Методи навчання

Тема 15. Право на страйк.

Правове регулювання поняття “страйк”. Розкрийте право на страйк, охарактеризуйте соціальне співробітництво організацій працівників і роботодавців, мирні заходи вирішення трудових конфліктів.

Тема 16. Особливості трудових правовідносин на автомобільному транспорті.

Основні трудові права працівників. Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів. Основні права і обов’язки водія таксі, автобуса, вантажного автомобіля. Режим робочого часу водія.

Тема 17. Особливості трудових правовідносин на залізничному транспорті.

Основні трудові права працівників. Трудові відносини працівників залізничного транспорту. Соціальний захист працівників залізничного транспорту. Дисципліна, вирішення колективних трудових спорів на підприємствах залізничного транспорту. Особливості дисциплінарної відповідальності для працівників залізничного транспорту.

Тема 18. Особливості трудових правовідносин на водному транспорті.

Основні трудові права працівників. Вимоги до членів екіпажу водного судна. Трудові відносини на водному судні. Правовий статус капітана водного судна.

Тема 19. Особливості трудових правовідносин на повітряному транспорті.

Основні трудові права працівників. Поняття та склад авіаційного персоналу. Обов’язки та права членів екіпажу повітряного судна. Робочий час членів екіпажу цивільного повітряного судна. Права та відповідальність командира повітряного судна.

Тема 20. Особливості трудових правовідносин на міському електротранспорті.

Основні трудові права працівників. Трудові відносини працівників міського електротранспорту. Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв трамваїв, тролейбусів, машиністів поїздів у метрополітені. Основні права і обов’язки водія трамвая, тролейбуса. Режим робочого часу водія трамвая, тролейбуса. Соціальний захист працівників міського електротранспорту.

Найбільш поширеною в дидактиці є класифікація методів навчання за наступними групами: І група - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; ІІ група - методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності; ІІІ група - методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності; IV група - бінарні, інтегровані (універсальні) методи.

І підгрупа за джерелом передачі навчальної інформації включає в себе:

· словесні методи - розповідь-пояснення, бесіду, лекцію.

За метою виділяються такі види розповіді: розповідь-вступ, розповідь-повість, розповідь-висновок. Ефективність зазначеного методу залежить головним чином від уміння викладача розповідати, дохідливості та доступності інформації, від поєднання його з іншими методами навчання.

Бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував ще Сократ. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча. Бесіда - це діалог між викладачем та студентом, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати студентів на активізацію отриманих знань. Учені виділяють індуктивну та дедуктивну бесіду. Саме з допомогою їх викладач активізує діяльність студентів, ставлячи їм запитання для розмірковування, розв'язання проблемної ситуації.

Лекція служить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки викладача, відповіді на запитання.

· наочні методи - ілюстрація, демонстрація.

Ілюстрація - допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки. Засоби ілюстрації (картинки, таблиці, моделі, малюнки тощо) є нерухомими, вони мають «оживати» в розповіді викладача. Дидактики не рекомендують вивішувати або виставляти засіб ілюстрації заздалегідь (на початку заняття), щоб не привернути до нього увагу студентів, щоб ілюстрація не була достроковою до того моменту, коли для викладача настане час скористатися наочним посібником.

Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: навчальна телепередача або кіно-відеофільм чи його фрагмент.

· практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця, практичні роботи, реферати студентів.

Ці методи не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань. Більшість студентів активніше сприймають практичні методи, ніж словесні.

ІІ підгрупа (С. Шаповаленко) - за логікою передачі та сприймання навчальної інформації. Ці методи поділяються на індуктивні та дедуктивні.

· Індуктивні методи. Термін «індукція» походить від латинського inductio - зведення, вид узагальнення, який пов'язаний із передбаченням спостережень та експериментів на основі даних досвіду. У практичній педагогіці індукція втілюється у принципі: від часткового до загального, від конкретного до абстрактного.

· Дедуктивний метод, як уважають вчені - дидакти, активніше розвиває абстрактне мислення, сприяє засвоєнню навчального матеріалу на основі узагальнень.

ІІІ підгрупа (М. Данилов, Б. Єсипов) - за ступенем самостійного мислення студентів у процесі оволодіння знаннями, формуванням умінь і навичок. У даному випадку методи поділяються на репродуктивні та точні, проблемно-пошукові:

· проблемно-пошукові методи (М. Скаткін, І. Лернер) визначають порівняно вищий щабель процесу навчання, особливо там, де він організований на вищому рівні. Проблемно-пошукова методика, на відміну від репродуктивної, пояснювально-ілюстративної, має спиратися на самостійну, творчу пізнавальну діяльність студентів. Як відомо, поняття «творчість» - це створення нового, оригінального, суспільно-цінного матеріального або духовного продукту.

Проблемний метод навчання наближений до творчості, він нібито стоїть на межі між репродукцією, розумовим формуванням і творчістю.

IV підгрупа (П. Підкасистий, В. Паламарчук) - за ступенем керівництва навчальною роботою поділяють методи на два види:

· навчальна робота під керівництвом викладача - самостійна робота в аудиторії: складання задач, самостійні письмові роботи з інструктуванням, допомогою викладача, у результаті чого студенти набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності;

· самостійна робота студентів поза контролем викладача - самостійна робота вдома. Мова йде про домашні завдання - усні та письмові. Домашні завдання мають позитивний вплив на розумовий розвиток, виховання та самовиховання студента, сприяють виробленню навичок самостійної пізнавальної діяльності.

Дата добавления: 2014-12-16