Незавершене виробництво

ТЕСТИ

Вкажіть правильну відповідь:

1. Енергоємність виробництва визначається діленням:

а) середньорічних енергетичних потужностей на кількість підприємств;

б) середньорічних енергетичних потужностей на середньорічну кількість працюючих;

в) середньорічних енергетичних потужностей на 100 га земельної площі;

г) споживаної на виробничі цілі електроенергії на середньорічну кількість за- йнятих у виробництві;

д) назвіть власний варіант відповіді.

2. До резервів вирішення сучасної енергетичної кризи в АПК України відносяться:

а) економія паливно-енергетичних ресурсів;

б) удосконалення економічного протизатратного механізму енергозбереження;

в) заміна енергомісткої техніки і технологій енергозберігаючими;

г) використання відновлюваних джерел енергії і робочої худоби;

д) будівництво нових електростанцій.

3. Вартість повного комплексу “Джон Дір” і трьох жаток з усіма додатковими витратами становить:

а) 252 тис.американських доларів;

б) 196 тис.американських доларів;

в) 296 тис.американських доларів;

г) 358 тис.американських доларів;

д) 549 тис.американських доларів;

е) правильна відповідь не вказана.

4. Концепція забезпечення АПК технікою в умовах ринку включає:

а) прокат техніки;

б) фірмове обслуговування;

в) створення ринку вживаної техніки;

г) централізоване планове постачання техніки;

д) бартерний обмін;

е) власний варіант відповіді.

5. Коефіцієнт змінності визначається:

а) множенням машино-днів на машино-зміни;

б) діленням машино-змін на машино-дні;

в) діленням машино-змін на виконані умовно-еталонні гектари;

г) діленням річного виробітку одним трактором на змінний виробіток;

д) діленням відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість машин.

Література:

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип.6)/ За ред. Саблука П. Т. та інш. – К.: ІАЕ, 2003 – 763 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств.: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.

3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 355 с.

4. Інвестиції, кредит і лізинг в АПК: законодавчі та нормативні акти (збірник документів). – Київ: Задруга, 1998. – 256 с.

5.Павловська Л.Д. Практикум з курсу “ Економіка підприємств ”. – Житомир: ДААУ, 1999. – 125 с.

6. Про заходи щодо розвитку ринку вітчизняної техніки для агропромислового комплексу та збільшення обсягів її виробництва: Указ Президента України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 14 листопада. – №210.

7. Формування ринкув матеріальних ресурсів АПК / За ред. Підлісецького Г.М. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 428 с.

ТЕМА 11. Оборотний капітал та нематеріальні ресурси аграрного підприємства

Методичні поради до вивчення теми

Значне місце серед чинників зростання ефективності функціонування підприємств в ринкових умовах посідає ефективне використання оборотного капіталу, або як звично називали його раніше – оборотних засобів. Слід дати визначення оборотного капіталу та його складових. Доцільно скористатись рисунком 11.1.

+

+

Рис. 11.1. Оборотний капітал аграрного підприємства

Рекомендується також навести структуру оборотного капіталу за середніми даними аграрних підприємств України, навести методи оцінки виробничих запасів, які застосовуються в сучасних умовах господарювання при їх вибутті ідентифікованою та середньозваженою собівартістю, методами ФІФО та ЛІФО, за нормативними витратами та цінами реалізації).

Рівень забезпеченості підприємства оборотним капіталом має бути достатнім для гарантування неперервної діяльності підприємства. На нього впливають:

Ø спеціалізація підприємства;

Ø об’єм валової продукції сільського господарства та інших галузей;

Ø умови реалізації;

Ø умови розрахунків;

Ø умови матеріально-технічного постачання;

Ø виробнича собівартість власних та покупних сировини і матеріалів та інші.

Далі слід навести показники рівня забезпеченості та ефективності використання оборотного капіталу, розкрити методику їх визначення (рис.11.2.)

Рис. 11.2. Показники забезпеченості оборотним капіталом

Важливо враховувати, що наведені показники доцільно використовувати за умови стабільності економіки (інфляція має становити 3-5% на рік, тобто рівень розвинутих країн). В умовах нестабільності та високої інфляції замість вартісних краще використовувати натуральні показники (кількість поголів’я тварин, насіння, кормів, пального тощо).

В аграрних підприємствах кругообіг оборотного капіталу має свої особливості:

· не всі оборотні засоби здійснюють повний кругообіг, частина з них споживається та використовується на відновлення, наприклад насіння, корми, сировина і матеріали тощо;

· організаційний фактор – строки збирання та підготовки продукції до реалізації, система розрахунків за реалізовану продукцію;

· авансування виробничої діяльності на значний термін, сезонність виробництва, що зумовлено особливостями аграрного виробництва та інші.

Показники ефективності використання оборотного капіталу наведені на рис. 11.3.

Рис. 11.3. Показники економічної ефективності використання оборот ного капіталу

Важливо сформувати шляхи зростання економічної ефективності оборотного капіталу. Серед головних є:

· підвищення швидкості обороту оборотного капіталу (наприклад, за рахунок зростання середньодобових приростів тварин на відгодівлі),

· використання більш продуктивних тварин і сільськогосподарських рослин,

· впровадження ресурсо-, еколого-, енергозберігаючих технологій,

· досягнень наково-технічного прогресу,

· режиму економії щодо оборотних фондів підприємства,

· оптимізація власних і позичкових джерел формування оборотних засобів та інші.

У счасній економічній літературі усе частіше починає використовуватись новий термін «авансований капітал».

Однією із важливих для розуміння подальших тем залишається проблема більш широкого порівняно з класичним трактування капіталу, а саме авансованого капіталу. Це пояснюється тією обставиною, що в ринкових умовах частина капіталу (основних і оборотних засобів виробнимцтва, землі, праці) може авансуватися у придбання цінних паперів, на кредитування, на внески до статутних фондів підприємств тощо.

Слід звернути увагу слухачів, що авансований капітал підприємства представлений його активами (ф. 1 «Баланс») у трьох розділах:

1. необотні активи;

2. оборотні активи;

3. витрати майбутніх періодів.

Розглядаючи джерела формування авансованого капіталу в умовах ринкової економіки, необхідно приділити увагу наступним:

- власні кошти;

- позичковий капітал (кредити банків, власні облігації тощо);

- пайові внески засновників;

- благодійні внески;

- акціонерний капітал;

- оренда майна, землі тощо;

- можуть бути також додаткові гроші, отримані внаслідок інфляції.

Найважливішою частиною авансованого капіталу є власний капітал, який представлений у розрізі його складових (статутного, пайового, додаткового, резервного тощо) у формі 1 «Баланс» річного фінансового звіту підприємства. Розмір власного капіталу показує, скільки коштів залишилося б у підприємства за умови реалізації ним усіх своїх активів (за балансовою вартістю на кінець звітного року) та сплати усіх своїх забов’язань. Наприклад, активи підприємства становлять 50 млн. грн., загальні зобов’язання – 40млн. грн. Значить власний капітал становитиме: 50-40=10 млн. грн., тобто це ті реальні кошти, які матиме підприємство (у вигляді основних і оборотних фондів, грошових коштів і коштів у розрахунках) за умови реалізації усіх своїх активів та сплати усіх забов’язань.

Ефективність використання авансованого капіталу визначається наступними показниками:

1. Абсолютна ефективність виробництва:

Визначається діленням валової, чистої, товарної продукції, прибутку на площу сільськогосподарських угідь.

2. Відносна ефективність використання ресурсів: фондовіддача ОВФ, фондовіддача оборотного капіталу, рівень продуктивності праці, землевіддача.

3. Ефективність спожитих виробничих ресурсів: зарплатовіддача, матеріаловіддача, коєфіцієнт прибутковості.

4. Ефективність додаткових вкладень у виробничі ресурси. Це коефіцієнти ефективності: додаткових вкладень в авансований капітал, додаткових поточних виробничих витрат, окупності.

5. Узагальнюючі показники ефективності: норма прибутку на авансований капітал (або рентабельність авансованого капіталу), норма прибутку на власний капітал.

Далі доцільно навести визначення та види нематеріальних ресурсів підприємства. Не дивлячись на те, що нематеріальні ресурси не мають фізичної форми і є недотичними, безтілесими, вони мають ряд спільних рис. А саме: використовуються тривалий час, не втрачаючи при цьому своєї форми, та можуть приносити прибуток [2].

Розрізняють наступні джерела придбання нематеріальних ресурсів:

- власні або позичені (кредити) кошти: програмне забезпечення ЕОМ, право на винахід, «ноу-хау», товарний знак;

- у результаті об’єднання або поглинання інших підприємств: «гуд-вілл», «ноу-хау», право на промислові зразки, товарні знаки;

- внески учасників до статутного фонду підприємства: право користування землею, іншими природними ресурсами, технології, «ноу-хау», право на винахід та інші;

- благодійні внески інших юридичних та фізичних осіб.

Слід звернути увагу слухачів, що за останній період лише окремі аграрні підприємства мали на своєму балансі нематеріальні активи (ресурси). Але в розвинутих країнах це явище широко розповсюджене і практика їх використання представляє інтерес для України. Так, наприклад строк амортизації нематеріальних активів у США і Канаді складає – до 40 років, Японії – до 5 років, у Швеції та Голландії – до 10 років. Негайне списання вартості ділової репутації фірми забороняється законодавством США, Канади та Японії.

У нашій країні підприємства самостійно встановлюють строк використання нематеріальних ресурсів із врахуванням морального зносу та інших чинників, але не більше 20 років.

Доцільно зупинитися також на особливостях комерціалізації інтелектуальної власності, що особливо чітко проявляється у ринковій економіці (ліцензування). Розглянути сутність та види ліцензій (звичайна, виключна, повна), методи визначення ціни ліцензії.

Важливо з’ясувати, що від використання або надання дозволу на використання нематеріальних активів підприємство отримує дохід, який у ринковій економіці має назву роялті. Наприклад, це дохід за патент або ліцензію, «ноу-хау», авторські права, право на використання земельної ділянки, виробничих приміщень, інших природних ресурсів тощо.

За умови внесення нематеріального активу (наприклад, права володіння земельною ділянкою) у статутний фонд при створенні підприємства роялті набуває форми дивідентів.

В цілому ж нематеріальні ресурси (активи) підприємства за характером функціонування та дією на результативність виробництва є аналогом основних виробничих засобів.

План семінарсько-практичного заняття

1. Економічна суть та склад оборотного капіталу.

2. Рівень забезпеченості підприємства оборотним капіталом.

3. Показники ефективності використання оборотного капіталу.

4. Шляхи покращення використання оборотного капіталу.

5. Поняття, значення та види нематеріальних ресурсів.

6. Способи та джерела придбання нематеріальних активів.

7. Досвід використання нематеріальних активів у розвинутих країнах.

8. Особливості нарахування амортизації нематерільних ресурсів.

9. Ефективність використання нематеріальних ресурсів.

Терміни і поняття

Оборотний капітал

(оборотні засоби) – сукупність оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні фонди – предмети праці, які беруть участь у процесі виробництва одноразово та повністю переносять свою вартість на створюваний продукт, наприклад, насіння, корми, посадковий матеріал, сировина, матеріали, добрива, запасні частини, паливно-мастильні матеріали тощо.

Виробничі запаси – предмети праці, які ще не вступили у процес виробничого споживання. Можуть бути сільськогосподарського (корми, насіння, посадковий матеріал, підстилка, органічні добрива) та промислового походження (мінеральні добрива, отрутохімікати, запасні частини, паливно-мастильні матеріали).

Незавершене виробництво – виробничо спожита частина оборотних фондів, але яка ще не перетворилась на готову продукцію.

у рослинництві – це витрати на лущення стерні, підняття зябу, витрати на насіння та посів озимих, вартість на доставку та внесення добрив восени під урожай майбутнього року тощо.

Дата добавления: 2014-12-10