Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація

Філософські вчення про походження свідомості

Проблема свідомості у філософії

Порівняйте між собою два підходи до окреслення місця і ролі проблеми свідомості у філософії, спробуйте з'ясувати їх відмінності:

"Поняття духу займає у філософії центральне місце. Без нього ця дисципліна втратила би сенс, оскільки сам факт філософствування передбачає наявність духу. Духовний світ – це є центр свідомості, відповідальності та свободи, що протистоїть вимогам природи. Самоаналіз наближає нас до того, що ми розуміємо під духом. У цьому криється велика частка істини, тому що дух осягає лише той, хто відчуває в собі його присутність та розвиває його в самому собі".

(Луїс Фарре)

"Велике основне питання всієї, в особливості новітньої філософії є питання про відношення мислення до буття, духу до природи... Філософи поділились на два великі табори в залежності від того, як вони відповідали на це питання. Ті, що стверджували, що дух існував раніше від природи, утворили ідеалістичний табір. Ті ж, що основним началом вважали природу, приєднались до різних шкіл матеріалізму ".

(Ф.Енгельс)

Уважно опрацюйте наведені нижче філософські твердження щодо природи та походження свідомості, визначте, які позиції в них сформульовані.

"Людина - це частинка цього фізичного світу, її тіло, подібно до всієї іншої матерії, складається із електронів та протонів, які, як ми знаємо, підпорядковані тим же законам, що й електрони і протони, які входять у склад тварин або рослин. Деякі вчені вважають, що фізіологію ніколи не можна буде звести до фізики, але їх аргументи не дуже переконливі. Те, що ми називаємо думками, залежить, напевне, від організації звивин у мозку... Явну хімічну природу має енергія, що використовується для мислення. Наприклад, брак води в організмі перетворює розумну людину на ідіота. Феномени свідомості, вірогідно, пов'язані із матеріальною структурою... У нас також немає підстав вважати, що індивідуальне мислення продовжує існувати після смерті тіла, адже смерть руйнує організацію мозку і розпорошує енергію, що споживається звивинами".

(Б. Рассел)

"В чому полягає істотна відмінність людини від тварини? Найбільш проста, найбільш загальна і в той же час найбільш звичайна відповідь на це питання - у свідомості. Свідомість має місце лише там, де є суб'єкт, здатний зрозуміти свій рід, свою сутність. Свідомість у точному або власному значенні слова та усвідомлення нескінченного співпадають; обмежена свідомість не є свідомість".

(Л. Фейєрбах)

Спробуйте прояснити для себе, які принципово нові перспективи для людини відкриваються через її здатність усвідомлювати нескінченне, як це впливає на спосіб людської дії, на її життя? Чому обмежена наявним свідомість не може бути свідомістю у повному сенсі?

Прочитайте та виділіть провідні ідеї наступного філософського фрагменту:

"З одного боку, матеріалом нашої свідомості є різноманітні психологічні переживання ~ відчуття, враження, почуття. З іншого боку, сама дія свідомості виявляє себе у віднесенні всього цього психологічного матеріалу до чогось загальнозначущого - до сенсу. Цей над-психологічний сенс постає основним необхідним засновником усякої свідомості як такої. Всяка дія моєї свідомості передбачає думку, що є дійсною за межами всякого суб'єктивного мислення, всякого індивідуального психологічного значення. До всякої конкретної свідомості, до усякого зусилля, яке я здійснюю, щоби щось усвідомити, я припускаю, що ті переживання, які я намагаюсь усвідомити, мають якийсь сенс і тому вони можуть бути вираженими в загальнозначущій думці".

(Є.М.Трубецький)

"Мислення - це пред'явлення присутнього... Мислення відкриває нам присутнє, виставляє його поперед нами та у відношенні до нас. Через це пред'явлення - це репрезентація. Це явлення буття як присутність присутнього і є початком західноєвропейської історії... Мислення - це входження у присутність. Присутність є лише там, де є неприхованість ".

(М. Хайдеггер)

Проінтерпретуйте даний фрагмент, спробуйте своїми словами пояснити, чому саме через мислення людина виходить на осмислення буття. Використайте при цьому й той факт, що логіка вважає істиною лише такі твердження, які узгоджуються із реальним станом речей.

Дата добавления: 2014-12-17