Напрямки та проблеми волонтерської соціальної роботи в Україні та за кордоном

Становлення в Україні соборного громадянського суспільства неможливе без глибоких соціально-психологічних змін у масовій свідомості, що досягається великою мірою шляхом формування гуманістичних ціннісних орієнтацій та духовної культури кожної окремої особистості.

Дійсно, розвиток суспільства неможливий без активізації діяльності людини – основного суб'єкта цього процесу. Тому й не дивно, що в сучасних умовах трансформації українського суспільства дедалі більшого поширення набуває волонтерська діяльність як волевиявлення особистості та громади у прагненні змінити світ на краще.

Як зазначено у Загальній декларації волонтерів (2001 рік, Нідерланди), “волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в собі найшляхетніші прагнення людства - миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей [Технологізація].

У період глобалізації та постійних змін, світ стає меншим, більш незалежним, більш складним. Волонтерська діяльність - індивідуальна чи колективна – є способом: підтримки та зміцнення таких людських цінностей, як піклування та надання допомоги членам громади; використання кожною людиною своїх прав та обов'язків як члена певної громади в процесі навчання та розвитку впродовж усього життя, реалізовуючи весь свій людський потенціал; взаємодії між людьми, незважаючи на всі відмінності, для спільного життя у здоровому стабільному суспільстві, для спільного вироблення нових способів вирішення проблем, які виникають”.

Відповідно до цього ж документу, волонтери розглядають свою діяльність як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку.

“Волонтерство:

- це добровільний вибір, що виявляє особисті погляди і позиції;

- це активна участь громадянина у житті людських спільнот;

- сприяє покращанню якості життя, особистісному росту та поглибленню відчуття солідарності;

- виражається, як правило, в спільній діяльності у рамках різного роду асоціацій;

- сприяє реалізації основних людських потреб заради справедливості та миру у суспільстві;

- сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку, створенню нових робочих місць та професій” [Технологізація].

В Україні роботу волонтерів активно використовують як у громадських, так і в державних організаціях, що надають соціальні послуги вразливим верствам населення, та в програмах соціального розвитку.

У 2003 році така діяльність отримала в нашій державі правовий статус через прийняття Закону України “Про соціальні послуги” та затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг.

Відповідно до положення, волонтерська діяльність у сфері соціальних послуг – це добровільна неприбуткова діяльність фізичних осіб, спрямована на надання допомоги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах, потребують сторонньої допомоги, і сприяє самореалізації волонтера.

Засадами волонтерської діяльності є добровільність і доброчинність, законність, гуманність і гідність, гласність, відповідальність, спільність інтересів і рівність прав її учасників, конфіденційність.

Отже, важлива роль волонтерства як одного з найефективніших механізмів залучення громадян до суспільного життя, визнається як на міжнародному, так і на державному рівні.

В аспекті ресурсів соціальної роботи важливо відзначити, що волонтери – важливий людський, духовний ресурс, що до того ж, дозволяє зекономити значні матеріальні ресурси. Адже праця волонтерів дозволяє значно розширити сферу соціальних послуг, що надаються соціальними установами, де працюють волонтери.

Дата добавления: 2014-12-10