Додатки. Відповіді на запитання для самоконтролю:

США

Модуль 5.1

ДЕРЖАВА І ПРАВО НОВІТНЬОГО ЧАСУ

Навчальний блок V

Додаток А

Додатки

Відповіді на запитання для самоконтролю:

Ø Основним фактором, який обумовив розпад "Священної римської імперії германської нації", стало проголошення 16 прирейнськими державами, що входили до складу "Рейнського союзу", рішення про вихід зі складу імперії.

Ø Германську імперію було утворено в 1871 році.

Ø Політику об'єднання Німеччини "залізом та кров'ю" проводив канц­лер Отто фон Бісмарк.

Орієнтовні питання навчального блоку для підготовки до іспитів:

1. Особливості та основні етапи буржуазної революції в Англії.

2. Формування конституційної монархії в Англії.

3. Основні конституційні акти в Англії періоду буржуазної революції

4. Американська революція та Декларація незалежності.

5. Конституція США 1787 року.

6. Громадянська війна у США 1861 — 1865 років.

7. Періодизація Великої французької революції.

8. Декларація людини та громадянина і Конституція 1791 р. як основні досягнення Французької революції.

9. Державний лад Франції від першої республіки до першої імперії.

10. Переворот генерала Бонапарта та Конституція 1799 року.

11. Особливості державного ладу за Конституцією 1799 року.

12. Еволюція французького парламентаризму.

13. Паризька комуна. Третя республіка у Франції (1871 — 1900 рр.)

14. Державний лад Німеччини до об'єднання. Форми об'єднання гер­манських держав.

15. Конституція та розвиток державного ладу Германської імперії.

Зміст дидактичної одиниці

Роль держави в регулюванні економіки та соціальних відносин у США. "Новий курс" Франкліна Рузвельта. Законодавство 60-х рр. у рамках програми "боротьби з бідністю" Л. Джонсона. Основні зміни в держав­ному апараті.

Джерела права:

1. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / Під ред.. В.Д. Гончаренко. - К., 2002.
2. Соединенные Штаты Америки: Конституция и законодательные акты.— М., 1993.
3. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Сост. В.А. Томсинов.- М., 1999.
4. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн: Хресто­матія для студентів юрид. вузів та ф-тів.— К., 1995.

Основна література:

1. Гудошников Л.М., Жидков О.А., Крашенинникова Н.А., Лысенко О.Л., Мишин А.А. История государства и права зарубежных стран: Учебник для студентов юрид. вузов и ф-тов.- В 2 ч.— М., 2001.

2. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. / Упорядники А.С. Слюсаренко, М.В. Томенко.— К.: Атіка, 2001.

3. Ластовський В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання спе­ціальності 6.060101 "Правознавство".— Черкаси, 2003.

4. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник в 2 т.- М.: Острозье, 1998.

5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн.— Харків: Право, 2001.

6. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів.— К., 2003.

7. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права.— М.: Юрист, 1996.

8. Шатилова С.А. История государства и права зарубежных стран. Учеб. пособие.- М., 2003.

9. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1997.

Додаткова література:

1. Государство и управление в США.— М., 1974.

2. Лафитский В.И. Основы конституционного строя США.— М., 1998.

3. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США.-М., 1984.

4. Нельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства и права США.— Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.

5. Новейшая история зарубежных стран. Европа и Америка, 1917-1945.- М., 1989.

6. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб. посо­бие.- М.: Гардарика, 1998.

7. Черниловский З.М. От Декларации независимости до "Билля о правах" // Труды ВЮЗИ.- Т. 43.- М., 1997.

Матеріали для вивчення:

Наприкінці XIX - початку XX ст.ст. Америка перетворилася на країну класичного корпоративного капіталізму, в якій без жодних обмежень діяли величезні трести, монополії, котрі обмежували свободу ринкової кон­куренції, диктували такі умови існування приватному підприємництву, щ₀ призводили до погіршення стану їхніх конкурентів, до розорення серед­нього та дрібного бізнесу.

Перший антитрестовий Закон Шермана був прийнятий 1890 р., але він не став "хартією промислової свободи" і мав обмежений ефект.

Поглиблення соціального розшарування, важке становище рядових американців в умовах затяжних економічних депресій того часу вели до зростання невдоволення проти корпоративного капіталу поміж середніх верств, робітників, фермерства, прогресивної інтелігенції, які засуджува­ли політику монополій.

Вимога "оновлення" економічної та соціальної політики все частіше почала звучати в обох партіях: республіканській та демократичній. У ре­зультаті це призвело до зміни політики президента-республіканця Теодора Рузвельта (1901 — 1909), який виступив з ідеями "нового націоналізму", аз 1913 р. — президента-демократа Вудро Вільсона (1913-1921), який проголосив неоліберальну теорію "нової демократії", "нової свободи".

Основа теорії "нового націоналізму" Т. Рузвельта: вимога розширення прерогатив президента з тим, щоб національний уряд став здійснювати контроль за діяльністю трестів з метою їхнього регулювання, обмеження "нечесної гри".

Здійсненню цієї програми повинні були сприяти прийняті закони:

1. "Акт про прискорення розгляду та вирішення процесів по справед­ливості" (1903) — передбачав прискорення судочинства за антитрестовими справами, які мали "велике громадське значення" та "пріоритет над інши­ми справами".

2. Закон про Міністерство торгівлі та праці — передбачав заснування міністерства, до функцій якого входили збір інформації та розгляд "не­чесної діяльності корпорації".

3. Закон 1906 р. — передбачав надання Міжштатній торговій комісії, створеній 1887 р., право встановлювати межі підвищення залізничних ставок тощо.

Вимоги "чесної гри" Т. Рузвельт поширював і на відносини робітників з підприємцями, виступаючи за мирне арбітражне врегулювання спорів між ними, але одночасно вимагаючи обмежень профспілкової діяльності.

Основні принципи програми "нової демократії" Вудро Вільсона: індивідуалізм; свобода особистості; свобода конкуренції.

Мета програми: зняття усіх перепон для розвитку бізнесу, перш за все середнього та дрібного, шляхом обмеження "нечесної конкуренції", результатом якої і став монополізм.

Реалізації цієї програми повинні були сприяти:

— прийняття Закону про тарифи (1913);

— створення Федерації резервної системи (1913);

— зміни у робітничій політиці (закон про 8-годинний робочий день для жінок та дітей, про матеріальну відповідальність підприємців за нещасні випадки на виробництві тощо);

— закон" Клейтона" (1914) (про заборону використання закону Германа стосовно профспілок).

Реформи "прогресивної ери" були першими кроками на шляху присто­сування американської держави та суспільства до нових обставин, які виникли у зв'язку з перетворенням США на економічно міцну країну корпоративного капіталу.

З цього часу регулювання економіки і соціальних відносин починає посідати все більш важливе місце у діяльності держави та в законодавстві.

Міцним імпульсом, який посилив втручання держави в економіку вже в умовах мирного часу, стала світова економічна криза 30-х років. Вона поставила перед американським суспільством завдання пошуку шляхів по­дальшого еволюційного розвитку капіталізму, в ході якого відбувалося усвідомлення необхідності економічної та соціальної рівноваги за рахунок усебічного регулювання суспільних процесів на базі стабільного зростан­ня виробництва та соціальних компромісів.

"Новий курс" Франкліна Рузвельта

Час уведення "нового курсу"	Весна 1933 року
Зміст "нового курсу"	Програма антикризових заходів, підготовлена урядом Ф. Рузвельта; основні реформи "нового курсу" були проведені протягом перших "100 днів" його президентства, коли Конгрес прийняв велику кількість законів, які охоплювали усі сфери соціально-економіч­ного життя країни

Причини, які обумовили запровадження "нового курсу":

1. Світова економічна криза (обмеження обсягу виробництва, розлад фінансів, повсюдне розорення та банкрутство промислових, торгових та фінансових фірм, масове безробіття).

2. Відсутність державної системи соціального захисту (загострення соціальних протиріч, виступи робітників).

3. Крах заходів уряду Гувера (вони були спрямовані на призупинення хвилі банкрутств шляхом державного кредитування).

Завдання першого періоду "нового курсу":

— збереження і, по можливості, зміцнення фінансово-економічної системи корпоративного капіталу США, з яким було пов'язано зміцнен­ня основ існуючого ладу;

— прийняття негайних заходів соціального захисту населення з метою збереження політичної стабільності в країні;

— відродження банківсько-фінансової системи;

— встановлення контролю над золотом, яке знаходилося в обороті;

— випуск нових грошей, без золотого забезпечення;

— обов'язкове страхування вкладів для всіх банків.

"Новий курс" Рузвельта передбачав серйозні зміни в таких основних напрямах, як промислова, фінансова, аграрна та соціальна політика.

Закони, прийняті з метою реалізації "нового курсу", та їхній зміст

І. Промислова сфера

1. Закон про відродження промисловості (1933 р.)

Прийнятий з метою збереження "загального добробуту" шляхом встановлення координації з метою рішення проблем масових злиднів, досягнення співробітництва між робітниками та робото­давцями; передбачав ліквідацію та рішення трудо­вих конфліктів, проблем руйнівної конкуренції. "Кодекси чесної конкуренції" повинні були стриму­вати згубні процеси зниження цін в умовах "руйнів­ної конкуренції"

II. Фінансова сфера

1. Закон про банківську діяльність	Створення Федеральної корпорації страхування вкладів; створення Федеральної корпорації страхування позик та збережень
2. Закон про обіг цінних паперів	Створення Федеральної комісії з цінних паперів та бірж; передбачав надання усім учасникам торгового ринку рівних умов, які гарантували б вільний доступ до інформації про діяльність компаній

IIІ. Аграрна сфера

1. Закон про регулювання сільського господарства	Створення спеціального адміністративного органу з регулювання сільського господарства, який повинен був збалансувати попит та пропозицію на продукцію сільського господарства і підняти ціни на неї
2. Закон про рефінансування фермерських боргів	Скоротив відсотки з іпотечної заборгованості фермерів та подовжив терміни погашення боргів
3. Закон про збереження родючості ґрунтів та про квоти внутрішнього ринку	Виплата преміальних платежів власникам землі, які згодилися відмовитися від вирощування куль­тур, що виснажували ґрунти
4. Закон 1938 р.	Посилив державний контроль за надходженням на ринок основних сільськогосподарських продуктів

IV. Соціальна сфера

— Закон про скорочення до 30 годин робочого тижня на великих підприємствах (1933).

— Створення Адміністрації з реалізації громадських робіт (впровадила в життя програму будівництва об'єктів інфраструктури).

Завдання другого періоду "нового курсу":

— Проведення кардинальних соціальних реформ.

1. Закон про трудові відносини (Закон Вагнера)	Офіційне визнання прав профспілок; передбачав законодавчі гарантії цих прав; перераховував права робітників, невиконання яких входило до поняття "нечесна трудова практика"; закріпив право на страйк; був спрямований на звуження підстав для масових конфліктів
2. Закон про соці­альне страхування	Створення розгалуженої державної системи соціального захисту населення; соціальна допомога літнім людям, безробітним та деяким категоріям непрацездатного населення
3. Проведення ши­рокої програми до­помоги фермерам	Створення Адміністрації з переселення, яка 1937 р. була перетворена на Адміністрацію охорони фермерських господарств

— "Новий курс" також передбачав проведення судової та адміністра­тивної реформ, що було здійснено наприкінці 30-х років.

Здійснення методів державного регулювання економіки та соціальних відносин стало з часу проведення "нового курсу" головним завданням усіх гілок влади американської держави.

Найбільш активний період соціального реформаторства США припадає на час після "нового курсу" Ф. Рузвельта — на 60-ті роки, коли президентом-демократом Л. Джонсоном була проголошена програма створення "великого суспільства", виконання якої було покликано амортизувати прояв соціальної напруги в країні, стимулювати розвиток економіки шляхом забезпечення відповідного рівня зайнятості, споживання тощо.

Центральною та найбільш важливою ланкою програми була "боротьба з бідністю".

Причина: зростання кількості американців, що проживали за межею бідності (майже 20%), серед яких кольорові американці, літні люди, мо­лодь, яка не мала постійної роботи, низькокваліфіковані та сільськогоспо­дарські робітники, багатодітні сім'ї та інші.

Запровадження програми повинно було бути забезпечено відповідними законами та здійсненням певних заходів:

1. Закон про економічні можливості (1964)	Передбачав заходи з професійної підготовки та освіти молоді в межах "трудових корпусів", що створю­валися, "молодіжних корпусів за місцем проживання"; видачу пільгових позик фермерам та сільськогоспо­дарським робітникам тощо
2. Закон про навчальну та середню шкільну ос­віту та Закон про вищу освіту (1965)	Покликані були сприяти підвищенню освітнього рівня малозабезпеченої молоді
3. Програма "медикер"	Передбачала оплату медичних рахунків бідних
4. Програма "медикейт"	Передбачала допомогу пенсіонерам в оплаті рахунків за лікування
5. Програма субсиді­ювання частини витрат бідних на продукти харчування	Запроваджувалася система продуктових купонів, які можна було обміняти на невелику кількість дешевих продуктів
6. Закони про житлове будівництво та міський розвиток (1965, 1968)	Передбачала певні заходи з надання допомоги малозабезпеченим сім'ям в оренді квартир та фінан­суванні будівництва дешевого житла

Для забезпечення виконання запланованих заходів було створено спе­ціалізоване Відомство економічного сприяння. Однак зусилля уряду не привели до здійснення всіх намічених програм через їх незабезпеченість асигнуваннями. Таким чином, завдання побудови "великого суспільства", вільного від бідності та безробіття, не було вирішене.

Разом з тим соціальні програми "боротьби з бідністю", які були пря­мим продовженням соціальних реформ Ф. Рузвельта, так само, як нині діючі численні соціальні програми, визначили постійну дію загальної, хоча і неоднорідної тенденції у зміні суспільних відносин, яка виражалася не тільки у підвищенні соціального захисту бідних верств американського суспільства, в політиці вирівнювання рівнів прибутку населення, а и у зростанні ролі частки колективних форм власності, зміцненні економіч­ної незалежності та правової охорони особистості.

Розгалуженому державному апарату США вдавалося протягом трива­лого часу та вдається і сьогодні пристосовуватися до нових умов, витри­мувати соціально-політичні кризи в межах буржуазно-парламентських форм та процесів.

Конституційна державна структура, створена понад 200 років тому в аграрній країні, продемонструвала унікальну наступність, спроможність утримувати певну політичну стабільність і в індустріальній країні.

Розвиток американської держави в межах буржуазно-парламентських форм та політичного плюралізму відбувався в XX ст. шляхом еволюційних змін у діяльності тих чи інших ланок державного апарату. Цьому сприяли:

— незалежність держави від боротьби класів за свої інтереси;

— наявність міцного „середнього класу”;

— наявність гнучкого механізму двопартійної системи;

— прийнята обома партіями політична лінія „ соціальної відповідальності”;

— наявність інтегрованої значної частини робітників, фермерів, інтелігенції, негрів та інших.

Суперництво республіканської та демократичної партій є не війною за захоплення влади, а суперництвом за кращий урядовий курс та його виконання з опорою на підтримку більшості виборців.

Еволюційному пристосуванню політичної системи країни та її держав­ного апарату до мінливих політичних умов сприяла також відкритість Кон­ституції США, її незв'язаність жорсткими формами, що допускає самоврегулювання рівнів влади та окремих її гілок, можливість "переливання" владних повноважень між окремими частинами державного апарату.

Еволюційним політичним процесам США сприяла і однорідна націо­нальна культура, створення якої було визначено початковою асиміляцією різноманітних націй, відсутністю релігійного конформізму, а також по­єднання загальнонаціональної ідеології буржуазного прагматизму, індиві­дуалізму, патріотизму з ідеєю рівності можливостей кожного в досягненні вершин добробуту своїми здібностями та працею.

Питання для самоконтролю:

1. Що являла собою програма утворення "великого суспільства" Л. Джонсона?
2. Що забезпечує політичну стабільність США протягом 200 років?
3. У чому полягав зміст "уотергейтської справи"?
4. Розкрийте зміст програми "боротьби зі злиденністю" уряду США.
5. Розкрийте зміст конституційного принципу "розподілу влад" і меха­нізму "стримування та противаг".
6. Охарактеризуйте зміст політики "нового федералізму" Р. Ніксона?

Глосарій термінів та понять:

"Новий націоналізм" — назва ідеї президента-республіканця Т. Руз­вельта; основою теорії "нового націоналізму" стала вимога розширення прерогатив президента для того, щоб національний уряд мав можливість здійснювати контроль над діяльністю трестів з метою їх регулювання, обмеження "нечесної гри".

"Новий курс" — розроблена урядом ф. Рузвельта програма антикризових заходів; основні реформи курсу були проведені протягом перших "100 днів" його президентства, коли Конгрес прийняв велику кількість законів, що охоплювали всі сфери соціально-економічного та політичного життя країни.

"Кодекси чесної конкуренції" — назва домовленостей між асоціа­ціями підприємців, за участі профспілок, які фіксували певні норми вироб­ництва та збуту продукції, встановлювали рівень товарних цін, умови комерційного кредиту та ін.; після затвердження президентом "кодекси" набирали сили закону.

"Нечесна трудова практика" — поняття, яке означало порушення прав робітників з боку підприємців.

"Медікер" —державна програма, яка передбачала оплату медичних рахунків тих, хто отримував допомогу по бідності.

"Медікейт" — державна програма допомоги пенсіонерам в оплаті їхніх рахунків через хворобу.

Дата добавления: 2014-12-10