Ячмінь пивоварний

Попередники. В ажливо правильно підібрати попередник, який би забезпечив необхідний вміст білка в зерні. Добрими попередниками є просапні. На кращих ґрунтах це буряк цукровий, кукурудза, а на бідніших - картопля. Необхідно зазначити, що буряк цукровий і картопля будуть добрими попередниками для ячменю пивоварного тільки в тому випадку, коли вони сформували високий урожай, використавши для цього основну частину внесених під них органічних та мінеральних добрив. На багатих ґрунтах навіть залишки гички на полі, через високий вміст у ній азоту, можуть створити певні проблеми. Тому всю гичку потрібно використати на кормові цілі і вивести з поля. Ріпак також проблематичний попередник для пивоварного ячменю, оскільки з соломою залишається значна кількість азоту в ґрунті. Зернові для пивоварного ячменю мало придатні. Можна сіяти лише після зернових, що розміщені після бобових, або добре угноєних просапних. Частково підвищується цінність зернових як попередників для пивоварного ячменю при висіві післяжнивних куль­тур на зелене добриво. Для цього висівають не пізніше 10 серпня гірчицю білу з нормою висіву 20 кг/га, фацелію (10 кг/га), ріпак (15 кг/га), перко (10 кг/га) та ін. Зернові бобові (горох, кормові боби та їх суміші з вівсом) знижують пивоварні якості через високі залишки азоту в ґрунті. Тільки на малородючих ґрунтах з достатніми запасами вологи бобові можна використовувати як попередник для пивоварного ячменю.

Не рекомендується підсівати ячмінь пивоварний багаторічними бобовими травами. Встановлено, що при підсіві конюшини вміст білка збільшується на 1-2 %, а вміст крохмалю знижується на 2-5 %.

Підготовка ґрунту залежить від попередника. Після збирання просапних зразу ж проводять оранку, за винятком кукурудзи, де перед оранкою поле дискують.

Після зернових поле дискують і висівають післяжнивні на зелене добриво. У жовтні приорюють зелену масу разом із залишками соломи. Якщо сидератів не висівають, поле дискують 1-2 рази, а оранку на зяб проводять у вересні.

Високу якість оранки забезпечують ярусні і оборотні плуги. Оранка ярусними плугами підвищує врожайність ячменю на 2-5 ц/га і зменшує забур'яненість посівів на 50 %, порівняно з оран­кою звичайними плугами.

Поле після зяблевої оранки повинно бути вирівняне, без висо­ких гребенів, що полегшує передпосівний обробіток ґрунту. Це дозволяє навесні провести мілку культивацію на глибину сівби, якісно (рівномірно) і вчасно посіяти, не пересушити грунт багаторазовими культиваціями.

Якщо навесні виникає потреба проводити культивацію на глибину 12-14 см, то поле після сівби обов'язково коткують.

Удобрення. Важливою вимогою при удобренні ячменю пивоварного є рівномірність внесення мінеральних добрив. Нерівномірне внесення добрив створює умови для формування нерівномірного за величиною, вирівняністю, вмістом білка, екстрактивністю зерна, а отже, знижує пивоварні якості сировини. Особливо це помітно при внесенні азотних добрив. На смугах, де їх попадає біль­ше, рослини вилягають, формується щупле зерно, значна частина його втрачається при збиранні.

Фосфорні добрива вносять під зяблеву оранку чи осінню культивацію, що дасть змогу добривам добре розчинитися в ґрунті і перейти в ґрунтовий комплекс. У складі нітроамофоски фосфор вносять навесні під культивацію.

Калійні добрива теж вносять під зяблеву оранку або в складі нітроамофосок навесні перед сівбою. Необхідно враховувати, що надмірні дози калію погіршують пивоварні властивості зерна ячменю.

Однією з вимог до пивоварного ячменю є знижений вміст білка (9-12 %) і високий вміст крохмалю (не менше як 63-65 %). Тому невисокі дози азоту (не більше N₆₀) зазвичай вносять перед сівбою. Підживлень не проводять. Пізнє внесення азоту може призвести до підвищення вмісту білка в зерні. Співвідношення N:P:K повинно бути рівновеликим, допускається перевага фосфору і калію. Високі дози азоту збільшують вміст білка, призводять до нерівномірного достигання, зменшують вихід крупного зерна, спричинюють ламкість стебел і колосся, що створює проблеми при реалізації зерна на пивоварні цілі.

Норми внесення мінеральних добрив залежать від попередника, родючості ґрунту, програмованого рівня врожайності, сорту тощо. Урожаєм 50 ц/га зерна і соломи виноситься 110 кг/га азоту, 50 кг/га фосфору, 120 кг/га калію, 25 кг/га магнію, 45 кг/га кальцію. Орієнтовні норми добрив становлять: N_30-60 Р_30-70К_30-80Mg_20-40.

Сівба. Для сівби використовується високоякісне насіння пивоварних сортів ячменю. Найкраще висівати ячмінь вузькорядним способом з міжряддями 7,5 см. Насіння загортають на глибину 3 см, за нестачі вологи в ґрунті сіють глибше - 3-5 см. Важливо при вирощуванні ячменю на пивоварні цілі забезпечити рівномірну появу сходів, однакову густоту рослин та стебел по всій площі та одночасне достигання. З таких посівів одержують вирівняне зерно, яке легко переробляти на солод. Норма висіву становить 3,0-4,0 млн. схожих насінин на 1 га на високих агрофонах і 3,5-4,5 - на бідніших ґрунтах.

Сіяти потрібно рано навесні. Запізнення зі строками сівби, крім зниження врожаю, спричинює також підвищення вмісту білка в зерні. Підвищується плівчастість і зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю. Ранні строки сівби дають можливість ефективно використати запаси вологи в ґрунті, краще розвивається коренева система, сходи з'являються рівномірні і дружні, інтенсивніше проходить кущіння. Сходи ячменю здатні витримувати весняні приморозки до мінус 3-4 °С, а іноді й до мінус 6-8 °С. Якісна сівба забезпечує польову схожість насіння в межах 80-90 %.

Догляд за посівами. Під час росту посіви необхідно захистити від бур'янів, хвороб, шкідників, вилягання. Використовуються ті ж гербіциди, що й для ячменю на кормові цілі. На посівах пивоварного ячменю не варто застосовувати максимально рекомендованих норм гербіцидів, щоб не викликати деформацію колоса, зерен.

Проти хвороб використовують фунгіциди. Перший обробіток фунгіцидами проводять у фазі прапорцевого (верхнього) листка (при сильному ураженні хворобами можливі більш ранні строки обприскування). Вдруге посіви обробляють у фазі колосіння. Для захисту від пошкодження шкідниками вико­ристовують інсектициди.

При загущенні посівів, надмірних опадах можливе вилягання посівів. Для запобігання виляганню застосовують хлормекват-хлорид, терпал С, стабілан.

Високу врожайність зерна одержують за таких орієнтовних показників структури посіву: на 1 м² 270-280 рослин, 780-800 колосів, коефіцієнт кущіння рівний 3, у колосі міститься 16-18 зерен, маса 1000 зерен 42-45 г.

Збирання. Пивоварний ячмінь збирають у фазі твердої стиглості (вологість зерна не більше 16-18 %) прямим комбайнуванням. При такій вологості зерно має найбільшу цінність. При перестою ячменю зменшується кількість крохмалю в зерні внаслідок посиленого дихання. Надмірна волога та низька температура повітря в період повної стиглості негативно відображається на життєзда­тності насіння пізніших строків збирання.

На пивоварні цілі ячмінь сушать на сушарках так само, як насіння, при невисоких температурах (максимальний підігрів повітря 35-40 °С), щоб не допустити втрати схожості від перегріву.

Основні вимоги до якості зерна на пивоварні цілі наступні:

• Зерно повинно бути здоровим, однорідним, чистим, мати приємний запах свіжої соломи, світло-жовтого або жовтого кольору. Зібраний у дощову погоду та погано збережений ячмінь набуває пліснявого, затхлого та солодового запаху і тому не придатний для пивоваріння.

• Перед зберіганням зерно ячменю очищують, доводять його до однорідного стану, тобто відбирають зерна з рівномірним великим розміром. Вміст крохмалю та солодового екстракту більший у великих зернах і менший у малих. Кількість 1-ої та 2-ої фракції (розмір зерен 2,5 мм) має становити не менше 85 %; через сито 2,2 мм може пройти не більше
5 % дрібних зерен.

• Допускається смітна домішка не більше 1 %, зернова домішка не більше 2 %, дрібних зерен не більше 5 %.

• Вологість зерна при продажу до 20 вересня повинна становити 14,5 %;
до 5 жовтня - 14,0 %; після 5 жовтня - 13,5 %.

• Зерно пивоварного ячменю повинно мати підвищений вміст крохмалю (60-70 %) і екстрактивних речовин (78-82 %).

• Вміст білка має бути низьким - 9-11 %. Ідеальний вміст білка у зерні пивоварного ячменю – 11 %.

• Висока схожість - головна передумова високоякісного солоду. Здатність до проростання має бути не менше 96 % для зерна, поставленого не раніше як за 45 днів після його збирання, і не менше 97 % для зерна, поставленого раніше як за 45 днів після його збирання.

• Висока сортова чистота. Ні в якому разі не допускається змішування сортів. Різні сорти характеризуються певними якісними характеристиками з таких показників, як водочутливість, плівчастість, білок, екстракт, температурні режими солодорощення.

• Зерно має мати низьку плівчастість (менше 7-10 %). Ціняться сорти з тонкою плівкою та низьким вмістом бета-глюкану, що забезпечують добре проникнення води в зерно, швидке та рівномір­не спушування зерна в процесі солодорощення.

• Зараженість шкідниками не допускається.

Дата добавления: 2014-12-17