У рослинних рештках основних культур

Удобрення соломою

Внаслідок мінералізації рослинних решток з них вивільняється значна кількість елементів живлення, які повертаються в ґрунт. Наприклад, на кожну тонну зерна з приораною соломою пшениці в ґрунт повертається N₇P₃K₁₆Mg₂, а на кожну тонну насіння ріпаку з приораною масою залишається N₁₄ Р₆К₄₀Mg₃. Винос елементів живлення відбувається лише основною частиною продукції - зер­ном. Орієнтовний вміст макро- і мікроелементів в рослинних рештках найбільш поширених культур подано в табл. 8.

8. Вміст макро- (%) і мікроелементів (мг/кг сухої речовини)

Найкращі результати одержують при поєднанні двох спо­собів альтернативного удобрення органікою. Потрібно після подрібнення і загортання у ґрунт соломи висіяти сидеральні культури. Використовуються зазвичай капустяні культу­ри. Ґрунт наповнюється органікою з двох джерел - солома та зелена маса. Крім того сидерати, їх коренева система та зелена маса сприяють і прискорюють мінералізацію со­ломи. Пізно восени всю масу приорюють.

За умови ранніх жнив і достатніх запасів вологи в ґрунті редька олійна чи гірчиця біла при сівбі в період з 20 липня по 10 серпня формує високий урожай зеленої маси до 20-30 вересня. Тому таку систему удобрення соломою і зеленою масою можна застосовувати і під озимі культури.

Незважаючи на заборону, масово продовжується спалювання соломи на полях. Цей агрозахід, який до речі знаходить підтримку навіть серед науковців, потрібно виключити із сільськогосподар­ської практики. Під час спалювання вогонь і дим спричинюють підвищення температури понад 400 °С на поверхні ґрунту, а на глибині 7 см - до 16 °С. У таких умовах руйнується біологічне життя не тільки на поверхні, а й на декілька сантиметрів у глиб ґрунту. У 2,5 см шарі знищується вся макро- і мікрофауна. Пересушений ґрунт, збіднений на елементи живлення і гумус, позбавлений біологічної активності, знижує свою природ­ну родючість. Знищується світ корисних мікроорганізмів, який утри­мує біологічну рівновагу ґрунту. Пересушений, позбавлений життя ґрунт, легше піддається вітровій та водній ерозії. Погіршується структура ґрунту, його пористість. Безповоротно втрачається органічний вуглець і азот, в атмосферу попадають такі елементи як Р, К, Са, Mg, S. Крім того, наноситься велика шкода повітрю, довкіллю. Це практично єдиний природний сільськогосподарський фактор шкідливості, що прирівнюється до промислових викидів відходів у повітря.

Спалювання соломи може викликати локальне забруднення атмосферного повітря двоокисом вуглецю і сірки, особливо у понижених місцевостях. Дим і пил переносяться на значну відстань, спричинюючи отруєння мешканців цих місцевостей канцероген­ними ароматичними вуглеводами.

Тому спалювання рослинних решток призводить до забруднення навколишнього природного середовища, зниження родючості ґрунту, втрачається цінне органічне добриво.

Удобрення гичкою буряків. У більшості країн Західної Європи гичка буряків використовується не як корм, а є джерелом понов­лення органіки в ґрунті, тобто використовується для удобрення. У 100 ц гички міститься в середньому 37 кг азоту, 9 кг фосфору, 57 кг калію з відхиленням ±50 %. При урожайності гички 200-300 ц/га в ґрунт поверталося б разом з гичкою приблизно N Р К. Уро­жайність гички може бути вищою - 250-600 ц/га. У Німеччині се­редня врожайність гички цукрових буряків складає 450 ц/га.

Мінералізація гички залежить від ґрунтових умов, погоди і спо­собу загортання в ґрунт. Гичка, маючи відношення вуглецю і азоту як C:N=10:1, не потребує додаткового внесення азоту. При удо­бренні гичкою необхідно рівномірно розкинути її по полю, мілко загорнути в ґрунт (5-10 см). При можливості бажано її порізати.

У баланс азотного удобрення зернових у перший рік після внесення гички можна включити N_20-40, на другий рік - N_15-20. При цьому в перший рік після внесення, азот з гички діє як пізнє підживлення, оскільки мінералізація проходить тільки за відносно високих температур, яких не вистачає на час збирання буряків. Калій можна весь включити в баланс добрив, а фосфор практично не рахується.

Для удобрення ячменю ярого можна використовувати залишки всіх культур, після яких він висівається.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати кращі попередники для ячменю продовольчого і пивоварного.

2. Вимоги до основного і передпосівного обробітку ґрунту ячменю ярого.

3. Особливості підготовки насіння до сівби ячменю ярого.

4. Система удобрення ячменю ярого, що вирощується на продовольчі та фуражні цілі.

5. Особливості системи удобрення ячменю пивоварного.

6. Способи сівби ячменю ярого. Встановлення норми висіву. Строки сівби.

7. Боротьба з бур'янами на посівах ячменю ярого.

8. Боротьба із шкідниками на посівах ячменю ярого.

9. Боротьба із хворобами на посівах ячменю ярого.

10. Збирання врожаю зерна ячменю ярого.

Задачі:

1. Визначити густоту продуктивного стеблостою ячменю ярого, що висіяний рядковим способом з відстанню між рослинами в рядку 2,5 см за продуктивної кущистості 1,7.

2. Урожайність ячменю ярого з вологістю зерна 17 % становить 30,6 ц/га.
Яка врожайність за базисної (14 %) вологості зерна?

3. Урожайність зерна ячменю ярого на площі 10 га становить 35 ц/га. Солома подрібнена і приорана. Співвідношення зерна й соломи як 1: 1. Скільки використано аміачної селітри, внесеної для компенсації азоту з розрахунку на 1 т соломи N₁₀ ?

4. Яка густота продуктивного стеблостою ячменю фуражного, посіяного звичайним рядковим способом, якщо відстань між рослинами у рядку – 2,8 см, а продуктивна кущистість – 1,5?

5. Біологічна врожайність ячменю ярого – 38 ц/га. При цьому на 1 пог. м. рядка було
30 рослин з продуктивною кущистістю 1,6. Маса 1000 насінин – 38 г. Визначте середню кількість зерен у колосі.

6. Скільки схожих насінин розміщено на 1 пог. м. рядка при сівбі ячменю ярого з міжряддям 15 см і нормою висіву за масою 185 кг/га. Маса 1000 насінин – 36 г, посівна придатність насіння – 94 %.

7. Маса зерна ячменю ярого з вологістю 19 % - 700 ц. Визначте залікову масу зерна при стандартній вологості.

8. Визначити норму висіву ячменю ярого, якщо на 1 га висівають 4,5 млн. насінин з масою 1000 зерен 38 г. Схожість насіння 87 %, чистота 98 %.

9. Визначити біологічну врожайність зерна за густоти 2,7 млн. рослин на 1 га, продуктивна кущистість 1,9, кількість колосків у колосі – 18 шт., кількість зерен у колоску – 2 шт., маса 1000 зерен – 40 г.

10. Встановити норму висіву ярого ячменю, якщо коефіцієнт висіву становить 3 млн/га, маса 1000 насінин 45 г, посівна придатність 94 %.

11. Визначити врожайність ярого ячменю, якщо під час збирання на 1 м довжини рядка є 50 рослин з продуктивною кущистістю 2,0. У кожному колосі є по 40 колосків. Маса 1000 зерен – 40 г. Втрати під час збирання 30 г/м².

Дата добавления: 2014-12-17