Валюта розрахунків по зобов'язанням

Розрахунок ліцензійної винагороди

Ліцензійний договір, як правило, містить статті, які передбача­ють: метод розрахунку ліцензійної винагороди (наприклад, процент від чистої вартості продаж ліцензіата); реєстраційні записи і бухгал­терські книги, які буде вести ліцензіат; фінансові звіти, які ліцензіат повинен регулярно передавати ліцензіару для нарахування ліцензій­ної винагороди за певний період; порядок переказу належної суми через банківські установи держав партнерів. При періодичних відра­хуваннях такі платежі здійснюються щоквартально або один раз на

Необхідно враховувати, що правила, які регулюють валютні операції і зачіпають переказ ліцензійних платежів, можуть істотно від­різнятися. В одних країнах на переказ ліцензійних платежів немає нія­ких обмежень: ліцензіат повинен надати у свій банк тільки заяву про причину переказу грошових засобів і підтвердження це відповідними документами. В інших - переказ ліцензійних платежів повинен за­тверджуватися органами, які займаються валютними питаннями, до вступу в силу ліцензійного договору. Крім того, може бути передба­чено, що частина винагороди залишається в цих країнах.

Слід пам'ятати, що ліцензіар завжди повинен перевіряти пра­вила, які регулюють валютні операції в країні ліцензіата, щоб мати ос­танні відомості про них. Забороняючі валютні закони, які обмежують переказ за кордон ліцензійних платежів, в значній мірі стримують обмін ліцензіями.

Необхідно розрізняти два аспекти питання про визначення ва­люти. Один стосується визначення валюти, яка буде слугувати оди­ницею розрахунків по платежах, а інший відноситься до вибору валюти, в якій будуть відбуватися розрахунки за виконання зо­бов'язань. Валюта розрахунків по платежах і валюта по зобов'язанням може бути однією, а може бути різною, як це нерідко буває на прак­тиці.

У випадку виплати паушальної суми валютою розрахунків по зобов'язанням може бути валюта держави ліцензіара або валюта лі- цензіата.

У випадку роялті, якщо сума роялті визначається в залежності від обсягу виробництва і не залежить від вартості одиниці виробленої продукції, може бути обрана або валюта держави, в якій здійснюється виробництво, або валюта іншої держави. Якщо сума роялті визнача­ється від обсягу продаж, то може бути обрана валюта тієї держави, в якій здійснюються продаж. Якщо вірогідний експортний продаж, то може бути обрана валюта держави ліцензіата, де здійснюється ви­робництво і продаж, і валюта (або валюти) держави (держав), де від­бувається експортний продаж. Якщо сума роялті пов'язана з прибутком підприємства ліцензіата, то може бути обрана валюта дер­жави, в якій це підприємство легально організовано.

При виборі валюти для розрахунків за зобов'язаннями можуть грати роль багато факторів, такі як можливість використання валюти розрахунків за зобов'язаннями в країні, де є використання цієї валюти ліцензіаром; темп інфляції в країні, де використовується валюта роз­рахунків за зобов'язаннями, стабільність даної валюти на міжнарод­них валютних ринках відносно інших валют; існування контролю за обміном валюти в країні, де є використання валюти по розрахункам за зобов'язаннями, або в тій країні, де виникає дохід ліцензіата; можли­вість застосування законів про оподаткування, які можуть надавати особливі привілеї одній стороні по відношенню до іншої.

Обмінний курс. У випадку, якщо обрана валюта виплат відріз­няється від валюти, яка використовується для розрахунків за зо­бов'язаннями, у ліцензійному договорі обумовлюється курс обміну. Може бути обраний, наприклад, офіційний курс, встановлений націо­нальними або міжнародними валютними організаціями, або середній з названих курсів, або комерційний курс, наприклад, курс продажу або які-небудь інші курси, які встановлюються тим чи іншим національним або іноземним комерційним банком.

Дата добавления: 2014-12-16