Конституція набрала чинності 4 березня 1789 р

США

Модуль 4.2

Навчальний блок IV

Додаток А

Додатки

Відповіді на питання для самоконтролю:

Ø Особливості англійської буржуазної революції були обумовлені своєрідною, але історично закономірною для Англії розстановкою соціально-політичних сил: англійська буржуазія виступила проти феодальної монархії та пануючої церкви не з народом, а в союзі з "новим дворян­ством" — джентрі.

Ø О. Кромвель був політичним лідером індепендентів.

Ø Англія була проголошена республікою 19 травня 1649 р.

Ø Конституційна монархія в Англії була закріплена в двох актах парламенту: Біллі про права 1689 р. та Акті про улаштування 1701 р.

Ø Об'єднане Королівство Великобританії та Ірландії утворилося у 1801 р.

Ø Британське колоніальне управління охоплювало 13 колоній, які поділялися на три групи: Род-Айленд та Коннектикут володіли хартіями колоній, які мали самоврядування і фактично були своєрідними республіками; Пенсільванія, Делавар та Мериленд належали приватним володарям; Массачусетс, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Вірджинія, Північна та Південна Кароліна і Джорджія були володіннями Британської корони.

Зміст дидактичної одиниці

1. Сполучені Штати Америки. Організація управління в північноамериканських колоніях Англії.
2. Американська революція та Декларація незалежності.
3. Конституції штатів.
4. Статті конфедерації.
5. Конституція США 1787 р. "Білль про права".
6. Утворення федерального державного апарату.
7. Політичні партії.
8. Територіальне розширення США.
9. Громадянська війна 1861-1865 рр.
10. Держава США наприкінці XIX - початку XX ст.

Джерела права:

1. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / Під ред. В.Д. Гончаренко. - К., 2002.

2. Соединенные Штаты Америки: Конституция и законодательные акты.— М., 1993.

3. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. Сост. В.А. Томсинов.- М., 1999.

4. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юрид. вузів та ф-тів.— К., 1995.

Основна література:

1. Гудошников Л.М., Жидков О.А., Крашенинникова Н.А., Лысенко О.л Мишин А.А. История государства и права зарубежных стран: Учебник для студентов юрид. вузов и ф-тов.— В 2 ч.— М., 2001.

2. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Упорядники А.С. Слюсаренко, М.В. Томенко.- К.: Атіка, 2001.

3. Ластовський В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання спеці­альності 6.060101 "Правознавство".— Черкаси, 2003.

4. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник в 2 т.- М.: Острозье, 1998.

5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн.— Харків: Право, 2001.

6. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів.— К., 2003.

7. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права.— М.: Юрист, 1996.

8. Шатилова С.А. История государства и права зарубежных стран: Учеб. пособие.- М., 2003.

9. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн.— К.: Вентурі, 1997.

Додаткова література:

1. Государство и управление в США.- М., 1974.

2. Лафитский В.И. Основы конституционного строя США.— М., 1998.

3. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США.- М., 1984.

4. Монахов В.М., Мирончик С.О. Истоки американского парламента­ризма // Вестник межпарламентской ассамблеи.— СПб, 1996.— № 3." С. 77-85.

5. Нельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США." Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.

6. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб. посо­бие.- М.: Гардарика, 1998.

7. Черниловский З.М. От Декларации независимости до "Билля о правах" // Труды ВЮЗИ.- Т. 43.- М., 1997.

Матеріали для вивчення:

Історія британського колоніального правління відноситься до 1607 р., коли англійськими переселенцями був заснований форт Джеймстаун. На­селення британських колоній в Північній Америці складалося із законт­рактованих сервентів (пауперів та в'язнів), з 1619 р. з'явилися перші не-гри-раби, пізніше зросла хвиля політичних та релігійних дисидентів та вільних переселенців.

Система британського колоніального управління в основному склалася наприкінці XVII ст. До того часу існувало 13 колоній, які за своїм право­вим статусом поділялися на три групи:

Род-Айленд Коннектикут	Мали хартії; були самоврядними; представляли собою своєрідні республіки, оскільки органи управління обиралися
Пенсільванія Делавар Меріленд	Належали приватним володільцям
Массачусетс Нью-Гемпшир Нью-Йорк Нью-Джерсі Вірджинія Північна та Південна Кароліна Джорджія	Були колоніями Британської корони; управління в них здійснювалося губернаторами, але створю­валися і двопалатні законодавчі збори

Американська революція мала певні особ­ливості, які вирізняли її серед інших бур­жуазних революцій:

1) вона відбулася на території, яка фак­тично не знала феодалізму як суспільно-економічної формації;

2) вона переслідувала національно-виз­вольні цілі;

3) вона почалася як національно-визволь­них рух, який переріс у війну за неза­лежність, але через значні соціальні протиріччя одночасно стала грома­дянською війною.

Величезний вплив на хід революційних подій та на політико-правову свідомість колоністів справила Декларація прав Вірджинії, прийнята 12 червня 1776 р. Ця декларація була одним із найважливіших документів в історії американського конституціоналізму.

В Декларації прав Вірджинії було проголошено, що усі люди за природою своєю рівною мірою є вільними та незалежними, а також мають права, від яких вони не можуть відректися самі або позбавити їх своїх нащадків. До таких прав відносилися: "насолода життям та свободою через набуття та володіння власністю" та "прагнення до щастя і безпеки"

Надзвичайне значення у процесі розвитку американської демократії та конституціоналізму відіграла Декларація незалежності 1776 р. Цей документ був написаний Т. Джефферсоном та затверджений Третім Континентальним конгресом.

Проголошення Декларацією незалежності колишніх колоній "вільними та незалежними штатами" означало появу на Атлантичному узбережжі Північної Америки 13 незалежних суверенних держав.

10 травня 1776 р. Континентальний конгрес прийняв резолюцію, яка пропонувала колоніям створити власні уряди. Але процес прийняття коло­ніями конституцій розпочався дещо раніше — 6 січня 1776 р. — прийнят­тям Нью-Гемпширської конституції, а завершився 13 червня 1784 р., коли цей же штат прийняв свою другу конституцію.

Моделлю для багатьох штатів стала конституція Вірджинії, прийнята 29 червня 1776 р.

У червні 1776 р. Перший Континентальний конгрес призначив комітет для підготовки Статей Конфедерації. Підготовлений ним проект був схвалений конгресом 15 листопада 1777 р. Однак процес ратифікації усіма 13 штатами затягнувся на 3 роки, через що Статті Конфедерації набрали чинності тільки з 1 березня 1781 року.

Статті Конфедерації юридично оформили та закріпили створення "вічно­го союзу між Штатами". Кожен штат зберігав свій суверенітет, свободу та незалежність, будь-яку владу, юрисдикцію та право, крім тих, які деле­говані конфедерацією Сполученим Штатам. Назва конфедерації повинна була стати "Сполучені Штати Америки".

Для більш зручного управління справами сполучених штатів згідно із Статтями Конфедерації створювався Конгрес.

Конгрес після переможного завершення війни за незалежність прийняв відомі Північно-Західні ордонанси 1784, 1785 та 1787 рр., які створили юридичну базу для територіальної експансії США та встановили процедуру створення нових штатів і прийняття їх до союзу.

Прийняття конституції США було обумовлено реальними економічни­ми, політичними, соціальними та ідеологічними обставинами.

У лютому 1787 р. Конгрес прийняв резолюцію про скликання в травні у Філадельфії спеціального конвенту з метою переглянути Статті Конфе­дерації, але конвент пішов далі і прийняв конституцію.

Американська конституція у тому вигляді, в якому вона була схвалена конвентом, а потім ратифікована, була дуже коротким документом. Вона складалася із 7 статей, з яких лише 4 були поділені на розділи. В основу організації, компетенції та взаємодії вищих органів влади республіки був покладений американський принцип поділу влади — вона єдина, але має три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Для попередження концент­рації повноважень, яка могла призвести до встановлення тиранії однієї з гілок влади, Конституція встановлювала систему "стримування та проти­ваг", яка ґрунтувалася на принципі різних джерел формування влади — народ, легіслатури штатів, колегія виборців, президент та сенат.

Оригінальний текст Конституції не мав статей або розділу, присвяченого громадянським правам та свободам, що поставило під загрозу ратифікацію Конституції, але вже у грудні 1791 р. було внесено 10 поправок, які становили Білль про права, що були рівнозначні визначенню правового статусу американського громадянина.

Американська конституція повністю ігнорувала партії, але час показав що "система здобичі", яка означала ротацію партій до влади, є досить продуктивною. Двопалатна система "демократи-віги" мала декілька особливостей. Перш за все, жодна партія не мала переважного впливу в тра­диційних регіонах свого початкового виникнення. Відсутність чіткого ідей­ного протистояння, яке було притаманне першим партіям, обумовило і строкатість їх масової бази. Загострення суперечностей з питання про рабство призвело до того, що в середині XIX ст., замість системи "демок­рати-віги", виникла сучасна двопартійна система з наявністю двох партій - демократичної та республіканської.

Протиріччя між рабовласницьким Півднем та промисловою Північчю протягом перших десятиліть існування США стали дуже швидко зростати у міру піднесення рабовласницьких штатів. Наприкінці 1860 — початку 1861 р. правлячі рабовласницькі кола 13 південних штатів пішли на крайній крок — сецесію, тобто вихід з федерації, та на проголошення в лютому 1861 р. Конфедеративних штатів Америки. Після офіційного вступу А. Лінкольна (противника рабства) на пост президента (в березні 1861 р.) конфедерати підняли повстання, намагаючись насильницьким шляхом усуну­ти конституційний уряд, проголосили нову конституцію Конфедеративних штатів Америки. Маючи бажання поширити рабовласницькі відносини на територію усього союзу, конфедерати почали 12 квітня 1861 р. грома­дянську війну, яка продовжувалася 4 роки і закінчилася 26 травня 1865 р.

Громадянська війна призвела до серйозних змін у правовій та полі­тичній системі США. Зокрема:

— були створені умови для звільнення рабів та прирівняння їхніх прав до прав білого населення;

— значно посилилася президентська влада.

З моменту закінчення Громадянської війни до початку XX ст. в США відбулися величезні зміни:

— вони перетворилися з аграрної республіки на індустріальну державу;

— значно зросло населення країни;

— швидкими темпами розвивалися промислові міста;

— до складу союзу було прийнято ще 12 нових штатів;

— поширилася територіальна експансія на Захід;

— поглибилася соціальна поляризація суспільства;

— були створені перші масові робітничі організації.

Перетворення СШ А на світову державу, яка мала власну колоніальну імперію, супроводжувалося суттєвими змінами у всіх підрозділах політич­ної системи.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте особливості американської революції.

2. Коли була прийнята Декларація незалежності 13 американських штатів?

3. Що являли собою Статті Конфедерації 1781 р.?

4. Який орган, відповідно до Статей Конфедерації, було створено для зручного управління справами Сполучених Штатів?

5. Визначте причини, рушійні сили та результати громадянської війни в США 1861-1865 рр.?

6. Який принцип закладений в основу доктрини та практики конститу­ційного нагляду в США?

Глосарій термінів та понять:

"Збори дипломатів" — умовна назва членів американського Конгресу на початку часу його функціонування.

"Дипломатичні агенти" — умовна назва делегатів Конгресу США, яка підкреслювала статус цього органу як незагальнодержавного.

Система "стримування та противаг" - система, створена для попере­дження концентрації повноважень, яка могла б призвести до встановлен­ня тиранії однієї з гілок влади; полягає у тому, що усі три гілки влади мають окремі джерела формування; усі органи державної влади мають різний термін повноважень, оскільки кожні 2 роки вони переобираються на 1/3; конституція передбачала утворення такого механізму, в рамках якого кожна з гілок влади могла нейтралізувати можливі узурпаторські зазіхання іншої; система мала забезпечити стабільність та безперервність функціонування самої державної влади.

"Система здобичі" — система партійної ротації, згідно з якою зміна партійної приналежності президента супроводжувалася заміною федераль­ного апарату за партійною ознакою.

Дата добавления: 2014-12-10