ЩДОТ ЬалцеїГ

Рис. 10. Вміст рухомих форм важких металів досліджуваної зони

ія важких металів у рослинах, в техногенно за-рднених зонах спостерігається зниження урожайнос-МвІЛьськогосподарських культур. Свідченням цього є ґрунтові дослідження на вміст сих металів у зоні дії Балаклійського цементно-їрного комбінату і Зміївської ТЕС, що проведені гутом ґрунтознавства та агрохімії ім. В.В. Соко-сого. Для виявлення площі забруднення у зоні к,Т "Балцем" зразки ґрунту відбиралися у восьми на-іах (румбах). Виявлені ареали забруднення на від-іі до 15 км.

^Проведені дослідження дали точні координати за-Рднення. Під час відбору зразків ґрунту здійснюва-геодезична зйомка території ОР8-приймачем)МАКК2 і електронним тахеометром КЕО-БЕЬТА. Спостереження велися в межах кругів: у центрі -іусом 2 км, навколо нього - радіусом 5 км, далі

Моніторинг земель

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техгогенного та радіаційного забруднення

круг - 10 км і останній - 15 км. З допомогою геодезич­них приладів було проведено тахеометричну зйомку через кожні 100 м (за аналогією нівелювання по квад­ратах) у результаті чого відбиралися проби ґрунтів, сільськогосподарських культур та різнотрав'я. Прове­дені дослідження показали, що забруднення важкими металами в кожному крузі є різним і розповсюджува­лося воно у напрямі пануючих вітрів. Встановлено чо­тири еліпсоподібні зони забруднення: І зона - від 0 до 2,5 км; II - 2,5-5 км; III - 5-Ю км; IV - 10-15 км.

За допомогою геодезичної зйомки виявлені коорди­нати цих зон, побудована карта забруднення і визначе­ні площі кожної зони (рис. 11).

Якщо порівнювати з фоном, то найбільше нагрома­джується важких металів у малобуферних ґрунтах. Пе­ревищення фону в зоні найбільшого забруднення (І зо­на) складає 1,1-3,2 раза, у високобуферних - 1,1-1,8 раза. Сумарний показник забруднення як для малобу­ферних, так і для високобуферних - на рівні допусти­мого. На відстані від 2,5 до 5 км (II зона) кількість ру­хомих форм важких металів знижується, але переви­щення фонового рівня залишається досить високим для свинцю, хрому, кадмію і міді і сумарний показник забруднення ґрунтів залишається на рівні небезпечно­го.

На відстані від 5 до 10 км (III зона) вміст рухомих форм важких металів складає рівень помірно небезпеч­ного забруднення.

На відстані від 10 до 15 км (IV зона) переважна бі­льшість ґрунтів не забруднена або забруднена лише окремими елементами.

У малобуферних ґрунтах найвище нагромадження важких металів, за винятком кобальту і нікелю, спо­стерігається у І зоні (0-2,5 км), у високобуферних - у IV зоні (10-15 км). У малобуферних ґрунтах спостеріга­ється поступове зниження кількості таких елементів, як Ее, Сг, Си, 2п, РЬ, М§, на віддалі до 5 км, потім у

,аоні (5-10 км) вміст їх знову збільшується. Переви-фонового рівня за Со і N1 спостерігалося тільки

8ОНІ.

Рис. 11. Зони з різним ступенем забруднення

високобуферних ґрунтах спостерігалося поступове ьшення кількості важких металів з віддаленістю джерел викиду шкідливих речовин. Найнижчі по-іки щодо вмісту важких металів простежуються у ані (2,5-5 км).

зауважити, що малобуферні ґрунти II зони різ-значно більшим забрудненням від попередньої змими формами важких металів. Особливо високий

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

Моніторинг земель

вміст спостерігається у І зоні: вміст важких металів, за винятком Мп, у ґрунтах значно перевищує фоновий рівень, а сумарний показник забруднення - на рівні небезпечного.

На відстані 2,5-5 км (II зона) кількість рухомих форм важких металів знижується (рис. 12), переви­щення фонового рівня залишається надто високим для Сг, СМ, Со, Си, РЬ і сумарний показник забруднення ґрунтів відповідає категорії помірно небезпечного.

У зоні від 5-10 км спостерігається найнижча кіль­кість рухомих форм важких металів і суттєве забруд­нення ґрунтів хромом, міддю, залізом. Сумарний пока­зник забруднення - на рівні допустимого. У III зоні вміст рухомих форм важких металів збільшується.

Щодо рухомих форм важких металів у високобуфе-рних ґрунтах, то спостерігається перевищення фоново­го рівня багатьох металів від 1,5 до 4,8 раза, а хрому -від 2 до 12 разів. Багаторічні викиди ВАТ "Балцем" призвели до негативних змін у властивостях ґрунтів.

На вміст важких металів досліджена і частина рос­линного покриву ВАТ "Пришибське", оскільки це під­приємство розташоване з підвітреного боку від ВАТ "Балцем", тому більше підлягає негативному антропо­генному впливу шкідливих викидів. У рослинах також виявлено понаднормативний вміст важких металів.

Аналіз зразків рослин. Забруднення ґрунтів важки­ми металами нині є особливо актуальною проблемою. Збільшення концентрації токсичних речовин вище гра­нично допустимих концентрацій негативно впливає на екологічний стан ґрунту і якість сільськогосподарської продукції.

Аналіз відібраних зразків сільськогосподарських рослин показав, що вміст важких металів перевищував ГДК. Забруднення рослин, як і ґрунтів, носить зональ­ний характер. При цьому не виявлено тісного зв'язку між вмістом окремих важких металів у ґрунтах і рос­линах. За менших рівнів вмісту важких металів у зо-

98

Рис. 12. Фрагмент цифрового зображення зон забруднення

Моніторинг земель

нах впливу викидів шкідливих речовин з підприємства ВАТ "Балцем" концентрація їх у рослинах збільшуєть­ся у два-десять разів, і навпаки, за вищих рівнів - зме­ншується. Це зумовлено закономірними змінами фізи-ко-хімічних властивостей ґрунтів на різних відстанях, концентрацією важких металів, підсиленням розвитку антагонізму іонів в умовах забруднення, вмістом орга­нічних сполук у ґрунтах, віком рослин тощо.

Відомо, що будь-який ступінь забруднення рослин промисловими викидами призводить до зниження про­дуктивності фотосинтезу, а відтак - до зниження якос­ті та урожайності сільськогосподарських культур. На­приклад, у рослин зернових культур особливо важлива роль належить верхньому листку, який на 40-45% за­безпечує поживними речовинами колос. Поживні речо­вини із верхнього зеленого листка і колосу надходять до зернівки. У результаті опадів пил, що потрапляє на поверхню верхнього листка, значно гальмує фотосин­тез. При цьому суттєво зменшується вміст білків у рос­лині, що негативно впливає на якість продукції рос­линництва.

Створення цифрових карт забруднення. Карта за­брудненої території подається у вигляді цифрової моде­лі місцевості. Геодезична інформація, зібрана в цифро­вому вигляді під час виконання польових робіт, коду­ється і вводиться в комп'ютер для обробки в програмі "ТЕОНТАХ". Одержані координати за певними матема­тичними закономірностями об'єднуються в єдину сис­тему і відображаються у вигляді цифрової моделі міс­цевості (див. рис. 12).

Створення векторної цифрової карти в комп'ю­терній програмі АуіоСАВ-Мар-2001 виконується зі зве­денням номенклатурних листів. Векторизоване зобра­ження чотирьох зон забруднення, одержане за допомо­гою комп'ютерної програми "ТЕОНТАХ", накладається на існуючий растр цифрової карти з координатами СК-63, в результаті чого одержано зображення векторизо-

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

)ї частини карти в растрі топографічної (див. рис. Рельєф місцевості одержано шляхом накладання іторизованого зображення на растр фотокарти з ви-зними висотами.

і допомогою одержаної цифрової карти можна спо-гати ділянки забруднення, зумовлені впливом ре-

Проаналізувавши зображення рельєфу досліджува-** території, можна зробити висновок, що у тих зо-де рельєф місцевості спокійніший, забруднення концентроване, і навпаки, де крутизна схилів іа - концентрація вмісту шкідливих речовин біль-- Території з пологішим рельєфом співпадають з від­від підприємства ВАТ "Балцем", тобто третя і врта зони забруднення розташовані на рівному міс-гколивання висот у цих зонах не перевищувало і, а в першій і другій зонах коливання рельєфу міс-гі суттєвіше, особливо у першій зоні.

свідчить, що рельєф місцевості впливає на по-йння шкідливих речовин. Тобто за допомогою кар-южна прогнозувати подальше поширення забруд-і, зробити висновки щодо використання терито-

5удовану цифрову карту забруднення доцільно в геоінформаційну систему, використавши про-АгзУієлу. Геоінформаційні системи дозволяють кати базові параметри забрудненої території авто-їо і, що є найважливішим, прив'язати згодом інформацію до відповідних координат. Важ-чинником геоінформаційних систем є зручність зйса, аналітичні можливості просторового аналі-I візуалізація вихідних даних та результатів аналізу.»Між собою порівнювались господарства, розташова­на різних відстанях від ВАТ "Балцем", щодо уро-іості та якості вирощуваної сільськогосподарської рсції. На різних відстанях від ВАТ "Балцем" є го-царства: "Пришибське" - 2 км, "Вербівське" - 7 км,

Моніторинг земель

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

"Росія" - 10 км і "Україна" - 22 км. При цьому у зону дії вітрів найбільше потрапляє господарство "Приглиб-

ське".

На рис. 13 показана картограма врожайності озимої пшениці, вирощуваної в сільськогосподарських підпри­ємствах Балаклійського району з різною відстанню від ВАТ "Балцем".

■НІІ-ПІМІ'ЧІІВМН

урожай|

Рис. 13. Урожайність озимої пшениці

Розмір збитків, зумовлених забрудненням довкілля, визначається порівнянням середнього урожаю в районі на незабруднених територіях з урожаєм на забрудне­них територіях.

Середні значення вмісту важких металів у ґрунтах залежно від відстані до об'єкта забруднення наведені в табл. 9.

Таблиця 9

Дата добавления: 2014-11-29