Предмет регіональної економіки

Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявно­го економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розмі­щеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визна­чають перспективу і можливий рівень його соціально-економічного розвитку. Нарощування, раціональне використання та постійне вдос­коналення регіональних і галузевих пропорцій національної економі­ки на основі науково обґрунтованих принципів і закономірностей роз­міщення продуктивних сил об'єктивно зумовлені необхідністю підвищення добробуту населення країни, його культурного і духовного зба­гачення.

Предмет курсу – просторова організація продуктивних сил, вив­чення якої здійснюється на різних рівнях (населений пункт, адмініст­ративний район, область, економічний район тощо). Елементи про­сторової організації продуктивних сил (природні ресурси, людський і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, наявна територіальна інфраструктура, регіональні системи господарювання) є об'єктами вивчення науки розміщення продуктивних сил регіональ­ної економіки. У зв'язку із вступом суспільства у фазу постіндустріаль-ного розвитку, спектр і склад продуктивних сил неухильно розширю­ються. Сьогодні до продуктивних силзараховують: науку, інноваційні процеси, методи прогресивної організації праці, обширну інформа­цію та багато інших елементів. Однак і сьогодні, і в майбутньому го­ловною продуктивною силою залишається людина, яка створює ма­теріальні блага і споживає їх.

Регіональна економіка як просторова організація продуктивних сил, що залежить від багатьох територіальних факторів, має вивчатися у тісно­му взаємозв'язку з проблемами формування ефективної державної ре­гіональної економічної політики й розвитку міжрегіональних та зовніш­ньо-економічних зв'язків. Вивчення курсу «Регіональна економіка»дає змогу оволодіти закономірностями та факторами сучасного розміщен­ня продуктивних сил як національного багатства, особливостями те­риторіального господарювання, а це, в свою чергу, дає можливість сфор­мувати перспективу регіонального розвитку, прийняття довгостроко­вих рішень щодо розміщення продуктивних сил. Особливе місце в со­ціально-економічному розвитку певних територій окремих галузей зай­мають результати наукових досліджень, в тому числі і прогнозних. На­укові дослідження є основою розробки довгострокової стратегії і такти­ки управління регіональним розвитком. Вони сприяють зростанню виробництва і всього комплексу життєдіяльності, що необхідний для забезпечення потреб людини. Висока надійність і ефективність про­гнозних досліджень і розробок є передумовою надійного розвитку і вдос­коналення територіальної організації господарства в будь-якому регіоні.

На розвиток продуктивних сил народного господарства в цілому великою мірою впливають такі фактори, як нерівномірне розміщення продуктивних сил в територіальному плані, а також його природно-ресурсного потенціалу географічне їх розташування, кліматичні умо­ви, температурний режим, кількість опадів, шляхи сполучення (дос­тавка матеріально-сировинних ресурсів і готових товарів до спожи­вачів), паливно-енергетичне забезпечення тощо.

2. Місце курсу в системі наукових дисциплін.

У регіональній економіці для розміщення продуктивних сил най­важливішим є економічна ефективність виробництва та забезпечен­ня споживача якісними продуктами і товарами. Наука про розміщен­ня продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, її структуру, загальні закономірності розташування продуктивних сил, їхній конкурентний прояв у галузевому і територіальному аспектах на регіональному і міжрегіональному рівні. Ії головним завданням є раціональний розвиток і досягнення більш високої продуктивності суспільної праці шляхом залучення до трудової діяльності наявних джерел трудових ресурсів, які можна використати в соціально-економічному розвитку.

Тільки внаслідок регулювання розвитку території, розміщення про­дуктивні їх сил дій можливість втілити в практику господарського бу­дівництва наукову ідею про зближення рівнів економічного і соціаль­ного розвитку, поліпшити територіальну організацію продуктивних сил. Це дозволяє комплексно розвивати економічні регіони, залучати у виробництво наявні мінерально-сировинні, паливно-енергетичні, водні, лісові ресурси, забезпечувати раціональну зайнятість трудових ресурсів у всіх регіонах.

Наука про розміщення продуктивних сил взаємодіє з широким ко­лом інших наук. Вона належить до економічних наук, в основу яких по­кладені результати наукових досліджень природничих, географічних, геологічних і технічних наук. Результати досліджень останніх безпосе­редньо впливають на характер розміщення промислових об'єктів, сільськогосподарського виробництва, транспорту тощо. Разом з тим, розвиток науки про розміщення продуктивних сил ґрунтується на еко­номічних законах і категоріях, які вивчає і визначає економічна теорія.Вона широко використовує результати наукових досліджень галузевих економік: фінансів, економіки праці, економіки природокористування, історії народного господарства, економічної статистики, економічної кібернетики, економічної і соціальної географії, картографії тощо.

Вище наведені дисципліни в основному забезпечують науку про розміщення продуктивних сил. В першу чергу – інформацією, метода­ми досліджень, показниками, які характеризують параметри економі­чного процесу. В свою чергу розміщення продуктивних сил збагачує інші економічні науки власними категоріями, інформацією про регіо­нальні економічні характеристики. Наука і практика розміщення про­дуктивних сил мають першочергове значення для територіального пла­нування і формування цільових галузевих і територіальних комплекс­них програм.

Регіональна економіка і її продуктивні сили тісно пов'язані з еконо­мічною теорією. В основу теорії розміщення продуктивних сил по­кладено загальні економічні закони. В умовах ринкової економіки, як правило, розміщення продуктивних сил здійснюється відповідно до тих законів, виходячи з яких досягається оптимальний економічний та соціальний ефект при мінімальних витратах. Найзагальнішим зако­ном, що визначає характер розміщення продуктивних сил, є закон ефективного використання суспільної праці,згідно з яким найвища продуктивність праці забезпечується завдяки зниженню затрат праці на подолання просторового розриву між окремими елементами ви­робництва, за рахунок чого можна значно збільшити обсяги переве­зення готової продукції між товаровиробником і її споживачем.

Поряд з економічною теорією теорія розміщення продуктивних сил вимагає всебічного врахування інтересів як суспільства в цілому, так і його членів, зокрема збереження навколишнього середовища і природних ресурсів. Теорія і практика розміщення продуктивних сил в умовах ринку набуває дедалі більшого значення. Аналіз сучасного стану розмі­щення продуктивних сил України дає підстави говорити про не­обхідність його удосконалення. Це повинне вирішуватися виходячи із стратегії і тактики розміщення продуктивних сил в межах суверенної незалежної держави на основі науково обґрунтованої концепції, яку потрібно прийняти при розробці комплексної програми розвитку на­родного господарства країни. Завдання наукових досліджень – всебічно обґрунтувати необхідність збалансування розміщення продуктивних сил, що сприятиме досягненню економічної незалежності країни, зростан­ню добробуту населення, зміцненню могутності України.

Основні напрями економічного аналізу, пропорцій і закономірнос­тей відтворення виробництва, динаміки і факторів його зростання по­дані в визначеній системі показників економічної статистики. Сучасна соціально-економічна статистика є багатогалузевою наукою, яка охоп­лює всі народногосподарські, галузеві і територіальні аспекти практич­ної діяльності органів державної статистики. Вона входить в систему суспільних наук, які викладають у вищих навчальних закладах.

В цілому статистика як суспільна наука включає: загальну теорію статис­тики, економічну і соціальну статистику, статистику населення та галузеву статистику.

На основі зведених статистичних даних аналізують і оцінюють: показники рівня, структури, динаміки і ефективного розвитку еконо­міки, її збалансованості і пропорційності з метою виявлення можливостей і резервів стратегічних напрямків розвитку галузей народного господарства (в першу чергу пріоритетних як для країни в цілому, так і дня певної території, регіону). Таким чином, економічна статистика допомагає використати відповідні методи і способи розробки планів, які б повністю задовольняли потреби розвитку народного господарства. Завдання статистики в цьому випадку полягає в тому, щоби на конкретних прикладах розкрити економічні можливості в розвитку продуктивних сил країни, знайти оптимальне їх розміщення, ефективно використовуючи весь наявний економічний і природно-ресурсний по­тенціал.

Навчальна дисципліна «Регіональна економіка»тісно пов'язана з усіма іншими галузевими економічними науками. Будь-яка галузева економіка базується і в цілому, і окремо на наявності галузевих про­дуктивних сил, їх розміщенні, тобто на їх територіальних організаціях. Наявність продуктивних сил та їх ресурсів визначає можливий рівень розвитку тієї чи іншої галузі, шляхи вирішення цієї проблеми для держави, певної території, регіонів.

Дата добавления: 2014-12-16