Соціальна інфраструктура

Соціальна інфраструктура - це сукупність, або комплекс галузей,

призначенням яких у суспільному поділі праці є задоволення потреб населення у соціально-культурних i соціально-споживацьких послугах.

Соціальна інфраструктура:

1. Соціально-споживацький комплекс:

· торгівля;

· громадське харчування;

· ЖКГ;

· побутове обслуговування;

· охорона навколишнього середовища;

· громадський транспорт;

· зв'язок;

· Кредитування і державне страхування населення.

2. Соціально-культурний комплекс:

· Освіта, наука, релігія;

· Культура і мистецтво;

· Охорона здоров’я, фізкультура і спорт;

· Сім’я;

· Інститути

Розвиток усіх ланок обслуговування населення має бути комплексним. Умовами комплексного розвитку соціальної інфраструктури в регіонах є:

· врахування регіональних чинників, що визначають обсяг i структуру потреб населення в послугах;

· розробка і використання нормативів з урахуванням особливостей статей видатків;

· досягнення оптимальних меж ї внутрішньо регіональних пропорцій у розвитку соціальної інфраструктури;

· обґрунтоване визначення обсягів капітальних вкладень в галузі соціальної інфраструктури та їх розподіл за підгалузями.

Соціально-споживацький комплекс. Розглянемо особливості функціонування складових соціально-споживацького комплексу.

Торгівля i громадське харчування. 3а формальний показник, який характеризує рівень розвитку торгівлі в регіоні є роздрібний товарообіг. Він відображує дію складної сукупності соціальних i економічних чинників, зокрема, купівельна спроможність населення, розвиненість мережі торгівельних закладів, товарна забезпеченість, інформаційна, транспортна інфраструктура тощо.

В Україні спостерігається регіональна відмінність обсягів роздрібного товарообігу. Він визначається насамперед:

· динамікою економічного розвитку регіону;

· структурою економіки;

· особливістю умов життєдіяльності населення;

· статевовікові відмінності населення;

· рівень освіти;

· середній дохід на одного члена сім'ї.

Товарообіг громадського харчування прогнозують окремим показником i вводять його складовою частиною до загального обігу роздрібного

товарообігу.

Розвиток громадського харчування регіону характеризують такі економічні й соціальні показники:

· обсяг товарообігу громадського харчування, в тому числі продукції власного виробництва;

· кількість страв;

· кількість підприємств громадського харчування та місць у них на 1000 осі6;

· коефіцієнт забезпеченості населення місцями;

· чисельність населення, яке користується послугами підприємств громадського харчування.

Потреба населення у послугах підприємств громадського харчування за окремими регіонами неоднакова. Для того, щоб її визначити, треба врахувати місцезнаходження регіону, контингент його жителів, наявність промислових підприємств, навчальних закладів, шкіл тощо.

Житлово-комунальне господарство. Це складний комплекс підгалузей, завданням яких є задоволення комунальних, побутових i соціально-культурних потреб населення.

До складу житлово-комунального господарства входять:

· житлове господарство;

· санітарно-технічні підприємства;

· служби інженерних мереж i споруд;

· транспорт;

· енергетичне господарство;

· всі види зовнішнього благоустрою;

· служби обрядових i спеціальних послуг.

Важливими даними для розробки заходів регулювання розвитку житлово-комунального господарства є:

· чисельність населення i його соціальний склад;

· нормативи забезпеченості житлом i комунальними послугами;

· перспективні показники розвитку галузей виробничої i невиробничої сфер регіону;

· обсяг ресурсів, які можуть бути спрямовані на розвиток житлово-комунального господарства.

Треба зазначити, що принципи розвитку i функціонування комунального господарства за радянських часів (система покращення житлових умов, система формування комунальних тарифів, відсутність конкурентного середовища в сфері надання комунальних послуг тощо) в умовах ринкової економіки набули руйнівного характеру. Тому зараз першочерговим завданням є впровадження ринкових механізмів в сферу управління комунальним господарством, а також формування у населення нових стандартів соціальної справедливості.

Побутове обслуговування. Належне побутове обслуговування населення сприяє економії суспільної праці, витрат, раціональному використанню вільного часу, зближенню рівнів життя міських i сільських жителів.

Структура підгалузей побутового обслуговування:

· ремонт i індивідуальне пошиття взуття, швейних, хутрових, шкіряних виробів, головних уборів i текстильної галантереї;

· ремонт, пошиття i в'язання трикотажних виробів;

· ремонт побутових машин та приладів;

· ремонт i виготовлення металовиробів i меблів;

· ремонт і техобслуговування індивідуальних транспортних засобів;

· хімчистка i фарбування;

· послуги пралень;

· фотопослуги;

· будівельні послуги;

· послуги лазень, перукарень;

· прокат речей;

· транспортні послуги;

· ритуальні послуги.

Для визначення прогнозних показників розвитку сфери побутового обслуговування обраховують такі показники:

· потрібні виробничі потужності;

· розміри основних фондів, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів i джерела їх формування.

Вихідними для цих розрахунків є такі дані:

· досягнутий рівень обслуговування населення;

· потреба в послугах в цілому на одного жителя;

· можливий приріст чисельності населення;

· зміни в структурі доходів i витрат населення;

· дані визначення попиту i ступінь його задоволення;

· стан i розвиток матеріально-технічної бази;

· характеристика мережі підприємств побутового обслуговування.

Пасажирський транспорт i засоби зв’язку. Для аналізу роботи пасажирського транспорту в регіоні застосовуються такі показники:

· кількість перевезених пасажирів у міжрайонному сполученні i пасажирооборот (в тому числі по всіх видах транспорту);

· середня відстань перевезення пасажирів за окремими видами транспорту;

· довжина автомобільних шляхів загального користування, в тому числі з твердим покриттям;

· будівництво нових автомобільних шляхів;

· реконструкція доріг;

· о6сяг капітальних вкладень в 6удівництво доріг;

· площа території i протяжність транспортних шляхів на 100 км кв.

Органи територіального управління повинні особливу увагу приділяти внутрішньо міським перевезенням. Внутрішньо міський пасажирооборот залежить від визначеної на перспективу чисельності міського населення, його транспортної рухомості (кількість поїздок у розрахунку на одного жителя) та середньої дальності поїздок.

Прогнозування розвитку засобів зв'язку пов'язане з розробкою показників приросту кількості відділень зв'язку, телефонних станцій, телефонів-автоматів, абонентів міського i сільського телефонного зв'язку, трансляційних радіоточок, довжини телефонних міжміських ліній.

Соціально-культурний комплекс. Із складових соціально-культурного комплексу більш детально розглянемо народну освіту, культуру i охорону здоров'я.

Народна освіта. Регулювання розвитку народної освіти має охоплювати мережу дошкільних закладів, загальних шкіл, шкіл i груп з подовженим днем, шкіл-інтернатів тощо.

Для задоволення потреб населення в дошкільних закладах використовують дані про чисельність дітей на перспективу. Крім того, враховують зростання кількості осіб, зайнятих у суспільному виробництві, працюючих жінок, у тому числі віком 18-44 роки, а також рівень забезпеченості дітей постійно діючими дошкільними закладами.

На підставі даних про потребу в дитячих дошкільних закладах розробляють зведену програму будівництва цих закладів по регіону.

Регулювання розвитку загальноосвітніх шкіл здійснюється за багатьма показниками, які розраховують по кожному регіону окремо з урахуванням міського i сільського населення. Основним показником є контингент учнів. Його визначають по типах шкіл i групах класів (1-4; 5-9; 10-11).

Кількість класів i класів-комплектів визначають в залежності від загального контингенту, наповненості класів (за нормами гранична наповненість 1-9 класів - не більше 30 чол., 10-11 класів - 25 чол., груп продовженого дня - 20-30 чол., клас-комплекту з двох класів - не більше 30 чол., 3 трьох класів - до 20 чол.

Прогнозування шкільної мережі розпочинають з визначення кількості необхідних класних кімнат за формулою:

К = Ч / (Н*3), (3.6.1.)

де Ч - чисельність учнів;

Н -наповненість класу;

3- коефіцієнт змінності ро6оти школи.

Ефективність роботи закладів освіти значною мірою залежить від забезпечення педагогічними кадрами. Потребу в них визначають за контингентом учнів окремо по групах класів. По 1-4 класах вона відповідає кількості класів. Для 5-11 класів необхідну кількість педагогів визначають за формулою:

Ч = К*С/ В, (3.6.2.)

де К - кількість класів в прогнозний період;

С- кількість педагогічних ставок на один клас;

В- кількість педагогічних ставок на одного вчителя.

Регулювання розвитку галузей культури передбачає вивчення умов формування суспільних потреб в культурному обслуговуванні, а також аналіз ресурсних можливостей їх задоволення.

Потре6у в об’єктах культури визначають за встановленими нормами (кількість місць на 1000 осіб). Розміщення закладів культури здійснюють з урахуванням особливостей розселення та умов кожного регіону.

Систему охорони здоров 'я в містах та сільській місцевості треба розглядати як єдину систему регіону.

Для оцінки якості роботи закладів охорони здоров'я використовують такі показники:

· тривалість перебування хворого в лікарні;

· оборот ліжка;

· рівень госпіталізації.

Потребу конкретного регіону в лікарняних ліжках можна розрахувати за формулою:

Л = Н *Г * П і(Д* 100), (3.6.3.)

де Н -чисельність населення;

Г - процент госпіталізації;

П - середня кількість днів перебування хворого в лікарні;

Д - тривалість використання ліжка протягом року.

3абезпеченість лікарняними ліжками в розрахунку на 10000 чол. відповідно дорівнює:

З = Л * 10000 / Н (3.6.4.)

Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів установлюють на основі нормативів кількості відвідувань лікарень одним жителем за рік, загальної чисельності населення i даних про пропускну спроможність існуючої мережі амбулаторно-поліклінічних закладів.

Основними показниками функціонування санаторно-курортних, оздоровчих закладів i закладів відпочинку є кількість ліжок у санаторіях iмісць у будинках відпочинку, пансіонатах i на туристичних базах.

Дата добавления: 2014-11-28