Індивідуальна бесіда

Аналіз документів.

Робота з документами - процес, який дозволяє напрацювати попереднє уявлення про військовослужбовця.

Аналізуються документи особистої справи (автобіографії, заяви, анкети, характеристики, карти професійного психологічного відбору), різні довідки, щоденники, листи, фотокартки, обліково-послужні та службові картки, аркуші індивідуальних співбесід, медицинські книжки тощо. Їх вивчення дозволяє:

По-перше, виявити соціальні предумови, які сприяли формуванню і закріпленню у військовослужбовця тих та інших індивідуально-психологічних якостей, що прискорюють або гальмують нормальну адаптацію до військової служби, наступне професійне становлення.

По-друге, виділити в учбовій і виробничій діяльності юнака до призиву в армію конкретні прояви (факти), які свідчать про стійкість певних інтересів, ціннісних орієнтацій, рис характеру, спрямованості.

По-третє, визначити загальний напрямок і склад методичних прийомів для подальшого дослідження особистісних особливостей військовослужбовця.

Важливі дані щодо пізнавальних здібностей, рівня нервово-психічної стійкості, військово-професійної спрямованості та окремих професіонально важливих якостях можна отримати з карти професійного психологічного відбору призовника, в котру заносяться результати соціально-психологічного та психофізичного обстеження в період приписки і призиву (розділи ІІ – ІV карти).

Індивідуальна бесіда є одним з найважливіших і найбільш дієвих методів вивчення особистісних особливостей військовослужбовців. Слід пам’ятати, що бесіда не повинна зводитися до безпредметної розмови. Вона є цілеспрямованою формою вивчення військовослужбовців і вимагає дотримання певних умов проведення.

По-перше, до початку бесіди слід чітко визначити основну мету, продумати послідовність постановки запитань співбесіднику, вивчити всю наявну інформацію, у тому числі результати вивчення документів.

По-друге, необхідно потурбуватися, щоб співбесіда проходила у спокійній і довірливій обстановці, при відсутності сторонніх осіб та не переривалась. Всі запитання повинні бути простими і зрозумілими, задавати їх потрібно так, щоб вони сприяли розгортанню єдиної розповіді військовослужбовця про себе, свою життєдіяльність, труднощі проходження військової служби.

Бесіда не повинна бути простим спілкуванням. Наперед намічені питання не можуть обмежити зміст розмови – вони лише основні орієнтири її загальної спрямованості. Разом з тим доцільно дотримуватися визначеного плану.

При вмілому проведенні бесіди командир (начальник) може оцінити не тільки потреби, мотиви, нахили, інтереси, риси характеру, пізнавальні процеси, але і виявити глибокі особисті переживання воїна, які в тій чи іншій мірі заважають проходженню військової служби, його думку про стан справ у військовому колективі, про товаришів по службі, командирів тощо.

Всю отриману інформацію про особливості особистості, яку вивчають, свої висновки слід застосовувати тільки після проведення бесіди. Слід пам’ятати, що в результаті бесіди важливо не тільки почерпнути потрібну інформацію про військовослужбовця, але і позитивно психологічно вплинути на нього. Під кінець бесіди доцільно висловити побажання, дати корисні поради, які сприяють адаптації до умов військової служби.

Дата добавления: 2014-12-17