Види виробництв сільськогосподарських підприємств та основні положення організації їх бухгалтерського обліку 1 страница

Практичні завдання

Тести

Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат

Бухгалтерський облік витрат і виходу продукції допоміжних виробництв

Бухгалтерський облік витрат і виходу продукції промислових виробництв сільськогосподарських підприємств

Бухгалтерський облік витрат і виходу продукції тваринництва

Бухгалтерський облік витрат і виходу продукції рослинництва

Види виробництв сільськогосподарських підприємств та основні положення організації їх бухгалтерського обліку

Основная часть работы

№

Имя

Задание 1: Чтение, скорость чтения

Задание 2: Чтение, понимание прочитанного

Задание 3: Работа с текстом

Задание 3: ОМ: объекты природы

Задание 4, воп. 1 Матем.арифм. дейст.

Задание 4, воп. 2 ОМ: объекты природы

Задание 4, воп. 3 матем.,отношения величин

Задание 4, воп. 3 ОМ: объекты природы

Задание 5 Русский язык: правописание, техника письма

Задание 6, воп. 1 Русский язык: правописание, техника письма

Задание 6, воп. 2 Русский язык: фонемат. слух

Задание 6, воп. 3 Русский язык: слоги

Задание 6, воп. 4 Русский язык: звуко-буквенные связи

Настя А.

Б, П

Б, П

Б, П

Б, П

Б

Б, П

Б

Б

Б, П

Б

Б

Б

Б

Коля В.

Б

Маша Н.

Б, П

Б, П

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Петя С.

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Соня К.

Б, П

Б, П

Б, П

Б, П

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Рая Л.

Б

Б

Б

Б

Б

Б, П

Б

Б

Б

Лена Т.

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Наташа Л.

Б, П

Б, П

Б, П

Б, П

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Света Б.

Б, П

Б, П

Б, П

Б, П

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Дима С.

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Питання для самоконтролю

Сільськогосподарські підприємства займаються виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Розрізняють головні, допоміжні та підсобні галузі.

Головними є такі галузі, які мають найбільшу частку товарної продукції у загальному її обсязі у підприємстві. До головних галузей належать рослинництво і тваринництво.

Допоміжні галузі мають менший обсяг виробництва порівняно з обсягом виробництва головних галузей. Як правило, продукцію (послуги) цих галузей повністю споживає підприємство. Лише незначна кількість продукції (послуг) має товарний характер. До таких виробництв належать ремонтно-механічні майстерні, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила, машинно-тракторний парк, електро-, тепло-, водопостачання тощо.

Підсобні галузі включають промислові й обслуговуючі виробництва. Промислові призначені для переробки продукції основного виробництва. До них належать млини, сепараторні пункти, пилорами, виноробні, консервні, цегельні заводи тощо. Обслуговуючі виробництва забезпечують побутові потреби працівників сільськогосподарських підприємств. До них належать їдальні, пекарні, лазні, пральні, житлово-комунальне господарство тощо.

Для обліку виробничої діяльності призначено активний рахунок 23 “Виробництво”, на якому узагальнюється інформація про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Для узагальнення інформації про виробничі процеси в окремих галузях і виробництвах, до цього рахунку відкриваються субрахунки, перелік та призначення яких обирає підприємство. Наприклад, сільськогосподарські підприємства можуть використовують такі субрахунки:

– 231 “Рослинництво”;

– 232 “Тваринництво”;

– 233 “Промислові (підсобні) виробництва”;

– 234 “Допоміжні виробництва”;

– 235 “Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання”;

– 236 “Інші види виробництв”.

За дебетом рахунку 23 “Виробництво” відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин. За кредитом субрахунку 231 “Рослинництво”, 232 “Тваринництво” сільськогосподарські підприємства згідно П(С)БО 30 “Біологічні активи” обліковують сільськогосподарську продукцію рослинництва, тваринництва та додаткові біологічні активи за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або для сільськогосподарської продукції – за виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” в кореспонденції з дебетом рахунків: 21 “Поточні біологічні активи”, 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”, 99 “Надзвичайні витрати” (на суму витрат по посівах, що загинули від стихійного лиха).

За кредитом субрахунків 233, 234, 235, 236 обліковується вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”), виробленої готової продукції (у дебет рахунку 26 “Готова продукція”).

Аналітичний облік за рахунком 23 “Виробництво”ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Характерною особливістю процесу виробництва сільськогосподарських підприємств є формування витрат на виробництво продукції, що
становлять її виробничу собівартість, яка визначається в межах внутрішньогосподарського (управлінського) обліку з метою прийняття управлінських рішень.

Відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

Бухгалтерський облік покликаний забезпечитидокументальне, своєчасне, повне та достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) для забезпечення контролю над використанням ресурсів підприємства.

Основними завданнями бухгалтерського обліку витрат виробництва є:

– визначення складу виробничих витрат за статтями та об’єктами бухгалтерського обліку;

– своєчасне і повне відображення в обліку виготовленої продукції за кількістю та якістю;

– відповідність вартості витрат на виготовлення продукції встановленим нормативам;

– встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції та порівняння його з рівнем ринкових цін;

– узагальнення інформації про витрати і вартість готової продукції в облікових регістрах і звітності.

При плануванні та калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням).

Встановлення переліку та складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) віднесено до компетенції підприємства й має бути регламентовано його обліковою політикою.

Рекомендований перелік статей витрат наведено в Методичних рекомендаціях з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132 (далі – Методичні рекомендації № 132) (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Номенклатура статей витрат в основних галузях сільськогосподарського виробництва

Статті витрат	Рослин-ництво	Тварин-ництво	Допоміжні виробництва	Підсобні виробництва
Витрати на оплату праці	+	+	+	+
Насіння та посадковий матеріал	+	–	–	–
Паливо та мастильні матеріали	+	+	+	+
Добрива	+	–	–	–
Засоби захисту рослин і тварин	+	+	–	–
Корми	–	+	+	–
Сировина та матеріали (без зворотних відходів)	–	–	+	+
Роботи та послуги	+	+	+	+
Витрати на ремонт необоротних активів	+	+	+	+
Інші витрати на утримання основних засобів	+	+	+	+
Інші витрати	+	+	+	+
Непродуктивні витрати (в обліку)	+	+	+	+
Загальновиробничі витрати	+	+	+	+

Перелік статей витрат підприємство визначає самостійно і зазначає їх в наказом про обліковій політиці.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 4 червня 2009 р. № 390 для обліку витрат виробництва використовують Журнал-ордер № 5 В с.-г., який призначений для відображення кредитових оборотів щодо виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) з кредиту рахунків 23 “Виробництво” (за видами виробництв), 24 “Брак у виробництві”, 39 “Витрати майбутніх періодів”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”.

Порядок запису операцій з обліку витрат і виходу продукції операційної діяльності за журнально-ордерною формою наведено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Схема запису операцій з обліку витрат і виходу продукції операційної діяльності за журнально-ордерною формою

Для обліку основних виробництв (субрахунки 231 “Рослинництво”, 232 “Тваринництво”) передбачено ведення Звіту № 5.5 с.-г. про витрати та вихід продукції основного виробництва; промислових, допоміжних виробництв, витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання (субрахунки 233 “Промислові (підсобні) виробництва”, 234 “Допоміжні виробництва”, 235 “Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання”) та інших виробництв (субрахунок 236 “Інші види виробництв”) – Звіту № 5.6 с.-г. про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) інших виробництв; загальновиробничих витрат – Звіту № 5.7 с.-г. про загальновиробничі витрати; адміністративних витрат – Звіту № 5.8 с.-г. про адміністративні витрати; витрат на збут – Звіту № 5.9 с.-г. про витрати на збут.

Звіти складаються за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат.

Показники Звітів № 5.5 с.-г., 5.6 с.-г. за кредитом аналітичних рахунків виробництв переносяться у Зведену відомість № 5.10 с.-г. до Журналу-ордеру № 5 В с.-г. в межах галузей виробництв і структурних підрозділів.

Підсумки Зведеної відомості № 5.10 с.-г. з деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру № 5 В с.-г.

4.2. Бухгалтерський облік витрат і виходу продукції рослинництва

Рослинництво є основною галуззю сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує потребу населення в продуктах харчування, є базою для розвитку тваринництва, дає сировину для промисловості.

Рослинництво як галузь економічної діяльності має особливості: основним фактором виробництва є земля; оцінка біологічних активів та одержаної продукції; відтворення частини необхідних засобів і предметів праці; робота з живими організмами; використання сільськогосподарської техніки (детальна характеристика їх наведена у табл. 1.5).

Наведені особливості рослинництва впливають на організацію і ведення бухгалтерського обліку, а саме на класифікацію витрат, методи обліку та калькулювання собівартості продукції.

Бухгалтерський облік в рослинництві повинен забезпечити виконання таких завдань:

– правильно і економічно обґрунтовано розмежовувати витрати за основними виробництвами, а при необхідності – за культурами або групами культур;

– забезпечувати отримання необхідних даних за основними статтями витрат;

– своєчасно і повністю обліковувати сільськогосподарську продукцію, яка надходить від урожаю за її видами з урахуванням якості;

– систематизовувати і узагальнювати необхідну інформацію для обчислення собівартості продукції;

– формувати інформацію про роботу підрозділів підприємства для контролю за їх діяльністю і прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Об’єктами обліку витрат у рослинництві (розрізи ведення аналітичного обліку) є:

1) сільськогосподарські культури (витрати можна віднести безпосередньо на вирощування конкретної культури під урожай поточного року);

2) сільськогосподарські роботи (витрати по сільськогосподарських роботах під урожай майбутнього року);

3) витрати, що відносяться до декількох об’єктів і підлягають розподілу (ремонт, амортизація основних засобів, витрати зі зрошення та осушення тощо);

4) інші об’єкти (витрати по кормо-виробництву тощо).

У межах вказаних груп аналітичні рахунки відкривають за структурними підрозділами і культурами, видами незавершеного виробництва та технологіями вирощування культур у розрізі прийнятої у сільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат.

Витрати на виробництво продукції рослинництва в бухгалтерському обліку групуються за статтями, які підприємство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

Облік витрат у рослинництві рекомендується вести за такими статтями:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– насіння та садивний матеріал;

– паливо та мастильні матеріали;

– добрива;

– засоби захисту рослин;

– роботи та послуги;

– витрати на ремонт необоротних активів;

– інші витрати на утримання основних засобів;

– інші витрати;

– непродуктивні витрати (в обліку);

– загальновиробничі витрати.

До статті “Витрати на оплату праці” включаються основна й додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у т. ч. трактористів-машиністів).

На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість виконаних робіт, своєчасне та якісне збирання врожаю, економію матеріальних ресурсів підприємства, надбавки трактористам за класність та інші доплати, які включаються до заробітної плати працівників рослинництва. За цією статтею обліковують також натуральну оплату працівникам рослинництва.

На статтю “Відрахування єдиного соціального внеску” відносять нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від оплати праці працівників, зайнятих на вирощуванні сільськогосподарських культур та на роботах, що відносяться до незавершеного виробництва.

До статті “Насіння та садивний матеріал” включаються вартість насіння та садивного матеріалу власного виробництва та придбаного, використаних для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур і насаджень, крім молодих багаторічних насаджень.

Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування насіння до місця посіву не включаються до його вартості, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями витрат.

На статтю “Паливо та мастильні матеріали” відносять вартість палива, яке використане на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо. Зокрема тут показують витрату палива по роботі машинно-тракторного парку. Паливо, використане на роботу автомобільного транспорту включається в ціну роботи і окремою статтею по рослинництву не відображається.

За статтею “Добрива” обліковують витрати з внесення в ґрунт під сільськогосподарські культури органічних добрив (гною, торфу, компосту, сидеральних добрив тощо), мінеральних, бактеріальних, інших добрив та мікродобрив.

Витрати на підготовку добрив, завантаження їх у транспортні засоби та розкидання, вивезення у поле і внесення у ґрунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і до цієї статті не включаються.

До статті “Засоби захисту рослин” включаються вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин.

Витрати, пов'язані з обробітком посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносяться на відповідні культури (групи культур) за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

До складу статті “Роботи і послуги” включають витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби, і вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошування та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (окрім робіт і послуг, витрати на які включаються до інших статей).

До цієї статті включають вартість послуг власного і залученого автомобільного, тракторного і гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти обліку виходячи з обсягів робіт, пов'язаних з перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

У вартість послуг електро-, тепло-, водо- і газопостачання включається вартість відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, отриманих зі сторони, а також вироблених у власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошування визначається виходячи з тарифів, затверджених в установленому порядку, і обсягів водопостачання для поливу сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

До вартості послуг з агрохімічного обслуговування і внесення добрив, наданих сторонніми підприємствами та організаціями, не включають вартість отрутохімікатів і добрив.

До цієї статті включаються також витрати холодильних установок і камер на замороження, охолодження та зберігання продукції. Витрати, пов'язані зі зберіганням в них овочів, плодів та інших продуктів, призначених для переробки, відносяться на вартість відповідних видів сировини, використаних у виробництві.

У статті “Витрати на ремонт необоротних активів” відображаються:

– суму на оплату праці працівників, зайнятих ремонтними операціями, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонт та обкатку машин після ремонту;

– вартість послуг сторонніх організацій і власних майстерень з технічного обслуговування та поточного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання;

– витрати на ремонт плівкових теплиць і парників, а також витрати на ремонт і заміну гусениць та гумових шин тракторів і сільськогосподарських машин (вартість плівки, яка використовується для ремонту теплиць і парників, а також гуми включаються у витрати на поточний ремонт без вартості зношеної плівки чи гуми за цінами їх можливої реалізації (використання)).

До статті “Інші витрати на утримання необоротних активів” включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві.

До складу цих витрат відносяться:

– витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих в технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

– вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів і самохідних машин з однієї ділянки на іншу;

– амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури).

У статті “Інші витрати” відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не включені у вищеназвані статті, а саме: вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, рослинництва, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів; платежі за страхування майна, урожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством; інші витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур).

До складу статті “Непродуктивні витрати” (в обліку) відноситься брак у виробництві, яким вважаються роботи, що не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

У статті “Загальновиробничі витрати” відображаються бригадні, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва.

До бригадних, цехових і загальновиробничих витрат відносяться витрати на оплату праці працівників апарату управління; орендна плата; амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи з охорони праці й техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів і галузей.

Бригадні, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва, розподіляються між об'єктами обліку пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи у відповідній галузі.

Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводять на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів:

1) з обліку витрат праці;

2) з обліку витрат предметів праці;

3) з обліку витрат засобів праці;

4) з обліку інших витрат;

5) з обліку виходу продукції.

1) Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1); на механізованих роботах використовують Облікові листи тракториста-машиніста (ф. № ПСГ-3).

Найпоширенішими первинними документами для обліку немеханізованих робіт у рослинництві є Облікові листи праці і виконаних робіт (ф. № ПСГ-2). Крім цього, може застосовуватись і Книжка бригадира з обліку праці та виконаних робіт (ф. № 65).

Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюються в Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № ЖН-5), підсумкові дані якої переносяться до Журналу обліку робіт і витрат (ф. № ЖН-4). У цей журнал записуються дані облікових листів праці і виконаних робіт, а також Накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту (ф. № ЖН-6).

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об’єктами обліку витрат (ф. № 5.1 с.-г.).

2) Матеріальні цінності відпускаються у виробництво у межах встановлених лімітів за Лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей (ф. № ВЗСГ-1); одноразовий відпуск оформляється Накладними (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № ВЗСГ-8). Підставою для списання насіння з підзвіту матеріально відповідальної особи після завершення сівби є Акт витрати насіння і садивного матеріалу (ф. № ВЗСГ-4), добрив і засобів захисту рослин – Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (ф. № ВЗСГ-3).

Дані цих первинних документів є основою для записів у Журнал обліку робіт і витрат (ф. № ЖН-4) і складання Звіту про рух матеріальних цінностей (ф. № 121), а також Звіту про витрати та вихід продукції основного виробництва (ф. № 5.5 с.-г.).

3) Амортизацію основних засобів, які використовуються в основних галузях сільськогосподарського виробництва, визначають у відповідних Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (ф. № ОЗСГ-5) та включають до виробничих витрат на підставі Зведеної відомості нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (ф. № ОЗСГ-7). Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машин (ф. № ВЗСГ-6).

4) Послуги виробничого характеру, надані сторонніми організаціями, оформляються Актами на виконання робіт (послуг), Товарно-транспортними накладними іпідтверджуються Рахунками-фактурами (ф. № 868). Витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби галузі, відносять на об’єкти бухгалтерського обліку на основі Подорожніх листів вантажного автомобіля (ф. № 2), товарно-транспортних накладних, облікових листів праці та виконаних робіт (ф. № ПСГ-2) тощо, дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на об’єкти обліку витрат в рослинництві.

Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять на відповідні об’єкти обліку на підставі нагромаджувальних відомостей.

Страхові платежі відносяться на об’єкти обліку витрат рослинництва на підставі Карток-розрахунків.

Розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва проводять на підставі відповідних розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.

5) Для обліку надходження продукції рослинництва застосовують первинні документи: по зернових культурах – Реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. № 77), Путівка на вивезення продукції з поля (ф. № 77а), Талони шофера (ф. № 77б), Талон комбайнера (ф. № 77в), Реєстр приймання зерна та іншої продукції (ф. № 78), Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78а), Відомість руху зерна та іншої продукції (ф. № 80); по картоплі, овочах, плодово-ягідних та інших культурах – Щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81), Щоденник надходження продукції закритого ґрунту (ф. № 82), Щоденник надходження продукції садівництва (ф. № 84); по кормових культурах – Акт на приймання грубих і соковитих кормів (ф. № 92), Акти на оприбуткування пасовищних кормів (ф. № 93 і ф. № 93а) та ін.

Дата добавления: 2014-11-29