Концептуальні положення технології раннього навчання М. Зайцева

Тема 23. Технологія раннього навчання

23.1. Технологія раннього навчання М. Зайцева

- Концептуальні положення

- Особливості змісту педагогічної технології

23.2. Технологія раннього навчання Г. Домана

- Концептуальні положення

- Особливості зміст технологій Г. Домана

Література

1. Бардакова Ю.Є. "Виховання читацької культури – проблема сучасності", Початкова школа 2005р. № 29-30 с.2.

2. Карнаух Т. "Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання", Початкова Школа 2005р. № 11 с.5-8.

3. Куріпта В.І "Ефективні методи і прийоми удосконалення навичок читання", Початкове навчання і виховання 2005р. № 29-30, с. 38-42.

4. Егорова Л.Г. "Делаем кубики сами", Педагогический вестник 1995г. № 3 с. 6-8.

5. Сак Л.А., Семенова Н.М., Харчук В.В. "Навчання ранньому читанню(читання за системою Глена Домана з дітьми раннього віку) ". Методичний посібник. / Л.А. Сак, Н.М. Семенова, В.В. Харчук – Тернопіль: Мальва –ОСО, 2004. – 56с.

Комплекс оригінальних методичних прийомів технології М. Зайцева має одночасно кілька прототипів. На початку ХХ століття виникали й послідовно отримували поширення "Метод Марії Монтессорі", "Школа успіху й радості" С. Френе, "Школа для життя через життя" Ж.-О. Декролі, "Вальдорфська педагогіка" Р. Штейнера тощо. Кожен із педагогів-винахідників початку ХХ століття пропонував створити якомога сприятливіші умови для забезпечення інтенсивного інтелектуального та психічного розвитку дитини, наполягали на виключній талановитості кожної дитини, величезних потенційних можливостях її розвитку тощо.

У педагогічній технології М. Зайцева сенсорний потік подрібнено на своєрідні "кванти інформації", операції з якими супроводжують ритмічні рухи з періодичними моторно-емоційними акцентами. Із орієнтацією на цей принцип М. Зайцев створив навчальні посібники, під час роботи з якими діти цілком звільнені від регламентованої поведінки. Навпаки, їхня навчальна діяльність насичена цікавими ігровими ситуаціями з елементами змагання.

Зазначимо, що гра є одним із провідних видів діяльності людини, з’являється в дошкільному віці й залишається такою упродовж усього життя людини. Поєднання навчання з грою дає можливість психологічно налаштувати дитину на навчання як на приємну гру. У процесі таких занять вони відчувають неабияку радість від досягнених результатів навчання. Стійкі позитивні емоції сприяють нормалізації та активації всіх функціональних систем організму дитини, а отже, її здоров'ю.

Серед оздоровчих факторів слід звернути увагу на ритмізацію діяльності, що виявляється під час навчання грамоти, у ритмічних звукових подразненнях, ритмічних рухових відповідях дітей, у дозованих за певним правилом моторно-емоційних акцентах, у ритмічних рухах кисті дитини.

Також важливим дидактичним прийомом М. Зайцева є формування правильної постави, висока загальна рухова активність, робота над фіксацією погляду тощо. Усе це здійснюється на засадах індивідуального підходу до дитини. Педагогічні технології М. Зайцева дистанційовані від вербально-логічного спрямування, що за традиційних форм і методів навчання часто породжує ефект беззмістовної багатомовності.

У розробленій М. Зайцевим технології навчання читання використовується суто дитячий засіб пізнання світу – кубики, яким великого значення надавали Я. Коменський, Ф. Фребель. Не менш важливі вони й нині, оскільки кубики були й залишаються одним із приємних засобів навчання, граючись із якими дитини одночасно розвиває рухові реакції, вивчає властивості цих геометричних фігур, уважно вивчає зображення тощо.

Принциповим положенням технології є одночасний розвиток мовлення дітей із навчанням їх читання. За такого підходу читання розглядається не як передумова "прискореного розвитку", а як процес оволодіння новою мовною реальністю – письмовим мовленням. Опоненти М. Зайцева критикують його за прагнення навчити читати дітей у надто ранньому віці, не аргументуючи своїх міркувань. Певною мірою можна було б з ними погодитися, якби цією технологією передбачалося обов'язкове сидіння за столами, регламентувалась поведінка дітей, потребувалося складних дидактичних посібників, перевантажувався інтелект дитини, що мало б наслідком конкретні відхилення у психічному чи інтелектуальному розвитку.

На практиці реалізація цієї технології не вириває дитини з контексту її природного буття, не створює для неї нездоланних бар'єрів. Навчання читання поєднується з грою, співом. Наприклад, запам'ятовування складів відбувається у формі коротких складових пісеньок (проводяться як фонетична розминка й супроводжуються рухами). Психологічні особливості віку враховуються в залученні всіх видів пам'яті: звукової, моторної, зорової, кінестетичної (просторово-рухової), що робить процес навчання нескладним, захопливим.

Психофізіологічні засади технологій М. Зайцева засновані на визнанні неабияких можливостей дошкільного віку у сприйманні та засвоєнні на чуттєвій основі знань про навколишній світ, їх автор виходив із того, що для повноцінного формування особистості потрібно задіяти всі органи чуття, забезпечити належний розвиток відчуттів і сприймань як головних способів пізнання дитиною предметів і явищ.

Наприклад, безмежні можливості зору, слуху, нюху, тактильного (на дотик) сприймання слід використовувати в навчанні саме тоді, коли вони формуються й розвиваються як головні чинники пізнання дитиною світу. Навіть у дитини, яка народилася здоровою, неуважність батьків і педагогів до розвитку чуттєвих способів пізнання може спричинити серйозні проблеми розумового й морального розвитку. Людина зі сформованими відчуттями й умінням сприймати вільно орієнтується в навколишньому світі, самостійна, упевнена у своїй діяльності, у стосунках із іншими людьми.

Особливості змісту педагогічної технології М. Зайцева

Технологією раннього навчання М. Зайцева передбачається два напрями свого застосування. По-перше, вона спрямована на опанування грамоти. По-друге – на математичний розвиток дітей. Технологією навчання грамоти пропонується шлях від письма кубиками до читання. Свого часу цей метод запропонувала й розробила М. Монтессорі. Ріднить педагогічну технологію М. Зайцева з цим методом відмова від фонемного принципу навчання читання, замість якого пропонується складовий. М. Зайцев посилається на здобутки М. Монтессорі й у методиці формування елементарних математичних уявлень (математичний посібник "Столик"), умінь виконувати складні математичні операції без перевантаження й виснаження.

Гра-посібник "Кубики Зайцева" містить 52 картонки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці та методичні коментарі. Кубики поділяють за різними критеріями: кольоровими ознаками (колір, поєднання кольорів, одно-, двобуквені склади з буквами трьох кольорів). За кольором кубики розпізнають, послуговуючись такою схемою: "золотий", "залізний", "дерев'яний", білий. За поєднанням кольорів: "залізно-золотий", "дерев'яно-золотий", "залізно-дерев'яний"; за об'ємом кубики поділяють на великі й маленькі, великі подвійні (склеєні один із одним), маленькі подвійні; за звучанням наповнювача (кубики Зайцева, що звучать): "золоті", "залізні", "дерев'яні", "залізно-дерев'яні", беззвучні; за вібрацією наповнювача, що сприймається пальцями руки, яка тримає кубик; за вагою; за поєднаннями ознак.

Склади розташовують у таблиці, зіставляючи та співвідносячи їх за дзвінкістю, глухістю, твердістю, м'якістю.

Навчання читання за кубиками М. Зайцева здійснюється в три етапи

1. Ознайомлення з кубиками й таблицями, вивчення складів. Його метою є ознайомлення дітей із кубиками й таблицями, навчання їх розрізняти кубики за кольором і звучанням, називати склади на кубиках, віднаходити й називати склади в таблицях. Для кожного кубика існує стовпчик або рядок у таблицях. Працюючи з кубиками, діти переходять до роботи з таблицями й за допомогою указки віднаходять потрібні сполучення.

У пошуках необхідного складу вони встигають перебрати й запам'ятати десятки сполучень. На цьому етапі діти виконують такі ігрові вправи:

- "Угадай, який кубик звучить".

- "Підбери до маленького великий кубик".

- "Побудуй башточку чи паровоз".

- "Віднайди на своєму кубику букву золотого кубика й назви склад".

- "Віднайди кубик, який я назвала".

- "Якого кубика не стало? "

- "Що змінилось? "

Далі настає черга для ігор:

- "Віднайди на картках слово, складене з кубиків".

- "Склади з кубиків слово, написане на картці".

- "Віднайди своє ім'я на картці серед інших".

- "Склади з кубиків назву до картинки".

- "Складове лото" (із використанням картинок із зображенням тварин і неповним підписом на картинці та картинок зі складом, якого не вистачає).

На таблицях зображені ті самі кубики, але в розгорнутому вигляді. Вихователь указкою показує слова, а діти порівнюють їх зі словом, що викладене кубиками. Із опорою на такі таблиці діти легко вивчають до сотні складів та складових пісеньок. Таке проспівування є "гімнастикою для розуму". що сприяє коригуванню звуковимови. Дітям подобається супроводжувати пісеньки грайливими рухами рук, плесканням у долоні, притупуваннями, за сигналом вихователя робити паузи, співати тихіше чи голосніше, швидше чи повільніше. Дуже важливо, щоб діти проспівували всі склади, які є в українській мові. Це допомагає зробити для них читання легким і зрозумілим.

2. Читання одного слова. Дітям, які вже вміють викладати з кубиків різні слова, пропонують складові картки (написані яскравим великим шрифтом). Ігри на цьому етапі ускладнюються. Вони починають потребувати не тільки зацікавленості, а й їх самоорганізації. Граючи в ігри "Здогадайся, де твоє ім'я", "Назви іграшку по-іншому", "Віднайди слово навпаки" тощо, діти самостійно викладають прості речення, визначають і ставлять наголос у словах, розділові знаки тощо. Читання слів із карток супроводжується спеціальними завданнями, що спрямовані на розвиток мовлення та пам'яті.

3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками. На цьому етапі відбувається закріплення вмінь читати окремі слова, слова в реченнях і відтворювати суть прочитаного. На цьому етапі пропонуються ігри з картками, ігри-головоломки з кубиками й робота з текстом: "Добери потрібний колір", "Добери потрібне слово", "Який предмет я загадала? ", "Віднайди продовження слова" тощо.

Так, у грі "Схожий – несхожий" використовують картки зі словами: м'яч, куля, троянда, ромашка, сонечко, хрущ, лисиця, вовк, трактор, вантажівка. Вихователь описує предмети, наприклад: "Дві квітки. Одна з білими пелюстками й жовтою серединою. Друга з рожевими пелюстками й колючками. Одна квітка садова, друга – польова". Діти мають порівнювати їх, віднаходячи спільні й відмінні ознаки, упізнавати за описом, віднайти відповідь серед карток.

Після навчання читати невеликі тексти (прислів'я, приказки, скоромовки, лічилки тощо) переходять до читання текстів із книжок із великим шрифтом і яскравими, виразними ілюстраціями. Вихователь читає вголос, а діти стежать за текстом очима й читають внутрішнім голосом. На цьому етапі вихователю важливо дбати про освітлення кімнати, навчити дітей правильно сидіти під час читання тощо.

Отже, розвивальний ефект технології навчання читання досягається завдяки складовому, а не фонемному принципу навчання; поєднанню навчання зі співами; залученню всіх видів пам'яті; максимальній наочності.

Цей підхід реалізується й у формуванні в дітей елементарних математичних уявлень. Гра-посібник "Столик" ("Мільярдер") зорієнтована на математичний розвиток дітей. Вона базується на використанні двох наборів картонних смуг (числових стрічок) завдовжки 65 см по 10 шт. у кожному, із рядами чисел: від 0 до 9, від 10 до 19... від 90 до 99, завширшки від 6 до 23 см (ширина смуги збільшується зі збільшенням значення числового ряду). Відмінність наборів полягає в тому, що в одному десяток представлений пірамідкою з кружечків, набраних як 4 + 3 + 2 + 1, а в іншому – двома рядами квадратиків 5 + 5. Застосовують і дві таблиці – зелену, що ознайомлює з уживанням знаків " + ", "-", " = " на елементарних арифметичних прикладах; і червону, що допомагає дитині зрозуміти математичні дії множення й ділення.

Крім ознайомлення з цифрами, числами й математичними діями, посібник представляє будь-яке число в межах сотні в чотирьох образах: звуковому, графічному (цифровому), кількісному та компонувальному (можливості поділу одного числа на інші або його складання). Дитина сприймає його (як і будь-які інші числа) у сукупності ознак: чує звуки; бачить, скільки предметів представлено (кружалець, квадратиків); як вони скомпоновані: чотири десятки, сім одиниць (сім складається з чотирьох і трьох у кружальцях або з п'яти та двох у квадратиках), до десяти не вистачає трьох; бачить, як це число виражається цифрами.

Із метою ознайомлення дітей із числовою стрічкою М. Зайцев пропонує низку вправ:

1.Полічити, переводячи указку з клітинки в клітинку й голосно називаючи числа, від початку до кінця стрічки.

2.Полічити по порядку: 0, 10, 20, ЗО, 40, 50, 60,.70, 80, 90 і 100, якщо розташувати картку з написаними на ній цифрами під зображенням нуля. Через деякий час діти можуть лічити і у зворотному порядку: 100, 90, 80, 70... 10, 0, а пізніше — від ста до нуля: 100, 99, 98, 97,... З, 2, 1, 0. Дітям подобається здійснювати "запуск ракети" зі зворотним відліком, щоб, замість "нуль", вигукнути: "Пуск! "

Покажи, скільки тобі років. Дитина на числовій стрічці показує, скільки їй років. Аналогічні дії діти виконують, відповідаючи на запитання про вік братика, сестрички, тата, мами, родичів, номер свого будинку, квартири, телефону тощо. Назву вулиці вони показують по складовій таблиці (посібник "Кубики Зайцева"). За допомогою карток і числових стрічок діти вчаться рахувати двійками, трійками, четвірками тощо. (17, 34, 51, 68, 85), додавати, віднімати, розв'язувати задачі, освоювати десяткові дроби тощо.

До методичних переваг "Столика" належать логічність побудови, що дає можливість навіть найменшим дітям оволодіти алгоритмами та здійснювати математичні дії з одно- і двозначними числами та наочність. Гра-посібник допомагає дитині розвивати творчість, рухатися, взаємодіяти з однолітками.

Дата добавления: 2014-12-10