Планування прибутку підприємства

Прибуток - це частина заново створеної вартості й водночас показник результату фінансово-господарської діяльності підприємства. Узагальнюючими фінансовими показниками діяльності підприємства є валовий і чистий прибуток.

Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Процедура розрахунку прибутку у плановому періоді містить визначення таких складових:

· чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, послуг;

· валового прибутку;

· фінансового результату від операційної діяльності до оподаткування;

· прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

· чистого прибутку (збитку) у плановому періоді.

Фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток (збиток), визначають як суму валового прибутку від операційної діяльності та іншого операційного доходу, вираховуючи адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Фінансовий результат, тобто прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, складається з:

· фінансового результату від операційної діяльності;

· доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів;

· вирахування фінансових витрат від участі в капіталі та інших витрат.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності обчислюють як різницю між прибутком до оподаткування й податком на прибуток.

Чистий прибуток - це прибуток від звичайної діяльності, а також дохід від надзвичайної діяльності (події) за мінусом витрат від надзвичайної діяльності та зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності. При плануванні цього показника надзвичайні події, доходи та збитки від них не можна визначити, тому що невідомо, які події та коли відбудуться. Тому чистий прибуток плановий - це прибуток від звичайної діяльності.

При плануванні прибутку враховуються зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства. Зовнішні - це зміни макроекономічних чинників (зміна законодавства, структури попиту, інфляції та інше).

Слід звернути увагу на те, що існує пасивна й активна стадії складання плану з прибутку.

Розробка плану з прибутку із урахуванням корективів, що враховують зміни зовнішніх і внутрішніх умов, це є пасивна стадія планування.

Активна стадія полягає у визначенні найбільшої прибутковості підприємства, тобто стадія, що дозволяє збільшити прибуток, визначений у процесі пасивної стадії розробки плану, завдяки:

· пошуку та мобілізації резервів підвищення продуктивності праці,

· зниження окремих витрат на виробництво та реалізацію продукції,

· збільшення обсягів продаж,

· збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів, якість яких перевищує якість аналогічної продукції конкурентів, та інше.

Планування, прогнозування отримання прибутку підприємствами необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

На підприємствах можуть бути застосовані такі методи планування операційного прибутку:

1. Прямий метод. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляється та реалізується, за такою формулою:

, (11.3)

де П_р - операційний прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн;

П_рі, - прибуток від реалізації і-го виробу, який визначається відніманням від оптової ціни виробу його повної собівартості;

N_i.- кількість і-го виробу за виробничою програмою відповідного періоду.

Прямий метод планування прибутку використовується на підприємствах масового та крупносерійного виробництва, де планові калькуляції собівартості виробів складаються на початку планової роботи, а потім за даними таких калькуляцій розраховується прибуток на плановий період.

2. Планування прибутку на основі показника витрат на 1 гривню продукції застосовується на підприємствах серійного та одиничного типу виробництва. Це укрупнений метод, розрахунок прибутку ведеться по підприємству в цілому від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану зміну, що прогнозується в наступному періоді.

3. Економічний (аналітичний) метод використовується на підприємствах різних типів виробництва. Цей метод дає змогу визначити не лише загальну суму прибутку, але також і вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва та реалізації продукції, її собівартості, рівня оптових цін і рентабельності продукції, асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівняною (що вироблялася в попередньому році) і непорівнянною (новою) продукцією.

Планування прибутку за порівняною продукцією здійснюється в такій послідовності:

· визначається базовий рівень рентабельності по відношенню до собівартості реалізованої продукції звітного року;

· розраховується прибуток від реалізації планового обсягу порівняної продукції (за її собівартістю) при базовому рівні рентабельності;

· визначається збільшення прибутку в плановому році за рахунок зниження собівартості внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції розраховується методом прямого розрахунку або із використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Прибуток від звичайної діяльності, який отримає підприємство у плановому періоді, підлягає розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1. Розподіл прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об'єктів і ставок оподаткування, порядку надання податкових пільг.

2. Розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

Важливого значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення фондів нагромадження і споживання. Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством.

Розміри чистого прибутку, фондів нагромадження і споживання, які утворюються на підприємствах, залежать від фінансового результату від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, розміру податку на прибуток і витрат від надзвичайної діяльності. У свою чергу, фінансовий результат, тобто прибуток (збиток), залежить від умов прибутковості, головними з яких є:

· ринкові ціни на продукцію та послуги підприємства, які складаються залежно від попиту та пропозицій;

· обсяг виробництва та реалізації продукції;

· витрати на виробництво продукції.

Аналіз «витрати-обсяг-прибуток» - досить універсальний метод фінансового планування. Він дозволяє:

· визначати обсяги виробництва та реалізації продукції з точки зору їхньої беззбитковості;

· приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку:

· визначати граничний обсяг виробництва продукції, подальше збільшення якого зменшує прибуток, тому що починається зниження граничного прибутку.

По-перше, необхідно визначити такий мінімальний обсяг продажу продукції, починаючи з якого підприємство не має збитків. При цьому витрати підприємства дорівнюють його доходам, тобто:

О_пр x Ц = С_пост +V x O_пр, (11.4)

де О_пр – обсяг продажу, шт.;

Ц - оптова ціна продажу, грн;

С_пост- величина постійних (фіксованих) витрат, грн

V- величина змінних витрат на одиницю продукції, грн.

Тоді:

, (11.5)

де Окр - точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію.

Логіка аналізу беззбитковості може використовуватися і для визначення обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідного для отримання цільової величини прибутку (П_ц). В цьому випадку необхідну кількість виробів (О_необ) розраховують за формулою:

(11.6)

Граничний обсяг нарощування виробництва продукції необхідно визначати для того, щоб запобігти збільшенню витрат та зменшенню прибутку на кожну додаткову одиницю продукції, що виробляється, і, як наслідок, зменшення валового прибутку від реалізації більшого обсягу продукції. Це відбувається тоді, коли різниця між граничним доходом (MR) та граничними витратами (МС) дорівнює нулю.

(MR)- (МС)=0 (11.7)

Особливу увагу треба приділяти на показники прибутковості підприємства.

Абсолютна сума прибутку, яка отримана підприємством, є важливим показником його прибутковості. На основі прибутку встановлюється рівень ефективності господарювання. При цьому використовують показник рентабельності, який визначається співвідношенням прибутку з авансованою вартістю (авансовим капіталом) або поточними витратами. Рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва та реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів.

Залежно від того, з яким показником порівнюється прибуток, визначається відповідна рентабельність (рентабельність власного капіталу, рентабельність продукції, рентабельність підприємства та ін.).

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому у процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності та розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

Якщо прибутковість підприємства знижується, то зменшується ціна акцій та співвідношення прибутку на акцію (ПНА) та її ціни. Для інвесторів, акціонерів показники прибутковості (рентабельності) підприємства є дуже важливими. Чистий прибуток використовується у розрахунках ряду показників акціонерного капіталу:

· Прибуток на звичайну акцію (ПНА), розраховується як відношення прибутку після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції (ПСПД) до кількості звичайних акцій (К_зв.а):

(11.8)

.

· Цінність акції (ЦА), розраховується як відношення ринкової ціни акції (Ц_р) до прибутку на звичайну акцію:

(11.9)

· Рентабельність акції (РА), розраховується як відношення дивіденду на одну акцію (Д_а) до ринкової ціни акції:

(11.20)

Більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства можна отримати за допомогою комплексу, системи показників, що всебічно характеризують економічний стан підприємства.

У процесі фінансового планування та оцінювання фінансового стану підприємства використовуються фінансові документи, за даними яких розраховуються та аналізуються показники фінансово-господарської діяльності. До таких документів відносяться:

· баланс,

· звіт про фінансові результати,

· звіт про власний капітал,

· звіт про рух грошових коштів.

На основі аналізу даних балансу та звіту про фінансові результати проводиться оцінка фінансового стану підприємства, виявляються сильні та слабкі його сторони та резерви для поліпшення стану фінансів.

Дата добавления: 2014-11-28