Незавершене виробництво

Незавершене виробництво

Незавершене виробництво

у тваринництві – витрати незакінченої інкубації яєць, вартість пе рехідних запасів меду у вуликах.

переробних виробництв – витрати та вартість переробки спожитої сировини, що знаходиться у процесі виробництва.

підсобних виробництв – вартість незакінченого ремонту техніки, незакіченого випалювання цегли.

Тварини на вирощуванні

і відгодівлі – оборотні активи, які відображені вартістю дорослих тварин на нагулі, молодняка на вирощуванні, вибракованого з основного стада, та вартість птиці, звірів і кролів.

Фонди обігу – предмети праці, які не будуть безпосередньої участі у процесі виробництва, а лише обслуговують його. Це готова до реалізації продукція, грошові кошти в касі і на рахунках у банку, а також кошти у розрахунках та інші оборотні активи.

Готова продукція – продукція, яка призначена для продажу за різними каналами реалізації: переробним підприємствам, на продовольчих ринках, біржах, в рахунок оплати праці працівникам, у фірмових магазинах, для внутрішнього споживання на підприємстві.

Дебіторська заборгованість

за товари (роботи, послуги) – кошти, які повинні надійти підприємству за продану продукцію (виконані роботи, надані послуги), як оплата за одержані векселі і т.д

Дебіторська заборгованість

за розрахунками – заборгованість з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих дохідів. Наприклад, суми авансів, які надані іншим підприємствам у рахунок наступних платежів, заборгованість та переплати податкових органів тощо.

Авансований капітал

аграрного підприємства – сукупність авансованих органічно взаємлпов’язанихресурсів, взятих на усіх стадіях їх кругообігу, що забезпечують функціонування підприємства за всіма напрямами його діяльності [2]. Складається з необоротних активів (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, тощо), оборотних активів (оборотні фонди, фонди обігу, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції тощо), витрат майбутніх періодів (витрати, що понесені у поточному або у попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів).

Власний капітал аграрного

підприємства – частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок різних джерел (статутного, пайового, додатково вкладеного, іншого додаткового, резервного, неоплаченого, вилученого капіталів та нерозподіленого прибутку), є власністю підприємства. Визначається відніманням від активів підприємства його забов’язань (позичкового капіталу).

Землевіддача – показник ефективності використання авансованого капіталу. Визначається діленням вартості валової продукції (у співставних цінах) до вартості землі, на якій вироблена продукція.

Зарплатовіддача – показник ефективності використання авансованого капіталу. Визначається діленням вартості валової продукції (у співставних цінах) до фактичного фонду оплати праці.

Матеріаловіддача – показник ефективності використання авансованого капіталу. Визначається діленням вартості валової продукції (у співставних цінах) до матеріальних витрат, сформованих за рахунок спожитих оборотних фондів.

Коефіцієнт прибутковості – показник ефективності використання авансованого капіталу. Визначається діленням прибутку до суми усіх поточних витрат, що віднесені на реалізовану продукцію.

Дата добавления: 2014-12-10