Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

I

КРИТЕРІЇ І НОРМАТИВИ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕРОЗІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Тема 7

Для повної та об'єктивної діагностики стану земель­них ресурсів, створення і використання інформаційної бази для відпрацювання адаптивних управлінських рі­шень розробляється і затверджується перелік контроль­них показників. Вибір показників базується на принципі "розумного мінімуму і реального максимуму".

Фахівці служби моніторингу земель повинні нама­гатися розширити цей перелік, і насамперед для спо­стережень на територіях з ознаками деградації або та­ких, що опинились під негативним впливом антропо­генних чинників.

Поняття кризи екологічного стану земельних ресур­сів нерозривно пов'язане з поняттям стійкості геосисте-ми, яка визначається стійкістю її окремих елементів.

Для земельних ресурсів України існує декілька ти­пів кризових ситуацій, які обмежують можливості їх раціонального використання. Основними з них є нега­тивні наслідки гідромеліорацій, ерозії, забруднення земель. Яким же чином проводиться оцінка екологіч­ного стану земельних ресурсів?

Кризова ситуація переломний момент у функціону­ванні будь-якої системи, у процесі якого вона піддається впливу ззовні чи зередини, що вимагає якісно нового ре­гулювання з боку цієї системи.

Одиницею виміру території є адміністративний ра­йон. Тому базовим рівнем є оцінка, яка складається районним відділом земельних ресурсів. Останній пови­нен зібрати і систематизувати дані у розрізі юридич­них власників землі та землекористувачів (госпо-

Тема 7. Критерії і нормативи для оцінки ерозійної небезпеки

дарства, селянські спілки, фермерські господарства та Інші одиниці).

Основу інформаційної бази для оцінки складають такі показники: загальна розораність території, спів­відношення ріллі та стабілізуючих угідь (сіножаті, па­совища, ліси і лісосмуги тощо), еродованість ріллі, роз­ораність схилів більше 2°. На підставі наведених нор­мативів (табл. 4) оцінюється стан кожного господарства.

Таблиця 4 Нормативи для оцінки ерозійної небезпеки ріллі
Показник	Клас ерозійної небезпеки, бал
відсут­ня	слабка	поміт­на	сильна	катастр. стан
Розораність території, %	< 40	40-45	45-50	50-60	>60
Співвідношення ріллі до стабілізуючих земель-них угідь	<1	1-1,3	1,3-1,7	1,7-3	>3
Жродованість ріллі, %	<20	21-30	31-40	41-50	>50
Розораність земель на ухилах > 2°, %	<20	21-30	31-40	41-50	> 50
Клас ерозійної небезпе­ки, сума балів		6-10	11-15	16-20	21-25

На основі аналізу та оцінки виявляються господарс­тва, які потребують першочергового захисту земель. Це дозволяє досить обґрунтовано складати систему ґрунто- й ландшафтоохоронних заходів у районі, їх черговість і пріоритетність. Далі визначається оцінка стану землі в цілому для району. З районів уся первин­на інформація надходить до обласного управління зе­мельних ресурсів, де визначається оцінка для області.

Після визначення класу ерозійної небезпеки в обла­сті у розрізі районів, а в районах у розрізі господарств важливим етапом є інтерпретація здобутої інформації.

Небезпека - природне або техногенне явище, в резуль­таті якого можливе виникнення явищ або процесів, здат­них вражати людей, чинити матеріальні збитки, руйнува­ти довкілля.

Моніторинг земель

Цей етап передбачає виявлення територій, які опи­нились у критичному стані, розробку плану первинних заходів та програми довгострокових дій щодо захисту земель від ерозії. Спочатку визначаються показники, які мають найбільше значення. Наприклад, розора-ність території перевищує 60%, у тому числі схили бі­льше 2° розорані на площі більше 50%. З цього випли­ває, що потрібно передбачити скорочення площі ріллі. Важливим показником для оцінки ерозійної небезпеки є еродованість ріллі. Але він сам по собі мало про що говорить. Необхідно з'ясувати причини еродованості орних земель. При визначенні причин еродованості ріллі в першу чергу досліджується структура посівних площ. Необґрунтовано велика частка культур просап­ної групи спричиняє розвиток ерозійних процесів. Ве­лике значення має при цьому наявність протиерозій­них технологій вирощування цих культур, які повинні на ерозійно небезпечних землях зберігати на поверхні максимальну кількість пожнивних решток, стимулю­вати припинення поверхневого стоку. У зв'язку з цим при складанні річного звіту про стан земель у районі чи в області треба мати інформацію про параметри злив, повеней та вітрового режиму. Проводячи експер­тну оцінку, треба мати відповідні метеорологічні пока­зники як середньорічні, так і за кожний рік. Крім то­го, повинна бути кількісна інформація про ерозійні процеси протягом роком, за який буде складатися звіт. Необхідно визначити втрати ґрунту, зумовлені ерозією грунтів після екстремальних періодів, тобто після вели­ких злив, повеней або дифляційно небезпечних вітрів.

Необхідно встановити залежність ерозійних проце­сів від природних чинників:

• морфометричних характеристик рельєфу;

• інтенсивності зливових дощів улітку;

• глибини промерзання ґрунту взимку;

• запасів води в сніговому покриві;

• тривалості періоду сніготанення.

Тема 7. Критерії і нормативи для оцінки ерозійної небезпеки

Господарства, в яких слід вести ці спостереження, іианачають після експертної оцінки ерозійної небезпеки.

Експертна оцінка стану земельних ресурсів необхід­ні для розв'язання задач, які випливають зі статусу Двржкомзему України - головного органу щодо конт­ролю за використанням земельних ресурсів України. Оцінка видається за формою річного звіту, у якому на підставі непрямих показників оцінюється стан земель щодо ерозійної небезпеки як руйнівного процесу.

Використовуючи технологічні показники (структура Посівних площ, протиерозійні технології, розміри по­дів і ін.), з врахуванням агрометеорологічних показни­ків виявляються причини погіршення стану земель, а ТСКОЖ території, які перебувають у критичному стані. Необхідно, щоб оцінка та її тлумачення піддавалися Первинній перевірці даними натурних спостережень.

Обласне управління земельних ресурсів на основі •кспертної оцінки стану земель формує обласну політи­ку охорони земель від руйнування і програму ґрунто-охоронних заходів. Експертні висновки щодо оцінки стану земель використовують при постановці завдання для поглибленої кількісної оцінки (на підставі фізич-ного і математичного моделювання руйнівних проце­сів), яка виконується фахівцями.

Основні етапи первинної оцінки та завдання, що з неї випливають:

• визначається клас ерозійної небезпеки території;

• виявляються найбільш ерозійно небезпечні території,
тобто кризові зони щодо ерозійних процесів;

• виявляються причини строкатості і диференційованос­
ті ерозійної небезпеки конкретної території;

• на підставі пертих трьох пунктів формується план
невідкладних заходів і довгострокова програма грунто-
охоронних заходів;

• для поглибленого вивчення, оцінки стану земельних
ресурсів у кризових зонах формуються технічні за­
вдання для науковців, а після одержання від них нау­
кового звіту - технічне завдання для розробки інжепе-

Моніторинг земель

рних проектів протиерозійного захисту земель у цих зонах;

на підставі даних перших трьох пунктів формується програма моніторингу ерозійних процесів та їх наслід­ків з виявленням полігонів для спостережень, терміну й періодичності спостережень.

1. Розкрийте типи кризових ситуацій для земельних
ресурсів України, які обмежують можливості їх
раціонального використання.

2. Які показники використовують для оцінки ерозій­
ної небезпеки ріллі?

3. Охарактеризуйте залежність основних природних
чинників і ерозійних процесів.

4. В чому полягає сутність експертної оцінки стану
земельних ресурсів?

5. Назвіть основні етапи первинної оцінки земель та
її завдання.

Дата добавления: 2014-11-29