Запит для інформаційно-пошукових систем

Третій підхід складається у використанні мережевих інформаційно-пошукових систем.

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Перший з них умовно називається «серфінгом».

Зачепивши одну з Веб-сторінок, адреса якої була відома, можна пройти по посиланням з цієї сторінки на будь-яку глибину, намагаючись задовольнити свої інформаційні по­треби. Варіант досить розповсюджений, однак його навряд чи можна вважати оптимальним.

Другий підхід, прийнято називати «браузингом».

Це розширення серфінгу в тім сенсі, що користувач ви­користовує Інтернет каталог, як стартову сторінку, тобто

Міжнародна інформація

один з Веб-серверів, на якому представлена класифікація мережевих ресурсів і знаходяться відповідні гіпертекс-тові посилання.

Інформаційно-пошуковою системою називається про­грама, що дозволяє швидко знайти потрібну інформацію в базі даних.

У цьому випадку користувач може самостійно з клавіату­ри свого комп'ютера вводити запити в інтерактивному ре­жимі, аналізувати результати пошуку, здійснювати перехо­ди до необхідних ресурсів.

Саме третій підхід, тобто виявлення необхідних відомо­стей в Інтернеті за допомогою спеціальних пошукових за­собів, найкращий для знаходження необхідних даних у мережі. У рамках цього підходу для запобігання інфор­маційного шуму широке поширення одержала практика зву­ження області пошуку до деякого прийнятного рівня шляхом підключення різних фільтрів на стадії побудови запиту. З цією метою, як правило, використовуються багаторівневі те­матичні класифікатори. Деякі системи дозволяють користу­вачеві задавати додаткові параметри — діапазони дат доку­ментів, доменні імена посилань і т. і. За установки такого ро­ду фільтрів, пошук здійснюється на підмножині документів, що задовольняють заданим умовам. Як і за другого підходу (але не так явно), проблема полягає в тому, що класифікатори будуються розробниками пошукових систем, відповідно до їх суб'єктивних представлень про приналежність конкретного документа до певної рубрики, що далеко не завжди збігається з представленнями користз'вача.

При виконанні пошуку в Інтернеті центральним завдан­ням користувача є побудова запиту.

1. Практично у всіх інформаційно-пошукових системах
застосовується метод ключових слів. А саме, відбираються
документи, що містять (або ж не містять) слова, зазначені в
запиті, або їх визначені сполучення. При цьому найчастіше
практично неможливо зафіксувати семантичні характерис­
тики документа, але саме вони, у кінцевому рахунку, визна­
чають його істінну релевантність. Наприклад, у документі,
присвяченому шаховій темі, саме слово «шахи» може бути
відсутнім, зате воно може фігурувати як метафора в політич­
ному памфлеті. Навіть проблема синонімів (з погляду
комп'ютера «футболіст» і «гравець у футбол» є різними
інформаційними елементами) ефективно вирішується дале­
ко не у всіх інформаційно-пошукових системах. У той лее
час, за запитом «коза» користувач цілком може одержати по­
силання з зоології, з сільського господарства, з історії мафії
(«Коза Ностра»), а також на роман Д. Дефо «Робінзон Крузо»
у повному обсязі.

Дата добавления: 2014-12-16