КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Педагогічні системи освіти дітей з порушеннями слуху
Система наукових знань про освіту дітей з порушеннями слуху є складовою частиною спеціальної педагогіки. Нормальна функція слухового аналізатора має особливу значущість для загального розвитку дитини. Стан слуху має вирішальний вплив на її мовленнєве і психічне становлення. Медичні дослідження причин порушення слуху вказують на інфекційні захворювання, токсичні ураження, судинні розлади, механічні, акустичні або контузійні травми тощо. З урахуванням причин туговухість і глухоту підрозділяють на спадкову, вроджену і набуту. Як вітчизняна, так і зарубіжна статистика свідчать, що число дітей з відсутністю або пониженням функції слуху постійно збільшується. У зв'язку з цим необхідність існування і розвитку сурдопедагогіки є очевидною. З медичною і педагогічною практикою тісно пов'язана диференціація контингенту осіб, що мають порушення слуху. Визнаючи важливість медичних класифікацій порушень слуху, сурдопедагоги завжди підкреслювали необхідність психолого-педагогічних класифікацій. Р.М.Боскіс розробила наукове обґрунтування такої класифікації, запропонувавши критерії, які відображають своєрідність розвитку дітей з порушеннями слуху (ступінь ураження слухової функції; рівень розвитку мовлення при даному ступені ураження слухової функції; час виникнення порушення слуху). Основою класифікації є такі положення. 1. Порушення слуху у дитини впливає на весь подальший хід її психічного і мовленнєвого розвитку, призводить до виникнення цілої низки вторинних порушень, зокрема до порушення розвитку мислення, мовлення, пізнавальної діяльності. 2. Чим вищий рівень розвитку мовлення у дитини, тим більші можливості використання залишкового слуху. Здатність спиратися на залишки слуху, що підлягають зберіганню, більша у того, хто володіє мовленням. 3. Критерієм диференціації дітей з частковим порушенням слуху і глухих дітей є можливість використання слуху в спілкуванні. По цьому критерію проводиться розмежування туговухості і глухоти. Глухота - це стійка втрата слуху, при якій неможливо самостійно опанувати мовленням і розбірливо сприймати його навіть на найближчій відстані від вуха. При цьому можуть бути збережені залишки слуху, що дозволяють сприймати гучні немовленнєві звуки і деякі звуки мовлення на близькій відстані. Туговухість - це стійке пониження слуху, при якому можливе самостійне накопичення мінімального мовленнєвого запасу на основі залишків слуху, що збереглися, сприйняття мовлення хоча б на найближчій відстані від вушної раковини. Важливо підкреслити, що в сурдопедагогіці замість терміну "туговухий" як правило використовують термін "слабкочуючий". Ступінь порушення слуху, час виникнення слухового порушення, педагогічні умови розвитку дитини після настання порушення слуху, індивідуальні особливості дитини відображаються на ступені і характері мовленнєвого розвитку. Окрему групу відносно формування мовлення і його сприйняття складають пізніше оглухлі. Ці діти відрізняються тим, що до моменту настання у них порушення слуху вони володіли мовленням, що вже сформувалася. На підставі педагогічної класифікації здійснюється диференційована спеціальна освіта для дітей, що мають різний ступінь порушення слуху і відповідний рівень мовленнєвого розвитку. Як за кордоном, так і в Україні пропонуються дві основні педагогічні системи навчання глухих. Новим напрямом у сурдопедагогіці є білінгвістичний підхід, який передбачає використання двох рівноправних і рівноцінних засобів освітнього процесу, - української мови в усній, письмовій і тактильній формі та української (або іншої) жестової мови. Обидві мови є рівними в спілкуванні між вчителями, що чують, і глухими учнями, батьками. В даний ч ас існує ще багато невирішених завдань в цій педагогічній сис- темі: потрібно знайти оптимальне співвідношення жестової і словесної мови в навчальному процесі, розробити дидактичні основи навчального процесу на основі жестової мови, створити нову систему підготовки сурдопедагогів для навчання глухих в умовах білінгвістичної педагогічної системи, розробити дидактичні і методичні підходи білінгвістичного навчання глухих дітей різного віку. Другий напрям у навчанні глухих пов'язаний з навчанням їх словесній мові. Сурдопедагог, професор С.А.Зиков розробив нову комунікаційну систему. Глухі діти повинні в умовах навчання засвоювати мову як засіб спілкування, користуватися нею на всіх етапах навчання і в умовах соціальної взаємодії. Ця система передбачає, що засвоєнню мови повинно передувати практичне засвоєння словесних форм спілкування, у дітей треба розвинути "відчуття мови", яке може виникнути тоді, коли дитина знаходитиметься постійно середовищі, насиченому мовленням, Важливе місце в комунікативній системі навчання мовленню займає ідея розвитку спілкування як діяльності. У вітчизняній (і зарубіжній) сурдопедагогіці та сурдопсихології виявлені основні характеристики розвитку слабкочуючих дітей. Суть їх розвитку полягає в тому, що його першопричина - біологічна, а наслідки - соціальні. Під час вступу до школи у слабкочуючих дітей часто виявляються такі порушення мовлення: 1) недоліки вимови; 2)обмежений запас слів; 3)недостатнє засвоєння звукового складу слова, яке виражається не тільки в неточностях вимови, але і в помилковому написанні слів; 4)неточне розуміння і неправильне вживання слів; 5) недоліки граматичної будови мовлення: 6) неправильне узгодження речень; 6)обмежене розуміння усного мовлення; 7)обмежене розуміння прочитаного тексту. Необхідність подолання порушення розвитку потребує соціального за своєю природою, цілісного впливу на особистість слабкочуючих учнів у спеціально організованому освітньо-виховному процесі. Спеціальним він є в тому сенсі, що спирається не тільки на досягнутий рівень розвитку, але і на компенсаторні можливості. Такий вплив передбачає створення особливих умов, які дозволять максимально підсилити компенсаторний фонд з метою подолання наслідків дефекту, виправлення порушеного ходу становлення особистості, її соціальних зв'язків, всіх сторін її психіки, Завдяки спеціальному навчанню формується мовлення і понятійне мислення, словесна пам'ять, створюються умови для розширення можливостей компенсації дефекту як за рахунок розвитку і використання слухових даних, так і завдяки іншим аналізаторам, що підлягаючих зберіганню. Школа для слабкочуючих і пізніше оглухлих дітей забезпечує своїм вихованцям загальноосвітню підготовку на цензовому рівні, що відповідає нормативним вимогам Державного освітнього стандарту. Відповідність цензовому рівню досягається при дотриманні особливої змістової і методичної спрямованості навчального процесу, в основу якого покладений корекційно-розвивальний принцип навчання. У спеціальному педагогічному процесі повинна забезпечуватися полісенсорна основа навчання слабкочуючих дітей. У зв'язку з цим в навчальний процес включені: робота з розвитку навичок читання з губ (з опорою на зорову і слухо-зорову основу з залученням тактильно-вібраційної чутливості); спеціальні заняття з техніці мовлення, що формують рухову, кінестетичну базу мовлення в єдності з розвитком оп-тико-акустичних мовленнєвих уявлень; робота з розвитку і використання залишкового слуху. Письмо і читання для слабкочуючих є найповноціннішим засобом оволодіння мовленням. Специфічна роль писемного мовлення і як засобу розвитку пізнавальної діяльності учнів. Значна роль наочних засобів (сюжетних картин, макетів, муляжів, відеоматеріалів) у зв'язку з тим, що вони повинні не стільки ілюструвати навчальний матеріал, скільки наочно розкривати його зміст. Особливого значення набувають наочно-дієві засоби і прийоми, що допомагають формуванню уявлень і понять спочатку на наочно-образному, а потім і на абстрактному рівні узагальнень. До них відносяться цілеспрямоване створення ситуацій, інсценування, драматизація, пантоміма, Всі ці засоби зазвичай використовуються у поєднанні зі словесними засобами навчання. У загальноосвітній школі нерідко можна зустріти слабкочуючу дитину, яка зовні нічим не відрізняється від інших учнів. Але навіть незначний ступінь пониження слуху може слугувати перешкодою до засвоєння читання і письмової мови в звичайних умовах навчання. Наявними є типові відхилення в письмі слабкочуючих, порушення вимови в цих випадках не дуже помітні, але звертає на себе увагу деяка нечіткість артикуляції і своєрідний акцент, неповне оволодіння звуковим складом слова, що виражається в неточній вимові тих елементів слова, які повністю не охоплюються слуховим сприйняттям дитини. Виявлене у дитини зниження слуху повинно бути компенсоване слухопротезуванням, дитина сидить у класі за першою партою праворуч від педагога спиною до вікна. її треба забезпечити педагогічною допомогою спеціаліста-сурдопедагога, а вчитель повинен дотримуватися певних вимог: • не повертатися спиною до дитини, яка не чує, під час усних пояснень; • завжди знаходитися обличчям до джерела світла; • говорити в нормальному темпі, не підвищувати голос, не закривати руками нижню частину обличчя; • стежити за тим, наскільки учень розуміє мову; • постійно контролювати засвоєння програми навчання і надавати у разі потреби допомогу дитині. Вчитель повинен допомогти дитині ввійти в колектив дітей, що чують, створити умови для налагодження дружніх стосунків.
Дата добавления: 2014-11-28; Просмотров: 1368; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |