Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Системи. Результатна інформація.В описі вказується призначення




5.

2.

Результатна інформація. В описі вказується призначення

результатів, а також наводиться перелік масивів інформації які сформовані

для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеокадрів і т.ін.), а також

тих, які зберігаються для розв'язування цієї та інших задач.

3. Математичний опис. У підрозділі наводиться математична модель

чи математичні формули обчислення основних показників, які формуються

задачею, а також подається опис процесу, об'єктів, перелік зроблених

припущень і оцінок відповідності розробленої моделі реальному процесу за

різних умов роботи системи.

4. Алгоритм розв'язування. У цьому підрозділі наводиться опис логіки

алгоритму і спосіб формування результатів з посиланням на послідовність

етапів обчислень. Алгоритм подається у вигляді схеми згідно з вимогами

Державного стандарту — „Схеми алгоритмів, програм, даних і систем". Схему

у разі потреби доповнюють текстом.

Структура документа „ Опис інформаційного забезпечення (ІЗ)" має

такі підрозділи:

• загальна характеристика інформаційного забезпечення;

• опис організації збору та передачі інформації на обробку;

• побудова системи класифікації та кодування;

• форми первинних документів, машинограм та відеокадрів;

структура інформаційних масивів.

У підрозділі „Загальна характеристика ІЗ" наводяться основні

принципи, які використовуватимуться при побудові І3, нормативні

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

документи, які визначають побудову І3, необхідність використання СУБД або

застосування локальних масивів. Якщо визначена потреба використати СУБД,

то обґрунтовують вибір конкретної СУБД і наводять її основні

характеристики.

У тому самому підрозділі наводять загальну схему І3 і подають перелік

конкретних елементів ІЗ, які будуть використані для розв'язування задачі.

У підрозділі „Опис організації збору та передачі інформації на

обробку" наводять перелік джерел та носіїв інформації і визначають обсяги й

інтенсивність інформаційних потоків. Описують методи контролю на різних етапах

збору та передачі інформації на обробку. За кожним первинним документом

називають підрозділи, які відповідають за своєчасне подання їх на обробку.

У підрозділі „Побудова системи класифікації та кодування"

подають перелік класифікаторів, наводять за кожним з них методи класифікації

та кодування, структуру та довжину коду. У додатках можуть бути подані

фрагменти або приклади класифікаторів.

У підрозділі „Форми первинних документів, машинограм та

відеокадрів" наводиться перелік форм та посилання на додатки, де наведені

відповідні форми, або подаються самі форми у вигляді таблиць.

У підрозділі „Структура інформаційних масивів" за кожним масивом

наводять таблиці з описом структури масиву. Таблиця має містити такі

відомості: найменування масиву, позначення масиву, найменування носія

інформації, обсяг масиву, довжина запису, метод організації масиву, ключі

впорядкування масиву. За кожним атрибутом (реквізитом) масиву в таблиці

наводять його найменування, умовне позначення у формулах, формат,

діапазон змін, логічні та семантичні зв'язки з іншими масивами або

атрибутами.

У цій таблиці діапазон змін наводиться лише для тих атрибутів, в яких

програмно можна контролювати діапазони, або атрибут (реквізит) може набувати

значення в конкретних межах.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Опис організаційного забезпечення може включати низку схем,

зокрема схему організаційної структури підрозділів (осіб) і її опис, а також

схему технологічного процесу автоматизованого збору інформації та її

обробки. Описуючи технологічний процес, можна наводити окремі схеми.

1. Схему технологічного процесу автоматизованого збору і передачі даних

(описують склад і послідовність виконання операцій щодо збору, реєстрації,

обробки, контролю й передачі даних на обробку).

2. Технологічний процес обробки даних на ОЦ або на АРМ (описують

склад й послідовність виконання операцій з прийому, контролю, обробки,

видачі результатів обробки).

За кожною схемою дають перелік документації (інструкції щодо

виконання всіх операцій або керівництво користувача), необхідної для цього

технологічного процесу.

Схему технологічних процесів складають згідно з чинними стандартами.

Тут наводять опис комплексу технічних засобів (КТЗ). Обґрунтовують вибір

КТЗ і описують його характеристики.

Якщо для обробки інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому

разі описується загальна характеристика мережі та її особливості, режими

роботи і конкретної ЕОМ у мережі.

Опис програмного забезпечення містить:

• загальну характеристику програмного забезпечення (ПЗ)

• задачі (структуру ПЗ, основні функції частин ПЗ, операційну

систему, засоби, які розширюють можливості операційної

системи);

• схему взаємодії програм;

• схеми програм.

До схем дають пояснення, що стосуються призначення програм, їх

особливостей тощо.

Робочий проект майже ніколи не оформляється як один документ. Він

складається з різних документів, які мають використовуватися під час

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

експлуатації системи. До складу робочого проекту, окрім паперових документів,

належать тексти програм на машинних носіях інформації або так званий

виконавчий модуль, який працює під керуванням операційної системи і дозволяє

обробляти інформацію на ЕОМ.

До складу документів робочого проекту найчастіше належать:

• опис програм, які розроблені для розв'язування задачі (опис може

бути складений окремо для кожної програми);

• інструкції щодо операцій технологічного процесу або

керівництво користувача;

• класифікатори техніко-економічної інформації.

Опис програм оформлюють згідно з Державним стандартом - „ЕСК.Д.

Текст програми. Вимоги до змісту і оформлення". До опису додається лістинг

програми (роздрукований текст програми). У поясненні до лістингу подається

коментар, де з'ясовується призначення та структура основних частин

програми.

Інструкції щодо окремих операцій складаються тоді, коли операції

виконуються на різних робочих місцях спеціалістами різної кваліфікації.

Керівництво користувача складається для автоматизованого робочого місця

спеціаліста, який більшість своїх функцій виконує за допомогою ЕОМ. Для нього

можуть бути розроблені й окремі інструкції щодо операцій, які не пов'язані з

обробкою інформації на ЕОМ.

Інструкції щодо операцій технологічного процесу подаються у

довільній формі, але вони обов'язково повинні мати посилання на

кваліфікацію виконавця та містити докладний опис конкретних дій. Керівництво

користувача має містити такі підрозділи: вступ, призначення та умови

використання, підготовка до роботи, опис операцій, аварійні ситуації,

рекомендації щодо освоєння.

У вступі наводять основну характеристику автоматизованого робочого

місця (АРМ) та перелічують функції, які на ньому виконуються. Описуючи

умови функціонування, дають технічну характеристику ЕОМ, яка необхідна

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

для створення АРМ, та характеристику додаткових технічних пристроїв,

посилаються на операційну систему та програмні засоби, які необхідні для

роботи.

Відомості про підготовку до роботи включають зміст та склад

дистрибутивних носіїв інформації, правила інсталяції системи, порядок

завантаження програм та перевірки їх роботоздатності.

Описуючи операції, щодо кожної з них дають докладний опис правил

виконання операції, зазначають її особливості, можливі наслідки та приклади

вибору тих чи інших дій. Обов'язково зазначаються умови, за яких можливе

виконання операції. Дуже часто перелік операцій подається згідно із

пунктами „меню", які покладені в основу роботи програм. Для користувача

такий підхід до опису операцій не завжди прийнятний, бо він має добре

орієнтуватися в ієрархії функцій та їх особливостях для того, щоб обрати

послідовність операцій для виконання конкретних дій. Тому в цьому підрозділі,

окрім традиційного опису операцій, можуть наводитись описи операцій у

такому вигляді: „Як виконати конкретні дії". Наприклад, користувач має

сформувати машинний носій на основі первинних документів. Для цього в

ієрархії „меню" є кілька режимів - створення та ведення НДІ, введення

оперативної інформації та коригування оперативної інформації. Щоб обрати

правильну послідовність операцій, користувач має не лише добре знати

призначення кожного режиму, а й уявити, як документ заноситься на носій

інформації та навіщо застосовується НДІ. Для полегшення роботи користувача

можна передбачити пункт у інструкції такого типу — як сформувати машинний

носій інформації.

Підрозділ „Аварійні ситуації" має містити приклади аварійних ситуацій

та дати поради, як поновити роботоздатність системи з мінімальними

витратами часу та праці.

Рекомендації щодо підготовки користувача до роботи на АРМ. У цьому

підрозділі можуть наводитись посилання на літературу, яку слід вивчити до

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

початку роботи, порядок опанування основних функцій АРМ та контрольний

приклад. З допомогою якого можна засвоїти такі функції.

Класифікатори – це окремі документи, де для кожного класифікатора

наводиться його структура та подається повний перелік назв із відповідними

їм кодами. Під час експлуатації інформаційної системи до класифікаторів

можуть вноситься доповнення.

 

2.4. Забезпечення функціонування та розвитку АІС на

підприємстві

Розглянемо схему функціонування інформаційної системи на

підприємстві.

Зовнішнє середовище разом з підприємством як складовою частиною,

утворює метасистему, що є інформаційним полем, в якому здійснюються

різноманітні обміни інформацією. Певною мірою зовнішнє середовище

здійснює керуючий вплив на підприємство з допомогою керуючих

інформаційних продуктів. На поведінку підприємства можуть впливати також

і інформаційні вироби - необов'язкова до виконання інформація. Вона може

потрапляти на підприємство з точкових джерел інформації (ТДІ) або з

незалежних інформаційних нагромаджувачів (НІН). Як керівна інформація так

і некерівна може потрапляти до підрозділів підприємства та його персоналу

різними шляхами: через органи управління підприємством (ОУ), через

інформаційно-комп'ютерний підрозділ (ІТ - підрозділ), через систему

інформаційного обслуговування підприємства (СЮ) або безпосередньо до

персоналу (рис..). Управління інформаційними ресурсами зводиться до

забезпечення їх своєчасного отримання та раціонального використання як

системою управління підприємством, так і всіма його підрозділами, а також

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

своєчасного і максимально повного забезпечення інформацією зовнішніх

споживачів.

 

Рис. 10

 

Для здійснення управління необхідно:

• знати інформаційні потреби системи управління підприємством і

структурних підрозділив;

• мати регламент отримання інформації підрозділами;

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

• знати форму подачі необхідної інформації;

• знати джерела необхідної інформації;

• забезпечити регулярну взаємодію (прямий і зворотний зв'язок)

системи управління та структурних підрозділів з джерелами

інформації;

• забезпечити приймання, обробку, передачу користувачам та

збереження інформації на підприємстві;

• здійснювати контроль та аналіз рівня та якості задоволення

інформаційних потреб системи управління та структурних

підрозділів;

• розробляти та реалізовувати управлінські дії, спрямовані на

поліпшення інформаційного забезпечення підприємства;

• аналізувати ефективність функціонування інформаційної системи

підприємства та впроваджувати заходи щодо його покращання;

• розробляти і реалізовувати стратегічні плани розвитку

інформаційної

системи

підприємства

та

інформаційних

технологій;

• налагоджувати зв'язки з зовнішніми організаціями-джерелами

інформації на предмет підвищення якості інформаційного

обміну.

Значна роль в управлінні інформаційними ресурсами на

підприємстві відводиться його інформаційно-комп'ютерному підрозділу або,

як його називають, підрозділу інформаційних технологій (ІТ - підрозділ). Такі

підрозділи створюються і функціонують здебільшого на середніх і великих

підприємствах.

Щоб визначити функції та структуру цього підрозділу, побудуємо і

здійснимо аналіз „дерева цілей" забезпечення функціонування та розвитку

інформаційної системи підприємства (рис. 9.2). Це власне є ті цілі, досягнення

яких повинен забезпечувати ІТ- підрозділ.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

На основі „дерева цілей" складена таблиця 6, в якій з кожною підціллю

зіставлені функції (дії), які необхідно здійснити, щоб досягти вказані підцілі.

Функції згруповані таким чином, щоб кожну групу могла виконати одна людина.

Зауважимо, що на перший погляд згідно з таблицею порушується принцип

відповідальності за досягнення тої чи іншої підцілі, тому що за деякі підцілі

відповідають двоє і більше функціоналів. Проте порушення тут немає ніякого,

бо за досягнення кожної підцілі несе відповідальність в першу чергу старший

за посадою спеціаліст. Отже, там, де одна підціль досягається зусиллями двох і

більше спеціалістів, відповідальним за досягнення підцілі є спеціаліст, старший

за посадою: керівник групи або провідний інженер.

Таблиця 6

Зв'язок цілей, функцій та відповідальних за їх виконання

Цілі

Функції

Відповідальний

Прогноз, планування,

контроль, аналіз,

управлінські дії,

Забезпечення

організація,

Керівник

функціонування та

стимулювання,

підрозділу

розвитку

 

АІС

координація діяльності

щодо забезпечення

функціонування та

розвитку АІС

Те саме щодо

Керівник

Забезпечення

забезпечення

групи

1.1.

функціонування АІС

функціонування

експлуатації

АІС

АІС

Підтримка

Контроль, аналіз

Провідний

функціонування

роботи ПЗ, організація

спеціаліст з

1.1.1.

програмного

усунення неполадок і

програмного

забезпечення

недоліків в роботі ПЗ

забезпечення

Тестування ПЗ,

виявлення та усунення

Інженер -

неполадок та недоліків

програміст

ПЗ

 

, інформаційна

підтримка користувача

Аналіз ефективності

ПЗ, ведення звітно-

Інженер -

аналітичної

аналітик

документації

з ПЗ

, розробка

пропозицій щодо

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Цілі

Функції

Відповідальний

вдосконалення

Контроль, аналіз роботи

ІТ, організація усунення

неполадок і недоліків в

Забезпечення

роботі ІТ, інформаційна

Провідний

функціонування

підтримка користувача,

спеціаліст з

1.1.2.

інформаційних

розробка пропозицій

інформаційних

технологій

щодо вдосконалення,

технологій

ведення звітно-

аналітичної

документації

Контроль, аналіз роботи

ТЗ, виявлення та

усунення

Провідний

Підтримка

неполадок і

 

 

недоліків в роботі ТЗ,

спеціаліст з

1.1.3.

функціонування

інформаційна

комп

технічних

підтримка

’ютерної

засобів АІС

користувача, ведення

техніки

звітно-аналітичної

документації

 

 

Контроль і аналіз

роботи мережного

обладнання, розробка

пропозицій щодо

Спеціаліст з

вдосконалення

комп'ютерних

інформаційних мереж,

мереж

ведення звітно-

аналітичної

документації

Моніторинг за

роботою кадрів в

Інженер

АІС

-

Забезпечення

, навчання та

 

аналітик

консультування

з

ефективного

 

 

адаптації

кадрів

кадрів

, виявлення

1.1.4.

використання АІС

до

проблем

роботи в

працівниками

, розробка

 

умовах

заходів

 

підприємства

щодо їх

 

функціонування

усунення

 

, ведення

АІС

аналітично

 

-звітної

документації

Аналіз результатів

експлуатації АІС,

виявлення проблем,

аналіз ринку та світових

Керівник

Забезпечення

 

 

тенденцій щодо АІС,

1.2.

групи

розвитку

 

АІС

визначення

розвитку

перспективних

 

 

напрямків подальшого

розвитку АІС, розробка

пропозицій

Виявлення та аналіз

Аналіз результатів

Провідний

1.2.1.

внутрішніх проблем

експлуатації АІС,

інженер-

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Цілі

Функції

Відповідальний

функціонування АІС

виявлення недоліків в

системотехнік

роботі програмного

забезпечення, технічних

засобів, інформаційних

технологій,

ефективності

використання АІС

працівниками

підприємства

Виявлення і аналіз

світових

тенденцій та потреб

Провідний

ринку

 

, аналіз внутрішніх

інженер

потреб

-

і можливостей

системотехнік

підприємства

 

, розробка

Забезпечення

пропозицій щодо

1.2.2.

стратегічного

розвитку АІС

розвитку АІС

Пошук та

забезпечення

Спеціаліст

необхідною

з інфор

 

маційного

інформацією

 

для

забезпечення

аналізу

 

та розробки

плану розвитку АІС

 

Згідно з таблицею можна скласти штатний розпис ІТ - підрозділу,

причому, в залежності від розміру підприємства, його специфіки, насиченості

технічними засобами чисельність відповідних спеціалістів може бути збільшена

або зменшена. Наведена таблиця дає змогу логічно обґрунтувати, чому

необхідні ті чи інші спеціалісти в тій чи іншій кількості і які функції вони

виконуватимуть. Подібна таблиця дозволяє швидко і обґрунтовано скласти

посадові інструкції спеціалістів, що полегшує роботу працівників відділу кадрів

та юридичного відділу.

Особливістю функціонування ІТ-підрозділу є те, що він окрім питань

експлуатації інформаційних систем підприємства систематично займається їх

розвитком. Річ в тому, що в процесі функціонування інформаційної системи

накопичується інформація про позитивні та негативні сторони ІС. Цьому сприяє

ведення звітної документації за результатами експлуатації та її постійний аналіз.

Крім цього, ІТ-підрозділ вивчає і аналізує потреби і вимоги ринку, світові

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

тенденції щодо розвитку АІС, фінансові можливості підприємства,

інвестиційний клімат на підприємстві, стан корпоративної культури.

Все це дозволяє ІТ-підрозділу розробляти і подавати на розгляд

керівництву підприємства обґрунтовані пропозиції щодо стратегічного

розвитку АІС.

ІТ-підрозділ є основним координатором всіх робіт з автоматизації

управлінських процесів, з впровадження автоматизованих інформаційних систем

на підприємстві, які здійснюється сторонніми організаціями. Він також

забезпечує навчання кадрів-користувачів автоматизованих систем управління,

здійснює консультації працівників підприємства щодо особливостей

використання тих чи інших технічних засобів та програмних комплексів.

ІТ-підрозділ є головним консультаційним підрозділом керівництва

підприємства щодо можливості чи необхідності впровадження на

підприємстві інформаційних та автоматизованих систем управління. Керівник

підрозділу повинен брати участь у всіх виробничих нарадах, що стосуються

реорганізації (реструктуризації) та розвитку підприємства, впровадження

нових видів продукції, вдосконалення систем оплати праці, скорочення

чисельності кадрів, укладання договорів на інформаційне обслуговування

підприємства сторонніми організаціями, вибору організацій-виконавців

розробки та впровадження автоматизованих систем управління та АІС.

Таким чином, успішне функціонування автоматизованих інформаційних

систем на підприємстві буде залежати від фінансово-економічних, технічних

і організаційних факторів підприємства. Якщо перші дві групи факторів

залежать в основному від фінансових можливостей підприємства, то група

організаційних факторів повністю підконтрольна системі управління

підприємства. Світова практика застосування сучасних методів реорганізації

діяльності підприємств показала їх високу ефективність і універсальність.

Особливо великі можливості в цьому плані є у так званому „реінжирінгу"

бізнес-процесів підприємства. Нагадаємо, що цей метод вдосконалення

бізнес-процесів базується на перепроектуванні існуючих управлінських

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

процесів з використанням системних методів (проектування „зверху вниз") і

дозволяє вдосконалювати організаційні системи в цілому або поступово, не

втрачаючи цілісного погляду на систему, забезпечуючи системний контроль

всіх складових підпроцесів та поліпшення проектних рішень як в часі так і в

просторі.

Координуюча роль щодо впровадження, експлуатації та розвитку

інформаційних систем на підприємстві повинна належати спеціалізованому

інформаційно-комп'ютерному підрозділу (ІТ-підрозділу), який повинен

складатися з команди високваліфікованих спеціалістів різного профілю, здатних

постійно освоювати нову техніку і технології, навчатись самим і навчати цьому

управлінський і виробничий персонал підприємства, бути ентузіастами своєї

нелегкої роботи, гідно здійснювати місію провідника науково-технічного

прогресу на підприємстві.

 

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Рис. 11

2.5. Методи і засоби створення інформаційних систем на

підприємствах

2.5.1. Сутність і класифікація методів проектування

інформаційних систем

Для конкретної реалізації процесів проектування ІС проектувальник

використовує різні методи.

Методи проектування ІС — різні способи їх створення, що

підтримуються відповідними засобами проектування.

Усі методи проектування ІС класифікують:

• за виконанням технологічного (виробничого) процесу

проектування — методи аналізу, синтезу, декомпозиції,

формалізації та моделювання;

• за ступенем автоматизації проектних робіт (оригінальне, типове й

автоматизоване проектування);

• за організацією процесів проектування — різні організаційні

методи.

Методи виконання технологічних процесів проектування

У науковому сенсі процес проектування є важливим об'єктом

дослідження. Серед методів наукових досліджень широко використовують

аналіз і синтез, особливо на перед-проектній стадії, для вивчення ІС та

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

системи управління підприємства, пізнання сутності функціональних задач і

структури управління.

У процесі проектування ІС на всіх стадіях та етапах застосовується

метод декомпозиції за двома напрямами:

• декомпозиція даних, тобто розчленування їх на прості

компоненти з виявленням взаємозв'язків між ними (вхідні й

вихідні дані, а також дані, що зберігаються в БД);

• декомпозиція процесів (оскільки процес є логічно завершеною

послідовністю дій, яка виконується у предметній сфері з групою

даних, його декомпозиція передбачає підбиття підсумків, вид

контролю, модифікацію, генерацію звітів). Декомпозиція

процесів дає змогу розробити профіль транз-акції — графічне

подання всіх процесів оброблення певної сукупності даних

(наприклад, вхідного, або головного, файла). Транзакція

розробляється під час проектування системи.

Застосування методів формалізації та моделювання пов'язане з

використанням економіко-математичних моделей, а також обчислювальних

алгоритмів.

Методи, що характеризують ступінь автоматизації проектних робіт

Оригінальне (індивідуальне) проектування передбачає, що всі види

проектних робіт орієнтовано на створення індивідуальних проектів для

конкретних підприємств з урахуванням їхніх специфічних особливостей.

Проте в його процесі теж використовують стандартні засоби ОС, процедури

типових процесів оброблення даних, окремі інструментальні засоби

проектування.

Типове проектування залежно від рівня декомпозиції проектованої ІС

на окремі компоненти передбачає застосування елементного, підсистемного,

об'єктного методів проектування.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

За елементного методу проектування декомпозиція здійснюється на

рівні задач й окремих проектних рішень на основі інформаційного,

програмного, математичного і технічного забезпечення. Для кожного

компонента (елемента) створюються ТПР, наприклад ТПР-задача, ТПР-

техніка, ТПР-персонал.

Під час застосування підсистемного методу проектування

декомпозиція виконується на рівні підсистем, що виступають типовими

елементами. При цьому досягаються функціональна повнота підсистеми,

мінімізація зовнішніх інформаційних зв'язків, параметрична настроюваність

розв'язання задач підсистеми, альтернативність схем у межах значень

вхідних параметрів.

Для кожної підсистеми створюється проектне рішення. Засобами

підсистемного проектування є ППП.

Об'єктне проектування передбачає створення типового проекту ІС

для узагальненого об'єкта, виділеного з групи об'єктів як еталон. При цьому

група однотипних об'єктів може бути невеликою (наприклад, для

годинникових заводів).

За типового проектування застосовуються: стандартні засоби ОС;

типові компоненти — ТПР, ППП, типові АСУ (наприклад, АСУ «СИГМА»,

АСУ «ЛЬВІВ» та ін.); конкретні інструментальні засоби.

Автоматизоване проектування — це створення проектів ІС на основі

САПР, що ґрунтуються на глобальній інформаційній моделі ОУ (модельне

проектування). Модель має містити формалізований опис інформаційних

компонентів і відношень між ними, включаючи їхні зв'язки й алгоритмічну

взаємодію.

За такого проектування використовують стандартні засоби ОС, САПР,

взаємозв'язаний комплекс інструментальних засобів проектування; засоби

модернізації функціонуючої ІС.

Організаційні методи проектування

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Ці методи охоплюють питання, які стосуються послідовності

створення проекту, добору спеціалістів на кожному етапі, забезпечення якіс-

ного документування проекту, контролю проектування, організації

колективів розробників ІС, інформування учасників проектування про стан

розроблення проекту, забезпечення виконання програмних та інформаційних

інтерфейсів.

До цієї групи належить метод «зверху вниз» (спадне проектування), де

формалізація процесу проектування здійснюється у вигляді графа-дерева, а

проектування можна розпочинати з будь-якої задачі та вести паралельно для

кількох.

Проектну документацію можна створювати одночасно з прийняттям

проектних рішень (наприклад, із розробленням програм), і при цьому

зберігається їх повна відповідність.

Застосування методу «зверху вниз» можна розглянути на прикладі

функціональної підсистеми бухгалтерського обліку, що охоплює різні

комплекси задач, задачі, підзадачі, процедури та ін. (схема 1).

Модульний метод проектування пов'язаний зі створенням

програмного й інформаційного забезпечення з множини відносно незалежних

модулів. Модулі мають інформаційні взаємозв'язки, які визначаються у такий

спосіб, що кожний модуль не має інформації про внутрішній зміст інших

модулів, крім тієї, яка міститься у специфікаціях інтерфейсу. Цей метод дає

змогу звести проектування до оптимізувального синтезу функціонально

незалежних окремих частин (модулів), які разом виконують задані функції

системи з потрібною ефективністю.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

 

Рис. 12. Схема проектування підсистем бухгалтерського обліку з

застосуванням методу «зверху вниз»

 

Оптимальний модульний синтез має такі переваги:

• спрощуються розроблення і налагодження ПЗ;

• спрощується подальша модифікація системи (модульні програми

можна поліпшити простою заміною окремих модулів, які

функціонально є еквівалентними, але мають кращі системні

характеристики);

• поліпшуються керуючі програми;

• забезпечується можливість застосування технічних засобів;

• поліпшується використання можливостей програмістів.

Однак застосування оптимального модульного синтезу пов'язане зі

зміною традиційної методології проектування, збільшенням трудомісткості

аналізу зібраного матеріалу на етапі передпроектного обстеження, з появою

додаткової роботи з аналізу великої кількості альтернатив, розбиттям іс-

нуючої системи на підсистеми (задачі). Зростає трудомісткість розроблення

інтерфейсу та погодження модулів.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Розбиття програмного й інформаційного забезпечення ІС на окремі

модулі та їх подальше спряження є найважчим і слабко формалізованим

процесом, тому що розподіл та спряження пов'язані з плануванням й

організацією роботи програмістів та аналітиків (постачальників задач).

Структурний метод передбачає наявність програм, що динамічно

налагоджуються на структури масивів інформаційного фонду системи. При

цьому опис масивів слід формалізувати, а їх збереження і підтримка в

адекватному стані мають бути організовані в системі інформаційного фонду.

Цей метод використовують під час створення БД, він спрямований на

забезпечення логічної та фізичної незалежності даних.

Метод «на основі математичної моделі» передбачає для розв'язання

задачі вибір та розроблення економіко-математичної моделі, що включає

створення алгоритму розв'язання і складання прикладної програми.

Метод неперервності розвитку системи полягає в тому, що після

створення ІС у процесі її функціонування з'являються нові, змінюються діючі

задачі управління, виникає необхідність внести зміни у систему. Цей процес

часто є інерційнішим, ніж процес ручного оброблення даних. Тому під час

проектування ІС у логіку прикладних програм мають бути закладені також як

організація даних у вторинній пам'яті ЕОМ, так і методи доступу до них, що

забезпечує фізичну незалежність задач та дає змогу автоматизувати внесення

змін.

Методи проектування ІС сприяють підвищенню якості створюваних

проектів, зростанню продуктивності праці всіх спеціалістів-розробників

проекту, зниженню вартісних і трудових витрат на проектування,

скороченню термінів виконання проектних робіт, спрощенню впровадження,

супроводу й модернізації функціонуючої ІС.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

2.5.2. Засоби проектування інформаційних систем та їх

класифікація

Під час організації процесу проектування, автоматизації

виконання проектних робіт застосовують такі засоби:

технічні — утворюють локальну обчислювальну мережу (ЛОМ)

процесу проектування;

мовні — вживаються для формального опису задач і забезпечують

різні способи відображення інформаційних входів, виходів та

алгоритмів їх перетворення.

Під час проектування ІС використовують процедурні (ФОРТРАН,

Паскаль, ПЛ-1 тощо) і непроцедурні (ПРОЛОГ, ЛІСП та ін.) мови. Мовні

засоби високого рівня непро-цедурного типу застосовують як формальні

засоби для забезпечення однозначності й можливості аналізу ІС. Наприклад,

на передпроектній стадії для аналізу результатів обстеження ІС

використовують мовні засоби, що ґрунтуються на апараті теорії відношень

для специфікації структурних властивостей та алгоритмічних зв'язків

компонентів ІС.

Для відображення семантики первинних інформаційних сукупностей

показників найефективнішим є апарат теорії фреймів.

Фрейм — це структура даних для подання знань у конкретній

предметній сфері. Подібно до запису, фрейм складається з окремих полів,

заповнених змістовими поняттями предметної сфери. Поля фрейму пов'язані

між собою відношеннями, реалізованими, як правило, у вигляді окремих

процедур. Наприклад, для подання знань про виту пружину у САПР

машинобудування використовується фрейм «ПРУЖИНА». Поля цього

фрейму — діаметр і крок намотування пружини, діаметр дроту, кількість

витків, властивості матеріалу дроту та ін.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Відношеннями у цьому фреймі є рівняння, що складають математичну

модель пружини.

При розробленні ПЗ велике значення має вибір мови, оскільки від неї

значною мірою залежить багато характеристик створюваної системи:

• успішність і швидкість упровадження;

• простота експлуатації та проектування програми;

• ефективність функціонування складного програмного комплексу.

Програмні засоби поділяють на локальні й комплексні. Перші

застосовуються для автоматизації окремих проектних робіт і можуть

використовуватися під час проектування незалежно один від одного. До них

належать:

1. Генератори програм, призначені для реалізації типових програм

оброблення даних.

2. Автономні ППП.

3. Системи програмування: транслятори, інтерпретатори, генератори

ППП, макрогенератори та ін.

Транслятор — це програма, що перекладає текст, записаний вхідною

мовою, на об'єктну мову.

Інтерпретатор — мовний процесор, в якому аналіз вихідної програми

та її виконання зміщено в часі.

Генератори ППП призначені для автоматизованого конструювання

програм розв'язання задач із більш або менш вузьких класів.

Макрогенератори характеризуються наявністю базової мови і засобів

макророзширення для введення в мову нових об'єктів та операторів. Вони

дають змогу записувати у більш компактному вигляді те, що може бути

подане засобами базової мови.

4. СУБД — спеціалізована система програмування з двома вхідними

мовами: мовою опису даних (МОД) і мовою маніпулювання даними (ММД).

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 661; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.