Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень

Лабораторна робота № 17

Що стосується викидів забруднюючих речовин, то за допомогою математико – картографічної моделі можна визначити щільність викидів забруднюючих речовин у місті. Але в цій моделі не враховано щільність скиду забруднюючих речовин. Іншою важливою складовою факторів екологічної небезпеки та ризику є функціонування потенційно небезпечних об’єктів, зокрема, хімічно – небезпечних та вибухонебезпечних.

Порядок виконання роботи:

1. В даній роботі ми пропонуємо, користуючись вихідними даними розрахувати наступні величини: ризик для хімічно небезпечних об’єктів, площу зони можливого хімічного зараження. Ризик для хімічно небезпечних об`єктів визначається як:

(38)

де R - потенційна небезпека наслідків аварії на об’єкті, S – площа зони можливого хімічного зараження, D – кількість людей, що проживає в цій зоні, К_n - відносна небезпека хімічно – небезпечної речовини.

2. Площа зони можливого хімічного зараження визначається за методикою МНС:

(39)

де: L – глибина зони зараження, км, J – коефіцієнт, який дорівнює кутовому розміру зони можливого зараження залежно від швидкості вітру (при переважаючій швидкості вітру >2 м /с – J = 45).

4. Кількість людей, що проживає в зоні можливого хімічного зараження визначається згідно вихідних даних по варіанту. На основі цієї цифри визначалась ступінь хімічної небезпеки (1 ступінь – 500 чол., 2 ступінь – 300 – 500 чол.).

Питання для самоконтролю:

1. Як проводять еколого – географічне районування території?

2. Як розраховуються ризики для хімічно небезпечних об’єктів?

3. Як розраховується площа зони можливого хімічного зараження?

4. Які Ви знаєте ступені хімічної небезпеки?

5. Що відносять до потенційно – небезпечних об’єктів?

Дата добавления: 2014-12-10