Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

НИ5-2ГДКєна 2-ІГДК 1-0.75 1 страница




І

Л

Г.

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

' Коли ж вміст залишкової кількості пестицидів не ГДК, ґрунт і рослинницька продукція вважа-КТЬся умовно чистими.

Складнішим є питання щодо визначення забруднен- ШЛ ґрунтів важкими металами. Відомо, що контроль за станом ґрунтів з точки зору їх забруднення важкими цеталами може бути здійснено як за вмістом валових, Тік і легкодоступних форм елементів. Але ситуація ускладнюється тим, що у деяких випадках абсолютне •начення вмісту того чи іншого елемента у ґрунті на­віть за двох і більше перевищень фонового вмісту не Лшжди свідчить про токсичність ґрунту для рослин. Вісвоювання рослинами важких металів є дуже склад-і не завжди високий вміст того чи іншого елемен-

у ґрунті визначить такий самий його вміст у росли- нах. Тому при визначенні екологічного стану ґрунтів з *очки зору забруднення їх важкими металами не слід жеруватись даними про порівняння фонового (кларків) Ті фактичного вмісту елементів у ґрунті.

Кларки елементів - числові оцінки середнього вміс­ту хімічних елементів у земній корі, гідросфері, атмос­фері. Кларк може бути виражений в одиницях маси 1%, г/т та ін.) або в атомних відсотках.

Найдоцільніше керуватися значеннями ГДК, наве-,деними у табл. 6, 7. Наприклад, для кобальту його кларк встановлено на рівні 8 мг/кг ґрунту. Якщо дані хімічного аналізу показали вміст цього елемента на рівні 40 мг/кг ґрунту, тобто в п'ять разів вищий, ніж кларк, це ще не є підставою вважати ґрунт забрудне­ним кобальтом, бо токсичність на кобальт для рослин виявиться лише за вмісту його у ґрунті понад 50 мг/кг ґрунту. Це ж стосується і рухомих форм елементів за­бруднювачів.

Тому стан ґрунтів рекомендується оцінювати відно­сно валових форм важких металів за такими групами:

• умовно чисті грунти вміст важких металів переви­щує їх кларки, але не досягає ГДК;


12



^^^^^^^^^^ш •


Моніторинг земель

Таблиця 6 Валовий фоновий вміст і ГДК важких металів у ґрунтах

 

Елемент Кларк, мг/кг ГДК, мг/кг
Ванадій  
Марганець    
Хром    
Кобальт    
Нікель    
Мідь    
Цинк    
Селен 0,01  
Кадмій 0,05  
Ртуть 0,02  
Свинець    
Стронцій    

Таблиця 7

металів> і ґрунтах
Елемент ГДК, мг/кг
Цинк  
Кадмій 0,7
Нікель  
Кобальт  
Марганець  
Свинець  
Мідь  
Хром в

• потенційно забруднені ГДК рухомих форм важких
грунти - вміст важких

металів перевищує їх кларки і досягає ГДК;

• забруднені грунти -
вміст важких металів
перевищує ГДК.

Таблиця 8 ГДК важких металів у рослинницькій продукції
Елемент ГДК, мг/кг
Цинк 10,00
Кадмій 0,03
Свинець 0,50
Мідь 5,00
Хром 0,20
Ртуть 0,02

Щодо рухомих форм важких металів доцільно використовувати їх ГДК при оцінці екологічного стану ґрунтів. При зна­ченнях вмісту рухомих форм важких металів ни­жче ГДК ґрунт вважаєть­ся умовно чистим, а при вищих - забрудненим.

Аналогічно оцінюється і рослинницька продукція (табл. 8).

Основні проблеми використання та оцінки земель техногенно забруднених територій розглянемо на при­кладі Харківської області.


Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестнцидного, техногенного та радіаційного забруднення

Відомо, що викиди в атмосферу шкідливих речовин з підприємств-забруднювачів негативно впливають на агропромисловий комплекс, що зумовлює проведення постійних спостережень - моніторингу.

Антропогенний вплив на ландшафт - вплив вироб­ничої та невиробничої діяльності на властивості ландшафту.

Підприємства-забруднювачі області складають по­над 1,2 тис. од. та понад 400 тис. транспортних засо- ,\ бів, що здійснюють викиди шкідливих речовин в атмо-

* сферу загальною кількістю понад 150 тис. тонн. Основ-
** ними забруднювачами атмосфери є підприємства Міне­
нерго України, на частку яких припадає 68% загаль­
ного обсягу викидів шкідливих речовин у повітря від
€ стаціонарних джерел. До їх числа входить Зміївська
; ТЕЦ, яка за обсягом викидів перевершує всі інші.

Харківська область (Балаклійський район) відзнача­ється великими обсягами розміщення промислових від-*ходів і дуже високими показниками викидів забрудню­вальних речовин в атмосферу. Насамперед, це Балак-Глійський цементно-шиферний комбінат, який має на

* своїй території 36 джерел забруднення атмосферного

* повітря.

Причому Балаклійський цементно-шиферний комбі­нат, Зміївська ТЕЦ і Шебелінська газокомпресорна станція знаходяться на одній лінії вітрів, тому забруд­ненню підлягає велика територія.

Досліджуючи процес забруднення довкілля викида­ми промислових підприємств, необхідно оцінювати їх Негативний вплив і встановити моніторингову мережу. Для цього потрібно виявити реальну площу забруднен­ня через вимірні геодезичні системи.

До чинників розповсюдження викидів шкідливих речовин відносяться температура повітря, вологість, швидкість вітру, висота димохідної труби, рельєф міс­цевості. Деякі особливості поводження потоку теплого повітря, що викидається з димохідної труби, можуть


       
   
 
 

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

бути зумовлені формою і діаметром, тягою в трубі, те­мпературою, щільністю продуктів викиду, а також близькістю тих чи інших перешкод. Коли речовина ви­кидається з труби в навколишнє середовище з великою швидкістю, вона підіймається на деяку висоту над тру­бою. Якщо щільність речовини, що викидається, біль­ша за щільність навколишнього середовища або якщо температура його нижча за температуру повітря чи ре­човина, що викидається, має високу питому вагу, то можна очікувати, що вона буде осідати на землю. Як­що продукти викиду не піднімаються хоча б на невели­кі відстані вгору над трубою, то вони можуть стікати вниз із підвітреного боку труби. Близькі перешкоди можуть спричиняти завихрення, які призведуть до осі­дання викидів. Найчастіше це спостерігається при ко­ротких димохідних трубах або вентиляційних віддуши­нах на дахах, тому продукти викиду повинні бути роз­бавлені до безпечної концентрації при виході у зовніш­нє середовище.

Вивчення поводження диму в установці, де венти­ляційні віддушини розташовані над рівнем даху вели­кої за площею будівлі, показало, що при швидкості вітру, більшій за 3-5 км/год., речовина, що викидаєть­ся, розповсюджується вздовж даху і опускається на землю дуже близько від будівлі.

Турбулентність, що утворюється за рахунок пере­шкод, не буде давати осад викидів на поверхню землі, якщо труба у 2,5 раза вища за будь-яку споруду, роз­ташовану в радіусі 20 довжин труби.

Ефективною є висота самої труби плюс та висота над трубою, на яку спочатку піднімається потік вики­дів, що витікає завдяки тязі в трубі або плавучості ре­човини.

Треба сказати, що дуже різноманітний хімічний склад антропогенного пилу, що потрапляє в атмосферу при роботі ТЕЦ і не затримується очисними фільтра­ми, містить срібло, вісмут, кадмій, ртуть, йод, уран,


рам, барій, хром, нікель, стронцій, свинець, ва-ій, цинк.

Ці елементи містяться у поверхневому шарі ґрунтів Цдірилеглих територій. До небезпечних забруднюючих І^РПовин належать фториди, що потрапляють в атмос-' фвру з викидами цегельних, керамічних, алюмінієвих Мводів, з підприємств, які виробляють скло і сільсько­господарські добрива. Забруднення повітря поступово ірризводить до забруднення ґрунтів, а це сталий ефект, Ці-при перевищенні деякої концентрації речовин у ґрун-їх майже неможливо відродити.

Найнебезпечнішими територіями, забрудненими ва->-Щкими металами, є території у безпосередній близькос-і *ЖІ від автотрас. Дослідження показали, що на відстані і |р00 м від полотна автодороги у великих концентраціях ч іустрічаються хімічні елементи - натрій, магній, алю-Іїіній, барій, хром, марганець, кобальт, мідь. Велика ІІЙлькість важких металів осідає на землях у вигляді при перевезенні руд, концентратів та інших речо-. Максимальне нагромадження свинцю, титану, ні-спостерігалося на відстані 50 м від доріг, а в де-Шких інших районах - на відстані 100 м.

Вирощена на таких ґрунтах сільськогосподарська Продукція є дуже небезпечною для споживання, оскі­льки важкі метали, що нагромаджуються в ґрунтах, Потрапляють через продукти харчування до спожива­ча, нагромаджуються в організмі і негативно вплива­ють на здоров'я. Тому необхідно вживати заходи, що обмежують надходження важких металів до придорож­ньої зони, одним з яких є захисні лісові насадження.

Відомо, що забруднення ґрунтів уздовж автотрас за насиченістю нерівномірне і залежить від багатьох при­чин: інтенсивність руху автотранспорту; вантажонап­руженість траси; якість і кількість перевезених ванта­жів (наприклад, радіоактивні відходи); швидкість і на-,дрям вітру; наявність лісосмуг біля автотрас та їх ши­рина.


Моніторинг земель

Найбільша кількість важких металів нагромаджу­валася у всіх рослинах, що розміщені в зоні до 40 м вздовж авто дороги. У зерні виявилося цинку більше допустимої норми на 101-133%, свинцю - на 25-75%, нікелю - на 33-67%, кобальту - на 50%, кадмію - у 2- [ З рази. Але при переробці забрудненого зерна вміст у | ньому важких металів зменшився на 90%, не переви­щуючи ГДК.

Нагромадження важких металів в організмі людини! здійснюється в основному за рахунок споживання про- | дуктів харчування, що містять важкі метали, і менше і за рахунок води і повітря. На вміст важких металів у продуктах рослинного походження впливають такі ос­новні чинники: геохімічний склад грунтів; склад рухо-! мих форм важких металів; фаза розвитку рослин; орган \ рослини; вміст важких металів в атмосферному повітрі.

По трасі "Харків-Ростов" щоденно проїжджає 4 тис. карбюраторних і майже 2 тис. дизельних автомашин. Така кількість карбюраторних автомашин на 1 км про­їзду спалює 600 л бензину, а дизельних - 200 л дизе­льного палива. Довжина траси сягає понад 3 тисячі кілометрів. Для проїзду цієї відстані 2 тис. дизельних автомашин за добу спалюють 620 т дизельного палива, внаслідок чого в навколишнє середовище викидається: вуглецю - 1,7 тис. т, окислів азоту - більш ніж 6,1 тис. т, сірки - 1,1 тис. т, вуглеводнів - 3,7 тис. т, альдегідів та органічних кислот - 1,1 тис. т і сажі май­же 3 тис. т. Викиди дизельними великовантажними автомобілями розповсюджуються від автотрас на 100-150 м (більше, ніж легковими). Підраховано, що забру­днена територія тільки цієї автотраси може сягати по­над 60 тис. га.

Отже, недосконалість промислових технологій, дви­гунів внутрішнього згоряння, невідповідність потребам виробництва екологічної інфраструктури, систем вилу­чення, переробки і знешкодження відходів, відсутність зворотного водоспоживання на промислових підприєм-


Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

ствах, зношення інженерної інфраструктури призво-

,дять до значного забруднення атмосферного повітря,

водних і земельних ресурсів, погіршення загального

сажітарно-гігієнічного стану та екологічної ситуації в

>• населених пунктах.

Визначення кількості шкідливих речовин у навко­лишньому середовищі. При спостереженнях за забруд­ненням повітря на промислових підприємствах і по­близу них застосовуються такі методи контролю, як газоаналізатори шкідливих речовин у повітрі робочої зони, газоаналізатори вибухонебезпечних газів і парів у повітрі, газоаналізатори кисню, системи контролю атмосферних забруднень, зразкові засоби вимірювань. Нині для 500 шкідливих речовин встановлені ГДК в атмосферному повітрі, які за своєю допустимою кон­центрацією поділяють на: максимальні разові (ГДКмр) - середні за 20-30 хв. концентрації домішок в атмосфе­рному повітрі; середньозмінні (ГДКСЗ) - визначаються за 8 год.; середньодобові (ГДКСД) - вираховуються при проведенні добових вимірів за певною схемою.

Метод вимірювання концентрації шкідливих речо­вин у повітрі робочої зони повинен забезпечувати ви­значення речовин на рівні 0,5 ГДКмр за наявності ін­ших домішок із сумарною похибкою ±25%. При цьому передбачається тривалість відбору проб, яка не переви­щує 15 хв. для визначення ГДКмр і 8 год. (робоча змі­на), або 75% робочого часу, для визначення ГДКед.

В окремих випадках середньозмінну концентрацію Ссз визначають за результатами одноразових спостере­жень на окремих робочих місцях з урахуванням хроно­метричних даних і вираховують за формулою:

Уст


 





Моніторинг земель

де С„ середньоарифметичне значення разових вимірів і кон- | центрацій шкідливої речовини (п'ять вимірювань) на окремих стадіях технологічного процесу, мг/м3; Тп - тривалість окремих | стадій технологічного процесу, хв.

Якщо одержане значення довірчого інтервалу дорів-, нює 40% і менше, значення середньої арифметичної концентрації вважають достовірним. Якщо вирахува­ний довірчий інтервал перевищує 40%, повинні бути відібрані додаткові проби, кількість яких вираховують, за формулою:

(С -С)

-5.
= 5,8
с

\ч-'тах тіл /

Час відбору проб повітря не повинен перевищувати час технологічного процесу або його стадії:

Водночас є багато таких речовин з одночасною при­сутністю в атмосферному повітрі, які не володіють су­мацією дії, тобто ГДК зберігається для кожної речови­ни окремо.

Методи визначення концентрації шкідливих речо­вин у повітрі. Визначення концентрації шкідливих ре­човин у повітрі охоплює декілька етапів. Вони можуть відрізнятися залежно від методу, але основними для всіх є такі: відбір зразків повітря; аналіз відібраних зразків; розрахунок концентрації шкідливих речовин. При санітарно-хімічному аналізі зразки найчастіше відбирають асяіраційним методом шляхом пропускан­ня повітря через рідинне поглинальне середовище на тверді сорбенти або фільтри. Тривалість відбору зраз­ків залежить від чутливості методу та вмісту мікродо-мішок у повітрі. Під час аналізу довкілля необхідно використовувати ефективні способи відбору зразків, що дають можливість концентрувати не менше 95% мік-родомішок з повітря, і високочутливі методи аналізу


Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

 

>ву хронографію, атомну абсорбцію та ін.), які до- $щоляють аналізувати зразок без попереднього його зба- І

,її.Відбір газоподібних або пароподібних мікродомішок (ЩІйснюється в рідкі поглинальні розчини і на зернисті ти: силікагель, активоване вугілля, полімерні ти тощо, а також на плівкові сорбенти, інертні ії або рідкі нерухомі фази, що нанесені на тверді зії з високорозвиненою поверхнею. Для відбору з по-шкідливих речовин у вигляді аерозолю (дим, ту-I, пил) використовують фільтри з тонковолокнисто-матеріалу. Мінімальний об'єм повітря Ухв, необхід-для аналізу, вираховують за формулою:

V -

х х ГДК '

 

де а - мінімальна кількість аналізованої речовини (чутливість методу), мл; V - загальний об'єм поглинальної рідини, мл; \\. об'єм речовини, взятої для аналізу, мл.

 

Речовини, які є у повітрі у вигляді високодисперс-аерозолів (дим, туман, пил), концентрують на фі-І^трувальних волокнистих матеріалах. Аналітичні фі-ьтри аерозольні володіють аеродинамічним опором,

дозволяє аспірувати повітря з великою швидкістю і

■сопичувати достатню для аналізу кількість визначу-

їої речовини.

 

Повітря необхідно примусово пропускати через по-ИЯинальний прилад. Об'єм повітря V, що проходить Через нього, дорівнює:

 

де 0_ - витрати повітря через ноглинальний прилад, л/хв.; І -
\
час відбору зразків, хв.

 

Для аспірації повітря через поглинальний прилад ЇЕїсористовують спонукачі витрат, а для контролюван­ня обсягу витрат повітря використовуються витратомі-


 




       
   
 
 


рні пристрої. Ротаційні повітродувки відрізняються малими габаритами і невеликою масою. Діафрагментні насоси найнадійніші в експлуатації завдяки простоті конструкції і відсутності швидкозношуваних частин. Велика різноманітність витратомірних пристроїв зумо­влена використовуваними в них фізичними принципа­ми. Найбільшого розповсюдження набули витратоміри \ постійного перепаду тиску, ротаметри, тахеометричні витратоміри, теплові витратоміри, термоанемометри, ультразвукові витратоміри та ін.

т

Пасивна дозиметрія шкідливих речовин у повітрі відрізняється від активної тим, що вона заснована на принципі вільної дифузії, без примусового всмоктуван­ня визначуваного повітря. Через відсутність аспірацій- ] них пристроїв, які прості в користуванні і зручні в ро­боті, застосовуються дифузні і проникливі дозиметри. В основу роботи проникливих дозиметрів покладений процес проникнення частинок визначуваної речовини з і досліджуваного повітря через спеціальну мембрану на поверхню сорбенту за наявності градієнта концентра­ції. Концентрація речовини визначається за формулою:

С =

Вхі

 

де С - концентрація речовини в повітрі, кг/см3; т - маса речо­вини, поглинутої сорбентом, кг, І - час виміру зразків, с; В -стала проникнення, см'3

 

Стала проникнення залежить від матеріалу і визна­чуваної речовини, її визначають експериментально. При відборі зразків повітря на твердий сорбент вини­кає необхідність видобути мікродомішки для їх пода­льшого кількісного аналізу. Основними засобами видо­бування аналізованих речовин із відібраного зразка є екстракція розчинниками, термодесорбція, спосіб рів­новажної парової фази. При відборі зразків повітря шкідливі речовини, які містяться у них, вступають в


Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

 

■реакцію з різноманітними речовинами, що реагують |ЯЙЛьки на аналізовану речовину, оскільки інші речови-ЙШі, які є у повітрі, не впливають на проходження реа-Иеції. Таким чином речовина, що аналізується, знаходить-9^вЛ в поглиначі у вигляді продукту хімічної реакції.

Для аналізу забрудненого повітря використовують різні фізико-хімічні методи: хроматографію, фотомет­рію, вольтампераметрію, атомну абсорбційну спектро-|/Ііетрію, іонометрію та ін. Одним із найдосконаліших Методів визначення концентрації шкідливих речовин у, Повітрі робочої зони підприємства-забруднювача є авто-: Матичні прилади спостереження.

Чи

Автоматичні газоаналізатори це прилади, в яких відбір зразків повітря, визначення кількості контрольова­ного компонента, видача і запис здійснюються автоматич­но за заданою програмою без участі оператора.

 

<і Так, розроблені цілі системи, що забезпечують на-|, Дійне вимірювання, збирання і обробку даних про рі-забруднювальних речовин в атмосфері. Створено вимірювальних комплексів, об'єднаних в єдине /ціле, приладів різного функціонального призначення, і^Псі дозволяють проводити вимірювання концентрації •|ркідливих речовин різних класів із застосуванням су­часних методів.

 

т У розвинутих країнах моніторинг атмосферного по­вітря здійснюється інструментальними методами газо- гвого аналізу на основі автоматичних станцій спостере­жень, які все більше витісняють традиційні хімічні Методи. Останні здійснюють спостереження за цілими регіонами і передають інформацію в центри, де вона.рпрацьовується і служить основою для прийняття рі­шення.

•у Основу станції складає газоаналітична система, яка "Цїб'єднує автоматичні газоаналізатори з уніфікованими "Вихідними сигналами. Ці газоаналізатори відповідають чутливості на рівні часток гранично допустимих конце­нтрацій вимірюваного компонента, забезпечують вибір-


       
   
 
 

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

Моніторинг земель

ковість на фоні невимірюваних компонентів, стабіль­ність роботи в автоматичному режимі без обслугову­вання впродовж тривалого часу.

Вплив метеорологічних умов на концентрацію шкі­дливих речовин у повітрі необхідно враховувати з різ­них причин:

• по-перше, температура повітря визначає агрегатний
стан шкідливих речовин, які можуть перебувати у ви­
гляді газів, парів, аерозолів або твердих часток. Оскі­
льки методи відбору зразків повітря за різних агрегат­
них станів аналізованих речовин різні, то їх необхідно
враховувати на початку відбору;

по-друге, стан повітря впливає на ступінь нагрома­
дження шкідливих речовин у ньому. Так, може спосте­
рігатися явище температурної інверсії, за якої темпе­
ратура атмосфери над джерелом виділення шкідливих
речовин вища, ніж над районом загалом. Це перешко­
джає конвективному перемішуванню забруднених і
чистих мас повітря і за відсутності вітру призводить
до нагромадження шкідливих речовин у місці їх виді­
лення. Наявність вітру, об'єктивно зумовлюючи пере­
мішування повітряних мас, водночас може призвести
до збільшення концентрації шкідливих речовин в
окремих областях;

• ио-третє, при відборі зразків повітря необхідно врахо­
вувати його температуру і вологість для забезпечення
працездатності самих засобів відбору і вживати допо­
міжні заходи для того, щоб ці параметри відповідали
технічним вимогам застосовуваних пристроїв і викори­
стовуваних методик. Так, у разі задіяння оптико-
акустичного газоаналізатора ГІАМ-15 температура ана­
лізованого повітря повинна бути у межах 5-45°С, а
вміст вологи в ньому не перевищувати 1 г/м3. Оскіль­
ки за температури повітря +22°С і його відносної во­
логості 80% кількість водяної пари у ньому складає
18,4 г/м3, то для забезпечення працездатності газоана­
лізатора ГІАМ-15 необхідно застосовувати осушувач
для зниження вмісту вологи в повітрі до потрібних
норм. Дані про тиск і температуру аналізованого пові­
тря необхідні у розрахунках концентрації шкідливих
речовин у повітрі.


Оцінка негативного впливу антропогенних чинників навколишнє середовище має важливе значення. ГІС-юлогії є найефективнішим засобом у моделюванні югічної ситуації забруднених територій. За допомо-ПС-технологій можна вирішити низку питань:

• виявлення зон перевищення нормативного рівня за­
бруднення;

• складання якісної характеристики шкідливих викидів;

» вивчення стану навколишнього середовища на різних відстанях від забруднювача;

» визначення характеру негативного екологічного впли­ву на навколишнє середовище;

» розрахування кількості забруднюючих речовин в атмо­сферному повітрі і їх негативного впливу на стан до­вкілля й здоров'я населення, що проживає в зоні за­бруднення;

» складання тематичних карт забруднення навколишньо­го середовища,

||* Завдяки застосуванню аерокосмічних методів мож- МЛ. вирішити проблему створення принципово нової і ■Ь&повнішої за компонентами режимної служби спо-Аережень за станом довкілля. Перевагами ГІС-техно-гій є не тільки економія часу, але і якісно новий рі- оцінки земель, підвищення якості проектної доку­ментації, найдоцільніше використання забруднених •емель і одержання від цього економічного ефекту.

Через космічні носії можна визначити рівень забру-фення земельної ділянки і за допомогою ОР8-прий-Мача, де за точними координатами складаються карти іабруднення ґрунтів і вводяться коефіцієнти забруд­нення для визначення ціни земель.

Створення цифрових карт за даними ОР8-ви-МІрювань. Карти забруднення можуть бути предетавле-ВІ у вигляді цифрової моделі місцевості, яка є відобра­женням у вигляді просторових координат точок земної Поверхні, об'єднаних в єдину систему за певними мате­матичними закономірностями. Побудова цифрових мо­делей місцевості виконується за допомогою комп'ютер-


Моніторинг земель


Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення


 


них програм "АиіюСасі" і "АгйоСвсі-Мар-2001". Геодези­чна інформація збирається в цифровому вигляді під час виконання польових робіт, кодується, наноситься на магнітні носії і вводиться в комп'ютер для обробки в програмі "Теопіах". Цифрові карти створюють у век­торній формі за сканерною технологією: за аерофото-знімками - на фотограмметричних приладах або циф­рових фотограмметричних станціях; за результатами наземного знімання - за допомогою електронного та­хеометра й ОР8-приймачів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 520; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.091 сек.