Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття фінансів

Читайте также:
  1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання.
  2. Адміністративний акт: поняття, види.
  3. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  4. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки та склад
  5. Адміністративні стягнення: поняття та види.
  6. Адміністративні стягнення: поняття та види.
  7. АРХІТЕКТУРА: ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
  8. Валютний ринок: поняття, основні категорії, структура
  9. Взаємозв’язок міжнародних фінансів і світового економіч­ного середовища
  10. Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права.
  11. Встановіть відповідність між поняттями та їх значеннями
  12. Встановіть відповідність між поняттями та їх значеннями



ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

ФІНАНСИ ТА

1. Поняття фінансів.

2. Фінансова система України.

3. Місцеві фінанси.

Фінансове право - галузь права, яка регулює суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування. Для розуміння природи і особливостей цієї галузі права необхідно уяснити сутність фінансів.

Будь-яка держава для своєї діяльності повинна мати матеріальне забезпечення грошового характеру. Сукупність матеріальних засобів у грошовому вираженні, необхідна для функціонування держави та її адміністративно-територіальних утворень, охоплюється поняттям «фінанси».

Фінанси як явище суспільного життя виникають з появою держави тагрошей. Саме виникнення держави зумовило необхідність виділення з економічних відносин, тобто відносин щодо виробництва, розподілу, обміну та споживання, нових, додаткових відносин, пов'язаних з фор­муванням ресурсів держави і їх розподілом та використанням для виконання нею своїх завдань та функцій.

Об'єктивна необхідність існування фінансів визначається дією закону вартості, існуванням товарно-грошових відносин, розвиток яких обумовлений суспільним розподілом праці, наявністю різних форм власності і заснованих на них організаційно-правових форм господарської діяльності, економічною відокремленістю їх суб'єктів, зовнішньо-економічними зв'язками, існуванням механізму розподілу і перерозподілу внутрішнього валового продукту у грошовій формі для забезпечення функціонування держави, потребою контролювати фінансовогосподарську діяльність на її території. Держава не може реалізувати свою внутрішню і зовнішню політику, забезпечити виконання соціально-економічних програм, функцій оборони та

— 9 —

 

безпеки, не Маючи у своєму розпорядженні фінансових ресурсів. Розвиток місцевого самоврядування також вимагає відповідного фінансового забезпечення - функціонування місцевих фінансів. Отже, фінанси є джерелом жигггдіяльності держави, її територіальних утворень, усіх сфер суспільного життя.

Фінанси використовуються у різних державах незалежно від суспі­льно-політичного устрою. Функціонування фінансів безпосередньо та прямо пов'язано з розвитком конкретної держави, її потребами вести облік доходів і видатків у грошовій формі, утворюючи різні фонди коштів.

Термін «фінанси» походить від латинського «ґепіз», що означає строк сплати чого-небудь, закінчення справи. За часів середньовіччя слова ішаії'о, ппапсіа означали обов'язковий грошовий платіж. У XVIII ст. французьке слово «йпапсс» стало означати сукупність державного майна, державного господарства, доходи і видатки держави.



У сучасному значенні термін «фінанси» часто вважають як синонім до термінів «гроші», «кошти». Фінанси нерозривно пов'язані з функціо­нуванням грошей, а тому виступають як система грошових відносин. Але фінанси - це не самі грошові відносини, відносини між різними суб'єктами щодо утворення, розподілу та використання фондів коштів. Усі фінансові відносини за своїм характером є грошовими, але вони не охоплюють усі грошові відносини (наприклад, відносини щодо купівлі патенту, стягнення адміністративних штрафів не є фінансовими; ці відносини регулюються цивільним та адміністративним правом). Фінансовими є лише ті грошові відносини, які виникають між:

1) підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг;

2) підприємствами і вищестоящими організаціями при створенні централізованих фондів коштів і їх розподілі;

3) державою і підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і фінансуванні видатків;

4) державою і громадянами при внесенні ними податків, інших обов'язкових та добровільних платежів;

5) підприємствами, громадянами і позабюджетними фондами при внесенні платежів і отриманні ресурсів;

6) окремими ланками бюджетної системи;

7) органами майнового і особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні шкоди за умови настання страхового випадку;

8) грошові відносини, що опосередковують обіг фондів підприємств.'

Отже, фінансовими є лише ті з грошових відносин, за допомогою яких утворюються, розподіляються та використовуються грошові фонди держави, її територіальних утворень, а також підприємств, установ, організацій і які використовуються для потреб держави, органів місцевого самоврядування та розвитку виробництва.

Поняття «фінанси» розглядають у двох аспектах з точки зору форми і змісту: у економічному та матеріальному.

Сучасна наука визначає фінанси як систему економічних відносин, які виникають у процесі акумуляції, розподілу та використання фондів коштів, необхідних для виконання державою, органами місцевого самоврядування своїх завдань та функцій, забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб.

За матеріальним змістом фінанси є фондами коштів різних суб 'єктів (держави, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій), а їх сукупність - фінансовими ресурсами. Фінанси завжди розподіляються за фондами коштів- відносно відокремленою частиною фінансових ресурсів, які мають цільове призначення, відносну самостійність функціонування, свій порядок формування, розподілу і використання та орган, що ними розпоряджається. Вони можуть бути централізованими і децентралізованими, загального і цільового призначення.

До централізованих фондів коштівналежать кошти, які акуму­люються у державному та місцевих бюджетах, державних цільових фондах (Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонді загально-обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України тощо). Вони перебувають у розпорядженні держави, органів місцевого самоврядування як суб'єктів влади і використовуються для задоволення загальних потреб відповідної території. За їх рахунок фінансуються видатки держави, органів місцевого самоврядування як на розвиток сфери матеріального виробництва, так і на утримання невиробничої сфери.

' Гавршіюк Р. О. Джерела фінансового права: Навчально-методичний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 26-27.

— 11 —

 

 

Децентралізовані фонди коштівутворюються у межах підпри­ємств, установ, організацій усіх форм власності. Такі фонди формують­ся як за рахунок власних ресурсів, так і за рахунок бюджетних асигну­вань для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю, для виробничих і соціальних цілей відповідно до призначення названих суб'єктів і у визначених ними обсягах. До децентралізованих фондів коштів належать: фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд тощо. Ці фонди виступають головною формою забезпечення розширеного відтворення суб'єктів господарювання.

Державний і місцеві бюджети с грошовими фондами загального призначення, аПенсійний фонд України, Фондсоціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України тощо - цільовими фондами коштів.

Категорією «фінанси» у широкому значенні охоплюються такі групи, як фінанси фізичних осіб, фінанси юридичних осіб і держави, а у вузькому значенні - лише державні фінанси.

Держава як організація публічної влади передбачає наявність дер­жавних фінансів - системи грошових відносин, яка виникає разом із державою і нерозривно пов'язана з її існуванням. Інакше кажучи, дер­жавні фінанси - це сукупність відносин, організованих державою, в процесі яких здійснюється формування, розподіл і використання загальнодержавних фондів коштів для реалізації її економічних, соціальних і політичних завдань; це відносини по формуванню тільки тієї частини фінансових ресурсів, які мобілізуються державою в державний і місцевий бюджети, спеціальні урядові фонди чи належать державним підприємствам.2

Державні фінанси поділяються на централізовані та децентра­лізовані.

Централізовані фінанси- це сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом та використанням центра­лізованих фондів коштів.

Децентралізовані фінанси- це сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом та використанням децентралі­зованих фондів коштів підприємств, установ, організацій.

2 Гаврилюк Р. О. Джерела фінансового права: Навчально-методичний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 19-20.

— 12 —

Французький учений П. Годме показав відмінність між держав­ними і приватними фінансами,яка обумовлена тим, що стан та динаміка приватних фінансів залежать від законів ринкової економіки, а стан та динаміка державних фінансів визначаються рішеннями держави та діями публічної влади, Ця відмінність, за П. Годме, зводиться до такого:

а) держава може в примусовому порядку забезпечувати свої доходи завдяки системі податкового обкладання. Приватні особи не можуть у примусовому порядку забезпечити свої доходи і, відповідно, можуть бути неспроможними виконати свої зобов'язання;

б) державні фінанси пов'язані з грошовою системою, яка більшою чи меншою мірою управляється державою, тоді як ця грошова система не залежить від волі приватного власника, який розпоряджається своїми фінансами;

в) приватні фінанси зорієнтовані на отримання прибутку. Державні фінанси, навпаки, - це засоби здійснення так званого загального інтересу;

г) розміри державних фінансів набагато більші, ніж розміри приватних фінансів, якими розпоряджаються окремі особи.3

Фінанси охоплюють дві групи відносин:

1) грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих фондів коштів:

а) відносини зі сплати податків і неподаткових платежів до бюджету та державних (місцевих) цільових фондів;

б) відносини з виділення коштів з бюджету та державних (місцевих) цільових фондів;

в) відносини з розподілу бюджетних коштів між ланками бюджетної системи;

2) грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням децентралізованих фондів коштів під­приємств, установ та організацій, які охоплюють:

а) відносини з формування прибутку (доходу) підприємств, установ та організацій;

б) відносини з розподілу прибутку (доходу) підприємств, установ та організацій;

в) відносини з використання прибутку (доходу) підприємств, установ та організацій.

'Годме П. М. Финансовое право. - М.: Прогресе, 1978. - С. 41.

— 13 —

 

Отже, фінанси- це сукупність саме тієї частини грошових відносин, які пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави, органів місцевого самоврядування і забезпечення умов розширеного відтворення суб'єктів госпо­дарювання.

Фінансові відносини виділяються серед грошових відносин за такими специфічними ознаками:

- це завжди грошові відносини, тобто мають грошовий характер;

- це розподільчі відносини, оскільки вони виникають не на стадії виробництва, обміну або споживання суспільного продукту, а на стадії його розподілу;

- це відносини безеквівалентні, оскільки на стадії розподілу суспільного продукту має місце односторонній рух грошової форми вартості;

— істотною ознакою фінансів є рух фінансових ресурсів, мобілізація, розподіл та використання яких здійснюється через фонди коштів;

- одна сторона цих відносин обов'язково представляє пуб­лічний фінансовий інтерес держави або органу місцевого самоврядування.

Сутність фінансів виявляється у тих функціях,які вони виконують у соціально-економічному житті держави, органів місцевого само­врядування. Фінансам властива стимулююча (регулююча), розподільча та контрольна функції.

Сутністю стимулюючої (регулюючої)функції фінансів є регулювання та стимулювання за їх допомогою певних сфер, галузей.

За допомогою розподільчої функції виявляєтьсясутність фінансів як розподільчих відносин та їх суспільне призначення - забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами.

Розподільча функція фінансів повинна сприяти організації збалан­сованого і ефективного виробництва, розвитку усіх галузей економіки відповідно до потреб держави, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Завдяки цій функції створюються, розподіляються та використо­вуються фонди коштів, що забезпечують різноманітні суспільні, державні та місцеві потреби.

Розподільча функція сприяє розподільчим процесам:

1) у всіх сферах суспільного життя (в матеріальному виробництві, невиробничій сфері, сферах обігу та споживання);

2) на різних рівнях управління економікою: державному, місце­вому, внутрішньогалузевому, внутрішньогосподарському.

Значення розподільчої функції фінансів полягає в тому, що вони забезпечують планомірну - організацію суспільного виробництва та його зростання, пропорційний та збалансований розвиток галузей матеріального виробництва, виконання соціально-економічних зав­дань держави, найбільш повне задоволення потреб юридичних та фізичних осіб.

Властивість фінансів обслуговувати різні стани розподільчих про­цесів виявляється через іншу їх функцію — контрольну.Фінанси слу­жать засобом контролю за виробництвом та розподілом сукупного валового продукту. Завдяки контрольній функції фінансів держава отримує інформацію про те, як розподіляються кошти; наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять до бюджетів різних рівнів; як ефективно, за призначенням вони використовуються суб'єктами господарювання. Контрольна функція фінансів сприяє здійсненню фінансового контролю за формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів.

Контрольна функція фінансів реалізується у тісній єдності з розпо­дільчою: у реальному житті фінансові відносини одночасно мають і розподільчий, і контрольний характер. Розподільча та контрольна фун­кції фінансів - це дві взаємопов'язані сторони, в яких розкривається економічна сутність фінансів.





Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 873; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.132.10
Генерация страницы за: 0.014 сек.