Характерні риси ринку монополістичної конкуренції

ТЕМА 9. ПРОПОЗИЦІЯ І МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ В УМОВАХ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

9.1. Характерні риси ринку монополістичної конкуренції

9.2. Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків у короткостроковому періоді

9.3. Довгострокова рівновага фірми

9.4. Нецінова конкуренція і реклама

9.5. Ефективність функціонування ринку монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція – це така ринкова структура, що відображає становище фірми в умовах, у яких поєднуються економічні ознаки фірм-монополістів і конкуренції. Ринок монополістичної конкуренції характеризується достатньо високим ступенем конкурентної боротьби, що доповнюється невеликою часткою монопольної влади. На ньому відносно велика кількість товаровиробників пропонує, як правило, схожу, але не однакову продукцію. У цій ринковій ситуації кількість фірм необов’язково може становити тисячі, як за чистої конкуренції – досить присутності декількох десятків середніх підприємств.

Серед основних ознак монополістичної конкуренції варто виділити такі:

Кожна окрема фірма володіє відносно невеликою часткою ринку, тому має обмежений контроль над ринковою ціною.

Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців повинна бути:

- не дуже великою, щоб попит не перетворився в абсолютно еластичний, що властиво чистій конкуренції;

- не дуже малою, щоб кожна фірма володіла незначною часткою ринку і мала обмежений контроль над ціною;

- досить значною, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм з метою обмеження обсягів виробництва і штучного підвищення цін;

- достатньою, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали можливість визначати власну політику, незважаючи на реакцію конкурентів.

Диференціація продукту означає, що кожна фірма продає на цьому ринку свій специфічний тип продукції, що відрізняється від інших якістю, оформленням, престижністю і т. п. В умовах чистої конкуренції такої диференціації продукту фірми немає. На ринку монополістичної конкуренції кожне підприємство виступає свого роду монопольним виробником власної торгової марки. Від диференціації продукту, тобто від можливості фірми вийти на ринок монополістичної конкуренції з товаром, який має певні переваги порівняно з товарами, які реалізуються всіма іншими фірмами, залежить її економічний успіх, монопольна влада. Завдяки існуючій диференціації товару, на ринку монополістичної конкуренції переважають методи нецінової конкуренції суперників, які продають близькі за споживчими властивостями продукти. Значна роль належить й умовам реалізації, а не тільки якості пропонованого товару або послуги. Наприклад, до важливих аспектів диференціації продукту відносяться ввічливість і люб’язність службовців магазину, репутація фірми з боку покупців, можливість обміну її товарів тощо. Продукція фірми може бути також диференційована на основі розміщення. Багато фірм роблять акцент на торгових знаках як засобах переконання споживача в тому, що їхня продукція краща, ніж у конкурентів. З цією метою здійснюється рекламна діяльність.

Вхід на ринок монополістичної конкуренції і вихід з нього є відносно легкими. Новим фірмам нескладно увійти в галузь зі своїми фірмовими марками, а існуючим так само неважко вийти, якщо їхні товари з певної причини втратили стабільний попит споживачів. Але, на відміну від ринку досконалої конкуренції, на цьому ринку існують певні фінансові та інші бар’єри, пов’язані з вимогою випускати товар, відмінний від товару конкурента, і необхідністю виділяти кошти на рекламу свого продукту. На ринку монополістичної конкуренції фірми також намагаються захистити свій товар від копіювання його конкурентом за допомогою придбання патенту й авторських прав на своє фабричне клеймо і торгові знаки.

Таким чином, ринок монополістичної конкуренції передбачає функціонування великої кількості порівняно невеликих фірм, що випускають диференційовані товари, не вступаючи між собою в таємну змову. Цінова конкуренція на цьому ринку супроводжується неціновою. В умовах монополістичної конкуренції діють переважно магазини роздрібної торгівлі у великих містах, автозаправки, перукарні, хімчистки, магазини одягу, взуття, та ін.

Об'єднання монополістичних і конкурентних аспектів визначає своєрідність ринкової стратегії фірми, що як і монополіст намагається самостійно встановлювати ціну на свій товар, але, зустрічаючись зі спадною кривою попиту, змушена діяти в межах існуючих об'єктивних ринкових законів, а як конкурентна фірма – допускає розподіл ринку між багатьма порівняно невеликими підприємствами.

На відміну від досконало конкурентної фірми, крива попиту якої абсолютно еластична і паралельна вісі абсцис, за монополістичної конкуренції крива попиту має невеликий негативний нахил (рис. 9.1.). Це означає, що крива попиту менш еластична, ніж у досконалій конкуренції, але більш еластична, ніж у монополії. Ступінь еластичності в умовах монополістичної конкуренції залежить як від кількості конкурентів, так і від ступеня диференціації продукту (послуг).

P_dc

P_mc

ATC

Рис 9.1. Попит і витрати за досконалої і монополістичної конкуренції

Таким чином, диференціація продукту відбивається на диференціації ціни. Споживач, що звик до споживання того чи іншого товару або послуги, не одразу відмовиться від його придбання навіть за невеликого зростання ціни. „Зрадить” фірмі лише найбільш розважливий і меркантильний покупець.

Негативний нахил кривої попиту означає, що в умовах монополістичної конкуренції виробляється менше продукту. Якщо за досконалої конкуренції виробляється Q_c за ціною Р_с, то в умовах монополістичної конкуренції – Q_mс за ціною Р_mс (рис. 9.1).

Протягом короткострокового періоду фірми можуть як отримувати прибуток, так і зазнавати збитків. Однак відсутність високих вхідних бар'єрів у галузь, де фірми отримують стійкий економічний прибуток, призводить до того, що туди спрямовуються інші підприємці. У результаті в довгостроковому періоді створюється ситуація, аналогічна досконалій конкуренції – економічний прибуток дорівнює нулю.

Таким чином, в умовах монополістичної конкуренції обсяг виробництва фірми менший, ніж за досконалої конкуренції, а середні сукупні витрати і ціна, як правило, вищі.

Дата добавления: 2014-12-10