План рахунків

Однієї з основних складових типовий конфігурації є план рахунків. Склад рахунків і їхньої властивості визначають методологію ведення бухгалтерського і податкового обліку, реалізованого в дійсній конфігурації.

Рис.10 Довідник «Валюты»

Типова конфігурація включає один план рахунків, заповнений у відповідності до плану рахунків, затвердженого Міністерством фінансів України наказом № 291 від 30.11.1999 р. для використання підприємствами й організаціями України в бухгалтерському обліку виробничо-господарської діяльності.

Настроювання плану рахунків доступне для корекції тільки в режимі конфігуровання. До властивостей плану рахунків конфігурації відносяться:

ü склад субрахунків;

ü ознаки активних, пасивних, активно-пасивних рахунків;

ü ознаки забалансових рахунків;

ü настроювання аналітичного обліку;

ü настроювання кількісного обліку;

ü настроювання валютного обліку.

План рахунків відкривається при виборі в головному меню "Операции" пункту "План счетов" (рис.11). План рахунків являє собою таблицю, кожен рядок якої відбиває визначений рахунок чи субрахунок бухгалтерського обліку.

Рис.11 План рахунків

У плані рахунків установлено 3 знаки для визначення коду класу рахунка, 3 знаки для визначення коду синтетичного рахунка і 2 знаки для коду субрахунку. Кожен рахунок має піктограму у виді букви "Т", жовтий колір якої є ознакою ведення обліку по даному рахунку в розрізі субрахунків.

У списку рахунків виводяться стовпчики, що відбивають різні дані рахунка:

"Пиктограмма" - самий лівий стовпчик плану рахунків. Є службовим і відбиває стан рахунка (є він групою чи власне рахунком, заведений він у конфігурації чи в інформаційній базі, позначений рахунок на видалення чи ні).

"Код" — повний код рахунка, що включає всі коди вищестоящих рахунків.

"Наименование" — найменування рахунка (субрахунку) – рядок, що пояснює призначення рахунка.

"Вал." — ознака ведення валютного обліку, використовується, якщо в конфігурації установлене ведення валютного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться валютний облік, то в графі "Вал." ставиться "+".

"Кол." — ознака ведення кількісного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться кількісний облік, то в графі "Кол." ставиться "+".

"Заб." — ознака забалансового рахунка. Якщо рахунок є забалансовим, то в графі "Заб." ставиться "+". Забалансові рахунки не можуть кореспондувати з балансовими рахунками. З іншої сторони по забалансових рахунках не контролюється принцип подвійного запису.

"Акт." — ознака активності рахунка. Дана ознака може мати значення: "А" — активний, "П" — пасивний, "АП" — активно-пасивний. Активність рахунка визначає відображення залишків по рахунку. Активний рахунок має завжди дебетовий залишок - якщо кредитовий оборот перевищить дебетовий, то дебетовий залишок буде від’ємним. Пасивний рахунок має завжди кредитовий залишок - якщо дебетовий оборот перевищить кредитовий, то кредитовий залишок буде від’ємним. Активно-пасивний рахунок може мати будь-який залишок, тобто залишок буде дебетовим чи кредитовим, але завжди позитивним. За умовчанням рахунок вважається активно-пасивний.

"Субконто1",... "Субконто3" — Види субконто рахунка. Кількість цих стовпчиків визначається визначеною у конфігурації максимальною кількістю субконто рахунків. Значення стовпчиків визначають ведення аналітичного обліку по даному рахунку по зазначених видах субконто. Для позначення об'єктів аналітичного обліку вводиться поняття Субконто. Субконто є елементом довідника. Конфигуратор програми 1С дозволяє організувати будь-яка кількість видів субконто, відповідно до вимог повноти аналітичного обліку, прийнятого на підприємстві. Склад видів субконто визначається вимогами нормативних документів і можливістю одержання бухгалтерських підсумків у розрізі об'єктів аналитики для складання звітності і для внутрішніх цілей підприємства. Види субконто в типовій конфігурації мають тип перерахувань і довідників. Види субконто, що мають тип перерахування, призначені для ведення аналітичного обліку по фіксованому набору значень, що не можуть змінюватися користувачем. Набір значень перерахувань визначений нормативними документами.

У програмі 1С аналітичний облік можна вести по будь-якому рахунку чи субрахунку. Для цього при редагуванні плану рахунків до необхідного рахунка чи субрахунку «прикріплюється» потрібний вид субконто. Той самий вид субконто може бути прикріплений до різних рахунків, що дозволить одержувати повну картину руху засобів по конкретному субконто. Для кожного з кореспондуючих рахунків проводки, якщо для цих рахунків зазначене ведення аналітичного обліку, необхідно вказати об'єкти аналітичного обліку. При одержанні звітів по введених проводках висновок інформації можна організувати таким чином, що усередині одного рахунка інформація буде видаватися по кожному субконто, а з іншої сторони можна одержати інформацію про даний субконто, зібравши дані з усіх рахунків, до яких прикріплений даний вид субконто.

Програма 1С надає можливість ведення кількісного обліку. Як правило, він ведеться разом з аналітичним. Проте 1С дозволяє вести на будь-якому рахунку чи субрахунку кількісний облік без підключення аналітичного.

Рахунки, введені в план рахунків, використовуються для складання балансу підприємства й інших стандартних бухгалтерських звітів. У деяких випадках на підприємствах потрібно використання допоміжних рахунків, що не повинні попадати в баланс. Такі рахунки називаються забалансовими. Забалансові рахунки не повинні кореспондувати з основними рахунками плану рахунків.

Для пошуку потрібного рахунку у плані рахунків існує два способи: швидкий пошук і довільний пошук.

Для виконання швидкого пошуку необхідно клавішами чи мишею помістити курсор у той стовпчик списку рахунків, у якому необхідно знайти яке-небудь значення, і просто набирати на клавіатурі це значення.

У випадку виявлення першого введеного символу він відображається в рамці в нижній частині стовпчика, а курсор встановлюється в ту частину списку, перші символи значення якої збігаються з уведеними.

Дата добавления: 2014-12-16