КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434) Астрономия-(809) Биология-(7483) Биотехнологии-(1457) Военное дело-(14632) Высокие технологии-(1363) География-(913) Геология-(1438) Государство-(451) Демография-(1065) Дом-(47672) Журналистика и СМИ-(912) Изобретательство-(14524) Иностранные языки-(4268) Информатика-(17799) Искусство-(1338) История-(13644) Компьютеры-(11121) Косметика-(55) Кулинария-(373) Культура-(8427) Лингвистика-(374) Литература-(1642) Маркетинг-(23702) Математика-(16968) Машиностроение-(1700) Медицина-(12668) Менеджмент-(24684) Механика-(15423) Науковедение-(506) Образование-(11852) Охрана труда-(3308) Педагогика-(5571) Полиграфия-(1312) Политика-(7869) Право-(5454) Приборостроение-(1369) Программирование-(2801) Производство-(97182) Промышленность-(8706) Психология-(18388) Религия-(3217) Связь-(10668) Сельское хозяйство-(299) Социология-(6455) Спорт-(42831) Строительство-(4793) Торговля-(5050) Транспорт-(2929) Туризм-(1568) Физика-(3942) Философия-(17015) Финансы-(26596) Химия-(22929) Экология-(12095) Экономика-(9961) Электроника-(8441) Электротехника-(4623) Энергетика-(12629) Юриспруденция-(1492) Ядерная техника-(1748)
Правопис голосних
1. Чергування О, Е з І.
О, Е переходять в І:
1. У відмінкових формах та
похідних частинах мови,
утворених від:
1). Іменників однини:
промінь – променя – променевий, вісь – осі – осьовий.
2). Іменників множини:
село – сіл, нога – ніг, ворота – воріт.
3). Прикметників:
корінь – кореневий, у майбутньому – у майбутнім.
4). Присвійних прикметників:
Ігор – Ігорів – Ігорового, Василь – Василів – Василевого.
5). Власних назв:
Київ – Києва, Чернігів – Чернігова, Харків – Харкова.
6). Числівників:
шість – шести – шостий, сім – семи – сьомий.
7). Займенників:
твій – твого – твоїм, їхній – їхнього – їхнім
8). Дієслів:
росте – ріс – рости, несе – ніс – носити.
9). У формах іменників на
-оро-, -оло-, -ере-, -еле-:
болото – боліт – болітце, дорога – доріг – доріжка,
але: джерело – джерел – джерельце; дерево – дерев – деревце.
2. При словотворенні
ніс – носити, західний – заходити, робітник - робота
3. У дієсловах (доконаний –
недоконаний вид)
зберегти – зберігати, викоренити – викорінювати,
випекти – випікати.
4. У дієсловах із суфіксом
-ува, -юва та похідних
іменниках на –нн(я), коли наголос падає на кореневийІ:
виполоскати – виполіскувати – виполіскування,
завертіти – завірчувати – завірчування,
але: вивершувати, прищеплювати, потребувати.
О переходить в А :
1. Опереходить вА у дієсловах:
схопити – хапати, але: простити - прощати.
2. О, Е у закритому складі.
О, Е у закритому складі не переходять в І:
1. Коли вони випадні або вставні:
день – дня, сотня – сотень, марка – марок, але: мох - моху, лоб - лоба, рот - рота, лев – лева.
2. Між приголосними у групах -ор-, -ер-, -ов-:
шовк – шовку, шерсть – шерсті, вовк – вовка
але: погірдливий – погорда.
3. У групах -оро-, -оло-,-ере-,-еле-:
мороз, холод, берег, перепілка,
але: моріг, поріг, сморід, просторінь, оборіг.
4.О, еу префіксах воз-, роз-, без-:
вознесіння, розмивання, безтурботний.
5. О, е в суфіксах -очк-, -оньк-,
-тель-, -еньк-, -есеньк-:
діточки, голубонька, мислитель, тепленький, малесенький.
6. У прикметниках, утворених від власних назв
на -ов, -ев, -єв, -їв:
Серпухов – серпуховський, Ржев – ржевський,
Бакаєв – бакаєвський, Чугуїв – чугуївський.
7. У словах іншомовного походження:
марафон, студент, шеф, диригент, Мирон,
але: колір – кольору, Федір – Федора.
8. В абревіатурах, складноскорочених словах:
торгпред, неп, завгосп, виконроб.
9. У родовому відмінку іменників на -ння:
запрошення, розчарування, вибачення.
10. У складних словах із наголошеними -вод-,
-воз-, -нос-, -роб-, -лов- у кінці слів:
діловод – діловода, водовоз – водовоза, хлібороб – хлібороба, але : (-хід, -ріг) пішохід – пішохода, носоріг – носорога;
(-від): гозопровід – газопровода – гозопровідний;
(-воз): бензовоз – бензовоза – бензовозний..
11. У словах, утворених від грецького слова
“поліс” - місто:
Сімферополь – сімферопольський, Нікополь – нікопольський, але: Ольгопіль – ольгопільський, Тернопіль – тернопільський.
3. Чергування О, Е з И, І.
1. І зберігається в словах із вирівняною основою:
1). У род. відм. однини та зменшувальних
формах:
2). У род. відм. множини та зменшувальних
формах:
гребінець – гребінця – гребінчика,
фахівець – фахівця.
гора – гір – гірка – гірочка,
зоря – зірка – зірок – зірочка – зірочок.
2. Е, и змінюються перед р, л у дієслівних
коренях:
завмер – замри – завмирати,
беру – брати – вибирати.
3. Деякі слова мають паралельні форми:
брівка (на обличчі) – бровка (край дороги);
клешня – клішня (стилістично нейтральні);
голівка (дитини) – головка (капусти, цвяха).
4. Окремі українські прізвища пишуться з о, е, і:
Семонков – Семенков – Семінков;
Ковальовський – Ковалевський – Ковалівський
4. Правопис ненаголошених О, А, Е, И, І.
1. Правопис перевіряється наголосом:
лежати – лежачи, лизати – лижучи.
2. О – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед складами з а, о, у, ита твердим приголосним:
жовтий, чоловік, шовк, щока, Джонатан, бджола, серйозний.
3. Е – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед
складами з е, и та м’яким приголосним:.
женити, чернетка, шелестіти, щебінь, джерело.
4. А – перед складом з постійно наголошеним а (я):
багаття, качан, гаряче, але: лопата, поганий.
5. Характер чергування порушується при зміні
форм слова:
вечір – на вечорі, гай– гайочок,
край – краєчок, серпень – серпневий
5. Позиційні чергування , пов’язані з милозвучністю .
1. Чергування У- В, І – Й.
1.1. У, В як префікси.
1. У - в чергуються, якщо при цьому не
змінюється значення слова:
вживати – уживати, вчений – учений, вчора – учора.
2. У, в не чергуються:
1) Якщо змінюється значення слова:
2) У словах іншомовного походження:
3) У власних назвах:
удача (щасливий випадок) – вдача (характер);
враження – ураження, вправа – управа.
утопія, ультиматум, ватерлінія, варіант.
Уругвай, Уганда, Вірджинія, Вінсент,
але: Віллі - Уіллі, Вілбі – Уілбі, Вокер – Уокер.
1.2. Уживання прийменників У, В,
У вживається для уникнення збігу складних для вимови приголосних:
1. Між приголосними:
мій учитель, взяв у хлопця, знайшов у кімнаті.
2. Перед приголосними на початку речення:
Увійшли в кімнату. Учора зустрілися.
3. Після паузи (розділового знака) перед
приголосним:
Поглянула – уразила в саме серце.
Щастя і радість – усюди.
4. Між голосним і приголосним: та завжди
передв, ф, льв, св, тв, хвтощо:
виглянув у вікно, у хвилини небезпеки,
зайшла у воду, зникла у лісі.
В уживається для уникнення збігу голосних:
1. Між голосними:
…прийшли в оточенні …; бачили в озері…
2. Перед голосним на початку речення:
В іншому випадку…В озері купатися краще.
3. Після голосного перед приголосним
(крім в, ф, льв, св, хвта ін.):
зустрілися вранці, знайшли в садку, побачила в метро; але: побачила у вікно .
1.3. Сполучники І, Й.
І вживається:
1. Між приголосними:
день і вечір, любов і турбота (зіставлення).
2. Перед приголосним на початку речення:
І знову буде свято. І цього замало.
3. Після паузи (розділового знака) перед
приголосним:
Глянув – і засміявся. Пройдуть сніги – і буде весна.
4. Між голосними, голосним і приголосним
та перед словом на й, я, ю, є, ї::
Таня і Юля; знаю і пам’ятаю; страшно і весело; теплий і тихий.
Й уживається:
1. Між голосними:
взяли й одіслали; швидко й обережно.
2. Перед голосним на початку речення:
Й одного не бачив. Й отак добиралися.
Але часто ставиться І: І ось у чому річ …
3. Після голосного перед приголосним:
зустрічі й прощання; та й не бачив нічого.
2. Прийменники З, ІЗ, ЗІ (ЗО).
З вживається:
1. Перед словом на голосний:
взяв з окремої папки, вийшов з автобуса.
2. Перед приголосним (крім с, ш):
одна з фірм, з діда-прадіда, але: вийшов зі школи.
ІЗвживається між приголосними (переважно
з, с, ц, ч. ш, щ) та групами приголосних:
виїхав із Судака, …із сиром пироги,
взяв із шафи, знав із власного досвіду.
ЗІвживається: перед сполученням
приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ:
приїхав зі Сходу, пізно прийшов зі школи,
затримався зі своїми колегами.
Зо (фонетичний варіант ЗІ) уживається: із числівниками два, тритазайменником мною:
разів зо два, зустрівся зо (зі) мною,
пролетіло десятків зо три качок.
6. Чергування И з І.
1. І пишеться в основах незапозичених слів:
1. І чергується з О або Е:
дорога – доріг, жінка – жінок, стеріг – стерегти.
2. У суфіксах -інь, -іш, -ісіньк, -юсіньк:
теплінь, світліший, спокійнісінький.
3. Після м'яких і пом’якшених:
осінь, сопілка, ніж, одвірок.
И може чергуватися з І при словотворенні:
злипатися – зліпити, висіти - повісити.
2. И пишеться:
1. У відкритих складах -ри-, -ли-відповідно до
вимови:
гриміти, крижина, литаври, відлига, але: гріти, дрімати, зрікатися, тріщати.
2. Після твердих приголосних:
сивина, пироги, нитка, питання.
3. У кінці слів після г, к, х:
круги, руки, птахи, але (які): короткі, лихі.
3. Необхідно розрізняти суфікси -ІНН(я), -ИНН(я):
1.-інн(я) - у віддієслівних іменниках:
служити – служіння, творити - творіння.
2.-инн(я) - у збірних іменниках:
гарбуз – гарбузиння, картопля – картоплиння.
7. И, І після шиплячих.
1. І пишеться:
1. У деяких словах після ж, ц, ч, ш,
щ:
жінка, ціанід, цідило, цілий, цілитель, цілувати, ціль, цінний, ціп, ціпеніти, цісар, кочівник, чільний, чіп, чіпати, чіпляти, чіткий, чітко, мишій, шість, щілина, щільний, щімкий, щіпка, щітка, щічка,
але:живіт, цивілізація, цикл, цикорій, цикута, цинізм, цирк, цитрус, цифра, чилієць, чимало, чинний, число, чистий, читач, шибка, шип, ширма, широчінь, шифр, шишка, щиглик, щипати, щирий, щит.
2. У дієсловах наказового способу
1-і та 2-ї особи множини:
сказати – скажіть – скажімо, пекти – печіть – печімо,
мовчати – мовчіть – мовчімо.
3. У прислівниках:
(в)уночі, хутчіш, (в)удвічі, мерщій, чітко.
4. У род. та місц. відмінках однини
іменників жіночого роду:
мережі, ночі, печі, речі, суміші.
5. У наз. відмінку множини
іменників, прикметників,
числівників:
межі, ножі, дріжджі, ключі, очі, гроші, вірші, кращі, вражаючі, рішучі, вищі, кращі, перші, тричі.
2. И пишеться:
1. У наказовому способі дієслів:
мовчи, бережи, пиши.
2. У дієприслівниках (як?):
розмовляючи, згадуючи, але: розмовляючі (дієприкметник).
3. У прислівниках з по- на зразок:
по-ведмежи, по-вовчи, по-заячи, по-лисячи.
4. У прийменнику межи:
межи очі, межи плечі.
Самостійна робота № 1. Правопис голосних.
Дата добавления: 2014-11-29 ; Просмотров: 1461 ; Нарушение авторских прав? ; Мы поможем в написании вашей работы!
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет