Суть і склад економічного потенціалу

ПОТЕНЦІАЛУ

ЕКОНОМІЧНОГО

ХАРАКТЕРИСТИКА

Економічний потенціал країни - це складна за змістом і багатоас-пектна за значенням структура. В теорії й на практиці господарюван­ня він трактується неоднозначне. Найбільш поширене трактування економічного потенціалу - це кількісно-якісна характеристика наяв­ності й можливості використання всіх видів ресурсів, які має держава для свого економічного та соціального прогресу та розвитку.

Економічний потенціал країни вчені-економісти розглядають з таких позицій:

- натурально-речового складу;

- сучасного стану та перспектив його розвитку й виконання;

- організаційних форм управління цим потенціалом;

- окремих його складових, що розташовані й функціонують як на
власній (національній) території, так і за її межами;

- вкладу окремих організаційно-правових форм господарювання,
передбачених законодавством, у підсумкові результати госпо-

, дарювання в країні, в процеси пошуку, добутку, транспортуван­ня, перероблення, виробництва, споживання та нагромадження всіх видів ресурсів.

Економічний потенціал країни може бути подано у вигляді ком­плексу взаємозв'язаних потенціалів як складових структури націо-наль ної економіки. Найчастіше як критерії класифікації потенціалів використовують види економічних ресурсів, сфери діяльності, на­прями їхнього використання (рис. 4.1).

Природно-ресурсний потенціал характеризує природні багатства національної економіки, уже залучені в господарський оборот, а та­кож доступні для освоєння при існуючих технологіях і соціально-економічних відносинах.

Виробничо-технологічний потенціал - сукупність засобів вироб­ництва (будинки, спорудження, обладнання і устаткування), а також існуючі технології їхнього використання в економічній діяльності.

Трудовий потенціал - трудові ресурси країни, включаючи підпри­ємницькі спроможності. Його обсяг та якість визначаються кількіс­тю активного працездатного населення, його освітнім і професійно-кваліфікаційним рівнем.

Науково-технічний потенціал - можливості, які є в розпоряджен­ні країни в галузі науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР). Це досягнення фундаментальної та приклад­ної науки, нові технології, дослідно-експериментальна база, а також науково-технічні й конструкторські кадри високої кваліфікації.

Внутрішньо-економічний потенціал - частина загального еконо­мічного потенціалу країни, орієнтована на задоволення внутрішніх потреб національного виробництва та соціальної сфери.

За сферою діяльності

За видами економічних ресурсів

За напрямом використання

Промисловий

Внутрішньо-економічний

Природно-ресурсний

Афарний

Виробничо-технологічний

Зовнішньо­економічний (експортний)

Соціальний

Трудовий

Фінансово-інвестиційний

Науково-технічний

Рис. 4.1. Класифікація видів економічного потенціалу національної економіки

Економічний потенціал

Національна економіка

Характеристика економічного потенціалу

Експортний потенціал - здатність національної економіки виро­бляти продукцію, конкурентоспроможну на світових ринках, експор­тувати її в достатніх обсягах за світовими цінами.

Економічний потенціал країни також може бути визначений су­купністю галузей народного господарства, підприємств, установ, які виробляють промислову, сільськогосподарську, будівельну продук­цію, надають різні послуги виробничого й невиробничого призна­чення. Цей принцип покладено в основу класифікації економічного потенціалу країни за сферою діяльності [8].

Економічний потенціал країни може характеризуватися досягну­тими результатами від використання наявних економічних ресурсів. Цей потенціал оцінюється системою показників, які кількісно і якіс­но характеризують ресурси, що використані в обороті, й потенціаль­ні. При цьому кількісні значення показників, які входять до системи, є динамічними в часі, що свідчить про змінність уявлень про розмір та якість економічного потенціалу національної економіки.

Найбільш універсальною характеристикою оцінювання еконо­мічного потенціалу є показник ВВП. Він визначає не тільки сучасний стан розвитку національної економіки, але й особливості ії галузевої й територіальної структури, ефективність функціонування окремих її сфер, галузей і регіонів, ступінь залучення в світові інтеграційні процеси.

Слід виділити чинники, що впливають на розмір і структуру еко­номічного потенціалу держави, його динаміку за кожний конкретний період часу:

- обсяг і доступність ресурсів;

- досягнутий країною рівень технічного розвитку, що визначає
якість і продуктивність технологічної бази економіки;

- нагромаджений країною потенціал в області прикладних і фун­
даментальних наукових досліджень, рівень підготовки кадрів,
що характеризує якість трудових ресурсів країни.

У результаті сукупної дії цих чинників у складі економічного потенціалу країни формується трудовий, природно-ресурсний, науково-технічний, експортний та інші потенціали господарської системи країни. Кожний з цих потенціалів має свої особливості й за­кономірності розвитку, свої якісні та кількісні характеристики. Важ­ливою складовою економічного потенціалу є національне багатство.

Національне багатство - це сукупність нагромаджених і ство­рених матеріальних, природних, культурних і соціальних благ, які держава має на певний момент часу. При оцінюванні елементів на­ціонального багатства використовуються як натуральні, так і вартісні вимірники.

Національне багатство містить загальний обсяг основного ка­піталу (виробничого й невиробничого), всіх матеріальних обігових коштів, природних багатств, запасів і резервів, історико-культурних цінностей, а також особистого майна населення країни та його інте­лектуальний потенціал.

Дата добавления: 2014-11-29