НИ5-2ГДКєна 2-ІГДК 1-0.75 2 страница

Створення цифрових кадастрових планів у вектор­ній формі за результатами СР8-приймачів передбачає такі основні етапи: підготовчі роботи, до складу яких входить збір даних про об'єкт; наземна геодезична зйо­мка з використанням ОРЗ-приймачів; обробка резуль­татів наземного геодезичного знімання з використан­ням автоматизованих систем створення цифрових карт зведення номенклатурних аркушів; виготовлення гра­фічної копії; контроль та прийняття результатів пере­творення; обробка і формування номенклатурного ар­куша цифрової карти; прийняття спеціалістом з якості робіт номенклатурного аркуша цифрової карти у векто­рній формі відповідно до "Інструкції про порядок конт­ролю і прийняття топографо-геодезичних та картогра­фічних робіт"; занесення номенклатурного аркуша ци­фрової карти у векторнш формі в інформаційний архів.

Основою для створення цифрової карти у векторній формі є абриси геодезичних знімань у графічному ви­гляді або дані в електронній формі.

Організація спостережень за об'єктами-забруднюва­чами. Створення моніторингової мережі. Екологічний стан довкілля залежить від ступеня антропогенного впливу на природу. Це зумовлює необхідність узагаль­нення наслідків цього впливу в єдину систему спосте­режень за станом довкілля, з метою розробки заходів з його охорони, раціоналізації використання природних ресурсів, попередження про критичні ситуації, небез-

іі для здоров'я людей та існування живих організ-

Результати моніторингу дають змогу точніше описа-кількісні та якісні характеристики стану земель, користавши одержані дані для регулювання земель-відносин, визначення ціни на землю, організації цекватних і своєчасних заходів, спрямованих на усу-їня деструктивних процесів у землекористуванні. У Законі України "Про охорону земель" визначено зняття забруднення ґрунтів як нагромадження в них товин, які негативно впливають на родючість та інші >рисні властивості, та проголошено необхідність про-вдення моніторингу ґрунтів, агрохімічної паспортиза-"' земель сільськогосподарського призначення й ін. При цьому на базі даних державної комплексної зтеми спостережень формуються банки даних про ган земель (рис. 6).

Державна комплексна система спостережень

і:

Топографо-геодезичне обстеження території з нанесенням району спостереження на карту

Ґрунтові, агрохімічні, радіологічні та інші обстеження

т

* Інші обстеження і розвідування стану земель і ґрунтів залежно

від завдань

Добудова цифрових карт обстежених територій і внесення до бази даних Державного земельного кадастру інформації про стан земель

(форма 6-зем)

________________________ ц_________________________

І Постійне здійснення спостережень за станом (моніторинг) земель

Рис. 6. Схема моніторингу земель

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

■и>5ГДК вт 5-2ГДК

Моніторинг земель

Обґрунтування вибору території дослідження. Згід­но з концепцією, яку затвердив Державний комітет України по земельних ресурсах, моніторинг потрібно здійснювати, насамперед, на землях, що опинились у кризовому стані. Як приклад, наведемо організацію моніторингових спостережень території, прилеглої до Балаклійського цементно-шиферного заводу, який змі­нює характер довкілля Харківської області.

Територія спостереження вибрана не випадково, оскільки розташована в зоні трьох підприємств-забруд-нювачів.

За схемою розташування підприємства (Балаклій-ський цементно-шиферний комбінат, Шебелінська га­зоперекачувальна станція, Зміївська ТЕС) знаходяться на одній "лінії" пануючих вітрів (рис. 7).

Райони з найвищим показником загальної захворю­ваності досить точно збігаються з районами із критич­ним станом компонентів навколишнього середовища. Насамперед, це Зміївський та Балаклійський райони, які розміщені по осьовій лінії області з півночі на пів­день. У цих районах в структурі захворювання перева­жають хвороби органів дихання, ендокринної системи, оскільки згадувані підприємства є найбільшими забру­днювачами атмосферного повітря.

Ареали забруднення досліджуваних об'єктів, що накладаються один на одного, створюють єдиний прос­торово-територіальний комплекс шириною до ЗО км вздовж р. Сіверський Донець на 60-70 км. Він охоплює прилеглі до долини ріки водороздільне плато і його схили, правий берег ріки.

Дослідження території Шебелінської газокомпре­сорної станції. Газокомпресорні, газорозподільні стан­ції та інші об'єкти магістральних газопроводів є дже­релом забруднення навколишнього середовища. Це зу­мовлено як характером сировини, що застосовується, так і технологічним процесом. Сировиною для газопе­рекачувальних станцій є суміш граничних вуглеців із

ис. 7. Схема розташування об'єктів-забруднювачів

їми домішками. Склад природного газу залежить його місцезнаходження. У звичайних умовах ком- &ненти природного газу перебувають у газоподібному їі, тому на випадок будь-якого витоку в технологіч-лінії газоперекачувальних станцій або на лінії га-зоводу насамперед відбувається забруднення атмос-ри. При цьому всі фракції можуть переноситись по-жами повітря на великі відстані, що збільшує зону руднення. Крім того, за певних умов може відбува- їся нагромадження фракцій в місцях зі слабкою цир-уляцією повітря, що спричиняє утворення вибухоне­безпечної суміші.

Джерелами забруднення атмосфери також є недос-оналі технології сушіння газу. Речовини, які викори-звуютьея для цього, залежать від застосованого тех-огогічного процесу. Тому шкідливими речовинами, ВІ викидаються в атмосферу в результаті сушіння га-Г, можуть бути метанол, аміак і ін.

Крім викидів шкідливих речовин, негативний вплив на довкілля справляють шуми, які створюються працюючими агрегатами, і тепло, що ними виділяєть­ся. Основними речовинами-забруднювачами навколиш­нього середовища за роботи об'єктів магістральних трубопроводів є метан (СН₄), оксид вуглецю (СО), окси­ди азоту (Ш_х), діоксид сірки (8О₂), речовини-висушувачі та охолоджувальні прилади.

При цьому основними етапами аналізу атмосферно­го повітря є відбір зразків і визначення концентрації шкідливих речовин у ньому. Для ефективного визна­чення концентрації шкідливих речовин потрібний кон­кретний поглинач даної речовини, який не визначає іншої речовини, присутньої в атмосфері. Для визначен­ня концентрації шкідливих речовин використовують багато способів, найточнішим і розповсюдженим із них є метод газової і рідинної хроматографії і мае-спектрометрії. Концентрацію (С) шкідливих речовин у повітрі, відібраних на сорбенти, фільтри, що поглина­ють їх при концентруванні, вираховують за формулою:

С —

УхУ_в

де С - концентрація речовини, що визначається у повітрі, мг/м; т - маса речовини, знайдена в аналізованому об'ємі розчину або взятого для аналізу об'єму зразка, мкг; \'_р ~ загальний об'­єм рідини або проби, мл; V - об'єм розчину, взятого для аналі­зу, мл; У_в - об'єм повітря, відібраного для аналізу, приведений до нормальних умов за температури І = * 2043 і атмосферного тиску Р --■ 101,33 кПа /760 мм рт. ст.

Здійснення моніторингу території Балаклійського цементно-шиферного комбінату.

Балаклійський цементно-шиферний комбінат є од­ним із найбільших в Європі підприємств такого типу. Комбінат працює близько 50 років і спеціалізується на випуску цементу мокрим способом виробництва, азбес­тових листів і труб, керамзитового гравію. За рік він

Теми 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

виробляє 4,0 млн. т цементу, 29,0 млн. м² азбестоце­ментних листів, 0,5 млн. п.м. азбестоцементних труб, 0,2 млн.м³ керамзитового гравію.

Усього на підприємстві налічується 36 джерел ви­кидів, з них 80% оснащено очисними спорудами. Зага­льний об'єм викидів шкідливих речовин в атмосферу складає 300 т за рік (рис. 8).

■в >5ГДК

гдк

Рис. 8. Вміст важких металів у ґрунтах на території забруднення

Основними забруднювачами є: з твердих речовин — '%> ^кальцій і фтористі сполуки; з газоподібних і рідких 8, Івполук - сірчистий ангідрид, окис вуглецю, сірчана Кислота. Викиди цементного виробництва також є дже-к/релом забруднення ґрунтів такими металами як залізо,» Цинк, свинець, марганець, кобальт, кадмій, нікель то- і Що.'

Підприємство розташоване на відстані 3 км від пів-* вічно-західної межі міста Балаклея. З північного захо­ду завод межує з асфальто-бетонним заводом, з півден-

Моніторинг земель

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

ної і західної сторін розташовані земельні угіддя, ВАТ "Вербівське", ТОВ "Пришибське", з північної і східної - землі Балаклійського державного лісогосподарського підприємства - Високобірське лісництво. Найближчі житлові масиви с. Пришиб розташовані у північному та північно-східному напрямах на відстані 1,25 км від межі промислового майданчика. Вітри мають переваж­но південно-західний напрям у бік с. Пришиб і ТОВ "Данилевське", яке займається садівництвом та вироб­ництвом кормових культур.

Крім того, ВАТ "Балцем" межує з Південною заліз­ницею, землями сільськогосподарського підприємства ВАТ "Вербівське". Викиди в процесі виробництва цементу поширюються в напрямку підприємства "Пришибське".

На території Високобірського лісництва вивчається вплив викидів пилу Балаклійського цементно-шифер­ного комбінату на різні породи дерев. За 1990-1995 рр. від викидів на території Балаклійського держлісгоспу загинуло 200 га лісових насаджень.

Для попередження й усунення негативних наслідків шкідливих викидів проводились наступні роботи:

• встановлено рівень забруднення ґрунтового покриву та
рослин;

• виділено зони забруднення;

• виявлено кількісний зв'язок між викидами шкідливих
речовин в атмосферу і забрудненням грунтів;

• експериментально перевірено нагромадження важких
металів у рослинах;

• виявлено вплив забруднення на кількісні та якісні по­
казники врожайності сільськогосподарських культур
залежно від відстані забруднювача.

Для організації моніторингу ґрунтів території, яка підлягала обстеженню, збиралися матеріали за схемою (рис. 9).

Система моніторингу за умови застосування новіт­ніх технологій, таких як геоінформаційні системи, є вдалим практичним втіленням концепції "інженерних систем".

Інформація для здійснення моніторингу земель біля підприемств-забруднювачів

•;

Структура функціонального призначення земель

(землі сільськогосподарського призначення,

несільськогосподарського призначення - промисловості,

транспорту, електрозв'язку, населених пунктів тощо)

Розташування промислового підприємства і відстань від житлового масиву

Структура промисловості, обсяги, способи складування й захоронення відходів виробництва

цомості про аграрний комплекс: напрям використання земель; їшування складів мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів тощо; розташування тваринницьких комплексів

І

Відомості про ґрунтовий покрив території, яка обстежується

Відомості щодо забруднення атмосфери (джерела забрудників,;і обсяги викидів, їх періодичність і тривалість, переважаючий напрям вітрових потоків)

Рис. 9. Схема інформаційної бази, необхідної для здійснення моніторингу земель

Інженерна система - це поєднання різних компоне- щтів, процесів і пристроїв для виконання цільової фун-ії - здійснення спостережень за довкіллям із макси-•>ною економічною ефективністю. Така система міс­іть дві основні складові - інструментальну та інфор-

До інструментальної належать: ОРЗ-приймачі та ктени, спеціалізовані комп'ютери, різні датчики, ін-зйсні пристрої; до інформаційної - геоінформацій-Ці системи, які дозволяють зберігати, обробляти й ана-

Моніторинг земель

Тема 8. Критерії і нормативи екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення

лізувати значну кількість інформації, прив'язувати їх до координат місцевості.

Моніторинг починається з картографування місце­вості, за якою здійснюється спостереження з викорис­танням систем глобального позиціонування. Застосову­ється як прямий метод (прокладання геодезичних хо­дів, створення геодезичної мережі), так і метод з вико­ристанням аерофотознімків, відеозапису, а в окремих випадках - орбітальної фотографії. Крім того, викорис­товуються координати трьох-чотирьох точок, визначе­них на місцевості, в результаті чого одержана електрон­на карта місцевості вводиться в геоінформаційну систе­му.

Виділення зон забруднення території. Основним критерієм визначення рівня забруднення є вміст в ор­ному й підорному шарах ґрунту найнебезпечніших для здоров'я людини і тварин важких металів - кадмію, свинцю, ртуті, хрому, а також мікроелементів - міді, цинку, бору, нікелю, кобальту, які за високих концен­трацій є особливо шкідливими. За ступенем забруднен­ня важкими металами чи іншими канцерогенами виді­ляють:

• слабозабруднені грунти, в яких показник зниження
якості рослинної продукції порівняно з незабруднени­
ми грунтами становить 6-10%,

• помірно забруднені - 11-25%;

• дуже забруднені 26-50%;

• сильно забруднені - 51-75%;

• надмірно забруднені - понад 75% (рис. 10).

Навколо Балаклійського цементно-шиферного ком­бінату внаслідок осідання пилу та аерозолів поширені ґрунти різного ступеня хімічного забруднення.

Аналогічно цьому у зоні викидів Зміївської ТЕЦ забруднення зернових культур кадмієм, свинцем, хро­мом також сягає значних рівнів. Зокрема, вміст кад­мію перевищує ГДК у 2,5-27 разів; свинцю - у 5-20; хрому - у 3-41; нікелю - у 2,4-4,6 раза. Крім нагрома-

■■>5ГЙК Нй 5-2ГДК ЕШ 2-іГДК

Ш2 1-0.75 ГДК

Дата добавления: 2014-11-29