У 1919 – 1934 рр. столицею України було місто Харків

Відновлення радянської влади в Україні.

Після поразки німців у І світовій війні (11 листопада 1918 р.) Раднарком Росії анулював Брест-Литовську мирну угоду, у тому числі і статтю про визнання Росією української незалежності. Тим самим російський уряд зняв з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України. Прагнучи встановити контроль над Україною та приєднати її до Росії, у листопаді 1918 р. дві радянські дивізії входять на українську територію та розвивають наступ на Київ та Харків. 28 листопада був створений більшовицький Тимчасовий робітничо-селянський уряд (голова — спочатку Г. П’ятаков, потім Х. Раковський). Протягом листопада-грудня 1918 р. більшовикам вдалося відновити радянську владу на частині української території.

6 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд затвер­див нову назву України — Українська Соціалістична Радянська Республіка, а наприкінці січня він був перетворений на постійний і отримав назву Рада Народних Комі­сарів (голова – Х. Г. Раковський). 10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР: в Україні встановлюється диктатура робітників, голо­вною метою якої є будування соціалізму; вищим органом влади є з’їзд Рад, а у перервах між його діями – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який формує уряд — РНК. Перший ВУЦВК очолив Г. І. Петровський.

З поширенням радянської влади Росія прагнула контролювати ситуацію в Україні. На Україну поширюється російська грошова система, об’єднується залізниця, пошта та телеграф. У червні 1919 р. був укладений військово-політичний союз між Росією та Україною, за яким об’єднувалися та керувалися з Москви армії, залізниці, фінанси, Ради народного господарства (управління економікою).

Як і на території Росії, в Україні проводилася політика „воєнного комунізму”:

· мілітаризація економіки;

· жорстка вертикаль влади;

· націоналізація промисловості, зв’язку;

· політика “червоного терору” проти реальних та потенційних противників більшовизму;

· заборона приватної торгівлі та перехід до прямого товарообміну;

· запровадження надзвичайних заходів, насамперед продрозкладки (примусове вилучення у селян необхідного державі продовольства та фуражу).

Політика “воєнного комунізму” була викликана як надзвичайно складними обставинами громадянської війни, так і прагненням більшовиків відмовитися від “капіталістичних” товаро-грошових відносин та перейти до “комуністичної” економіки без ринку та без грошей.

У підсумку наступу армії А. І. Денікіна, яка захопила Лівобережжя та Київ, радянська влада в Україні пала (вдруге).

На початку 1920 р. Червона армія подолала опір Добровольчої армії та розгромила Директорію. Радянську владу було відновлено в Україні втретє.

Причини поразки національно-визвольної революції 1917-1920 рр. На початку ХХ століття Україна отримала унікальний історичний шанс добути державну незалежність. Падіння трьох світових імперій (Російської, Німецької та Австро-Угорської) позбавило українські території сильного контролю з боку центральної влади. Але ні Українській Центральній Раді, ні уряду гетьмана П. П, Скоропадського, ні Українській Директорії, ні уряду ЗУНР не вдалося скористатися цим шансом. Для пояснення цього факту можна виділити причини як внутрішнього, так і зовнішнього походження:

· низький рівень національної самосвідомості українців і, як наслідок, слабка соціальна база національного руху;

· відсутність внутрішньої єдності в українських національних силах;

· їх часта невідповідність до політичної ситуації в країні, їх нерозуміння тенденцій розвитку суспільства в умовах революційних змін, нерішучі та суперечливі дії;

· військові дії проти України сильних противників (більшовицькі та білі війська, Польща тощо), які не визнавали ідею незалежної України;

· підтримка антиукраїнських сил Антантою.

Питання для самоконтролю.

1. Які події створили умови для формування Української Центральної Ради? 2. Яку роль Центральна Рада зіграла в історії України? 3. Чому Центральна Рада програла боротьбу за владу більшовикам? 4. Які були позитивні та негативні риси діяльності Центральної Ради? 5. Якими були особливості розвитку України під час гетьманату Скоропадського? 6. Яку роль в історії України цього періоду зіграли німці та країни Антанти? 7. Чому західні українці не зуміли відстояти свою незалежність? 8. Які особливості перебігу громадянської війни в Україні? 9. Якими були напрямки внутрішньої та зовнішньої політики більшовиків в Україні у цей період?

Дата добавления: 2014-12-16