Види виробництв сільськогосподарських підприємств та основні положення організації їх бухгалтерського обліку 3 страница

Об’єктом калькулювання тютюну та лікарських культур є листя свіже, насіння, плоди та коріння. Для визначення собівартості тютюнової сировини, продукції лікарських та ефіроолійних культур витрати на вирощування відповідних культур розподіляють між окремими видами одержаної продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами.

Об’єктом визначення собівартості є 1 ц картоплі. При вирощуванні ранньої картоплі стебла в господарстві можуть бути використані на силосування. У цьому разі вони оцінюються, виходячи із розрахунково-нормативних витрат на їх заготівлю.

Картопля оприбутковується з розподілом на стандартну і нестандартну. Нестандартну картоплю використовують на корм худобі й оцінюють за собівартістю кормових буряків, з урахуванням поживності.

Для розрахунку собівартості 1 ц стандартної картоплі із загальної суми витрат на її вирощування та збирання виключається вартість оприбуткованих стебел і нестандартної картоплі. Решта суми витрат ділиться на кількість повноцінної продукції.

Приклад 4.5. Умова: Витрати на вирощування картоплі за звітний рік становлять 97779 грн. Отримано від урожаю стандартної картоплі 658 ц, нестандартної – 81 ц (1 ц містить 0,3 корм. од.), стебел для силосування – 370 ц в оцінці за розрахунково-нормативними витратами на їх заготівлю на суму 1650 грн. Середня собівартість кормових буряків, вирощених у господарстві, складає 8,55 грн., а їх поживність – 0,12 корм. од.

Необхідно визначити фактичну собівартість картоплі.

Розв’язок:

1) Вартість 1 ц нестандартної картоплі:

(8,55 грн. × 0,3 корм. од.): 0,12 корм. од. = 21,38 (грн.);

2) Вартість усієї нестандартної картоплі:

21,38 грн. × 81 ц = 1731,78 (грн.);

3) Витрати на вирощування стандартної картоплі:

97779 – 1650 – 1731,78 = 94397,22 (грн.);

4) Собівартість 1 ц стандартної картоплі:

94397,22 грн.: 658 ц = 143,46 (грн.).

У спеціалізованих господарствах аналітичний облік витрат ведеться за окремими овочевими культурами або групами однорідних культур. Неспеціалізовані господарства облік витрат ведуть у цілому за овочевими культурами відкритого ґрунту.

Собівартість 1 ц продукції овочівництва відкритого ґрунту визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною вважається бадилля і продукція, що не була з різних причин реалізована і згодована худобі. Забраковані овочі оцінюються за собівартістю кормових буряків, з урахуванням поживності.

Приклад 4.6. Умова: Витрати на вирощування огірків становлять 368750 грн. отримано від урожаю 2975 ц товарних огірків і 555 ц забракованих, які відправлені на ферму великої рогатої худоби. Собівартість 1 ц кормових буряків становить 8,55 грн. У 1 ц огірків міститься 0,06 корм. од., а в 1 ц буряків – 0,12 корм. од.

Необхідно визначити фактичну собівартість огірків

Розв’язок:

1) Собівартість 1 ц забракованих огірків:

(8,55 грн. × 0,06 корм. од.): 0,12 корм. од. = 4,28 (грн.);

2) Вартість забракованих огірків:

555 ц × 4,28 грн. = 2375,40 (грн.);

3) Витрати, що відносяться на товарні огірки:

368750 грн. – 2375,40 грн. = 126374,60 (грн.);

4) Собівартість 1 ц товарних огірків:

366374,60 грн.: 2975 ц = 123,15 (грн.).

При веденні бухгалтерського обліку витрат за групами овочевих культур розраховується середня собівартість продукції цих культур. За необхідності визначення собівартості продукції кожної окремої культури витрати обчислені в цілому за групою культур, розподіляють між окремими видами продукції пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами (табл. 4.6).

Таблиця 4.6. Обчислення собівартості продукції овочівництва відкритого ґрунту

Види овочів	Вало-вий збір, ц	Вартість продукції за реалізаційними цінами	Коефіцієнт розподілу (гр. 6 (разом): гр. 4 (разом))	Витрати на виробництво (гр. 4 × гр. 5), грн.	Собівар-тість 1 ц продукції (гр. 6: гр. 2), грн.
1 ц, грн.	усієї продукції, грн.
1	2	3	гр. 2 × гр. 3 = 4	5	6	7
Огірки				0,7691	34494,30	299,95
Помідори				59190,23	399,93
Капуста				44223,47	192,28
Разом		×		×		×

В овочівництві закритого ґрунту об’єктом обчислення собівартості є продукція, одержана в теплицях. Собівартість визначають за кожним видом одержаної продукції. Якщо в овочівництві закритого ґрунту витрати виробництва формуються за теплицею в цілому, то їх розподіляють між видами продукції пропорційно до вартості одержаної продукції за реалізаційними цінами.

До собівартості продукції теплиць включаються і витрати на утримання сімей бджіл для запилення (без вартості одержаного меду та іншої продукції бджільництва за реалізаційними цінами).

Приклад 4.7. Умова: Витрати на утримання теплиці становлять 8740 грн. Оприбутковано продукцію: огірки – 28 ц, помідори – 36 ц, цибуля на перо – 9 ц. Реалізаційна ціна за 1 ц склала: на огірки – 1100 грн., помідори – 1350 грн., на цибулю на перо – 3200 грн. Витрати на утримання бджіл, які опилювали огірки, становлять 1130 грн. Від них отримано 10 кг меду в оцінці за реалізаційними цінами на суму 600 грн. Необхідно визначити фактичну собівартість продукції овочівництва закритого ґрунту.

Розв’язок:

Витрати на утримання бджіл, які відносять на огірки:

1130 – 600 = 530 (грн.).

Таблиця 4.7. Обчислення собівартості продукції закритого ґрунту

Види овочів	Валовий збір, ц	Вартість продукції за реалізаційними цінами	Коефі-цієнт розподілу (гр. 6: гр. 4), грн.	Витрати на виробництво (гр. 4 × гр. 5), грн.	Витра-ти бджіль-ництва, грн.	Усього витрат на вироб-ництво (гр. 6 + гр. 7), грн.	Собівар-тість 1 ц продукції (гр. 8: гр. 2), грн.
1 ц, грн.	усієї продукції, грн. (гр. 2 × гр. 3)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Огірки				0,7318	22539,38		23069,38	823,91
Помідо-ри				35565,39	–	35565,39	987,93
Цибуля на перо				21075,78	–	21075,78	2341,75
Разом	×	×	108 200	×	79180,55		79710,55	×

Собівартість 1 ц продукції баштанних продовольчих культур обчислюють діленням усіх витрат на їх обробіток і збір врожаю на фізичну масу оприбуткованої продукції. Якщо планування і облік ведуться в цілому за баштанними продовольчими культурами, то витрати на їх вирощування розподіляються між видами продукції пропорційно до їх вартості за реалізаційними цінами.

Об’єктами обчислення собівартості сіяних одно- та багаторічних трав є кожний вид одержаної продукції (зелена маса, насіння, сіно). Якщо трави використовуються для виробництва одного виду продукції, то обчислення собівартості проводиться простим методом і зводиться до ділення суми витрат за цією культурою на кількість одержаної продукції. При одержанні декількох видів продукції витрати на вирощування трав минулого та поточного років розподіляють пропорційно до площ, використаних для одержання відповідного виду продукції, а витрати на збирання, транспортування, доробку певного виду продукції відносять безпосередньо на її собівартість.

При збиранні сіяних трав на насіння одержують основну продукцію (насіння) і побічну (солому), яку оцінюють за розрахунково-нормативними витратами на її заготівлю.

Вартість соломи виключається із загальної суми витрат, а решта суми становитиме собівартість одержаного насіння.

Приклад 4.8. Умова: Однорічні трави займають 330 га. Із них було використано на зелену масу – 170 га, на сіно – 90 га, на насіння – 80 га. Від урожаю однорічних трав отримано: зеленої маси – 23000 ц, сіна – 3400 ц, насіння – 265 ц та соломи – 720 ц за розрахунково-нормативними витратами на її заготівлю на суму 2630 грн.

Витрати на вирощування однорічних трав (без витрат на збирання, що становлять 294610 грн.). Крім того, на збирання, транспортування та доробку продукції затрачено: на зелену масу – 18940 грн., сіно – 6480 грн., насіння – 10020 грн. Обчислимо собівартість 1 ц отриманої продукції.

Необхідно визначити фактичної собівартості продукції однорічних трав.

Розв’язок:

Таблиця 4.8. Обчислення собівартості продукції однорічних трав

Види продук-ції	Площа, з якої зібрано урожай, га	Вало-вий збір, ц	Витрати на виро-щування (гр. 4 (разом): гр. 2 (разом) × гр.2), грн.	Витра-ти на зби-рання, транс-порту-вання, доробку, грн.	Усього витрат (гр. 4 + гр. 5), грн.	Вар-тість побіч-ної продук-ції, грн.	Витрати на основну продук-цію (гр. 6 – гр.7), грн.	Собівар-тість 1 ц продук-ції (гр. 8: гр. 3), грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зелена маса			147305,00	18940,00	166245,00	–	166245,00	7,23
Сіно			86650,00	6480,00	93130,00	–	93130,00	27,39
Насін-ня			60655,00	10020,00	70675,00		68045,00	256,77
Разом		×	294610,00	35440,00	330050,00		327420,00	×

Обчислення собівартості продукції багаторічних трав має особливості. Це обумовлено тим, що витрати з вирощування багаторічних трав розподіляють на витрати минулих років і поточного року. Витрати минулих років за багаторічними травами (підготовка ґрунту, посів багаторічних трав, вартість насіння та інші витрати) рівномірно розподіляються за роками, залежно від терміну експлуатації посівів. Ці витрати в розрізі статей додаються до витрат поточного року. Якщо посіви багаторічних трав використовуватимуться протягом двох років, на кожний рік їх використання відносять по 50 % витрат; при трирічному використанні трав на продукцію першого року відносять 33 % витрат, другого року – 34 % і третього – 33 %.

Витрати минулих років за багаторічними травами, які відносять до продукції майбутнього року, розглядаються як незавершене виробництво за цими культурами.

Витрати поточного року, пов’язані з вирощуванням і збиранням урожаю багаторічних трав, повністю включають до собівартості продукції врожаю поточного року. Отже, за багаторічними травами витрати, які відносять до отриманої продукції, включають частину витрат минулих років і всю суму витрат поточного року. В сукупності вони і складають собівартість виробленої продукції.

Подальше обчислення собівартості продукції багаторічних трав проводять у послідовності, аналогічній до однорічних.

Витрати на поліпшення природних сіножатей і створення культурних пасовищ (дискування ґрунту, сівба трав, вартість насіння тощо) розглядають як витрати майбутніх періодів, і розподіляються між продукцією, одержаною протягом наступних 3-4 років.

Собівартість кормів на культурних пасовищах і сіна на культурних сіножатях визначається шляхом ділення витрат на їх створення (поточного та минулого років) на кількість одержаних кормів і сіна. Продукцію природних пасовищ, якщо на них не виконували ніяких робіт, відображають лише у кількісному вираженні. Собівартість їх не розраховується, оскільки витрат, пов’язаних з їх отриманням, немає.

На пасовищах зелена маса згодовується тваринам на корені. Загальну масу її можна розрахувати двома способами:

– за нормами витрат кормів, виходячи з фактичної маси продукції, одержаної від тварин, яких випасали на цій площі;

– скошуванням трав із невеликих ділянок, зважуванням одержаної маси та перерахунком на всю площу.

Для визначення собівартості садівництва та ягідників із загальної суми витрат поточного року виключають вартість живців, відсадків, паростків, вусів, оцінених за реалізаційними цінами, та падалиці, оціненої за цінами можливого використання.

Облік витрат у неспеціалізованих сільськогосподарських підприємствах ведеться у цілому по садівництву або за видами насаджень (зерняткові, кісточкові, ягідники). До витрат садівництва включаються усі витрати виробництва поточного року, а також витрати по роботах, виконаних після збору урожаю. Собівартість продукції садівництва при невеликих площах насаджень у неспеціалізованих сільськогосподарських підприємствах визначається, виходячи із загальної суми витрат і загального виходу продукції без розподілу її за видами, тобто розраховується середня собівартість усіх видів одержаної продукції.

Собівартість 1 ц плодів, ягід, винограду визначається діленням загальної суми витрат на вирощування на кількість одержаної продукції у центнерах.

За потреби визначення собівартості кожного виду продукції,
витрати розподіляють між видами продукції пропорційно до вартості
за реалізаційними цінами.

У спеціалізованих підприємствах собівартість 1 ц плодів, ягід і винограду визначається діленням загальної суми витрат на вирощування певної культури (а за потреби – за її видами та сортами) на кількість одержаної продукції.

Об’єктом обчислення собівартості по розсадниках є садивний матеріал (саджанці). Для визначення собівартості вирощеного садивного матеріалу (саджанців зерняткових і кісточкових порід тощо) загальну суму витрат на вирощування окремих культур чи груп з кожного поля (без витрат на викопування) розподіляють пропорційно до кількості саджанців, викопаних для реалізації і залишених у ґрунті для дорощування.

Для визначення собівартості 1000 викопаних саджанців необхідно до витрат, що припадають на їх вирощування, додати витрати на викопування і загальну суму поділити на кількість викопаних саджанців.

Приклад 4.8. Умова: Витрати на вирощування саджанців зерняткових порід склали 424400 грн. Викопано для реалізації 36 тис. шт. саджанців, залишилося в ґрунті для дорощування 31 тис. шт. Витрати на викопування становили 5430 грн.

Необхідно визначити фактичну собівартість саджанців.

Розв’язок:

1) Собівартість 1 тис. шт. саджанців, вирощених за період:

424400: (36 + 31) = 6334,33 (грн.);

2) Загальна сума витрат, яка припадає на викопані та залишені у ґрунті саджанці:

– викопані саджанці: 36 × 6334,33 + 5430 = 233465,88 (грн.);

– залишені в ґрунті для дорощування:

424400 – 36 × 6334,33 = 196364,12 (грн.);

3) Собівартість 1 тис. штук викопаних саджанців:

233465,88: 36 = 6485,16 (грн.).

Витрати, віднесені на сіянці, окулянти, одно- та дворічні саджанці, які залишилися в ґрунті, переходять на наступний рік як незавершене виробництво. У прикладі 4.8. сума незавершеного виробництва становить 196364,12 грн.

Певну специфіку має калькулювання собівартості продукції ягідних розсадників (живців). Із суми витрат на утримання ягідного розсадника віднімають вартість побічної продукції (ягід) за ціною реалізації. Суму витрат, яка залишилася, відносять на основну продукцію.

Об’єктами обчислення собівартості у квітництві є всі види одержаної продукції: у квітництві відкритого ґрунту – квіти, бульбоцибулини, кореневища, живці та саджанці; у квітництві закритого ґрунту – квіти зрізані, квіти в горщиках, розсада, насіння і живці. У спеціалізованих підприємствах облік витрат на вирощування квітів ведуть за культурами. Собівартість продукції розраховують діленням витрат на її вирощування на кількість одержаної продукції. У разі вирощування декількох культур на одній площі (в одній теплиці) суму витрат розподіляються між видами одержаної продукції пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами.

Неспеціалізовані підприємства облік витрат на вирощування квітів ведуть у розрізі відкритого та закритого ґрунтів. На окремому аналітичному рахунку ведуть облік витрат на вирощування насіння. Між видами продукції сума витрат розподіляється пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами.

На підприємствах, які вирощують гриби, виробництво складається з двох переділів. Продукцією першого переділу є компост, собівартість якого визначається діленням загальної суми витрат на кількість отриманого компосту.

Основною продукцією другого переділу є товарний гриб, собівартість якого визначається сумою витрат, включаючи собівартість закладеного компосту, за мінусом вартості використаної побічної продукції, поділеної на вагу отриманих грибів.

Використаний компост і корінці розглядають як побічний продукт і оцінюють за цінами їх можливого використання чи нормативними витратами.

Дата добавления: 2014-11-29