Правила обстеження харкотиння для виявлення туберкульозу

При клінічному обстеженні у всіх пацієнтів, що звернулися до медпрацівника з підозрою на туберкульоз, навіть при відсутності патологічних змін на рентгенограмі, проводять збір трьох окремих зразків мокротиння для мікроскопії на наявність кислотостійких бактерій.

Харкотиння в обсязі не менш 3-5 мл збирають у чисті контейнери (одноразові полімерні чи багаторазові скляні), що повинні відповідати таким вимогам:

- об’єм контейнера для збору харкотиння повинен бути 35-50 мл;

- отвір в контейнері повинен бути широким (35 мм), що дає змогу збирати харкотіння без забруднення зовнішньої поверхні контейнеру, з плотно закриваючоюся кришкою;

- контейнери повинні бути вироблені з прозорого, плотного, легко маркуючогося матеріалу, що підлягає стерилізації або утилізації.

Збір мокротиння для дослідження проводиться переважно в амбулаторних умовах за схемою:

1) Перший зразок мокротиння береться на місці під спостереженням медичного працівника (день перший, при першому звертанні пацієнта в медичний заклад);

2) Другий збір мокротиння проводиться пацієнтом самостійно. Пацієнтові видається контейнер (плювальниця) для збору ранкового мокротиння до того, як відбудеться його друга зустріч з медичним працівником;

3) Третій збір мокротиння проводиться пацієнтом при наступному його звертанні в медичний заклад також під спостереженням медичного працівника, тобто після того, як пацієнт приносить туди другий зразок мокротиння (як правило, це буде другий день).

У виняткових випадках, коли пацієнт живе далеко від медичного закладу або не має можливості скористатися транспортним засобом для поїздки, його можна покласти в лікарню на 2-3 дні для завершення обстеження на туберкульоз.

Якщо в результаті мікроскопії першого зразка мокротиння був отриманий позитивний результат дослідження мазка, а пацієнт не з'явився для здачі другого зразка мокротиння, то необхідно його негайно розшукати, щоб не допустити подальшого поширення інфекції серед населення і погіршення стану здоров'я самого хворого.

Харкотиння треба збирати у спеціально обладнаній і добре вентилюємій кімнаті. В домашніх умовах збір харкотиння проводять по-за межами приміщення або в приміщенні з відкритими вікнами. Медичний працівник повинен пояснити пацієнту причину і важність правильного збору харкотиння, описати дії хворого в процесі її збору, проконтролювати збір мокротиння для отримання зразка, що підлягає лабораторної діагностиці.

Правила збору якісного зразка харкотиння

- мокротиння краще збирати вранщі, натще;

- при збиранні харкотиння вдень треба спершу прополоскати ротову порожнину;

- у спеціально призначеному приміщенні треба сісти навпроти відкритого вікна;

- зробити глибокий вдих, на декілька секунд затримати дихання, повільно видихнити, повторити цей цикл ще раз;

- після третього різкого вдоху різко видохнути, що призведе до виникнення кашлю;

- відкашляти харкотиння і сплюнути її у контейнер;

- плотно закрити кришку контейнеру, вимити руки з милом.

Медичні працівники, що контролюють збір харкотиння, повинні дотримуватись правил безпеки, окрім халату і шапочки, застосовувати маску, резинові перчатки, фартук з клеїнки. При можливості медичний працівник повинин покинути кімнату і спостерігати за збором мокротіння через скляне вікно у дверях.

Медичний працівник повинен правильно маркувати контейнер зі зразком мокротиння – індефікаційних номер позначається на зовнішньому боці контейнеру, а не кришці.

Якщо медичний заклад не взмозі провести мікроскопічне дослідження харкотиння, зразки необхідно відправити до найближчої лабораторії. Мікроскопічне дослідження харкотиння треба провести впродовж тиждня після взяття зразка. Якщо контейнер відправляється в лабораторію безпосередньо після збору харкотиння його необхідно покласти в спеціальний ящик для транспортування. При неможливості відправлення харкотиння в лабораторію безпосередньо після збору, вона зберігається не більше 7 діб у холодильнику при температурі + 4^оС. При відсутності можливості доставити харкотиння до лабораторії протягом 7 діб, припустимо виготовлення фіксованих мазків на місці з подальшою їх доставкою до лабораторії не пізніше 2-3 тижнів з моменту виготовлення.

Під час транспортування контейнери треба щільно укупувати у тару, що витримує можливе їх протікання, удару, змін тиску та інших зовнішніх ушкоджень. Для транспортування застосовуються бікси чи спеціальні ящики з ячійками. Під час транспортування контейнери повинні знаходитись у вертикальному положенні і бути захищені від дії сонячних променів, бажано у холоді. Всі три зразка харкотиння супроводжуються одним Направленням на проведення аналізу харкотиння (форма ТБ 05). Для кожного біксу складаєтся Опис зразків харкотиння, ТБ 05 а (опис), в який заносяться данні на кожного пацієнта, дату збору и номер зразка мокротиння.

Дата добавления: 2014-12-10