Розділ III. Господарський комплекс національної економіки I його структура

Основні поняття i терміни
• Агропромисловий комплекс,	• Міжгалузевий комплекс;
• Будівельний комплекс;	• Промисловий комплекс;
• Зв'язок;	• Ресурси;
• Господарський комплекс національної економіки	• Соціальна інфраструктура;
	• Транспорт.

3.1. Основи формування господарського комплексу

Економічний розвиток держави обов’язково супроводжується процесами поглиблення суспільного поділу праці i спеціалізації у господарській діяльності. Але будь-яка спеціалізація доцільна та правомірна тільки при наявності координації діяльності i формування зв’язків між різними галузями i виробництвами. Розвиток i певна фіксація таких зв’язків приводить до тісного поєднання суб’єктів господарювання, тобто до створення господарського комплексу національної економіки.

До основних факторів формування господарського комплексу національної економіки слід віднести:

· економіко-географічне положення;

· природно-ресурсний потенціал;

· трудоресурсний потенціал;

· історія розвитку i рівень господарського освоєння території.

Господарський комплекс України виник на основі соціально-економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів. Для нього є характерним:

· наявність потужної промислової та агропромислової ланки;

· активна участь у міжнаціональному територіальному поділі праці;

· надмірно високий рівень зосередження промисловості у промислових агломераціях;

· паритетність промислового і агропромислового виробництв в більшості областях;

· екстенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва з недосконалими системами землеробства;

· недостатній розвиток рекреаційного комплексу, що не відповідає значному рекреаційному потенціалу країни;

· наявність розгалуженої транспортної системи, що має міжнародне значення;

· недостатній розвиток ринкової, виробничої, соціальної та екологічної інфраструктури;

· застарілість технологій, зношеність основних виробничих фондів, слабкий розвиток інноваційної складової;

· низька забезпеченість паливно-енергетичними, лісовими, водними ресурсами;

· недостатнє використання потужностей сировинної бази (в т.ч. відходів), зокрема в будівництві.

На рівні галузей економіки можна спостерігати об’єктивно існуючий процес створення міжгалузевих комплексів, які витупають в формі пов’язаних у певному відношенні галузей (підгалузей, видів діяльності) окремої території.

Основними чинниками утворення комплексів i їх територіальної організації є певні види ресурсів. Стимулятором розвитку багатьох міжгалузевих комплексів є локальні природні ресурси. Класифікація міжгалузевих регіональних комплексів, що розвиваються на природно-ресурсній базі наведена на рис.3.1.1.

групи поєднання природних умов i ресурсів

1 1 1 1

морські

лісові

природні умови

мінерально-

ресурси

ресурси

с/г виробництва цтва

сировинні ресурси

1 1

1

Типи міжгалузевих комплексів

1

1 1

море-

лісової і лісо-

аграрно-

мінерально-

промислової

промислової

промислоюї

промислової

орієнтації

орієнтації

орієнтації

орієнтації

i i _l__

i

i

i i 4_ 1 1

солевидо-увна

^нафтобазо-

Рибо про-

лісохі-

Дерево-

лісо--

Лісогоспо-

Тери-

Зміша-

будін

хімічні

Машино-

Паливно-

Рудно-

Гірнично-

бувна

хімічна

мислова

мічна

обработна

загатівельна

дарська

^торіальні

ні ТК

дустріальні

будівні

Енерге-

Металур-

видобувні

і

АПК

тичні

гійні

.

Рис.3.1.1. Чинники утворення міжгалузевих комплексів

Визначають такі основні підходи до виділення міжгалузевих комплексів.

1. Цільовий підхід. Міжгалузевий комплекс розглядається як група галузей господарського комплексу або окремих виробництв, які поєднані спільною метою розвитку.

Дата добавления: 2014-11-28