Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура свідомості. Самосвідомість




Проаналізуйте:

"Що таке свідомість? В повсякденній мові слово "свідомість" використовується як синонім слова "інтелект" у сенсі - "розумова діяльність". У дійсності свідомість є особлива здібність людини "усвідомлювати" перш за все те, що вона знає, чого не знає та ін. Тільки сама людина може сказати, чи вона свідома в даний момент, чи існує свідомість у дану мить, чи ні. Це значить, що присутність чи відсутність свідомості у людини неможливо перевірити за допомогою спостережень за зовнішніми діями".

(П.Успенський)

"Велич людини - у її здібності мислити. Людина всього лише очерет, найслабше із створінь природи, але вона - очерет мислячий. Щоб її знищити, зовсім не треба всього Всесвіту: досить віяння повітря, краплі води. Але хай навіть її знищить Всесвіт, людина все одно перевищує його, бо усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за Всесвіт, а він нічого не усвідомлює ".

(Б.Паскаль)

Основна література:

1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 23.

Хрестоматії, антології:

17, 20, 31, 32, 33, 34, 36, 46, 80, 101, 115.

Додаткова література:

3, 18, 27, 69, 78, 90, 91, 92, 93, 94.

 

Т. 11: Антропологія (філософія людини)

Мета: ознайомити студентів з проблематикою філософської антропології. Розглянути основні вчення про людину, проблему походження людини і суспільства. Зрозуміти проблему єдності в людині біологічного, психічного та соціального. На підставі порівняння понять "індивід", "індивідуальність", "особистість" усвідомити багатовимірність людини. Довести важливість свободи та справедливості якзагальнолюдських цінностей в історичному контексті.

Основні поняття: антропологія, людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість, свобода і необхідність, вибір, совість, гуманізм, сутність і екзистенція, практика, праця, досвід, еволюція, дух, духовність, тілесність, життя, смерть, безсметя, евтаназія, клонування.

План лекції:

1. Основні підходи до проблеми людини.

2. Суттєві властивості людини. Людська сутність та екзистенція.

3. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.

4. Співвідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.

 

Семінар: Проблема людини в філософії:

1. Проблема людини в філософії: субстанціалістська та екзистенціалістська концепції.

2. Проблема походження людини та суспільства.

3. Біологічне, психічне та соціальне в людині: складна сутність особистості.

4. Взаємодія свободи та необхідності в житті людини.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1. Для відповіді на перше запитання поясніть різницю між субстанціалістським і екзистенціалістським підходами в антропології. Обидва приймають твердження про те, що людина поділяється на сутність (природу) та екзистенцію (існування). До людської природи включаються усі загальні властивості людини: розумність, свобода, здатність обирати, здатність оцінювати. До екзистенції включають усі індивідуальні, неповторні риси кожної людини. Студент повинен усвідомити різницю між філософськими вченнями, які на перше місце покладають природні властивості людини (платонізм, гегельянство, марксизм) та тими вченнями, в яких для пояснення людини на перше місце ставиться екзистенція (екзистенціалізм). Для субстанціалістів сутність визначає існування людини. Для екзистенціалістів людська екзистенція визначає людську природу.

2. Студент має знати, що немає загальноприйнятої теорії походження людини. Він повинен пояснити, чому? Для цього варто розуміти, що існують щонайменше три типи теорій ґенезу людства: релігійна, наукова, космічна. При поясненні звернути увагу, що усі релігійно-міфологічні теорії розрізняють духовне і тілесне. Космічні теорії приводять чимало загадкових фактів історії, які тлумачать гіпотези спілкування людства з позаземними цивілізаціями. Науково-філософські теорії походження людства виділяють три етапи еволюції: космічний, біологічний та культурний.

Студент повинен дати характеристику кожному враховуючи, так званий, «антропний принцип», за яким космічна еволюція світу проходила з врахуванням майбутнього виникнення людини. Пояснюючи біологічну еволюцію важливо наголосити про перегляд в сучасній науці класичного дарвінізму та формування теорій неодарвінізму. Мутаційна теорія та сальтаціоністські концепції походження людини доводять нелінійний розвиток еволюції. А теорія емерджентної еволюції доводить, що розвиток відбувається стрибкоподібно в наслідок якісних змін при переході на новий рівень буття. Варто пояснити наслідки цих концепцій.

3. Для відповіді на третє питання розкрийте усі компоненти біологічного, психічного та соціального в людині. Назвіть, аспекти, які складають біологічну індивідуальність: організм, генетика, темперамент, певні риси характеру, інстинкти, здібності, тощо. Так само, назвіть соціальні фактори, що формують людину – мову, спілкування, свідомість, мислення, виховання, тощо. До соціального в людині варто віднести соціальні ролі, якими оволодіває особистість в практичному житті. Психічне – це воля, внутрішнє «Я», характер. Всі означені аспекти є в рівній мірі важливими. Якщо зробити одне з них домінуючим, то виникають або біологізаторство, або соціологізаторство, або панпсихізм.

4. Для пояснення смислу поняття «свобода» необхідно усвідомити, що її суть полягає у здатності людини діяти з власної волі, не детермінуючись обставинами. Свободі протистоїть необхідність, власне свобода полягає у здатності діяти попри необхідність. Свобода, також, є свободою обирати серед можливих варіантів. Варто пояснити, що свобода є підставою моральності, адже бути моральним неможливо при відсутності свободи. Так само потребує пояснень зв’язок свободи та відповідальності. Окремо треба пояснити як в історії філософії поділяли проблему свободи на: «свободу від» та «свободу для». Перша – негативна, вона означала прагнення звільнитися від зовнішньої необхідності. Друга – позитивна, вона передбачає опору на внутрішню необхідність совісті чи переконань.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Роль культури та суспільства в становленні людини.

2. Натуралістичний та спіритуалістичний підходи до проблеми походження людини.

3. Тілесність та раціональність: аспекти взаємодії.

4. Поняття практики та досвіду людини.

5. Релігійні та філософські підходи до пояснення щастя й долі людини.

Методичні рекомендації до самостійної роботи:

1. Поясніть значення культури – штучних форм і предметів, створених людиною. Роль культури фундаментальна, адже вона не лише продовжує буття людини, але й формує її. Важливою умовою формування людини є суспільство, адже лише суспільні відносини створюють особу. Назвіть, які саме компоненти культури та суспільства відіграли найбільшу роль в становленні людства.

2. Зверніть увагу, що у поясненні проблеми походження людини протистоять два вчення. Натуралізм виводить людину з природи і відстоює позицію про її походження від мавпи. Спіритуалізм розкриває ґенезу людини як духовної істоти і виводить її від Бога. Студент повинен пояснити різницю цих підходів. Подумайте, чи можливий діалог між цими позиціями.

3. Для відповіді на третє запитання студент повинен продумати зв’язок між здатністю раціонально мислити та тілесністю людини. Варто згадати ті філософські течії, які доводили незалежність мислення від тіла (платонізм, раціоналізм). Сучасні філософи відстоюють думку про значну роль тілесності у розвитку мислення. Вони нагадують, що формування дитини було б неможливим без участі її тіла. Органи тіла відіграють найпершу роль в чуттєвому пізнанні. Тіло і практика відіграють важливу роль у набутті досвіду, практичній діяльності без яких були б неможливими практичний рівень пізнання. Тіло є запорукою нашого самоусвідомлення, адже поза тілом ми не були б індивідуальностями. Важливим фактором мислення є уява, яка є виявом тілесності. Нарешті, ми не змогли б абстрактно мислити, якби перебували поза простором і часом, цими обов’язковими формами матеріального світу.

4. Відповідь на запитання передбачає усвідомлення того, що практика – цілеспрямована предметна діяльність людини щодо перетворення світу. Трохи іншого значення набуває поняття досвіду – сукупності переживань людини. Виділяють зовнішній та внутрішній досвід.

5. Варто пам’ятати, що філософія не лише створює теоретичну модель світу, за допомогою неї людина намагається зрозуміти себе, складності свого життя. Поряд з релігією, філософія намагається розкрити таємницю долі людини, осмислює феномен її щастя. Проте між підходами релігії та філософії існує відчутна різниця. Релігія в поясненні долі та щастя людини виходить з постулату існування Бога, який в своємі Одкровенні розкриває таємницю вічного блаженства, і сповіщає причину тягаря долі кожного. Лише в єднанні з Богом та служінні Йому можливо досягнути щастя і змінити долю на краще. Останньою метою філософії є так само досягнення щастя й мудрості, але через активну пізнавальну діяльність людини, через самозаглиблення й рефлексію. На цьому шляху філософ не засвоює готових істин, а шукає їх, не дотримується незмінних положень, а постійно перевіряє їх певність, не покладається на віру, а шукає останньої очевидності розумом, не зберігає, а змінює ситуацію.

Питання для перевірки знань:

1. Які види людської свободи Ви знаєте?

2. Як співвідносяться в людині її «сутність» та «екзистенція»?

3. Охарактеризуте духовність і свободу як істотні властивості людини.

4. Неодарвіністські теорії походження людини.

Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:

1. Чи продовжується еволюція людини і людства в наш час?

2. Чи вільна людина в своєму виборі?

3. Які Ви можете назвати варіанти майбутнього людства?

4. Історія розвитку філософської думки знає багато різних відповідей на питання про сутність людини та її походження. З'ясуйте, для чого люди шукають відповіді на ці питання? Яке практичне значення мають ці відповіді?

5. Відомо, що суспільство є, перш за все, сукупністю відно­син між людьми, як і те, що сутністю людини є сукупність суспі­льних відносин. Як врешті-решт вирішується ця дилема: «Чи лю­дина творить суспільство, чи суспільство творить людину»?

6. Науці відомі форми інстинктивної діяльності у природ­ному світі, пов'язані з використанням певних знарядь. Чи можна такі форми назвати працею?

Робота з першоджерелами:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-17; Просмотров: 549; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.