Провели

Порадилися

Задумали

Формула справи.

При організації будь якої справи в першу чергу необхідно мати на увазі, для кого вона проводиться, кому принесе радість, і що отримають для свого розвитку учасники. Але для успіху будь якої справи необхідно і дітям, і дорослим враховувати об єктивно існуючу логіку її організації. Для цього використовують «формулу спрви», а саме:

Продумали(поетапно і подробно)

Прорекламували і наочно оформили

Допомогли в підготовці

Підвели підсумки і нагородили кращих

Проаналізували та зробили висновки на майбутнє.

Наголосимо ще раз, планування – це одна з основних функцій управління, яка має прямий вплив на організацію роботи, її контроль, оцінку та корекцію.

Різнобічність функцій, які виконує вожатий, вносить в його працю компоненти багатьох спеціальностей – від актора, режисера і менеджера до аналітика, дослідника тощо.

В роботі з сучасними дітьми та підлітками треба постійно шукати все більш дієві форми, методи, стимули роботи.

Педагогічний щоденник.

Вожатий щодня складає план роботи загону та записує його в педагогічний щоденник. Щоденник повинен перевіряти кожного дня, усі зауваження повинні бути ліквідовані вожатим негайно.

Перевірка педагогічного щоденника – одна з форм контролю діяльності вожатого.

Вимоги до ведення педагогічного щоденника.

Ти відкрив першу сторінку свого педагогічного щоденника. З цієї хвилини він повинен стати твоєю настільною книгою.

Педагогічний щоденник – документ, що має юридичну силу. Це результат творчості і майстерності вожатого, це роздуми, творчий звіт. Він не тільки допомагає організувати час, але й вчить аналізувати, роздумувати, робити висновки. А без цього неможливо буди справжнім вожатим.

Педагогічний щоденник – це ще й робочий документ, в якому вожатий планує свою організаторську та педагогічну діяльність, діяльність свого загону, розкриває сутність справ, що проводить, аналізує кожний прожитий день з загоном, робить висновки, накреслює перспективу.

Педагогічний щоденник допомагає відпрацюванню системи роботи загону за зміну, а також осмислити свою працю. Педагогічний щоденник допомагає бачити дітей, розуміти їх. Направляти їхню енергію в необхідне і правильне русло. Педагогічному щоденнику вожатий може довіряти свої таємниці та сумніви, перемоги та радощі.

Педагогічний щоденник – не тільки робочий зошит і звітний документ, але й засіб спілкування. Здійснює контроль і надає допомогу в веденні щоденника старший вожатий та начальник табору.

Основу педагогічного щоденника складають щоденні записи вожатого, якаібудуються відповідно з періодами зміни(організаційний, основний, заключний).

Щоденне планування роботи з загоном складається із таких розділів:

План роботи загону;

Діяльність вожатого;

Педагогічний аналіз дна.

Продумуючи педагогічні задачі на кожен день зміни, пам ятайте:

Що б ви хотіли дізнатися про колектив в цілому та про окрему дитину;

Чому навчити дітей;

До чого пробудити інтерес;

В яких вміннях та навичках потренуватися;

Поставивши педагогічні задачі на певний період життя колективу, вожатий веде щоденні записи. Як пройшов день, чи виконав накреслений план, якщо проводив збір загону, то які питання було розглянуто, якщо робота творчих чи ініціативних груп, то які питання вирішувалися, як було проведено заходи загону чи табору.

На сторінці «Аналіз, висновки, роздуми» слід робити аналіз прожитого дня: як вдалося вирішити поставлені задачі, в чому, відповідність вибраних форм та методів, намітити свій наступний крок в роботі з загоном та активом загону, а також дати оцінку своїй діяльності.

В кінці зміни вожатий пише короткий звіт, в якому підводить підсумки роботи: як змінився загін в плані розвитку колективу, як вдалося вирішити поставлені задачі; дає оцінку своїй діяльності, ділиться успіхами та труднощами, ставить перспективу на майбутнє.

Педагогічний щоденник – це – своєрідна скринька вожатської майстерності. Ведення щоденника – корисна та гарна справа. Необхідно лише щовечора виділити трохи часу, щоб обміркувати прожитий день, зробити якісь корисні висновки,щось записати, щоб наступного дня зробити щось краще, впевненіше, сміливіше.

Педагогічний аналіз.

Всебічний та глибокий аналіз роботи дає змогу обміркувати і оцінити її з позиції основних вимог – загально-педагогічних, психологічних, методичних.

ОСНОВНИМИ НАПРЯМКАМИ АНАЛІЗУ ДНЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД МОЖУТЬ СТАТИ:

.1Аналіз виконання поставлених задач;

Наскільки діяльність, організація в загоні сприяла вирішенню поставлених задач?

Хто був ініціатором справи? Якщо вожатий, то як сприйняли запропоноване діти? Якщо хтось із дітей, то як сприйняли цю пропозицію останні?

Як проявили себе діти в різних видах діяльності? Хто став організатором, на скільки це йому вдалося?

В якій позиції бажали знаходитися діти: організаторів, помічників, виконавців, глядачів і т.д.?Рівень організаторських навичок дітей.

Як проявилися інтереси, здібності дітей? Яким видам діяльності вони віддають перевагу? Чим полюбляють займатися в вільний час? В яких видах діяльності мають конкретні вміння, навички? В яких видах діяльності проявляються їх здібності?

Як проявляється вихованість дітей, їх відношення до дорослих, однолітків, оточуванню?Як проявляють свої почуття, емоції, навички культури поведінки?

Як проявляються моральні якості дітей, риси характеру?Як складуються відношення між дітьми? Хто виходить на лідерські позиції? Які проявляються неформальні групи, дружні пари? Відношення всередині цих груп. Гендерні відношення в загоні.

Як діти сприймають вимоги розпорядку дня? Приймають їх? Проявляють готовні

2.Хто з дітей потребує особливої індивідуальної роботи? Чому? Передбачувані дії по відношенню до них.

3. Які методи, прийоми використовуються для вирішення задач? Їх ефективність.

4. Які методи, прийоми застосовуються при вивченні підлітків? Результати. Висновки. Оцінки. Перспективи.

АНАЛІЗ ПРОВЕДЕНОГО ДНЯ В ОСНОВНИЙ ТА ЗАКЛЮЧНИЙ ПЕРІОДИ.

1 .Аналіз виконання поставлених задач:

Наскільки задачі конкретної діяльності(справи)в цей день допомагали виконанню задач зміни? Підготовці до післядії(діяльності в шкільному колективі)?

Настільки вдалося вирішити поставлені задачі(виховні, пізнавальні, розвиваючи, організаційні)?

2 .Як проявилися в справах моральні якості дітей? Риси їхнього характеру? Чи послужила справа(діяльність в цей день) стимулом для розвитку моральних якостей? Стимулом для самовиховання дітей?

3. Яка позиція дітей у вирішенні задач:

Позиція виборчого активу;

Позиція ради справи;

Членів конкретної групи;

Позиція окремих дітей, на яких необхідно звернути особливу увагу?

4. Як розвиваються відношення в загоні:

Між лідерами(офіційними та неофіційними) та між останніми дітьми:

Між групами (мікрогрупами)

Всередині груп(мікрогруп);

Між вожатим і активом,всіма дітьми;

Між хлопчиками та дівчатками?

5. Як змінюється стан колективу, його настрій на справи?

Які методи використовуються для вирішення задач? Як на них реагують діти? Їх ефективність. Що необхідно зробити, щоб закріпити авторитет?

Які метод, прийоми використовуються для збору інформації про дітей, розвиток колективу, відношень всередині колективу?

6. Результати. Висновки. Оцінки. Перспективи.

Аналіз справи загону.

Більшість дітей вбачають сенс свого існування в конкретній діяльності. Аналізувати необхідно для того, щоб діти вчилися підходити осмислено до своєї справи, розуміти причини успішного і неуспішного їх проведення, робити з цього відповідні висновки.

Аналізувати можна відразу після проведення справи або після того, як діти мали час, щоб обміркувати свої враження.

Приблизні питання для обговорення.

1. Які задачі ставили діти, задумуючи справу?

2. Чи вдалося вирішити ці завдання в ході підготовки і проведення справи? Чи була ця справа корисною для його учасників, глядачів? Що сприяло вирішенню поставлених задач?

Позиція членів груп(активність дітей: їх творчість, ініціатива, зацікавленість, відгук на дії актива, ради справи, підтримка їх дій; атмосфера в групі: відношення між дітьми, зацікавленість дітей, їхня організованість та ін..);

Позиція актива, ради справи(уміння спланувати роботу, надати всі необхідні умови, поставити в активну позицію всіх членів групи, знайти кожному справу по душі; здійснювати активне керівництво ходом підготовки справи; авторитет актива, його вимогливість, вплив на дітей, конкретні вміння та навики);

Допомога інших(старших товаришів, дорослих).

Організація справи(його цілевідповідність, підготовленість, тривалість в часі).

3.Хто з організаторів справи, її учасників особливо відзначився в підготовці та проведенні справи?

4.Що було найменш вдалим в цій справі?

5.Як можна було вникнути цього? Виправити не дуже вдалі моменти?

6.Чи можливо провести цю справу в постійному колективі?За яких умов?

7.Які висновки можна зробити з даної справи для всіх дітей? Окремих дітей?.Активу? Ради справи? Яку перспективу накреслити в окремих групах?

Дата добавления: 2014-12-08