Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорія регіонального міжгалузевого балансу «витрати-випуск»




Теорія «полюсів розвитку» і «центрів росту».

Дана теоретична концепція припускає, що розвиток виробни­цтва в ринкових умовах не є рівномірним у всіх галузях, а завжди можна виділити найбільш динамічні пропульсивні галузі, які сти­мулюють розвиток усієї економіки і являють собою «полюси розви­тку». Процес концентрації виробництва зосереджує пропульсивні галузі в певному місці (регіоні) – «центрі росту». Автором теорії є французький економіст Франсуа Перру (1950 р.), а її просторову ін­терпретацію розробив французький географ Жан Будвіль.

Ф. Перру обґрунтував класифікацію галузей виробництва за тен­денціями їх розвитку, виділивши галузі, що повільно розвиваються (тек­стильна, вугільна, суднобудівна та ін.), що розвиваються, але не справля­ють істотного впливу на розвиток інших галузей (виробництво предметів споживання), й пропульсивні – швидко зростаючі галузі, що залучають до процесу розвитку інші (верстатобудування тощо). Місця розміщення комплексу профілюючих галузей, що динамічно розвиваються, Ф. Пер­ру назвав географічно агломерованим полюсом розвитку. Він розро­бив модель взаємодії полюса й оточення. Ключове значення в цій моделі належить галузі, що забезпечує максимальні темпи розвитку. При об­ґрунтуванні взаємозв'язків профілюючих галузей Ф. Перру запровадив поняття «комплекс галузей», яке є аналогом терміна «територіально-виробничий комплекс», обґрунтованого для планової економіки СРСР російським економіко-географом М. М. Колосовським у 1930-х роках ще до появи теорії «полюсів розвитку» і «центрів росту».

Ж. Будвіль показав, що як центри росту можна розглядати кон­кретні території (населені пункти), які виконують в економіці регі­ону або країни функцію джерела інновацій. Згідно з Ж. Будвілем, регіональний центр росту являє собою набір галузей, що розви­ваються й розширюються, розміщених на урбанізованій території й здатних викликати подальший розвиток економічної діяльності в усій зоні свого впливу. Таким чином, це є теоретичним обґрунту­ванням технополісів і технопарків, що з'явилися згодом.

Теорія ґрунтується на регіональному міжгалузевому балан­сі виробництва й розподілу продукції. У СРСР модель цього ба­лансу була обґрунтована в 1930-х роках ученими-економістами В. В. Новожиловим і Л. В. Канторовичем. У світовій практиці вона відома за назвою схеми «витрати-випуск» економіста Василя Ле-онтьєва, що емігрував на початку 1920-х років із СРСР спочат­ку до Німеччини, а у 1931 р. – до США. Балансова модель дозволяє простежити сучасний стан і зробити прогноз як внутрішньорайон-них, так і міжрайонних зв'язків (зокрема, товарних і грошових по­токів) для окремих секторів економіки. Вона використовується для цілей короткострокового та довгострокового прогнозування розвитку регіонів.

Головна мета міжгалузевого балансу (МГБ) – відображення процесу створення й розподілу суспільного продукту в межах ре­гіону. Аналіз МГБ дозволяє дати комплексну характеристику про­цесу формування й використання сукупного суспільного продукту в галузевому розрізі. В основу вартісного балансу покладений по­діл сукупного продукту на дві частини, що відіграють різну роль у процесі суспільного відтворення, - проміжного й кінцевого про­дукту.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 1383; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.