, що бере участь у його виготовленні»;

в) «багато до багатьох» (M: N); приклад — відношення «код технологічної

операції — табельний номер працівника, що її виконує».

Залежно від того, які типи відношень використовуються у побудові

конкретної бази даних, останні прийнято поділяти на:

а) ієрархічні (реалізуються відношення 1: 1, 1: N);

б) сіткові (реалізуються відношення 1: 1, 1: N та N: M);

в) реляційні (на основі таблиць відношень).

1.3. Інформаційні системи. Основні поняття та

Дата добавления: 2014-12-08